Решение № 140879804, 23.10.2026, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/303/25

Провадження № 2/943/97/2026

23 жовтня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коса І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Оприско М.В. (у режимі ВКЗ),

представника відповідача КНП «Буська ЦРЛ» адвоката Ласько І.М. (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення догани, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 , через адвоката Оприска М.В., звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати накази відповідача за №164/К від 06.11.2024 року та №174/К від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог адвокат Оприско М.В. покликається на те, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді лікаря - ендоскопіста КНП «Буська ЦРЛ». Так, 03.09.2024 року ним надавалась медична допомога пацієнту ОСОБА_2 , 1962 р.н., зокрема, за скеруванням сімейного лікаря проведено відеогастродуоденоскопію та колоноскопію із діагноститчною метою у зв`язку із анемією нез`ясованого походження. Перед її проведенням позивач зібрав анамнез, скарги та ознайомився із медичною картою хворого, переконався в існуванні показів для проведення колоноскопії та у відсутності абсолютних протипоказів щодо її здійснення, що також було встановлено за результатами попереднього обстеження ОСОБА_2 , у якого перебували в межах норми показники (артеріальний тиск, частота дихальних рухів, серцевих скорочень тощо). Разом із тим, ураховуючи історію хвороби пацієнта, його було повідомлено про наявність відносних протипоказів для проведення колоноскопії через супутні захворювання, що можуть вплинути на перебіг процедури, роз`яснено процес її виконання та можливі наслідки такої, після чого пацієнт надав згоду на здійснення колоноскопії, що безпосередньо підтверджується підписаною ним добровільною згодою на операцію та знеболення 03.09.2024. Процедурі колоноскопії, яка проводилась позивачем, передували введення пацієнта в медикаментозний сон (седація) яке здійснював лікар-анестезіолог та гастроскопія (ВГДС), яку здійснював лікар-ендоскопіст. Проведена позивачем колоноскопія відбулась без ускладнень, а за її результатами сформовано протокол обстеження №761 від 03.09.2024 із діагнозом «зовнішній геморой; поліпи сигмовидної кишки», після чого позивач покинув ендоскопічний кабінет із повідомленням родичів пацієнта про завершення колоноскопії, виявлених поліпів та можливості їх подальшого видалення за зверненням та згодою пацієнта. Однак, згодом позивача було повідомлено, що у пацієнта виникли ускладнення у вигляді серцево-судинної недостатності, у зв`язку з чим він повернувся в ендоскопічний кабінет, де лікарем-анестезіологом вже проводились реанімаційні заходи, за наслідками яких було констатовано смерть пацієнта, а позивачем надано директору КНП «Буська ЦРЛ» письмові пояснення із даного приводу. Вказана ситуація стала предметом обговорення медичної ради КНП «Буська ЦРЛ», за наслідками якої прийнято рішення, оформлене протоколом №5 від 21.10.2024, яким рекомендовано директору лікарні застосувати дисциплінарні стягнення за грубі порушення до усіх лікарів, які приймали участь у функціонально-діагностичному обстеженні пацієнта ОСОБА_2 , а також рекомендовано застосувати дисциплінарні стягнення до медичних працівників ендоскопічного кабінету, які користувалися ендоскопом. Відтак, відповідачем були видані спірнні накази за №164/к від 06.11.2024, №174/к від 15.11.2024, якими оголошено догани лікарю-ендоскопісту ОСОБА_1 в зв`язку із неякісним наданням медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , порушеннями законодавства України про охорону здоров`я», положень Посадової інструкції лікаря-ендоскопіста, а також окремо позивачу оголошена догана у зв`язку з пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації. Проте, позивач та його представник вважають оспорювані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки ні у самому наказі, ні у рішенні медичної ради, оформленому протоколом №5 від 21.10.2024, не зазначено, в чому саме виявилися недоліки надання саме лікарем-ендоскопістом ОСОБА_1 медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 від 03.09.2024 року. Крім того, ні у самому наказі, ні у рішенні медичної ради, оформленому протоколом №5 від 21.10.2024, не зазначено, в чому саме полягало пошкодження і неправильна експлуатація саме лікарем-ендоскопістом ОСОБА_1 системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний №10470956. Як неможливо зрозуміти, що саме із переліченого порушив ОСОБА_1 та за яке конкретно порушення його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Разом із тим, відповідачем оголошено догани до усіх лікарів КНП «Буська ЦРЛ», які працюють в ендоскопічному кабінеті, без розмежування їх обов`язків та визначення, хто саме допустив порушення і чи допустив взагалі. Отже, позовні вимоги зводяться до незгоди із оскаржуваними двома наказами відповідача про оголошення догани позивачу, яку вони вважають незаконною через їх формальність, спірні накази та протокол медичної ради не містять жодної конкретики про те, які саме протиправні дії вчинив позивач, а також солідарно притягнуто до дисциплінарної відповідальності всіх працівників ендоскопічного кабінету без розмежування їхніх обов`язків. Натомість, позивач вважає, що ним не допущено жодних порушень вимог нормативно-правових актів та посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, зокрема тих, які зазначені в оскаржуваних наказах, а тому позивач та його представник вважають спірні накази відповідача про оголошення доган позивачу протиправними та просили суд їх скасувати.

Ухвалою судді від 21.02.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 23.10.2025 року постановлено витребувати в Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної військової адміністрації висновок клініко-експертної комісії за результатами розслідування факту смерті пацієнта ОСОБА_2 та наявності чи відсутності у цьому вини лікарів КНП «Буська ЦРЛ».

Відповідач КНП «Буська ЦРЛ», через адвоката Жиравецького Т.В., направив до суду відзив на позовну заяву від 20.06.2025, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, оскільки не погоджується із доводами позовної заяви із таких мотивів. Зокрема, представник відповідача вважає, що позивач ОСОБА_1 вчинив трудове правопорушення у вигляді неналежного надання медичної допомоги ОСОБА_2 , що підтверджується наявними фактами, а також позивач допустив неналежну експлуатацію системи ендоскопічної візуалізації, внаслідок чого її було пошкоджено. Так, що стосується неякісного надання медичних послуг ОСОБА_2 лікарем ОСОБА_1 , представник відповідача вважає порушення позивачем своєї посадової інструкції та правил внутрішнього розпорядку, а також звертає увагу на те, що відповідно до записів у медичній картці пацієнт ОСОБА_2 хворів діагнозом «прогресуюча стенокардія», тобто мало місце серйозне ускладнення ішемічної хвороби серця, яке може призвести до інфаркту міокарда або навіть до раптової смерті. Такий діагноз вимагав особливої обережності при плануванні будь-якого інвазивного втручання, тим більше під седацією або загальним знеболенням, що значно підвищує кардіологічні ризики при застосуванні анестезії, навіть для планового ендоскопічного обстеження. Крім того, позивач на момент проведення діагностичної процедури брав до уваги результати обстежень, які вже втратили свою актуальність, особливо у випадку пацієнта з високими кардіологічними ризиками та наявною анемією, зокрема, ухвалив рішення про проведення процедури без попереднього ЕКГ, позивачем не оновлено загальний аналіз крові (ЗАК), який є ключовим для оцінки ступеня анемії, що свідчать про порушення позивачем своїх трудових обов`язків. Відтак, представник відповідача вважає, що позивач ОСОБА_1 самовільно, без належного клінічного обґрунтування, із порушенням установлених правил та стандартів, на власний страх і ризик ухвалив рішення про необхідність проведення колоноскопії під седацією, не забезпечивши попереднього належного обстеження. Така поведінка становить не лише професійну недбалість, а й потенційно створює загрозу життю та здоров`ю пацієнта, на що й звернуто увагу у протоколі №5 від 21.10.2024 року засідання медичної ради КНП «Буська ЦРП», на якій досліджено медичну документацію та пояснювальні записки лікарів, котрі здійснювали 03.09.2024 медичні обстеження (надавали допомогу) ОСОБА_2 , допустивши певні недоліки, зокрема, процедура колоноскопія проводилась лікарем-ендоскопістом ОСОБА_1 , який допустив ще одне порушення зі свого боку невиконання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки встановлено, що 03 вересня 2024 року відповідно до затвердженого графіка роботи, лікар ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки завідувача хірургічно-травматологічного відділення у межах основного місця роботи, а отже він не мав права в зазначений день виконувати обов`язки лікаря-ендоскопіста. Таким чином, підставою для притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення трудової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні функціональних обов`язків та порушенні встановленого режиму робочого часу. Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани вважає правомірним, обґрунтованим, співмірним вчиненому проступку та таким, що відповідає вимогам трудового законодавства. Крім того, представник відповідача вважає правомірним інший оскаржуваний позивачем наказ про оголошення догани ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації (серійний номер М122470, 2022 року випуску), оскільки посадовою інструкцією лікаря-ендоскопіста ендоскопічного кабінету поліклініки закріплено, що працівник зобов`язаний контролювати належне проведення діагностичних процедур, експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання витратних матеріалів. Однак, згідно Акту технічної діагностики №593_1 обладнання EG-2990К (серійний номер: М122470, 2022 року випуску) під час діагностики виявлено пошкодження, зокрема: люфту ручок управління; невідповідності кутів вигину дистального сегмента; витік із дистальної гумки насліок наскрізної перфорації гострим предметом; розбита дистальна захисна лінза правого світловода; механічне пошкодження гумового компенсатора механічних напружень конектора та потертості пластикового корпусу кришки конектора тощо, а також указаним актом зафіксовано й інші виявлені пошкодження. З матеріалів справи відомо, що 03.09.2024 о 11 годині лікарі-ендоскопісти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) цим обладнанням надавали медичну допомогу ОСОБА_2 , а тому постає питання, чи надавалась медична допомога пацієнту справним обладнанням. При цьому, питання експлуатації цього обладнання, характер виявлених його пошкоджень, засвідчені актом технічної діагностики також були предметом обговорення Медичної ради КНП «Буська ЦРЛ», оформленій протоколом №5 від 21.10.2024, де констатовано, що пошкодження ендоскопа виникло внаслідок недбайливого ставлення до обладнання, його використання, перенесення, зберігання, дезінфекції та ополіскування. На підставі наявного порушення трудової дисципліни, яке полягало в неправильній експлуатації системи ендоскопічної візуалізації, на думку представника відповідача, до лікаря-ендоскопіста ОСОБА_1 відповідачем вірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки позивачем допущено порушення трудових обов`язків, що мають ознаки дисциплінарного проступку, підтверджуються документально та висновками медичної ради, а накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності видані з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається. Відтак, представник відповідача вважає, що позовна заява підлягає відхиленню, оскільки викладені у ній доводи щодо скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень, є безпідставними та не підтверджуються фактичними обставинами справи. Натомість, дії позивача суперечили вимогам до надання медичної допомоги, не відповідали безпечному використанню обладнання, що свідчить про порушення трудової дисципліни, у зв`язку із чим застосовані до позивача дисциплінарні стягнення у вигляді догани є законними, обґрунтованими та пропорційними характеру вчинених порушень. Відтак, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КНП «Буська ЦРЛ» про визнання протиправними та скасування наказів представник відповідача просить відмовити у повному обсязі.

Відповіді на вищевказаний відзив КНП «Буська ЦРЛ» від 20.06.2025, у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, від позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Оприска М.В. до суду не надходило.

Разом із тим, представниками сторін у справі подані письмові пояснення та додаткові пояснення по справі, що зводяться до повторення своїх доводів, пояснень, заперечень та контраргументів кожної зі сторін у спорі, аналогічних вищевказаним доводам представника позивача та запереченнях представника відповідача.

Зокрема, позивач ОСОБА_1 , через адвоката Оприска М.В., додатково покликається на те, що обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку покладається саме на роботодавця. У даній справі немає жодного доказу порушення лікарем ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, стандартів та протоколів надання медичної допомоги щодо пацієнта ОСОБА_2 та недотримання посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією лікаря-ендоскопіста ендоскопічного кабінету поліклініки №122 від 21.12.2023. Навпаки, належними та допустимими доказами, зокрема і зазначеним вище Висновком експерта №135 від 10.03.2026 року підтверджено, що жодних порушень допущено не було. Враховуючи зазначене, вважають оскаржуваний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Разом із тим, відповідач КНП «Буська ЦРЛ», через адвоката Жиравецького Т.В., додатково покликається на те, що вчинення позивачем обох дисциплінарних проступків було зафіксовано медичною радою до видання наказів, у присутності самого позивача із урахуванням його письмових пояснень; відповідач виконав покладений на нього обов`язок доказування і надав суду всі докази, що підтверджують кожен елемент складу обох дисциплінарних проступків. До них належать протокол медичної ради №5 від 21.10.2024,накази № 215/л від 02.10.2024 та №222/л від 18.10.2024, медична документація пацієнта з результатами загального аналізу крові від 12.06.2024 і 05.08.2024, висновок експерта №39/2024 та посадова інструкція №122 від 21.12.2023, із якою позивач ознайомлений під підпис. Подано також Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про ендоскопічний кабінет, накази про прийняття позивача на роботу та переведення, графіки роботи на вересень 2024 року, пояснення лікаря ОСОБА_4 , Акт технічної діагностики №593_1, Інструкцію з використання відеоендоскопа Pentax, Журнал реєстрації ендоскопічних досліджень та протоколи обстежень. Ці докази узгоджуються із висновком СМЕ №135 від 10.03.2026 і висновком КЕК від 27.03.2025. У сукупності ці докази встановлюють бездіяльність позивача, конкретні порушені пункти посадової інструкції, вину у формі необережності та причинний зв`язок між бездіяльністю і неналежним виконанням трудових обов`язків. Крім того, представник відповідача вважає, що днем виявлення дисциплінарного проступку в розумінні статті 148 КЗпП України та усталеної практики Верховного Суду є день, коли уповноваженому органу закладу стало відомо не лише про сам факт події, а й про конкретну особу, яка вчинила проступок, з установленням її вини. У цій справі таким днем є 21 жовтня 2024 року, дата засідання медичної ради, за результатами якого складено Протокол №5. Наказ №174/к від 15.11.2024 виданий через 24-25 днів після цієї дати, тобто в межах місячного строку, встановленого частиною першою статті 148 КЗпП України. Шестимісячний строк з дня вчинення проступку, встановлений частиною другою цієї статті, також дотримано. Відповідно, довід позивача про пропуск строку застосування дисциплінарного стягнення є необґрунтованим. Таким чином, просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про визнання протиправними та скасування наказів, у тому числі Наказу №174/к від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », - відмовити у повному обсязі.

Крім того, позивач ОСОБА_1 , через адвоката Оприска М.В., звернувся до суду із клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 26.08.2025, у якому просили, у порядку розподілу судових витрат, стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., долучивши до матеріалів справи докази понесення позивачем таких витрат. Зокрема, представник позивача покликається на те, що для забезпечення правової допомоги у даній справі позивач ОСОБА_1 уклав Договір про надання правової допомоги №1-2011/24-ц від 20.11.2024 року із АБ «Оприско та партнери», до якого сформовано рахунок №001/1-2011/24-ц, яким визначено розмір гонорару за представництво у суді першої інстанції у даній справі в сумі 20000,00 грн., яка сплачена позивачем у повному обсязі двома платежами згідно квитанцій про таку оплату, копії який долучено до справи. Враховуючи, що витрати позивача на правову допомогу адвоката пов`язані з розглядом справи, розмір яких вважають обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а позов таким, що підлягає до задоволення, а тому із відповідача на користь позивача просили стягнути заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом із тим, відповідач КНП «Буська ЦРЛ», через адвоката Жиравецького Т.В., направив до суду про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі від 28.11.2025, у якому просить відмовити за безпідставністю у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі за позовом ОСОБА_1 до КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про визнання протиправними та скасування наказів, оскільки розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування стороною позивача не відповідає критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору в цій справі, а також із часом, що був витрачений адвокатом. Крім того, позовна заява носить немайновий характер, не є складною для адвоката з досвідом, не потребує докладання значних зусиль для побудови стратегії захисту. Крім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що виставлений представником позивача рахунок не містить жодного опису наданих послуг (обсягу) та їх ціну, що суперечить п. 4.2 Договору про надання правової допомоги №1-2011/24-ц від 20.11.2024, а також в порушення п. 4.3 цього Договору адвокат не надав Акти прийому-передачі наданих послуг на підтвердження надання послуг. Більше того, зауважує, що адвокатський гонорар, як ціна договору про надання правової допомоги, не зазначений та не зазначений порядок його обчислення; недотримання чого, в силу приписів ч. 5 ст. 137 ЦПК України, дає право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відтак, сторона відповідача вважає заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. неспівмірним із визначеними законодавством критеріями, явно завищеним, неспівмірним зі складністю справи, часом, що був витрачений адвокатом на надання правничої допомоги; у поданій позовній заяві заявлено дві позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування двох наказів про оголошення догани позивачу ОСОБА_1 , обгрунтованих однаковими доводами та загальними нормами КЗпП України, а також представництва інтересів позивача у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, а його представник - адвокат Оприско М.В. в судовому засіданні (у режимі ВКЗ) підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, письмових пояснень та додаткових пояснень по справі. Крім того, адвокат Оприско М.В. звернув увагу суду на те, що його довірителем лікарем-ендоскопістом Скобилко І.Б. при наданні медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 не було допущено жодних порушень вимог законодавства та посадової інструкції, перед чим проведено консультацію із ним та отримано добровільну згоду від пацієнта на проведення клініко-діагностичної процедури, а будь-яких перешкод перед її проведенням не встановлено. Більше тього, жодних порушень у діях ОСОБА_1 не було встановлено в межах кримінального провадження, відкритого за фактом смерті пацієнта ОСОБА_2 , де жодних претензій правоохоронних органів до нього не було, а також не встановлено таких порушень за результатами проведеного службового розслідування за цим же фактом, що підтверджується відповідним висновком клініко-експертної комісії (КЕК). Натомість, смерть пацієнта ОСОБА_2 належить до зони відповідальності лікаря-анестезіолога, а не лікаря-ендоскопіста ОСОБА_1 , який жодних порушень під час надання йому медичної допомоги не допустив. Крім того, відповідачем було притягнуто до колективної відповідальності у виді застосування догани до трьох лікарів, без розмежування їх вини. Крім того, адвокат Оприско М.В. вважає незаконним і необгрунтованим інший наказ відповідача про застосування до позивача догани за пошкодження та неправильну експлуатацію апарату ендоскопа. Більше того, ендоскоп вийшов із ладу через дії іншого лікаря, а коли лікарі відправили апарат на діагностику без погодження із головним лікарем, то весь кабінет лікарів притягнули до колективної відповідальності. Відтак, вважає, що відповідачем не надано жодних доказів вини лікаря ОСОБА_1 у пошкодженні ендоскопа, а спірний наказа відповідача про оголошення позивачу догани грунтується лише на припущеннях. Більше того, адвокат Оприско М.В. звернув увагу на те, що спірна догана до позивача була застосована відповідачем зі спливом встановленого законодавством місячного строку після вказаної події. Відтак, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Оприско М.В. в судовому засіданні (у режимі ВКЗ) просив заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а спірні накази відповідача про оголошення догани позивачу визнати протиправними та скасувати, а також адвокат Оприско М.В. просить стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., покликаючись на доводи заявленого ним раніше клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 26.08.2025.

Представник відповідача КНП «Буська ЦРЛ» адвокат Ласько І.М. в судовому засіданні (у режимі ВКЗ) просила у задоволенні позовних вимог до лікарні відмовити повністю, заперечивши проти їх задоволення із підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових пояснень по справі. Крім того, адвокат Ласько І.М. додатково звертає увагу суду на те, що спірні накази про оголошення доган позивачу за надання неякісної допомоги пацієнту ОСОБА_2 та пошкодження (неналежну експлуатацію) апарату ендоскопа є законними та обгрунтованими; КЗпП України не містить норми про обов`язок роботодавця вказувати в таких наказах конкретику порушення. Крім того, адвокат Ласько І.М. вважала безпідставними доводи представника позивача про невстановлення у діях ОСОБА_1 будь-яких порушень у межах кримінального провадження, відкритого за фактом смерті пацієнта ОСОБА_2 , оскільки відсутність у діях позивача складу злочину не виключає його дисциплінарну відповідальність в цьому випадку, зважаючи на те, що дисциплінарний вид відповідальності є вужчим із меншими критеріями такої та зобов`язує роботодавця реагувати на порушення вимог трудової дисципліни працівниками. Поданий відповідачем відзив на позовну заяву та письмові пояснення містять прямі порушення лікарем ОСОБА_1 вимог посадової інструкції, згідно якої лікар-ендоскопіст самостійно розробляє методи та хід обстеження, проте ним проведено колоноскопію за старим зразком, ним не отримано додаткових обстежень та лаболаторних досліджень пацієнта ОСОБА_2 перед проведенням відповідної процедури, зокрема: загального аналізу крові (ЗАК) та без ЕКГ, а наявні обстеження в справі були явно застарілими а тому представник відповідача вважає, що зі сторони позивача в даному випадку мало місце неякісне надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , а також позивачем було порушено графік обліку робочого часу та ним здійснено неправильну експлуатацію апарату ендоскопу, що призвело до його пошкодження, а тому адвокат Ласько І.М. вважає відсутніми підстави для скасування оскаржуваних позивачем двох наказів про оголошення йому догани за неякісне надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , а також за пошкодження і неправильну експлуатацію позивачем ендоскопу. Крім того, адвокат Ласько І.М. просила відмовити позивачу в стягненні з відповідача на його користь заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн., покликаючись на доводи заявленого раніше відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі від 28.11.2025, додатково звернувши увагу суду на те, що заявлений розмір стосується обсягу наданих послуг, а тому не є фіксованим, тобто фактично не є гонораром за договором про надання правничої допомоги; відсутня ціна позову, а тому вважає, що заявлений позивачем розмір витрат за правничу допомогу в сумі 20000 грн. щодо скасування догани, є занадто надмірним розміром, а тому просила повністю відмовити в такому клопотанні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно наказу відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №51 від 17.07.2020, лікаря-хірурга хірургічно-травматологічного відділення та лікаря хірурга палати хронічного гемодіалізу ОСОБА_1 переведено, за його згодою, на посаду завідувача хірургічно-травматологічним відділенням, лікар хірург на повний робочий день 1,0 ставки, постійно, з оплатою праці згідно штатного розпису, із 20 липня 2020 року.

Також згідно наказу відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №62/К від 02.06.2023, позивач ОСОБА_1 прийнятий на роботу із 05 червня 2023 року на посаду лікаря-ендоскопіста Ендоскопічного кабінету поліклініки Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» за внутрішнім сумісництвом 0,25 ставки.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, що директором КНП «Буська ЦРЛ» було затверджено Посадову інструкцію лікаря-ендоскопіста Ендоскопічного кабінету поліклініки Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» за №122 від 21.12.2023 року, із якою позивач ОСОБА_1 особисто ознайомлений 21.12.2023, згідно якої Лікар-ендоскопіст зобов`язаний: керуватися чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію ендоскопічних діагностики, операцій, маніпуляцій; відповідно до встановлених правил обирати тактику ведення хворого, розробляти план його обстеження, а також уточнювати обсяг і методи обстеження пацієнта для отримання у найкоротші строки достовірної та повної діагностики захворювання; проводити самостійно медичні дослідження за скеруваннями лікарів з використанням сучасних методів ендоскопії або організовувати проведення відповідних діагностичних процедур і заходів, надавати консультативну допомогу лікарям інших спеціальностей та медичних підрозділів лікувального закладу; проводити консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей; контролювати належне проведення діагностичних процедур, експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання витратних матеріалів; виявляти та аналізувати причини розбіжностей зроблених висновків із результатами інших діагностичних, клінічних і морфологічних досліджень, обґрунтовувати відповідні висновки та за потреби змінювати план лікування; у разі необхідності в комплексних обстеженнях пацієнта, диференціації заключного висновку додатково залучати до обстеження лікарі, які працюють в даному кабінеті поліклініки та закладу; керувати роботою підпорядкованого середнього медичного персоналу; вести лікарську документацію, планувати роботу та проводити аналіз її результатів; володіти прийомами роботи з комп`ютерною технікою, знати медичну інформаційну систему і своєчасно та в повному обсязі вносити в неї ЕМЗ; брати участь у проведенні клінічних, клініко-патологоанатомічних конференцій тощо; оперативно вживати заходи, включно зі своєчасним інформуванням керівництва у разі виявлення порушень правил охорони, протипожежного захисту, вимог санітарно-епідемічного нагляду у кабінеті; забезпечувати збереження документації та носіїв діагностичних зображень; звітувати про свою роботу в установлені терміни відповідно до форм статистичної звітності; інформувати пацієнтів про можливі ускладнення під час обстеження; забезпечувати конфіденційність інформації про пацієнтів; доводити до завідувача поліклініки або адміністрації закладу у випадку невиходу на роботу у зв`язку з хворобою у перший день хвороби; працювати у спеціальному медичному одязі; не палити під час виконання службових обов`язків; постійно удосконалювати свій професійний рівень, раз на 5 років проходити курси підвищення кваліфікації та атестацію на підтвердження кваліфікаційної категорії; дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; виконувати накази з профілактики внутрішньолікарняних інфікувань та професійного зараження СНІДом; дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку та здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території лікарні; знати і виконувати вимоги нормативних вимог про охорону праці, правила поводження з електромедапаратурою, устаткуванням та іншими умовами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди; працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених правил. Також згідно цієї Посадової інструкції Лікар-ендоскопіст несе відповідальність за: неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов`язків; порушення вимог конфіденційності інформації про пацієнтів; неналежну організацію своєї роботи, порушення вимог нормативно-правових актів у сфері медицини; порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні та поліклініки, протипожежної безпеки і техніки безпеки; персональну відповідальність за належне проведення діагностичних процедур, безпечну, ефективну експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання витратних матеріалів, застосування дезінфікуючих засобів; недотримання Положення про ендоскопічний кабінет; несвоєчасне інформування керівництва щодо порушень правил охорони праці, протипожежних та санітарних правил, що створюють загрозу для діяльності лікувального закладу, його працівників, пацієнтів і відвідувачів.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в КНП «Буська ЦРЛ» помер пацієнт ОСОБА_2 , 1962 р.н., під час надання йому медичної допомоги лікарями відповідача по справі, внаслідок чого до відповідача 01 жовтня 2024 року звернулась зі скаргою родичка померлого - ОСОБА_5 .

У зв`язку із надходження вищевказаної скарги ОСОБА_5 від 01.10.2024, 21 жовтня 2024 року відбулося засідання медичної ради КНП Буської міської ради «Буська ЦРЛ», зокрема, щодо роботи ендоскопічного кабінету, використання апаратури, обладнання, про що складено Протокол №5 засідання медичної ради КНП «Буська ЦРЛ» від 21.10.2024. За результатами засідання вказаної медичної ради директору КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» рекомендовано застосувати дисциплінарні стягнення за грубі порушення до лікарів, які приймали участь у функціонально-діагностичному обстеженні пацієнта ОСОБА_2 , серед іншого, до лікаря-ендоскопіста ОСОБА_1 , тобто до позивача по справі. Також із метою покращення надання медичної допомоги на амбулаторному рівні, попередження ускладнень - обов`язково, попередньо скеровувати пацієнтів із важкими супутніми патологіями на дообстеження та консультації до вузьких спеціалістів, лабораторні дослідження для повноцінного проведення лікувально-діагностичних процедур. Окрім того, враховуючи поломку апарата ендоскопу, на вищевказаній медичній раді також було рекомендовано директору КНП «Буська ЦРЛ»: застосувати дисциплінарні стягнення до медичних працівників ендоскопічного кабінету, які користувались ендоскопом; вирішити питання щодо відшкодування матеріальної шкоди за рахунок працівників, які користувались ендоскопом (експлуатація, зберігання, транспортування, дезінфекція). Завідувачам відділень посилити контроль за використанням обладнання, особливо дороговартісного, а також в процесі його використання чітко дотримуватись інструкцій по експлуатації обладнання.

При цьому, як убачається із вищевказаного протоколу №5 засідання медичної ради КНП «Буська ЦРЛ» від 21.10.2024, що лікар-ендоскопіст ОСОБА_1 повідомив, що він, переконавшись у відсутності абсолютних протипоказань до проведення процедури колоноскопії, яка проводилася у відповідності до Настанови МОЗ 00189. Колоноскопія та сигмоскопія, зразу ж після гастроскопії розпочав проводити обстеження. Проведена колоноскопія пройшла без ускладнень. Сформувавши протокол обстеження, залишив кабінет. Через деякий час був повідомлений про те, що у пацієнта виникли ускладнення у вигляді серцево-судинної недостатності. Коли повернувся, лікарем-анестезіологом проводилися реанімаційні заходи.

Так, наказом відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №164/К від 06 листопада 2024 року позивачу ОСОБА_1 , лікарю-ендоскопісту КНП «Буська ЦРЛ», оголошено догану в зв`язку із неякісним надання ним медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 та порушенням п. «а», «е» ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», п. 2 «Лікар-ендоскопіст» підрозділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» розділу «Інші професіонали в галузі медицини» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, п. 2.1, 2.2, 2.3 Посадової інструкції лікаря-ендоскопіста ендоскопічного кабінету поліклініки КНП «Буська ЦРЛ» №122 від 21.12.2023, графіку обліку робочого часу в хірургічно-травматологічному відділенні за вересень 2024 року, затверджений директором КНП «Буська ЦРЛ», де підставою видання такого наказу зазначено рішення Медичної ради КНП БМР «Буська центральна районна лікарня», оформлене протоколом засідання №5 від 21.10.2024 на підставі Наказу МОЗ України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» №69 від 05.02.2016, із яким позивач ОСОБА_1 ознайомився, засвідчивши власним підписом від 20.11.2024.

Крім того, наказом відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №174/К від 15 листопада 2024 року позивачу ОСОБА_1 , лікарю-ендоскопісту КНП «Буська ЦРЛ», оголошено догану в зв`язку із пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний №10470956 та порушенням п. 2 «Лікар-ендоскопіст» підрозділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» розділу «Інші професіонали в галузі медицини» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, п. 2.5 Посадової інструкції лікаря-ендоскопіста ендоскопічного кабінету поліклініки КНП «Буська ЦРЛ» №122 від 21.12.2023, де підставою видання наказу зазначено Акт технічної діагностики №593-1, отриманий 16.10.2024 та рішення Медичної ради КНП БМР «Буська центральна районна лікарня», оформлене протоколом засідання №5 від 21.10.2024 на підставі Наказу МОЗ України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» №69 від 05.02.2016, із яким позивач ОСОБА_1 ознайомився, засвідчивши власним підписом від 20.11.2024.

Проте, відповідно до протоколу обстеження пацієнта ОСОБА_2 №791 від 03.09.2024 року вбачається, що лікарем-ендоскопістом Скобилко І.Б. під час медикаментозного сну пацієнта проведена відеоколоноскопія, за наслідками якої лікарем зроблено висновок про «Зовнішній геморой. Поліпи сигмовидної кишки». Вказане обстеження проведено за Електронним скеруванням №0181-2640-6596-5969. При цьому, протипоказів до проведення обстеження не виявлено, алергологічний анамнез зібрано; пацієнт був попереджений про ризики; саме обстеження пройшло без ускладнень. Тобто, із указаного протоколу обстеження пацієнта ОСОБА_2 слідує, що ендоскопічне маніпуляційне втручання проведено та завершено без ускладнень. Протилежного судом не встановлено, що свідчить про відсутність вини лікаря-ендоскопіста у розвитку даного невідкладного стану.

Крім того, як встановлено судом, що позивачем ОСОБА_1 перед проведенням процедури обстеження пацієнта ОСОБА_2 отримано його Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, де ОСОБА_2 своїм підписом від 03.09.2024 засвідчив, що він одержав інформацію про характер захворювання, особливості його перебігу, діагностики та лікування; пацієнт підтвердив ознайомлення із планом лікування, отримання роз`яснень щодо процесу та можливих наслідків, а також зобов`язується дотримуватися режиму та повідомляти про погіршення стану, усвідомлюючи ризики самолікування.

Крім того, як убачається із Інформованої добровільної згоди на операцію та знеболення пацієнта ОСОБА_2 від 03.09.2024, що він отримав зрозумілу для нього інформацію про характер виявленого у нього захворювання, наявність у нього супутніх захворювань, а також у процесі обговорення із лікуючим лікарем вони дійшли висновку, що найбільш оптимальним методом хірургічного втручання може бути операція в обсязі, а саме: відео ЕГДС, КС.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до пункту «г» статті 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» серед обов`язків медичного працівника визначено обов`язок дотримувати вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю.

Згідно частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 вересня 2024 року в справі №361/895/23.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 липня 2020 року в справі №554/9493/17, від 28 лютого 2024 року в справі №299/2637/21.

Крім того, суд вважає також релевантним до спірних правовідносин правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року в справі №461/6374/19, де Суд виснував, що при застосуванні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен не лише формально констатувати порушення внутрішніх правил або локальних актів, а й належним чином обґрунтувати наявність усіх елементів складу дисциплінарного проступку, включаючи вину працівника та причинний зв`язок між його діями і порушенням трудових обов`язків. За відсутності належних доказів хоча б одного з таких елементів дисциплінарне стягнення не може вважатися законним та обґрунтованим. Відтак, Суд констатує на необхідності достатнього обґрунтування роботодавцем наявності підстав для застосування до працівника дисциплінарного стягнення.

Відтак, аналізуючи зазначені вище фактичні обставини та релевантні їм норми законодавства та судової практики, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про протиправність оскаржуваного наказу відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №164/К від 06 листопада 2024 року, яким позивачу ОСОБА_1 , лікарю-ендоскопісту КНП «Буська ЦРЛ», оголошено догану в зв`язку із неякісним надання ним медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , оскільки оскаржуваний наказ відповідача не містить конкретизації дій чи бездіяльності позивача, які призвели до неякісного надання медичної допомоги ОСОБА_2 , а також у ньому не зазначено, у чому саме полягало порушення чи неналежне виконання позивачем покладених на нього трудових обов`язків.

Натомість, як убачається із висновку експерта КЗ ЛОР «Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи» №39/2024 від 04.10.2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи, що смерть ОСОБА_2 настала від гострого субендокардіального інфаркту міокарда передньої стінки лівого шлуночка на фоні гіпертрофії міокарду, дифузного кардіосклерозу, стенозуючого атерокальциноза вінцевої артерії серця, який призвів до гострого порушення гемомікроциркуляції в м`яких оболонках головного мозку, серці, печінці та легенях, набряку головного мозку та гострої серцево-судинної недостатності. Крім того, при судово-медичній експертизі виявлено мікроскопічні ознаки склерозу та гіалінозу судини серця, легень, печінки, жовчного міхура, нирки, шлунку та товстої кишки, ознаки інтерстеційної пневмонії, фіброзу м`яких оболонок головного мозку, патоморфологічні ознаки системного захворювання крові неходжкінської лімфоми/лейкозу з ураженням селезінки та печінки, морфологічні ознаки респіраторного дистрес-синдрому дорослого типу, дистрофічні зміни печінки та нирок, геморагічної гастропатії та вогнищевого крововиливу в стінці товстої кишки, які могли сприяти настанню смерті. Згідно записів в амбулаторній карті, заповненої на ім`я ОСОБА_2 , смерть його настала ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12:50 год. в кабінеті ендоскопічних обстежень №79 на першому поверсі КНП «Буська ЦРЛ. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 виявлено поперечний перелом грудини та переломи 5,6,7 ребер зліва, які могли утворитися при проведенні лікарями реанімаційних заходів. Будь-яких інших тілесних ушкоджень при судово-медичній експертизі не виявлено. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_2 спиртів не виявлено.

Разом із тим, як слідує із висновку за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_2 від 27.03.2025, в якому серед іншого комісією експертів зроблено такі висновки, зокрема, що проведення реанімаційних заходів ОСОБА_2 в умовах Комунального некомерційного підприємства «Буська ЦРЛ» проводилось відповідно до Стандарту медичної допомоги серцево-легеневої реанімації у дорослих, затвердженого наказом МОЗ України від 18 липня 2024 року №1259. Відеогастроскопія проводилась відповідно до Настанов №00190 «Гастроскопія» та №00186 «Диспепсія», а відеоколоноскопія - відповідно до Настанови №00189 «Колоноскопія та сигмоскопія», на підставі показань, визначених у цих документах. Ендоскопічні втручання належать до процедур із дуже низьким ризиком і не є протипоказані при оцінці анестезіологічного ризику ASA3 (British Society of Gastroenterology guidelines on sedation in gastrointestinal endoscopy, 2023). Беручи до уваги сукупність скарг та змін периферичної крові в план діагностичного пошуку пацієнта доцільно було включити консультацію гематолога.

Крім того, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за №135 від 10.03.2026, що гастроскопія та колоноскопія ОСОБА_2 була виконана згідно Настанови 00189 «Колоноскопія та сигмоскопія» та Настанови 00190 «Гастроскопія», якими передбачені покази та протипокази щодо проведення даних маніпуляцій. Відповідно до записів представлених на експертизу медичних документів процедура гастроскопії та колоноскопії технічно була проведена правильно. Дефектів в наданні медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 не встановлено. У зв`язку із наявністю у ОСОБА_2 супутньої соматичної патології, судити про можливість попередження настання його смерті не представляється можливим. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 був гострий інфаркт міокарду, що підтверджується результатами розтину трупа та судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів. Виявлені при судово-гістологічній експертизі патологічні зміни внутрішніх органів могли сприяти настанню смерті ОСОБА_2 . Між порушенням надання медичної допомоги лікарем-анестезіологом та розвитком стану, що призвів до смерті ОСОБА_2 , є причинний зв`язок.

Отже, вищевказаними доказами у їх сукупності спростовується висновок відповідача про неякісне надання позивачем ОСОБА_1 медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , а тому суд вважає відсутніми правові підстави в роботодавця позивача для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за вищевказаним фактом та оголошення йому догани, а тому суд приходить до переконання про визнання протиправним та скасування наказу відповідача за №164/к від 06.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Крім того, суд вважає також обгрунтованими доводи позивача про протиправність оскаржуваного наказу відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №174/к від 15.11.2024, яким позивачу ОСОБА_1 , лікарю-ендоскопісту КНП «Буська ЦРЛ», оголошено догану в зв`язку із пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний №10470956, оскільки зі змісту оскаржуваного наказу про оголошення догани неможливо встановити, у чому саме полягає порушення трудової дисципліни, за які позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки наказ не містить вказівки на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, а також у ньому не зазначено, які саме обов`язки, які покладені на позивача ОСОБА_1 , ним не виконано чи виконано неналежним чином.

Як вже було констовано судом під час надання правової оцінки наказу відповідача за №164/к від 06.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за неякісне надання позивачем медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 , що релевантним до спірних правовідносин є правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року в справі №461/6374/19, де Суд виснував про необхідність достатнього обґрунтування роботодавцем наявності підстав для застосування до працівника дисциплінарного стягнення, а також згідно усталеної судової практики Верховного суду, констатовано, що при застосуванні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен не лише формально констатувати порушення внутрішніх правил або локальних актів, а й належним чином обґрунтувати наявність усіх елементів складу дисциплінарного проступку, включаючи вину працівника та причинний зв`язок між його діями і порушенням трудових обов`язків. За відсутності належних доказів хоча б одного з таких елементів дисциплінарне стягнення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Натомість, як убачається із оскаржуваного наказу відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №174/К від 15 листопада 2024 року про оголошення догани позивачу ОСОБА_1 в зв`язку із пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний №10470956, що підставою видання спірного наказу відповідача є Акт технічної діагностики №593-1 від 16.10.2024 та рішення Медичної ради лікарні, оформлене протоколом засідання № 5 від 21.10.2024, однак оскаржуваний наказ відповідача не містить вказівки на вину в несправності ендоскопа саме лікаря-ендоскопіста ОСОБА_1 , як і причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) останнього та порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків, що призвели до поломки ендоскопа.

Зокрема, як слідує зі змісту вказаного Акту №593-1 від 16.10.2024, що під час діагностики виявлено: люфт ручок управління; невідповідність кутів вигину дистального сегменту; витік із дистальної гумки; розбита дистальна захисна лінза правого світловода, внаслідок чого відбулося потрапляння дезінфектанта під захисну дистальну лінзу; механічне пошкодження гумового компенсатора механічних напружень конектора та потертості пластикового корпусу кришки конектора; механічне пошкодження гумового покриття компенсатора механічних напружень ручки-трубки постачання; зламаний металевий каркас трубки ввідної частини біля гумового компенсатора механічних напружень; відсутня провідність канала подачі води трубки ввідної частини; обмежена провідність канала подачі повітря трубки ввідної частини; забруднені сопла подачі повітря/води; залишки дезінфектанта у вигляді окислу під гайкою ручки ендоскопа; окисел гайки блоку ручки управління; пошкодження металевого обплетення дистального сегмента в місці пошкодження дистальної гумки. Згідно висновку до цього акту: для відновлення працездатності необхідно виконати такі роботи (послуги) для відновлення працездатності апарата, а саме: заміну гумового компенсатора механічних напружень «ручка управління-трубка постачання»; заміну гумового компенсатора механічних напружень конектора; заміну гумового компенсатора механічних напружень трубки ввідної частини.

При цьому, як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 22 липня 2020 року в справі №554/9493/17, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

Відтак, установлені в справі обставини свідчать, що спірний наказ відповідача КНП «Буська ЦРЛ» за №174/К від 15 листопада 2024 року про оголошення догани позивачу ОСОБА_1 в зв`язку із пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний №10470956, однак такий не містить достатніх об`єктивних даних щодо вини в несправності ендоскопа саме позивача ОСОБА_1 , як і причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) останнього та порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків, що призвели до поломки ендоскопа, а тому суд вважає, що спірний наказ відповідача не відповідає вимогам трудового законодавства, а тому наявні правові підстави для задоволення позову та визнання протиправним і скасування наказу №174/К від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Разом із тим, як встановлено судом, що тотожний правовий висновок щодо визнання незаконним і скасування аналогічного наказу відповідача №170/к від 15.11.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_4 », винесеного КНП «Буська ЦРЛ» за тотожним фактом та з тих самих підстав, що викладений у постанові Львівського апеляційного суду від 09 жовтня 2026 року в справі №943/386/25.

Крім того, суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду під час оскарження наказів відповідача №164/К від 06.11.2024 року та №174/К від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », оскільки, як убачається із вказаних наказів відповідача, що позивач ОСОБА_1 ознайомився із обидвома наказами 20 листопада 2024 року, а позовна заява надійшла до суду 20.02.2025 року, тобто із дотриманням встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України тримісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом із тим, суд вважає заперечення представника відповідача проти позову такими, що не спростовують заявлених позовних вимог, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються дослідженими судом доказами, а також стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу дисциплінарних правопорушень, що стали об`єктивними підставами для його притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно виданих відповідачем спірних наказів від 06.11.2026 та від 15.11.2026, оскільки порушення позивачем своїх трудових обов`язків за виявлених відповідачем обставин судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» від 10.02.2010). Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18.07.2006).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд приходить до переконання про підставність заявлених позивачем вимог, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні цього позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (платіжна квитанція АТ «Таскомбанк» №9900-9054-7533-5596 від 03.03.2025), а тому враховуючи повне задоволення цього позову, такий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Крім того, суд вважає, що до часткового задоволення підлягають заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., виходячи із таких мотивів.

Зокрема, частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як убачається із матеріалів справи, що 20 листопада 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Оприско та партнери» укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №1-2011/24-ц, згідно якого АБ «Оприско та партнери» приймає на себе доручення Замовника про надання йому правової допомоги та у представництві інтересів Замовника в суді, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений представник згідно чинного законодавства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про скасування наказів.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, що керуючим партнером АБ «Оприско та партнери» до вищевказаного Договору про надання юридичних послуг від 20.11.2024 року було сформовано Рахунок №001/1-2011/24-ц від 30 квітня 2025 року, яким визначено розмір гонорару у фіксованій сумі за представництво у суді першої інстанції у даній справі в сумі 20000,00 грн., що була повністю сплачена позивачем ОСОБА_1 згідно двох квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» від 30.04.2025 року на суму 5000 грн. та від 16.06.2025 року на суму 15000 грн.

При цьому, суд погоджується із доводами представника відповідача в частині того, що положеннями Договору про надання професійної правничої допомоги №1-2011/24-ц від 20.11.2024, не передбачений адвокатський гонорар, як ціна вказаного Договору, як і не зазначений порядок обчислення заявленого позивачем гонорару.

Крім того, як убачається із цього Договору від 20.11.2024, де розділом 4 врегульовано порядок оплату послуг виконавця. Так, п. 4.2 цього Договору передбачено, що оплата проводиться за домовленностями сторін, на підставі виставлених рахунків, у яких Виконавець зазначає обсяг пропонованих послуг та їх ціну. Надання послуги підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг (п. 4.3 цього Договору), однак такі акти наданих послуг у матеріалах справи відсутні, що є підставою для зменшення заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу позивача ОСОБА_1 .

Подібний правовий висновок викладений у Додатковій постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року в справі №922/1163/18, зокрема, що у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів. Враховуючи вищенаведене, Суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Яценком Я.О. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, Суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд констатує, що розмір витрат на правничу допомогу повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт чи наданих послуг; витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони чи публічним інтересом до справи.

Більше того, відповідно до Додаткової постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року в справі №201/14495/16-ц фактично констатовано право суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу. Зокрема, розподіляючи витрати особи на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. При цьому, колегія суддів самостійно визначила їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності. Зокрема, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи (аналіз касаційної скарги, складання та оформлення відзиву на касаційну скаргу, аналіз судової практики), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка відзиву), критерію необхідності подання відзивів на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, а на користь третьої особи - 1500 грн.

Відтак, аналізуючи вищенаведені фактичні обставини справи, релевантне законодавство та судову практику його застосування, із огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи у вигляді підготовки позовної заяви немайнового характеру, письмових пояснень, клопотань та дистанційної участі представника позивача в судових засіданнях у режимі ВКЗ, зважаючи на клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі від 28.11.2025, відсутність у матеріалах справи актів прийому-передачі наданих послуг на підтвердження надання послуг згідно п. 4.3 Договору про надання професійної правничої допомоги №1-2011/24-ц від 20.11.2024, суд приходить до переконання про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати накази Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» за №164/К від 06.11.2024 року та №174/К від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Стягнути із КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути із КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Представник позивача: адвокат Оприско Микола Васильович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: КНП «Буська ЦРЛ» (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Львівська, буд. 77; код ЄДРПОУ 01997633).

Представник відповідача: адвокат Ласько Ірина Михайлівна ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст судового рішення складено 23.10.2026 року.

Суддя: І. Б. Кос