Постановление суда № 140876482, 19.10.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 208/7339/26

№ 2/207/3299/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Південного районного суду міста Кам`янського Притуляк С.А., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича про закриття провадження у справі та повернення судового збору по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера фінанс» звернулося до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 21.07.2026 року справу передано за підсудністю до Південного районного суду міста Кам`янського.

13.08.2026 року ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.10.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» адвокат Пархомчук Сергій Валерійович звернувся до суду із заявою в якій просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).

Таким чином, подана представником позивача заява дає підстави зробити висновок про те, що предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин. Що в свою чергу свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Приймаючи до уваги зміст клопотання представника позивача про закриття провадження у справі та повернення судового збору, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст клопотання в частині повернення судових витрат у повному розмірі сплаченому при зверненні до суду.

Однак суд вважає, що така правова підстава визначена ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якою предбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Окрім того ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду з вказаним вище позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №909 від 20.04.2026 року.

Відповідна сума судового збору за платіжною інструкцією №909 від 24.04.2026 року була зарахована до спеціального фонду державного бюджету, що вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

З урахуванням викладеного та оскільки суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відмовою від позову, слід повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого 24.04.2026 року за платіжною інструкцією №909, що складає 1331,20 грн.

Одночасно суд роз`яснює сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 255, 256, 258-261 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича про закриття провадження у справі та повернення судового збору по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Венера фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансовій компанії «Венера фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, б.23, офіс 703, код ЄДРПОУ: 43561872, 50 відсотків сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №909 від 20.04.2026 року, що складає 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.А. Притуляк