Постановление суда № 140879277, 21.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/8459/26

Провадження № 1-кс/206/1338/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026042230000520 від 21 липня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, колишнього стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 , (в режимі ВКЗ)

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_7 , (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042230000520 від 21.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.

Солдат ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді колишнього стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що на всій території України, у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан, який неодноразово продовжений, а востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 р. № 343/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 № 4857-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року до 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року, у період з 01.06.2026 року по 05.07.2026 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території домоволодіння раніше йому знайомої ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи ремонтні роботи, побачив на комоді у скринці для зберігання прикрас золоту обручку 500 проби зі скляним камінням на ній та одну пару золотих сережок 585 проби зі скляним камінням на них, у зв`язку з чим у останнього раптово виник прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану. ОСОБА_5 визначив для себе об`єктом свого злочинного посягання вищезазначені прикраси, а саме золоту обручку 500 проби зі скляним камінням на ній та одну пару золотих сережок 585 проби зі скляним камінням на них.

Реалізовуючи злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, взяв вищезазначені прикраси, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши таким чином можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, спричинив тим самим ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 10387,67 грн. (десять тисяч триста вісімдесят сім гривень шістдесят сім копійок).

Тобто, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.

В обгрунтування необхідності застосування запобіжного заходу слідчим зазначено про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення. Зазначені ризики слідчий пов`язує з тяжкістю інкримінованого злочину та можливого покарання, а також наведеними у клопотанні відомостями про соціальні зв`язки підозрюваного. У зв`язку з цим слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 тримання під вартою строком 60 діб.

Прокурор ОСОБА_6 , обгрунтував клопотання, підтримав його та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт. Пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем. Зазначив, що дійсно вчинив описані у клопотанні дії, а золото здав у ломбард. Повідомив, що на той час перебував у СЗЧ, з приводу відшкодування вартості взятого майна домовлявся про виплату частинами, готовий повернути кошти та продовжити військову службу. На запитання прокурора пояснив, що має потрапити до військової частини НОМЕР_2 .

Захисник ОСОБА_7 , просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі, підтримав позицію підозрюваного та його заперечення проти тримання під вартою.

Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У провадженні СВ відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026042230000520 від 21 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Копію клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний отримав 21 жовтня 2026 року о 10 годині 00 хвилин, що підтверджується наявною у клопотанні розпискою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що наявність обгрунтованої підозри підтверджується наведеними у клопотанні та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.07.2026; протоколом огляду місця події від 20.07.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 22.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.08.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 14.08.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_10 від 14.08.2026; протоколами огляду відеозаписів від 14.08.2026; висновком судово-товарознавчої експертизи № 1261/26 від 11.08.2026; зібраними матеріалами кримінального провадження в цілому.

Наведені відомості в їх сукупності є достатніми для висновку про наявність обгрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому визнання підозрюваним у судовому засіданні факту заволодіння прикрасами та повідомлення про їх здачу до ломбарду узгоджуються із сутністю викладеної у клопотанні підозри. На даній стадії слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи та остаточної кваліфікації її дій, які підлягають перевірці під час подальшого кримінального провадження.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Водночас п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України допускає застосування тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, а санкція зазначеної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Вирішуючи питання про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість можливого покарання у сукупності з індивідуальними обставинами підозрюваного. Самої лише суворості санкції недостатньо для висновку про необхідність тримання особи під вартою. У даному випадку значення має також пояснення самого ОСОБА_5 про те, що на час інкримінованих подій він перебував у СЗЧ, тобто поза місцем проходження військової служби без належного дозволу. Ця обставина оцінюється як відомість про фактичну поведінку особи та її здатність дотримуватися встановлених обов`язків, без вирішення питання про наявність у таких діях складу іншого кримінального правопорушення.

Наявність у підозрюваного місця проживання у місті Дніпрі та повідомлений ним намір повернутися до військової служби слідчий суддя бере до уваги, однак з огляду на наведені відомості вони не усувають ризику залишення місця проживання та ухилення від органу досудового розслідування і суду. Названа підозрюваним військова частина НОМЕР_2 сама по собі не підтверджує фактичного поновлення ним проходження служби та встановлення контролю за його перебуванням. При цьому відомості про військову службу не ототожнюються з відсутністю працевлаштування, як зазначено у клопотанні.

Оцінюючи доводи про ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує конкретний спосіб інкримінованого діяння: за версією сторони обвинувачення підозрюваний, перебуваючи у домоволодінні знайомої особи для виконання ремонтних робіт, використав вільний доступ до її майна, таємно заволодів прикрасами та надалі ними розпорядився. Зазначене у сукупності з поясненнями про перебування поза місцем служби та відсутністю на час розгляду підтвердження повернення до її проходження свідчить про збереження можливості повторної протиправної поведінки за відсутності дієвого процесуального контролю.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має місце проживання, визнав фактичні обставини заволодіння майном та висловив готовність відшкодувати завдану шкоду. Вказані відомості мають значення при оцінці його особи за ст. 178 КПК України, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами не спростовують наведених ризиків. Відсутність попередніх судимостей сама по собі не виключає можливості застосування тримання під вартою за наявності передбачених законом підстав.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, наявність обгрунтованої підозри, тяжкість можливого покарання та встановлені відомості про поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування домашнього арешту не забезпечить достатнього контролю за його місцеперебуванням та належного виконання ним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя не погоджується з доводами підозрюваного про достатність домашнього арешту. Такий запобіжний захід передбачає виконання особою заборони залишати житло, тоді як повідомлені самим підозрюваним обставини перебування у СЗЧ у поєднанні з ризиком ухилення від кримінального провадження не дають достатніх підстав вважати, що лише встановлення відповідної заборони забезпечить його належну процесуальну поведінку. Намір відшкодувати шкоду є позитивною обставиною, однак стосується усунення наслідків інкримінованого діяння та не є самостійною гарантією виконання процесуальних обов`язків.

Доводи захисника про необхідність відмови у задоволенні клопотання оцінені слідчим суддею в сукупності з усіма матеріалами та поясненнями учасників. Обов`язок доведення підстав для тримання під вартою покладається на сторону обвинувачення. Висновок про недостатність більш м`яких запобіжних заходів грунтується на наведених конкретних обставинах, а не на покладенні на сторону захисту обов`язку спростовувати ризики.

За таких умов, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, з 21 жовтня 2026 року до 19 грудня 2026 року включно. Зазначений строк не перевищує встановленого ст. 197 КПК України граничного строку дії ухвали про тримання під вартою.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Передбачених зазначеною нормою підстав для невизначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року, 3328 гривень.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, відсутність попередніх судимостей, обставини інкримінованого діяння, розмір зазначеної у клопотанні майнової шкоди та встановлені ризики, суд вважає, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 99 840 гривень, у поєднанні з покладенням відповідних процесуальних обов`язків буде достатньою мірою гарантувати їх виконання та не є завідомо непомірною для підозрюваного. Застава не є способом відшкодування завданої шкоди, а її розмір визначається для забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

У разі внесення застави на підозрюваного підлягають покладенню обов`язки прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками. Такі обов`язки забезпечують належну участь підозрюваного у кримінальному провадженні та збереження самостійності показань свідків після звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

В силу ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою щодо особи, стосовно якої обрано тримання під вартою, відповідні роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу у встановленому КПК України порядку за наявності передбачених законом підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176178, 182184, 193194, 196197, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 21 жовтня 2026 року до 19 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на строк два місяці наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та Самарського районного суду міста Дніпра;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками.

Строк дії ухвали визначити до 19 грудня 2026 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1