Решение № 140883273, 23.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 760/2554/25

Провадження № 2/369/4007/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н. С.,

за участю секретаря судового засідання Худинець Д.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») в особі представника адвоката Ткаченко Юлії Олегівни звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1686576 від 27.03.2021 у розмірі 20 328,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924; далі ТОВ «1 БАНК», первісний кредитор, позикодавець) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 1686576 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % на день (базова фіксована процентна ставка). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора NjH42EzNg0, надісланого 27.03.2021 о 03:36:05 на вказану позичальником електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Того ж дня позикодавець перерахував 6 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 7e79c4df-a086-4284-b014-5c219519b72a від 27.03.2021, довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000005719/ТНПП від 09.01.2025 та листом ТОВ «1 БАНК» № 14/01/25-5 від 14.01.2025.

26.10.2021 між ТОВ «1 БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877) укладено договір факторингу № 2610, за яким останнє набуло право грошової вимоги, зокрема, за договором позики № 1686576 від 27.03.2021. 03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого та згідно з витягом з Реєстру прав вимог від 03.04.2023 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 20 328,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 14 328,00 грн заборгованість за процентами. Нарахування процентів після спливу 30-денного строку позики позивач обґрунтовував п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно з яким у разі несвоєчасного повернення позики товариство має право нараховувати проценти в розмірі, передбаченому договором, за кожен день понадстрокового користування, але не більше 90 календарних днів. Відповідач жодних платежів на погашення заборгованості не здійснив.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 1686576 від 27.03.2021 у розмірі 20 328,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, а також витребувати в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку за цим рахунком за період з 27.03.2021 по 30.03.2021.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10.03.2025 справу передано на розгляд за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області з огляду на те, що згідно з відповіддю Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України місце проживання відповідача з 24.01.2003 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2025 справу передано на розгляд за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області, оскільки с. Юрівка Гатненської сільської громади до утворення Фастівського району Київської області входило до складу Києво-Святошинського району, а відповідно до п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 01.12.2022 № 2808-IX) місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX. Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копія ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів двічі (02.06.2025 та 03.07.2025) направлялася відповідачу рекомендованими листами за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , проте поштові відправлення повернуто до суду з відмітками відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував; у подальшому подавав до суду клопотання про повідомлення про хід розгляду справи.

Сторони в судове засідання не викликалися, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що 27.03.2021 між ТОВ «1 БАНК» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник, РНОКПП НОМЕР_2 ) в електронній формі укладено договір позики № 1686576 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за яким позичальнику надано позику в розмірі 6 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою за фіксованою ставкою 1,99 % на день. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором NjH42EzNg0, надісланим 27.03.2021 о 03:36:05 на зазначену ним у заявці електронну адресу, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем. Підписанням договору позичальник підтвердив, що до його укладення ознайомився з умовами договору та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщеними на вебсайті позикодавця (п. 4.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з ч. 3, 4, 6 ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту); якщо відповідно до акта цивільного законодавства електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19. Без отримання одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначену особою контактну адресу, та його введення електронний договір не міг бути укладений. Відповідач обставин укладення договору не спростував, доказів того, що електронна адреса, на яку надіслано одноразовий ідентифікатор, йому не належить, не надав.

Факт виконання позикодавцем свого обов`язку з надання позики підтверджується електронною платіжною інструкцією № 7e79c4df-a086-4284-b014-5c219519b72a від 27.03.2021 та довідкою платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000005719/ТНПП від 09.01.2025 про завершення 27.03.2021 платіжної операції на суму 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , ініційованої ТОВ «1 БАНК» на підставі договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018. Номер платіжної картки, на яку зараховано кошти, відповідає реквізитам, зазначеним позичальником при укладенні договору. Зазначені документи є первинними документами, складеними платіжною установою, яка безпосередньо здійснила переказ, і в сукупності з договором та довідкою про ідентифікацію достатньо підтверджують отримання відповідачем позики. Доказів протилежного відповідач не надав. З огляду на достатність наявних у справі доказів суд не вбачає необхідності у витребуванні в АТ «Універсал Банк» виписки за картковим рахунком відповідача.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; неповідомлення боржника про заміну кредитора лише створює для нового кредитора ризик виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові і не звільняє боржника від обов`язку виконати зобов`язання.

Перехід права вимоги за договором позики № 1686576 від 27.03.2021 спочатку до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на підставі договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 та витягу з Реєстру прав вимог від 26.10.2021, а надалі до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 та витягу з Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до нього підтверджується наданими позивачем копіями зазначених договорів, витягів із реєстрів та доказами оплати ціни відступлених вимог. Відповідно до п. 5.2 договору факторингу № 030423-ФК перехід прав вимог відбувається в момент підписання актів приймання-передачі реєстру заборгованостей. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1686576 у сумі 20 328,00 грн, з яких 6 000,00 грн основна сума боргу, 14 328,00 грн проценти. Таким чином, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є належним позивачем у справі, проте до нього перейшли права первісного кредитора лише в обсязі, що існував на момент відступлення, і новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд виходить з того, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (позикою) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. Зазначений підхід підтримано і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25, у якій суд дійшов висновку, що новий кредитор не має права на стягнення процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.

Строк позики за договором № 1686576 становить 30 днів, тобто з 27.03.2021 по 25.04.2021 (останній день повернення позики 26.04.2021). Сума процентів за користування позикою в межах строку договору становить 3 582,00 грн (6 000,00 грн ? 1,99 % ? 30 днів). Заявлена позивачем сума процентів 14 328,00 грн відповідає нарахуванню процентів за ставкою 1,99 % на день протягом 120 днів (6 000,00 грн ? 1,99 % ? 120 днів), тобто включає 10 746,00 грн процентів, нарахованих за 90 днів після спливу строку позики.

Посилання позивача на п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику, яким передбачено право товариства нараховувати проценти за кожен день «понадстрокового користування» позикою до 90 календарних днів, суд відхиляє. Зазначеною умовою строк позики не продовжується, а лише встановлюється плата за прострочення повернення позики, тобто за період, коли позичальник уже порушив зобов`язання. Самі по собі назва такого нарахування «процентами» та застереження про те, що воно не є штрафом чи пенею, не змінюють його правової природи як наслідку порушення грошового зобов`язання. Доказів того, що сторони в установленому договором порядку погодили пролонгацію строку позики (заява позичальника, сплата ним процентів за попередній період тощо), позивач не надав, а сам позивач у позові стверджує, що жодних платежів відповідач не здійснював. Вимог про стягнення інфляційних втрат чи процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, а суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. За таких обставин проценти в розмірі 10 746,00 грн, нараховані після спливу строку позики, стягненню не підлягають.

Відповідно до ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; порушенням зобов`язання є його невиконання; боржник, який не виконав зобов`язання у строк, вважається таким, що прострочив.

Відповідач, усупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав доказів повернення позики та сплати процентів у межах строку договору, контррозрахунку не подав. Водночас суд, перевіряючи розрахунок позивача, не обмежений його доводами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17). З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 1686576 від 27.03.2021 у загальному розмірі 9 582,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (позикою), 3 582,00 грн заборгованість за процентами за користування позикою в межах строку договору. У задоволенні решти позовних вимог на суму 10 746,00 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 9 582,00 грн із заявлених 20 328,00 грн, що становить 47,14 %.

Позивач при поданні позову в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (платіжна інструкція № 579932350.1 від 27.01.2025, виконана 28.01.2025). Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 141,85 грн (2 422,40 грн ? 9 582,00 / 20 328,00).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; для визначення їх розміру сторона подає детальний опис робіт (наданих послуг) і здійснених витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, оцінює їх реальність, необхідність та розумність розміру, а зменшення суми таких витрат з мотивів неспівмірності за ч. 5 ст. 137 ЦПК України здійснюється за клопотанням іншої сторони.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладений з адвокатом Ткаченко Ю. О., витяг з акта № 1-П від 02.12.2024 приймання-передачі наданої правничої допомоги, яким підтверджено надання послуг з вивчення документів, правового аналізу та збору доказів (500,00 грн) і складання позовної заяви (3 000,00 грн), витяг з акта приймання-передачі справ від 02.12.2024 та платіжну інструкцію про оплату наданої правничої допомоги. Зазначені витрати є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом цієї справи, а їх розмір з урахуванням обсягу виконаної роботи не є явно надмірним. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав. Водночас з огляду на часткове задоволення позову такі витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог, тобто стягненню з відповідача підлягає 1 649,79 грн (3 500,00 грн ? 9 582,00 / 20 328,00). Витрати на правничу допомогу, які позивач лише очікує понести (2 000,00 грн за підготовку відповіді на відзив), фактично не понесені, а тому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 205, 207, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 639, 1046, 1048, 1049, 1077, 1078 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 178, 247, 263265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 1686576 від 27.03.2021 у розмірі 9 582,00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок), з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3 582,00 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1 141,85 грн (одна тисяча сто сорок одна гривня 85 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 649,79 грн (одна тисяча шістсот сорок дев`ять гривень 79 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2026 року.

Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ