Решение № 140878218, 22.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13641/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103566 від 26.02.2024 року в загальному розмірі 17 684,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 484,00 грн - заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - заборгованість за комісіями та 7 200,00 грн - заборгованість за пенею.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103566.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту.

За умовами кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти й інші платежі у порядку та строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту, процентами, комісіями та пенею.

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103566 від 26.02.2024 року.

Представник позивача Романенко М.Е. у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився,, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення йому судової повістки, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № R067296240351 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 року справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 26.02.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103566, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти й інші платежі на умовах і в строки, визначені договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі. За твердженням позивача, відповідач зареєструвався в інформаційній системі первісного кредитора, надав персональні дані та реквізити платіжної картки, ознайомився з умовами кредитування і підписав договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Факт перерахування коштів підтверджується доказами видачі коштів за кредитним договором № 103566, долученими до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати платежів належним чином не виконав.

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024. На виконання цього договору сторони підписали акт приймання-передачі реєстру прав вимог, а до матеріалів справи долучено витяг з додатку до договору факторингу, платіжну інструкцію та інші документи щодо передання права вимоги.

З витягу з реєстру прав вимог убачається, що до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103566 від 26.02.2024 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість становить 17 684,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 484,00 грн - заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - заборгованість за комісіями та 7 200,00 грн - заборгованість за пенею.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Для правильного вирішення спору суду необхідно встановити: чи було укладено кредитний договір із відповідачем; чи були надані відповідачу кредитні кошти; чи перейшло до позивача право вимоги за кредитним договором; чи підтверджений належними доказами заявлений розмір заборгованості.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, кредитний договір, укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

З огляду на надані позивачем документи суд доходить висновку, що кредитний договір № 103566 від 26.02.2024 року укладений у належній формі. Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн підтверджується доказами їх перерахування на платіжну картку, зазначену під час оформлення кредиту.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Долучені до справи договір факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, витяг із реєстру прав вимог, акт приймання-передачі реєстру прав вимог та платіжна інструкція підтверджують перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103566 від 26.02.2024 року.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання та не звільняє його від обов`язку повернути кредит. Доказів виконання зобов`язання перед первісним кредитором або новим кредитором відповідач суду не надав.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 1048, 1049 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю отримані кошти та сплатити проценти в порядку і розмірі, визначених договором.

Надані позивачем кредитний договір, докази перерахування кредитних коштів та деталізований розрахунок підтверджують заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн і за процентами в розмірі 5 484,00 грн. Розрахунок процентів узгоджується з умовами договору, а доказів погашення цих сум або контррозрахунку відповідач суду не подав.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 7 200,00 грн.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором споживчого кредиту. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки кредитний договір укладено 26.02.2024 року, а заявлена до стягнення пеня нарахована за порушення зобов`язань за цим договором у період дії воєнного стану, вимога про стягнення пені в розмірі 7 200,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 1 000,00 грн суд зазначає таке.

Саме по собі зазначення комісії в розрахунку заборгованості не є достатнім доказом існування правових підстав для її стягнення. Позивач має довести, за яку саме послугу нараховано комісію, у чому полягала така послуга та що вона була фактично надана відповідачу.

З наданих матеріалів не вбачається належного обґрунтування того, за яку саме самостійну послугу, надану відповідачу поза межами дій, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно, нараховано комісію в сумі 1 000,00 грн. Відтак вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості в загальному розмірі 17 684,00 грн належними та допустимими доказами підтверджено заборгованість у розмірі 9 484,00 грн, яка складається з 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 5 484,00 грн заборгованості за процентами.

У задоволенні вимог про стягнення 1 000,00 грн заборгованості за комісіями та 7 200,00 грн пені слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково - у розмірі 9 484,00 грн із заявлених 17 684,00 грн, що становить 53,6304 % заявленої суми, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 427,86 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт про надання правничої допомоги та детальний опис наданих послуг.

З урахуванням обсягу наданих послуг, складності справи, ціни позову та часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3 217,82 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5, 1013, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором № 103566 від 26.02.2024 року в загальному розмірі 9 484,00 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 4 000,00 (чотири тисячі) гривень, 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 5 484,00 (п`ять тисяч чотиристо вісімдесят чотиори) гривні, 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 1 427,86 (одна тисяча чотириста двадцять сім) гривень 86 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 217,82 (три тисячі двісті сімнадцять) гривень 82 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області В.І. Бедьо