Постановление суда № 140882644, 23.10.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4124/25

Провадження № 6/279/275/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Невмержицької ОюА., з секретарем Хомутовською М.А., в м. Коростені розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого документу виданому у справі №279/4124/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" про розірвання договору найму (оренди) таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування заяви зазначив, що рішеням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4124/25 від 20 жовтня 2025 року вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з урахуванням сукупного індексу інфляції в сумі 5482,83 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 19,58 грн., судовий збір в розмірі 1723,38 грн. та 4303 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 11528,79 грн. ТОВ «Поділля Агропродукт» частково виконало рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4124/25 від 20 жовтня 2025 року сплативши кошти на суму: платіжна інструкція № 1157 від 27.03.2026 р. на суму 1 999,64 грн. (орендна плата за 2023 р.) платіжна інструкція № 669795 від 11.03.2025 р. на суму 1 999,65 грн. (орендна плата за 2024 р.) платіжна інструкція № 27622 від 28.11.2025 р. на суму 1 688,24 грн. (орендна плата за 2025 р.) платіжна інструкція № 3689136 від 28.11.2025 р. на суму 552,52 грн. (орендна плата за 2025 р.)

Оскільки 18.08.2026 р. представником позивача подано до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області заяву про видачу виконавчого документа, просить визнати таким, що частково не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 279/4124/25 що виданий на виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4124/25.

Від представника ТОВ "Поділля Агропродукт" надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності, вимоги підтримує.

ОСОБА_1 клопотала про розгляд заяви за її відсутності, проти задоволення заяви заперечує, так як боржник не позбавлений можливості звернутись із заявою про зупинення виконавчого провадження, про що вказала в заяві до суду.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 223, ч.3 ст.432 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у відсутності учасників справи, які не прибули, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ррішеням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4124/25 від 20 жовтня 2025 року вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з урахуванням сукупного індексу інфляції в сумі 5482,83 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 19,58 грн., судовий збір в розмірі 1723,38 грн. та 4303 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 11528,79 грн.

За частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відносяться ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; виконавчий лист виданий на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; виконавчий лист видано помилково, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Оскільки боржник в повному обсязі не виконав свого обов`язку в добровільному порядку, данних які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа не надано, суд вважає що заява задоволенню не підлягає.

При цьому, судом враховано, що Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Конституційний Суд України, взявши до уваги ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За таких обставин, суд вважає, що задоволення заяви може призвести до порушення прав стягувача.

Разом з цим, слід зазначити, що боржник не позбавлений права вирішити питання щодо зупинення виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст.10,12,260, 432 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Невмержицька О.А.