Решение № 140879765, 21.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/143/26

Провадження №: 2/336/1466/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Єршовій А.О., за участі представника позивача адвоката Коноваленка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», вказавши, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 23.10.1989 року, та реєстраційного посвідчення він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі знищенням будинку ОСОБА_1 з метою отримання компенсації збирав документи, під час чого з`ясувалось, що будинок перебуває під арештом.

По суті вимог позивач просив скасувати заборону відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2044776, зареєстрований 03.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою. Підстава обтяження: позика, б/н, Ощадбанк м. Оріхів, власник: ОСОБА_1 , архівна дата 09.12.2000 року, дата виникнення 16.11.1989, № реєстра 69203-245;

Скасувати заборону відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2070634, зареєстрований 10.06.2005 року Оріхівською державною нотаріальною конторою. Підстава обтяження: позика, б/н, Ощадбанк м. Оріхів, власник: ОСОБА_2 , архівна дата 11.01.2001 року, дата виникнення 23.06.1988, № реєстра 71242-245.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

27.01.2026 року позивачем подано уточнену позовну заяву із зазначенням іншої третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року відкрите провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, витребувані докази.

23.02.2026 року Запорізьким обласним державним нотаріальним архівом надані документи, витребувані судом.

26.02.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказував, що АТ «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем, адже між сторонами не існувало договірних відносин, а запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо встановлення обтяження внесений не з ініціативи банку. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив на позовну заяву позивачем не подавалась.

07.04.2026 року подані додаткові пояснення представником позивача.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до розгляду.

05.08.2026 року представником позивача долучені додаткові докази.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, вказавши, що у позивача відсутні зобов`язання перед АТ «Державним ощадним банком України», водночас до реєстру внесені відомості щодо ініціатора встановлення обтяження саме Ощадбанк м. Оріхів. Вказуючи, що наявність заборони порушує права позивача, просив позов задовольнити.

Відповідач представника в судове засіданні не направив, у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору до суду не з`явилась, пояснень на адресу суду не направляла, про дату та час судового засідання сповіщена в установленому порядку шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, вказаний позивачем.

Судом досліджувались письмові докази, надані позивачем.

Рішенням Оріхівської міської ради народних депутатів від 10.10.1989 року вирішено виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 600 кв.м. з право забудови одного житлового будинку площею не більше 80 кв.м. та надвірних споруд.

За договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві особистої власності від 23.10.1989 року ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 600 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом приймання індивідуального будинку від 18.01.1998 року вирішено прийняти житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.11.2006 року ОСОБА_1 на підставі рішення Оріхівської міської ради від 21.07.2005 року на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією з домової книги у будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно із зобов`язанням члена житлово-будівельного кооперативу від 16.11.1989 року ОСОБА_1 зобов`язався отриману ним позику в сумі 10000 рублів строком на 25 років використовувати за цільовим призначенням на будівництво будинку, а також погашати борг щоквартально, починаючи з 01.01.1992 року до 2016 року включно.

Згідно з реєстраційним посвідченням право власності на будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого Оріхівською держнотконторою 03.03.1995 року.

За інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок ; АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 05.07.2003 року.

03.06.2005 року за № 2044776 Оріхівською державною нотаріальною конторою внесені відомості про заборону, підставою обтяження вказано: позика, Б/н, Ощадбанк м. Оріхів, датою виникнення 16.11.1989 року. Власником майна вказано ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній.

10.06.2005 року за № 2070634 Оріхівською державною нотаріальною конторою внесені відомості про заборону, підставою обтяження вказано: позика, Б/н, Ощадбанк м. Оріхів, датою виникнення 23.06.1988 року. Власником майна вказано ОСОБА_2 , РНОКПП відсутній.

З наданих Запорізьким державним нотаріальним архівом документів вбачається, що в записах Оріхівської державної нотаріальної контори наявні відомості щодо зобов`язання ОСОБА_1 перед Оріхівським ощадбанком від 16.11.1989 року, а також запис про зобов`язання ОСОБА_2 перед Оріхівським ощадбанком від 23.06.1988 року (адреса вказана м. Оріхів, пров. Гвардійський, 10).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказує ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Оскільки за відомостями з державного реєстру прав власності на нерухоме майно на вказане майно накладено арешт двічі, тож суд мотивує своє рішення по кожному з випадків.

Щодо арешту, накладеного 16.11.1989 року у зв`язку з виникненням у ОСОБА_1 зобов`язання з повернення позики, суд враховує, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що ним фактично були виконані зобов`язання за договором позики та позика була повернута.

При цьому суд враховує, що згідно із умовами повернення позика надавалась строком на 25 років та останні платежі мали бути проведені у 2016 році.

Натомість позивачем не надано доказів здійснення жодного платежу за договором позики.

За таких обставин, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 виконані свої зобов`язання та підстави для обтяження майна припинені, а відтак суд не вбачає і підстав для скасування арешту.

Проаналізувавши надані позивачем докази по арешту від 23.06.1988 року, суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що АТ «Державний ощадний банк України є належним відповідачем за вказаним позовом.

Так, наказом Міністерства юстиції України № 41/5 від 27.05.1997 року затверджено Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Вказаним наказом затверджено графік створення єдиного реєстру заборон.

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно арешт накладався на майно ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (ймовірно), при цьому арешт датований 1988 роком, тобто ще до надання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки.

Тож в даному випадку цілком ймовірним є помилкове внесення саме державним реєстратором запису про наявність обтяжень щодо вказаного будинку при перенесенні інформації до створеного Єдиного реєстру для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна через невірне прочитання цифри «0» як літери «а».

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не оскаржувались рішення та дії державного реєстратора, суд вважає, що ОСОБА_1 не вичерпав передбачені законом можливості анулювання запису про заборону.

При цьому суд вважає, що докази того, що заборону 23.06.1988 року було встановлено за ініціативою АТ «Державний ощадний банк України» саме щодо позивача відсутні, а відтак відсутні докази того, що саме АТ «Державний ощадний банк України» порушені права позивача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач- Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129;

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення виготовлений 21.10.2026 року

21.10.26