Решение № 140879700, 23.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.10.2026

ЄУН № 337/886/23

Провадження № 2/337/4/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ширіної С.А.,

за участю секретаря Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжяв порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ :

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 5897,34 грн та судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року надав послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 5897 грн. 34 коп. Споживачем за вказаний період не здійснено оплату за надані послуги. Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідача як споживача послуг є виконавцем послуг з централізованого опалення.

Ухвалою суду від 13.03.2023 позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.05.2023 року відповідачем ОСОБА_1 надано до суду зустрічну позовну заяву про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії ,в якій просить:

1.Зобов`язати Концерн «МТМ» провести перерахунок заборгованості зі сплати послуги з постачання теплової енергії, яка стягується з ОСОБА_1 за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії на користь Концерну «Міські теплові мережі», за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року, з урахуванням розрахунку теплового навантаження на опалення, який було проведено Концерном «Міські теплові мережі» в 2008 році;

2.Скасувати заборгованість зі сплати послуги з постачання теплової енергії, яка стягується з ОСОБА_1 за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії на користь Концерну «Міські теплові мережі», за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року;

3.Зобов`язати Концерн «МТМ», провести розрахунок теплового навантаження на опалення, у нежитловому приміщенні № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Зобов`язати Концерн «МТМ» зазначити в договорі про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії розрахунок надходження теплової енергії до приміщення від неізольованих трубопроводів, зазначений у розрахунку теплового навантаження на опалення, та укласти договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 ;

5.Здійснювати нарахування рахунків зі сплати послуг за постачання теплової енергії згідно з договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до розрахунку надходження теплової енергії до приміщення від неізольованих трубопроводів, який зазначений у розрахунку теплового навантаження на опалення;

6.Відмовити в задоволенні позовної вимоги Концерну «Міські теплові мережі», щодо стягнення з ОСОБА_1 , судових витрат у розмірі судового збору 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок);

7. Стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що він вважає, що та сума грошової заборгованості в розмірі 5897, 34 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 34 копійки), яку має намір стягнути з мене Концерн «МТМ» (відповідач за зустрічним позовом), порушує мої права як побутового споживача отримання послуг з центрального опалення, оскільки мною не були отримані дані послуги в тому об`ємі, за який здійснює нарахування Концерн «МТМ».Так, він, ОСОБА_1 , на підставі Договору дарування нежитлового приміщення, від 31.08.2016 року, є власником нежитлового приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 .На момент придбання у зазначеному нежитловому приміщенні були усі прилади централізованого опалення.В 2008 році, минулим власником даного нежитлового приміщення, моєю бабусею ОСОБА_2 , на підставі того, що в нежитловому приміщенні окрім розміщеного стояка зворотного теплоносія житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення відсутні будь які опалювальні пристрої, за безпосередньою участю постачальника теплової енергії Концерну «МТМ», було проведено розрахунок теплового навантаження на опалення, відповідно до якого був здійснений розрахунок надходження теплової енергії до приміщення від неізольованих трубопроводів, який склав: Q max=111 ккал/год.В 2019 році, Концерн «МТМ» з метою укладення, надіслав на мою адресу проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на підписання. Однак ознайомившись зі змістом цього договору, я відмовився від підписання надісланого мені договору, оскільки в договорі не зазначено теплове навантаження на підставі якого повинна стягуватися оплата за надання послуги з централізованого опалення. З метою врегулювання даного питання, я особисто звернувся до Концерну, надавши оригінал вищезазначеного розрахунку теплового навантаження на опалення, але в усній розмові співробітники Концерну повідомили мене про те, що зміст договору є остаточним, і змінювати його не мають наміру, оскільки відсутній Акт обстеження системи теплопостачання в нежитловому приміщенні.Після його звернення до Концерну, та до теперішнього часу, жодного разу відповідач за даним позовом не надіслав на його адресу жодної пропозиції на укладення договору, тим паче жодного разу співробітники Концерну не відвідували моє нежитлове приміщення з метою обстеження приміщення на предмет наявності приладів опалення в приміщенні які б були підключенні до загально будинкової системи, та в подальшому складання Акту обстеження системи теплопостачання, незважаючи на мої неодноразові звернення до них з цього приводу. Оскільки Концерном «МТМ» не було складено Акту обстеження системи теплопостачання, та не здійснено нового розрахунку теплового навантаження на опалення, тому вважає що нарахування розміру оплати послуг з централізованого опалення повинно здійснюватися на підставі розрахунку теплового навантаження на опалення, який було проведено відповідачем за зустрічним позовом в 2008 році.До початку опалювального періоду 2021 2022 року, ним систематично сплачувалися рахунки за послуги з централізованого опалення, заборгованості не було. Однак, з початком опалювального періоду 2021 2022 року, на його адресу, почали надходити рахунки на сплату послуги з централізованого опалення, які в декілька разів перевищують ті суми, які повинні бути нараховані за фактичний обсяг спожитої нежитловим приміщенням теплової енергії відповідно до розрахунку теплового навантаження на опалення, який було проведено відповідачем за зустрічним позовом в 2008 році (сума яку нараховує до сплати відповідач дорівнює сумі яку сплачують власники однокімнатних квартир за наявності підключених опалювальних приладів в приміщенні).В квітні 2023 року, я звернувся до Концерну «МТМ» із вимогою роз`яснення виниклої ситуації. Але до теперішнього часу відповіді мною отримано не було. Це свідчить про байдуже ставлення Концерну до намагань своїх споживачів, вирішити свої проблемні питання, які виникли між виконавцем надання комунальної послуги та побутовим споживачем, досудовим шляхом.Крім того, зазначаю про те, що у первісній позовній заяві Концерну «МТМ» зазначена лише сума нарахувань, та додані рахунки, в яких зазначена лише кількість нібито спожитої теплової енергії та тариф. Однак у позові не зазначено механізму проведення нарахувань, тобто за якою методикою проводились нарахування, вказаний невідомий мені номер договору, який мною не підписувався.Також позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом, у своїй позовній заяві, зазначає, що фактом підтвердження отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться, належне мені нежитлове приміщення є рішення виконавчого комітету ЗМР про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Концерном було розпочато та закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.Відповідно до рішення виконавчого комітету ЗМР № 126, від 29.03.2022 року, зазначено, що опалювальний сезон в м. Запоріжжі закінчити 31.03.2022 року (п. 1), та в п. 2 Концерну «МТМ», підприємствам та організаціям м. Запоріжжя, здійснюючим теплопостачання, провести відключення споживачів від теплової енергії.На підставі вищесказаного, постає питання, на підставі чого, Концерн здійснює нарахування зі сплати послуг з постачання теплової енергії, в період року, коли сама по собі послуга з постачання теплової енергії відсутня.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року зустрічну позовну заяву про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до спільного розгляду з позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.10.2023 на 13:30 год.

23.01.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, мотивоване тим, що відповідач по справі не погоджується з визначеним Концерном «Міські теплові мережі» розміром заборгованості та вважає його безпідставним та не доведеним.

21.02.2024 року призначено судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинено.

19.02.2025 року представником відповідача за первісним позовом адвокатом Середа Д.М., через канцелярію суду подано клопотання про поновлення провадження, у зв`язку з тим, що станом на теперішній час ухвала суду про призначення експертизи не виконана.

24.02.2025 року провадження по справі було поновлено.

19.03.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про проведення економічної експертизи.

Ухвалою від 07.05.2025 року призначено судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинено.

29.07.2025 року представником відповідача за первісним позовом адвокатом Середа Д.М., через канцелярію суду подано клопотання про поновлення провадження, для надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою 03.09.2025 року, клопотання представника відповідача-адвоката Середа Д.М., про витребування доказів, задоволено.

25.09.2025 року від Концерну «МТМ» надійшло клопотання на виконання вимог ухвали про витребування доказів.

Ухвалою від 01.10.2025 року призначено судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинено.

22.06.2026 року на адресу суду надійшов висновок судового експерта № 22-25 від 12.06.2026 року.

Ухвалою від 23.06.2026 року провадження по справі відновлено.

Ухвалою суду від 28.09.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з`явився,в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача , позов підтриму в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача (представник позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні первинного позову відмовити та задовольнити у повному обсязі зустічний позов.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що в позовні вимоги за первісним позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають ,позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить нежитлове приміщення № 353 першого поверху,літера А-9, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18,4 кв.м., що підтверджується копіїю договору дарування нежитловго приміщення від 31.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С. ,запис 1311.

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Таким чином, в силу вимог вище наведених норм Закону з 01.11.2021 року Концерном «Міські теплові мережі» з ОСОБА_1 укладено типовий індивідуальний договір №74204341 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 353 першого поверху,літера А-9.

Житловий будинок АДРЕСА_1 оснащений двома приладами комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 заводський № 49660358 (1-6 під`їзд) та Х-12 заводський №04124, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.

На виконання умов пункту 5 Договору Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за період: листопад 2021 р. грудень 2022 р. на загальну суму 5897,34 грн.

Факт отримання послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги.

Факт нарахування за надання теплової енергії підтверджено актами зняття показань приладів обліку теплової енергії від 30 листопада 2021 року, від 31 березня 2022 року, та рахунками за період з листопада 2021 по грудень 2022, які направлені на адресу відповідача, що підтверджується відповідними реєстрами відправки Концерну «МТМ» від 20.02.2022, 16.01.2023 року.

Відповідач означені рахунки не сплачував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 5897,34 грн., що стало підставою звернення позивача до суду.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, щоспоживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Отже обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 даного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оскільки відповідачє є власником нежитлового приміщення площею 18,4 кв. метр, по АДРЕСА_1 , на підставі укладеного договору, позивач надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу в нежитлове приміщення.

Доводи відповідача та представника відповідача-адвоката про те, що в приміщенні відсутні опалювальні присторої , окрім розміщеногшо стояка зворотного теплоносія житлового будику в якому знаходиться нежитлове приміщення, не приймаються судом до уваги, оскільки теплова енергія, яка подається у житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, обліковується приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленому для загально будинкових побреб, а послуги визначаються як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку.

Також встановлено, що наказом ДП «УкрНДНЦ» від 13 грудня 2017 року №414 методом підтвердження за позначенням прийнято національний стандарт ДСТУ ЕN 12831-3:2017 «Енергоефективність будівель. Метод розрахунку проектного теплового навантаження. Частина 1. Теплове навантаження, Модуль М3-3» з набранням чинності з 15 грудня 2017 року.

Цей стандарт введено вперше і застосування його вносить низку суттєвих змін у спосіб обчислення тепловтрат приміщень, зокремапри визначенні теплового навантаження будівлі обов`язковим є врахування потенційних втрат тепла до суміжного простору.

У межах цього стандарту суміжним простором може бути: 1. інше опалювальне приміщення в межах одного будівельного об`єкта; 2. інша будівельна особа в межах тієї ж будівлі (наприклад, сусідня квартира); 3. неопалювальний простір (неопалювальне горище/підвал, неопалювальний зимовий сад тощо); 4. сусідня будівля.

Не рідкими є випадки, коли в будинку в окремих групах приміщень демонтовані радіатори внутрішньо будинкової системи опалення або впродовж тривалого часу відключена запірна арматура на системі опалення приміщення з встановленими індивідуальними приладами розподільного обліку теплової енергії, тоді температура внутрішнього повітря в цих приміщеннях понижується, порівняно з проектною, та на практиці виникають становища, коли температура по обидві сторони внутрішнього огородження суттєво відрізняється і спостерігаються значні втрати тепла через такі огородження.

Теплоенергія передається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції, і поширюється тепло не тільки від радіаторів, а й від інших елементів системи опалення (розподільчі трубопроводи, стояки тощо). Тіла, предмети, повітря, отримавши теплоенергію від носія, в свою чергу, передають тепло іншим тілам і предметам, нагріті повітряні маси переносять тепло в інші ділянки простору. Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих, і теплоенергія, що міститься в повітрі передається в тому числі і в сусідні приміщення через огороджувальні конструкції суміжних приміщень (стіни, стелі, підлога). Тому можливість визначення конкретної точки і повного обсягу надходження теплової енергії на опалення в конкретному приміщені відсутня.

Отже, відсутність помісячних показників засобу обліку, не означає відсутність споживання комунальних послуг з опалення, так як і відключення опалення в окремому приміщенні не означає, що споживання комунальних послуг з опалення припиняється у випадку перекриття подачі теплоносія до системи опалення приміщення, а тому доводи відповідача та представника відповідача-адвоката про те, що в приміщенні відсутнє опалення, не приймаються судом до уваги, оскільки теплова енергія, яка подається у житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, обліковується приладом комерційного обліку теплової енергії, встановленому для загально будинкових побреб, а послуги визначаються як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку.

Заперечуючи проти позовних вимог і обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач , посилається на те, що сума заборгованості в розмірі 5897,34 грн. ,яка нарахована йому Концерном «МТМ» порушує його права як побутового споживача отримання послуг з центрального опалення, оскільки ним не були отримані дані послуги в тому об`ємі, за який здійснює нарахування Концерн «МТМ».

Згідно висновку судового експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №22-25 від 12.06.2026 , в обсязі наданих на дослідження документів наданий суду Концерном «Міські теплові мережі » розрахунок за послуги з центрального опалення в розмірі 5897,34 грн. у нежиловому приміщені площею 18,4 кв.м., №353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , не підтверджується.

Отже, позивачем не доведено надання послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2021 по грудень 2022 року, на загальну суму 5897 грн. 34 коп, а тому позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості за надані послуги з опалення та гарячу воду з ОСОБА_1 на загальну суму 5897 грн. 34 коп задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо зобов`язаня Концерну «МТМ» провести перерахунок заборгованості зі сплати послуги з постачання теплової енергії, яка стягується з ОСОБА_1 за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії на користь Концерну «Міські теплові мережі», за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року, з урахуванням розрахунку теплового навантаження на опалення, який було проведено Концерном «Міські теплові мережі» в 2008 році підлягають частковому задоволенню, оскільки судом встановлено відсутність заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем Концерном «МТМ» зі сплати послуги з постачання теплової енергії у заявленому первинним позовом розмірі 5897,34 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо скасування заборгованості зі сплати послуги з постачання теплової енергії, яка стягується з ОСОБА_1 за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії на користь Концерну «Міські теплові мережі», за період з квітня 2022 року по вересень 2022 року задоволенню не підлягають, оскільки судом вже відмовленно у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості зі сплати послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по грудень 2022 року.

Щодо позовних вимоги за зустрічним позовом про зобов`язання Концерну «МТМ», провести розрахунок теплового навантаження на опалення, у нежитловому приміщенні № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, між сторонами 01.11.2021 року укладено чинний договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії. Проведення розрахунку теплового навантаження є процесом визначення технічних та економічних параметрів надання послуги ,що регулюється відповідними методиками та проектною документацією об`єкта.

Відповідно до норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830, величина приєднаного теплового навантаження об`єкта теплоспоживання є технічною величиною, яка визначається виключно на підставі проектної документації на будівлю або технічного паспорта, виготовленого за результатами інвентаризації.За змістом Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315, розрахункове визначення теплового навантаження за відсутності вузлів обліку здійснюється на підставі проектних даних або теплотехнічного розрахунку, виконаного відповідно до будівельних норм.

Адже позивачем не доведено належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та не надано технічної основи для проведення розрахунку, позовні вимоги у частині зобов`язання вчинити дії щодо розрахунку теплового навантаження є необґрунтованими, недоведеними та задоволенню не підлягають.

Оскільки інші позовні вимоги за зустрічним позовом є похідними від вимог про зобов`язання Концерну «МТМ», провести розрахунок теплового навантаження на опалення, то і решта вимог зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Окремо щодо позовних вимог за зустрічним позовом про зобов`язання Концерн «МТМ» зазначити в договорі про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії розрахунок надходження теплової енергії до приміщення від неізольованих трубопроводів, зазначений у розрахунку теплового навантаження на опалення, та укласти договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 353 першого поверху, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.

Як встановлено судом , між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 вже укладено договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії №74204341 від 01.11.2021 року, тобто договірні відносини між сторонами існують, і договір є чинним.

Оскільки спірний договір уже укладений, вимога про його укладання є безпредметною, так як не спрямована на захист порушеного права, бо право на договірні відносини вже реалізоване.

Крім того, вимога про зобов`язання Концерн «МТМ» зазначити в договорі про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії розрахунок надходження теплової енергії до приміщення від неізольованих трубопроводів, зазначений у розрахунку теплового навантаження на опалення не відповідає положенням ЦК України щодо порядку внесення змін до договору (ст.651-654 ЦК України).

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доч.2ст.141ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з відмовою у позові Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 судові витрати позивача покладаються на нього.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України в зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог за зустрічним позовом з відповідача Концерну «МТМ» на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 гривень, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 81, 141, 247,263, 264, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення- відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Концерн «Міські теплові мережі» провести перерахунок заборгованості зі сплати послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії № 74204341 на користь Концерну «Міські теплові мережі», за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року.

В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А. Ширіна

.