Решение № 140878088, 23.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1224/26

Провадження № 2/302/738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Кредитний договір № 13.02.2022-100005177, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 14 днів, із кінцевою датою повернення 26 лютого 2022 року. При цьому умовами договору не передбачено можливості продовження строку кредитування, строку повернення кредиту або строку дії договору.

За твердженням представника позивача, кредитний договір укладено відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» шляхом прийняття відповідачкою пропозиції кредитодавця (оферти). Під час оформлення кредиту відповідачка пройшла електронну ідентифікацію з використанням Системи BankID Національного банку України, а документи, що становлять кредитний договір, зокрема пропозицію про його укладення та заявку на отримання кредиту, підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим у SMS-повідомленні на номер мобільного телефону, зазначений нею під час реєстрації.

Представник позивача вказав, що відповідно до пункту 3.2 кредитного договору кредит надавався для придбання товарів, робіт чи послуг з метою задоволення особистих потреб відповідачки, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з умовами договору кредитні кошти підлягали перерахуванню в безготівковій формі на рахунок позичальниці з використанням реквізитів зазначеного нею електронного платіжного засобу.

На виконання умов договору 13 лютого 2022 року позивач перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені під час оформлення заявки. На підтвердження фактичного надання кредиту представник позивача послався на квитанцію про перерахування коштів від 13 лютого 2022 року, а також документи щодо здійснення відповідної платіжної операції.

Щодо умов нарахування процентів представник позивача зазначив, що кредитним договором передбачено дві фіксовані процентні ставки: «Економ» у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду користування кредитом та визначених договором періодів «Економ», і «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується в інші передбачені договором періоди. При цьому черговим періодом користування кредитом визначено кожні наступні 14 днів після закінчення первинного періоду, а застосування ставки «Економ» протягом наступних періодів пов`язано з виконанням позичальницею визначених договором умов щодо сплати нарахованих процентів.

Представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти в погодженому розмірі. Натомість відповідачка взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконала.

Унаслідок неналежного виконання відповідачкою договірних зобов`язань, за твердженням позивача, станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 580,00 грн, яка складається з:

?6 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?2 580,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Посилаючись на наведені обставини, умови кредитного договору та положення цивільного законодавства, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 13.02.2022-100005177 від 13 лютого 2022 року в загальному розмірі 8 580,00 грн, а також судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими документами поштовим відправленням з описом вкладення, у розмірі 150,00 грн.

Крім того, представник позивача навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та повідомив про намір подати докази на підтвердження таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

У позовній заяві представник позивача також просив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та його представника, за наявними в матеріалах справи доказами, і зазначив, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас судом визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотань про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 18 вересня 2026 року отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію позовної заяви з доданими до неї документами позивач направив відповідачці 07 вересня 2026 року за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 , через Товариство з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост», що підтверджується квитанцією № 2241287 від 07 вересня 2026 року та описом вкладення до поштового відправлення. Зазначений опис містить перелік направлених документів, зокрема копію позовної заяви, документів щодо укладення кредитного договору, розрахунку заборгованості та квитанції про перерахування кредитних коштів.

У встановлений судом строк відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, заперечень щодо заявлених позовних вимог та доказів на їх спростування до суду не надала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, досліджує подані письмові докази та оцінює їх у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом установлено, що 13 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця укладено в електронній формі Кредитний договір № 13.02.2022-100005177.

Із наданих позивачем документів убачається, що укладенню кредитного договору передувала електронна ідентифікація позичальниці з використанням Системи BankID Національного банку України. Згідно з інформацією, отриманою з центрального вузла зазначеної системи на електронний запит щодо ідентифікації користувача, банком-ідентифікатором виступало Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», а отримані відомості містять персональні дані ОСОБА_1 , зокрема її прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, відомості про зареєстроване місце проживання та реквізити документа, що посвідчує особу.

Як убачається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, підтвердження прийняття пропозиції та інших документів, що становлять кредитний договір, відповідачка погодилася з умовами отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн строком на 14 календарних днів, із визначеною датою повернення кредиту 26 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору електронний кредитний договір складається з пропозиції кредитодавця (оферти), заявки позичальника та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту). Згідно з пунктами 2.3.5, 2.3.6 зазначеної пропозиції прийняття умов договору здійснюється шляхом підписання акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні на номер телефону, зазначений позичальником під час ідентифікації.

Надані позивачем електронні документи містять відомості про використання відповідачкою одноразового ідентифікатора L561 для підписання документів, пов`язаних з оформленням кредиту.

Умовами кредитного договору визначено порядок надання та повернення кредиту, нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також графік платежів. Зокрема, передбачено застосування процентної ставки «Економ» у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом та процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом відповідно до встановлених договором умов.

Із наданого графіка платежів убачається, що на 26 лютого, 12 березня та 26 березня 2022 року передбачено платежі за процентами в розмірі 1 680,00 грн за кожен відповідний розрахунковий період, а на 26 березня 2022 року також повернення основної суми кредиту в розмірі 6 000,00 грн. Загальна сума платежів за графіком становить 11 040,00 грн, з яких 6 000,00 грн основна сума кредиту та 5 040,00 грн проценти за користування ним. Комісійні платежі у графіку визначені в нульовому розмірі.

На підтвердження виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредитних коштів позивачем подано квитанцію про здійснення платіжної операції від 13 лютого 2022 року о 23 год 47 хв, відповідно до якої проведено операцію з видачі 6 000,00 грн за договором № 13.02.2022-100005177 на платіжний інструмент із зазначеними в квитанції частковими реквізитами 516875*03. Також до матеріалів справи долучено договір про надання послуг у системі LiqPay, укладений між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк», і довідку банку про відкриття рахунку Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 13.02.2022-100005177 від 13 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 8 580,00 грн, з яких:

?6 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?2 580,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

У зазначеній довідці-розрахунку позивачем визначено період нарахування процентів із 13 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року.

Доказів повернення відповідачкою основної суми кредиту або сплати заявлених до стягнення процентів матеріали справи не містять.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані позивачем докази, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 207, 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі за умови дотримання встановлених законом вимог.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину є електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Досліджені судом документи, зокрема пропозиція про укладення кредитного договору, заявка позичальниці, підтвердження прийняття пропозиції, відомості про електронну ідентифікацію та використання одноразового ідентифікатора L561, у своїй сукупності підтверджують укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 Кредитного договору № 13.02.2022-100005177 від 13 лютого 2022 року в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Наявна в матеріалах справи квитанція про здійснення платіжної операції від 13 лютого 2022 року підтверджує проведення операції з видачі кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн за договором № 13.02.2022-100005177. Відомості про призначення платежу, дату та суму операції узгоджуються з умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідно до статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн, однак доказів їх повернення матеріали справи не містять. Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, доказів погашення заборгованості чи інших обставин, які б свідчили про припинення відповідного грошового зобов`язання, суду не надала.

За таких обставин вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 2 580,00 грн суд зазначає таке.

Із наданих позивачем документів убачається, що кредитний договір укладено 13 лютого 2022 року, а в заявці позичальниці визначено строк кредитування 14 календарних днів із датою повернення кредиту 26 лютого 2022 року.

Водночас графік платежів, який є складовою кредитного договору, передбачає нарахування та сплату процентів за три послідовні розрахункові періоди, із датами платежів 26 лютого, 12 березня та 26 березня 2022 року.

У довідці-розрахунку заборгованості позивач зазначив, що проценти в розмірі 2 580,00 грн нараховані за період із 13 лютого до 26 березня 2022 року.

Відповідно до статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України право кредитодавця на одержання договірних процентів пов`язане з погодженими сторонами умовами кредитування. При цьому нарахування передбачених договором процентів після закінчення строку кредитування потребує встановлення належних правових та договірних підстав.

Отже, вирішуючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує не лише наведений позивачем розрахунок, а й узгоджені сторонами умови щодо строку кредитування, графіка платежів та періоду правомірного нарахування процентів.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Сам по собі факт неподання відповідачкою відзиву та заперечень проти позову не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, питання про розподіл якого підлягає вирішенню відповідно до результатів розгляду позовних вимог.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими документами, у розмірі 150,00 грн.

На підтвердження таких витрат позивачем надано квитанцію № 2241287 від 07 вересня 2026 року та опис вкладення до поштового відправлення. При цьому з квитанції вбачається вартість відповідного відправлення в розмірі 116,58 грн.

Таким чином, наданими документами підтверджено фактичне понесення витрат на поштове відправлення в розмірі 116,58 грн. Підстави для відшкодування цих витрат та їх розмір суд визначає з урахуванням положень статей 133, 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що в позовній заяві представник позивача навів їх попередній розрахунок у розмірі 6 000,00 грн та повідомив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки станом на момент ухвалення цього рішення докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подані, питання про їх розподіл у межах цього рішення не вирішується.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 13.02.2022-100005177 від 13 лютого 2022 року в загальному розмірі 8 580,00 грн (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 00 копійок), що складається з:

?6 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?2 580,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами, у розмірі 116,58 грн (сто шістнадцять гривень 58 копійок).

У задоволенні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами, в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя????????????????? Пухальський С. В.