Постановление суда № 140876399, 22.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-і/932/6/26

Справа № 932/5845/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дніпра, клопотання про продовження строку тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022040000000485 від 16.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ, Кіровоградської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених за ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3, 4 ст.190 України,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 року в провадження Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

У зв`язку з хворобою головуючого судді ОСОБА_7 , у відповідності до КПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Дніпра, 15.10.2026 року здійснено автоматизований розподіл клопотання прокурора між суддями, яке відповідно до протоколу передано судді ОСОБА_1 на розгляд.

У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із раніше визначеним розміром застави. Обґрунтовуючи своє клопотання тим, що існують ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме враховуючи, тяжкість скоєних кримінальних правопорушень обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та впливати на свідків, потерпілих, обвинувачених у кримінальному провадженні.

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час, оскільки клопотання є абсурдним, а ризики зазначені в клопотанні не доведені. Вказав, що справа вже тривалий час перебуває в суді, а обвинувачений весь цей час перебуває під вартою, а тому ризик впливу на свідків та потерпілого взагалі не обґрунтований.

Окрім цього зазначив, що розмір визначеної застави є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому просив її зменшити до 350 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час або зменшити розмір застави, оскільки клопотання ґрунтується лише на припущеннях прокурора.

Окрім цього, обвинуваченим в судовому засідання надано письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, в яких ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, або зменшити розмір застави до помірного розміру, а саме 350 000 гривень, так як, на його думку, за весь час його перебування під вартою прокурором не було надано жодного належного, допустимого доказу, який би свідчив про наявність хоча б одного факту, що підтверджує існування зазначених ризиків.

Зазначив, що протягом усього часу з дня його затримання сторона обвинувачення фактично повторює одні й ті самі доводи без наведення будь-яких нових обставин чи доказів. Клопотання прокурора не містить відомостей про наявні факти, які виникли після попереднього продовження запобіжного заходу, а також не містить доказів того, що раніше заявлені ризики не зменшилися.

Від представника потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність та у відсутність потерпілого ОСОБА_8 . Клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримує та просить задовольнити.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, на цей час не відпали та продовжують існувати.

Так, станом на 19 жовтня 2026 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає.

При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушеннях, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі, а отже усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Крім того, враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд справи триває, потерпілі та свідки не допитані, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_5 впливу на вказаних осіб, у зв`язку із чим підстави для зміни йому запобіжного заходу також відсутні.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує характер кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Так, ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Таким чином, враховуючи наведене, судом встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_5 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, в тому числі і домашній арешт у визначений час, стороною захисту не наведено.

Доводи сторони захисту щодо тривалості перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою як підстава зміни запобіжного заходу, судом не приймається, оскільки розгляд справи відбувається з урахуванням процесуальної зайнятості учасників процесу та навантаження.

Також враховуючи, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень, що якісно погіршує криміногенну обстановку, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки він не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 25.08.2026 року ОСОБА_5 визначено заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, 00 коп.

Суд вважає, що розмір раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_5 відповідає обставинам інкримінованих кримінальних правопорушень, даним про його особу, і є достатньою мірою гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, тому суд вважає за необхідне залишити його без змін, а доводи сторони захисту в цій частині без задоволення.

На підставі викладеного, суд, вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити у задоволені клопотання сторони захисту.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 196-197, 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Продовжити застосування щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 грудня 2026 року, включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на домашній арешт у нічний час та зменшення розміру застави відмовити.

Розмір раніше визначеної застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, 00 копійок - залишити без змін.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без письмового дозволу суду; утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілими та свідками у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави 2 (два) місяці з дня її внесення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в установлений Законом строк.

Головуючий суддя ОСОБА_1