Постановление суда № 140878228, 22.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 766/19116/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. за участі секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 р. у цивільній справі № 766/19116/25 про відстрочення або розстрочення виконання рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 р. у цивільній справі № 766/19116/25.

Заявник просить роз`яснити ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 року у цивільній справі № 766/19116/25, зазначивши, чи поширюється встановлене нею розстрочення виконання судового рішення на всю суму заборгованості, стягнуту постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року, чи вважається заборгованість простроченою до настання визначених судом строків платежів та чи має стягувач право вимагати дострокової сплати коштів у період дії розстрочення, а також вимагати сплати суми, що перевищує 20 000,00 грн, з огляду на відмову суду в задоволенні решти позовних вимог. Крім того, просить роз`яснити, чи є належним виконанням судового рішення щомісячна сплата 2 000,00 грн на поточний рахунок стягувача із зазначенням у призначенні платежу реквізитів відповідних судових рішень та чи вправі стягувач зараховувати такі кошти в рахунок інших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено. Також заявник просить роз`яснити обов`язки сторін щодо розміру, строків і порядку здійснення платежів та їх зарахування на виконання судового рішення, долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн та першого платежу в розмірі 2 000,00 грн, а також докази листування зі стягувачем. Окремо просить розглянути питання про постановлення окремої ухвали відповідно до статті 262 ЦПК України щодо можливих порушень з боку АТ «Універсал Банк» та направлення її до Національного банку України.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року з неї стягнуто 20 000,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовлено, а ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 року виконання зазначеної постанови розстрочено шляхом сплати по 2 000,00 грн щомісяця протягом десяти місяців. Водночас, за твердженням заявника, банк продовжує вимагати від неї сплати 26 364,03 грн, відображає зазначену суму як прострочену заборгованість та наполягає на погашенні залишку боргу за кредитним договором, незважаючи на висновки суду щодо обсягу задоволених позовних вимог. Заявник зазначає, що належним чином виконує судові рішення, зокрема добровільно сплатила судовий збір у розмірі 3 633,60 грн та здійснила перший платіж у розмірі 2 000,00 грн у межах установленого судом строку. На підтвердження своїх доводів посилається на платіжні документи, виписку з рахунку та листування з банком, у якому останній, за твердженням заявника, підтвердив відсутність подальших нарахувань заборгованості, проте продовжив вимагати сплати суми, що перевищує визначену судом. Вважає, що такі дії стягувача створюють правову невизначеність щодо порядку виконання судового рішення та можуть призвести до зарахування здійснюваних нею платежів у рахунок вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, у зв`язку з чим просить невідкладно розглянути подану заяву.

Заяви (клопотання) учасників справи.

01.10.2026 року через систему «Електронний суд» від заявника надійшли додаткові письмові пояснення до заяви про роз`яснення судового рішення у зв`язку з отриманням нових доказів, у яких заявник просить долучити подані пояснення та додані до них документи до матеріалів справи, а також врахувати наведені обставини під час розгляду заяви про роз`яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 року.

Свої додаткові пояснення заявник обґрунтовує тим, що після подання первісної заяви АТ «Універсал Банк» надало офіційну письмову відповідь від 30.09.2026 року № К-2473/КЕП, підписану кваліфікованим електронним підписом, якою відмовило в розгляді її вимог по суті, посилаючись на режим банківської таємниці. При цьому заявник зазначає, що неодноразово зверталася до банку з вимогами привести облік заборгованості у відповідність до судового рішення, повернути 3 028,00 грн, списані як судові витрати, припинити нарахування процентів, комісій та пені, сплатити 493,44 грн судового збору, стягнуті на її користь, а також надати мотивовану відповідь щодо порушених питань, однак відповідей по суті цих вимог не отримала.

Особливу увагу заявник звертає на те, що сплачений нею 29.09.2026 року перший платіж у розмірі 2 000,00 грн на виконання ухвали суду про розстрочення виконання судового рішення, як стверджує заявник, банк зарахував у рахунок погашення 3 028,00 грн судових витрат, списання яких постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року визнано таким, що суперечить статті 141 ЦПК України. На підтвердження цього заявник посилається на відображений у мобільному застосунку «monobank» розрахунок заборгованості, відповідно до якого після здійснення платежу сума судових витрат зменшилася з 3 028,00 грн до 1 028,00 грн, тоді як заборгованість за карткою залишилася незмінною. Вважає, що зазначені обставини свідчать про зарахування сплачених коштів не в рахунок виконання судового рішення про стягнення 20 000,00 грн, а в рахунок іншої вимоги банку.

Крім того, заявник зазначає, що 30.09.2026 року, наступного дня після здійснення платежу, банк продовжив вимагати негайної сплати 24 364,03 грн, відображаючи цю суму як прострочену заборгованість, незважаючи на встановлене судом розстрочення виконання рішення та визначені строки щомісячних платежів. На думку заявника, такі дії підтверджують, що стягувач не визнає обсягу дії судового рішення, продовжує вимагати сплати суми, що перевищує визначений судом розмір стягнення, та створює перешкоди для належного виконання судового рішення.

Також заявник наголошує на суперечливості поведінки банку, який спочатку надав реквізити для здійснення платежу без додаткових вимог щодо форми звернення, а згодом відмовив у розгляді інших вимог, посилаючись на банківську таємницю та необхідність подання звернення з дотриманням додаткових формальних вимог. Заявник вважає, що її досудові звернення до стягувача не дали результату, а спірні питання щодо порядку виконання судових рішень залишилися невирішеними.

Окремо заявник зазначає, що продовжує виконувати судові рішення, зокрема сплатила 3 633,60 грн судового збору на користь держави та перший платіж у розмірі 2 000,00 грн за ухвалою про розстрочення у встановлений судом строк. З огляду на викладене просить врахувати наведені обставини під час вирішення заяви про роз`яснення судового рішення, взяти до уваги зарахування банком сплачених коштів у рахунок судових витрат, які заявник вважає неправомірно списаними, а також врахувати зазначені обставини під час вирішення питання про постановлення окремої ухвали відповідно до статті 262 ЦПК України.

22.10.2026 року через систему «Електронний суд» від заявника надійшли додаткові письмові пояснення № 2 до заяви про роз`яснення судового рішення у зв`язку з отриманням нових доказів, у яких заявник просить долучити до матеріалів справи лист АТ «Універсал Банк» від 21.10.2026 року, повідомлення банку та скриншоти мобільного застосунку «monobank».

Заявник зазначає, що після звернення до суду банк частково скоригував облік заборгованості та припинив нарахування відсотків, однак продовжує обліковувати за нею 20 616,80 грн, зокрема 2 616,80 грн судового збору, стягнення якого на користь банку судовим рішенням не передбачено. Вважає, що з урахуванням сплачених 2 000,00 грн залишок заборгованості за постановою суду становить 18 000,00 грн.

Крім того, заявник наголошує, що банк продовжує вимагати негайного погашення заборгованості та повідомляє про прострочення попри встановлену судом розстрочку виконання рішення. Також вказує на несплату банком 493,44 грн судового збору, стягнутого на її користь, і ризик передання до бюро кредитних історій недостовірних відомостей про прострочення.

З огляду на викладене заявник просить роз`яснити порядок та розмір виконання судового рішення, правомірність обліку заборгованості й вимог банку під час дії розстрочки, можливість зарахування зустрічних вимог, а також постановити окрему ухвалу щодо можливих порушень з боку АТ «Універсал Банк» і направити її до Національного банку України.

Заявник в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просив розглядати справу за його відсутності.

В судове засідання представник АТ «Універсал Банк» не з`явився, про місце, день та час проведення судового засідання повідомлялась належним чином, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно із ч. 2 ст. 247ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.

Як встановлено судом, 10.03.2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, розглянуто цивільну справу за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», (ЄДРПОУ: 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за договором № б/н від 10.12.2021 року у розмірі 23 143,73 (двадцять три тисячі сто сорок три) гривні 73 копійки та судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково, а саме:

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, заборгованість за Договором про надавання банківських послуг від 12 грудня 2021 року в розмірі 20 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави 3 633,60 гривень судового збору, який підлягав сплаті відповідачкою за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2026 року (провадження № 61-10076ск26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Таким чином, Рішення набрало законної сили 29 червня 2026 року.

06 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про відстрочення, а в разі відмови - розстрочення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2026 року у справі № 766/19116/25 до 29 червня 2027 року.

Так, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 року, заяву ОСОБА_1 , про відстрочення або розстрочення виконання рішення по справі № 766/19116/25 за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Розстрочено боржнику ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виконання рішення суду від 29 червня 2026 року по справі № 766/19116/25 за позовом представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, борг в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, терміном на десять місяців з виплатою рівними частинами по 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок не пізніше тридцятого числа кожного місяця, починаючи з дати набрання даною ухвалою законної сили. Ухвала не оскаржувалася і набрала законної сили 04.09.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 271 ЦПК України суд за заявою учасника справи роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи його змісту. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого воно може бути пред`явлене до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми роз`яснення судового рішення полягає в більш повному та зрозумілому викладенні тих його положень, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд не вправі змінювати суть судового рішення, встановлювати нові обставини, вирішувати вимоги, які не були предметом судового розгляду, або змінювати спосіб і порядок виконання рішення під виглядом його роз`яснення.

Аналогічний правовий підхід викладено у практиці Верховного Суду, зокрема в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19, провадження № 14-65цс20.

Таким чином, вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд має встановити, чи містить ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2026 року положення, які є незрозумілими та перешкоджають її належному виконанню, чи фактично заявник порушує питання про вирішення інших правовідносин зі стягувачем, які не можуть бути предметом розгляду в порядку статті 271 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2026 року розстрочено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості в загальному розмірі 20 000,00 грн строком на десять місяців із виплатою рівними частинами по 2 000,00 грн не пізніше тридцятого числа кожного місяця, починаючи з дати набрання цією ухвалою законної сили.

Отже, резолютивна частина ухвали містить чітке визначення суми заборгованості, щодо якої надано розстрочення, кількості щомісячних платежів, їх розміру та граничного строку здійснення.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а ч. 3 та ч. 4 цієї статті передбачено врахування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та можливість визначення порядку виконання рішення.

У цій справі питання про розстрочення вже вирішене ухвалою від 19 серпня 2026 року, яка набрала законної сили 4 вересня 2026 року. Тому під час розгляду заяви про її роз`яснення суд не вправі повторно вирішувати питання про доцільність надання розстрочення, змінювати встановлені строки або встановлювати інший порядок виконання судового рішення.

Щодо поширення розстрочення на суму заборгованості та строків її погашення

Заявник просить роз`яснити, чи поширюється розстрочення на всю суму заборгованості, стягнуту постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року, чи вважається заборгованість простроченою до настання визначених судом строків платежів та чи має стягувач право вимагати дострокової сплати коштів у період дії розстрочення.

З цього приводу суд зазначає, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ «Універсал Банк» 20 000,00 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до змісту ухвали від 19 серпня 2026 року розстрочення надано саме щодо зазначеної суми - 20 000,00 грн. Ухвала не передбачає розстрочення інших платежів, які не були присуджені на користь банку постановою апеляційного суду.

За таких обставин розстрочення не поширюється на суми, які банк самостійно відображає у своєму внутрішньому обліку, якщо їх стягнення не передбачене судовим рішенням, що набрало законної сили.

Водночас необхідно розмежовувати суму боргу, присуджену до стягнення, та строки виконання відповідного обов`язку. Надання розстрочення не скасовує присудженого боргу, а встановлює порядок його сплати частинами у визначені судом строки.

Отже, до настання строку відповідного щомісячного платежу відсутність його сплати сама по собі не може розцінюватися як невиконання саме цього платежу. Водночас питання про правові наслідки прострочення, яке вже настало, та можливість застосування інших передбачених законом заходів залежить від конкретних обставин і не може вирішуватися судом абстрактно в межах роз`яснення ухвали.

Ухвала від 19.08.2026 року не містить положення про право стягувача вимагати дострокової сплати всієї суми боргу лише з огляду на встановлення розстрочення. Разом із тим вирішення питання про наявність інших правових підстав для дострокового стягнення, якщо на такі підстави посилається стягувач, виходить за межі предмета розгляду цієї заяви.

Щодо судових витрат та суми, яка перевищує 20 000,00 грн

Заявник також просить роз`яснити, чи вправі банк вимагати сплати суми, що перевищує 20 000,00 грн, з огляду на відмову в задоволенні решти позовних вимог, а також порушує питання про правомірність обліку судових витрат у розмірі 3 028,00 грн та 2 616,80 грн..

Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Зі змісту постанови Закарпатського апеляційного суду від 29.06.2026 року вбачається, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково, а саме стягнуто 20 000,00 грн. заборгованості та відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Окремо постановою ЗАС стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 3 633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, зазначена сума судового збору є окремим платежем на користь держави, а не складовою частиною 20 000,00 грн, присуджених на користь банку та охоплених розстроченням за ухвалою від 19.08.2026 року.

Що стосується 3 028,00 грн. судового збору, стягнутого рішенням суду першої інстанції від 10.03.2026 року, то таке рішення було скасовано постановою апеляційного суду. Відтак його положення про стягнення цієї суми не можуть самостійно використовуватися як чинна підстава для примусового виконання скасованого судового рішення.

Водночас питання про те, на якій правовій підставі банк продовжує обліковувати певні суми, чи існує окрема договірна підстава для їх обліку, а також чи було неправомірно списано або зараховано кошти, потребує дослідження конкретних фінансових операцій, умов договору, виписок та інших доказів.

Такі обставини не становлять неясності резолютивної частини ухвали про розстрочення. Їх перевірка виходить за межі процедури, передбаченої статтею 271 ЦПК України.

Таким чином, суд не вправі в межах цієї заяви встановлювати наявність або відсутність у банку самостійних грошових вимог, визначати правильність внутрішнього обліку заборгованості чи вирішувати питання про повернення коштів, якщо такі вимоги не були предметом розгляду в цій справі.

Щодо зарахування щомісячних платежів у розмірі 2 000,00 грн

У додаткових письмових поясненнях заявник зазначає, що 29.09.2026 року здійснила перший платіж у розмірі 2 000,00 грн., однак банк, за її твердженням, зарахував зазначені кошти в рахунок погашення судових витрат, які заявник вважає неправомірно списаними.

На підтвердження цих обставин заявник посилається на скриншоти мобільного застосунку «monobank», банківські виписки та листування з АТ «Універсал Банк».

Суд враховує, що відповідно до статей 7681 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення обставин, на які посилаються учасники справи.

Разом із тим під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення суд не здійснює нового розгляду спору по суті та не встановлює заново обставин, які не були предметом розгляду під час ухвалення рішення, що роз`яснюється.

Зарахування конкретного платежу, його призначення, відображення у внутрішньому обліку банку та відповідність такого зарахування вимогам законодавства є питаннями фактичного виконання зобов`язання, а не питаннями розуміння резолютивної частини ухвали від 19.08.2026 року.

Тому суд не може в межах цієї заяви встановити, що конкретний платіж уже належним чином зарахований на виконання постанови апеляційного суду.

Водночас із самої ухвали від 19.08.2026 року однозначно вбачається, що обов`язок боржника полягає у сплаті 2 000,00 грн. щомісяця на виконання рішення про стягнення 20 000,00 грн.. Питання належного підтвердження здійснення платежу та його фактичного зарахування має вирішуватися з урахуванням платіжних документів, призначення платежу та інших належних доказів.

Отже, вимога заявника надати правову оцінку конкретному зарахуванню коштів банком не може бути задоволена в порядку статті 271 ЦПК України.

Щодо обов`язків сторін під час дії розстрочення

Заявник також просить роз`яснити обов`язки сторін щодо розміру, строків і порядку здійснення платежів та їх зарахування на виконання судового рішення

Суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому обов`язок боржника за ухвалою від 19.08.2026 року полягає у здійсненні десяти щомісячних платежів по 2 000,00 грн кожен у строки, визначені цією ухвалою, до повного погашення присудженої суми 20 000,00 грн..

Зазначена ухвала не встановлює обов`язку боржника сплачувати щомісячні платежі в іншому розмірі або в інші строки, ніж визначені судом.

Водночас ухвала про розстрочення не містить окремого припису щодо конкретного рахунку, на який повинні перераховуватися кошти, порядку їх внутрішнього бухгалтерського відображення стягувачем або механізму зарахування коштів у разі наявності між сторонами інших спірних зобов`язань.

Вирішення таких питань шляхом доповнення ухвали новими положеннями означало б зміну змісту судового рішення, що прямо заборонено ч. 1ст. 271 ЦПК України.

Отже, в цій частині вимоги заявника також не можуть бути задоволені шляхом роз`яснення судового рішення.

Щодо додаткових письмових пояснень та поданих доказів

Суд бере до уваги, що 01.10.2026 року та 22.10.2026 року заявником подано додаткові письмові пояснення з посиланням на нові документи, листування з банком та відомості з мобільного застосунку.

Зазначені матеріали стосуються обставин, які, за твердженням заявника, виникли або були виявлені після постановлення ухвали від 19.08.2026 року, та характеризують подальшу поведінку стягувача під час виконання судового рішення.

Водночас обставини, що виникли після постановлення судового рішення, самі по собі не свідчать про незрозумілість його резолютивної частини.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Тому подані заявником документи можуть бути долучені до матеріалів справи як додатки до її письмових пояснень, однак їх долучення не означає встановлення судом достовірності всіх викладених у них тверджень або підтвердження неправомірності дій банку.

Надані документи не змінюють висновку суду про те, що предметом цього провадження є виключно питання роз`яснення ухвали від 19.08.2026 року, а не перевірка правомірності всіх подальших дій стягувача.

Щодо постановлення окремої ухвали відповідно до статті 262 ЦПК України

Окремо суд розглядає клопотання заявника про постановлення окремої ухвали стосовно можливих порушень з боку АТ «Універсал Банк» та направлення її до Національного банку України.

Відповідно до ч. 1ст. 262 ЦПК України суд, виявивши під час вирішення спору порушення законодавства або недолвки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Зазначена норма передбачає реагування суду на встановлені під час розгляду справи порушення законодавства або недоліки в діяльності відповідних осіб.

Отже, постановлення окремої ухвали не є автоматичним наслідком подання учасником справи відповідного клопотання. Для її постановлення необхідні достатні підстави вважати, що під час розгляду справи судом виявлено конкретне порушення законодавства або недолік у діяльності відповідної особи.

У цьому випадку заявник посилається на продовження відображення банком заборгованості, вимоги про її дострокове погашення, можливе зарахування платежу в рахунок інших сум та ненадання відповідей на її звернення.

Однак самі по собі твердження заявника, листування зі стягувачем та скриншоти мобільного застосунку, без належної перевірки всіх обставин виникнення та обліку відповідних сум, не дають суду достатніх підстав для категоричного висновку про наявність порушень законодавства з боку банку.

Крім того, процедура роз`яснення судового рішення не призначена для проведення повної перевірки діяльності банку, встановлення всіх обставин можливого порушення прав споживача банківських послуг або вирішення спору щодо правомірності нарахувань та списань коштів.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до статті 262 ЦПК України в межах розгляду цієї заяви.

Водночас така відмова не позбавляє заявника права звернутися до НБУ з відповідним зверненням або використати інші передбачені законом способи захисту своїх прав, якщо вона вважає, що банк порушує вимоги законодавства.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд доходить висновку, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 року містить чіткі та зрозумілі положення щодо розміру заборгованості, на яку поширюється розстрочення, кількості платежів, їх розміру та строків сплати.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги значною мірою стосуються не усунення неясності судового рішення, а надання оцінки подальшим діям стягувача, перевірки правильності обліку заборгованості, зарахування конкретних платежів та встановлення додаткових обов`язків бпнку.

Такі питання не можуть бути вирішені в порядку статті 271 ЦПК України без зміни змісту ухвали, яка набрала законної сили.

Відповідно до статей 12, 13, 7681, 263, 271 ЦПК України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, а його роз`яснення допускається лише в межах установлених законом процесуальних повноважень.

За наведених обставин суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви про роз`яснення ухвали від 19.08.2026 року відсутні, а тому в її задоволенні належить відмовити.

Щодо вимоги про постановлення окремої ухвали суд також доходить висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 18, 7681, 247, 262, 263, 435, 271 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2026 р. у цивільній справі № 766/19116/25 про відстрочення або розстрочення виконання рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

Міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.