Решение № 140874990, 23.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/11060/26

Провадження № 2-о/591/267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Давидова Андрія Григоровича, заінтересована особа: Сумська міська рада (майдан Незалежності, 2, м. Суми, ЄРДПОУ 23823253) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

установила:

17 вересня 2026 року заявниця звернулася до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло від 15.05.2001, що посвідчує право приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , яке видане згідно з розпорядженням відділу комунального майна та приватизації від 15.05.2001 №2068 на ім`я ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заяву, представник зазначив, що під час звернення до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» для внесення відомостей про право власності на вказану вище квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, фахівцем було виявлено розбіжність у написанні прізвища заявниці: у Свідоцтві про право власності її прізвище вказано « ОСОБА_2 », тоді як згідно з паспортом громадянки України її прізвище « ОСОБА_2 ». Заявниця зазначила, що при укладенні шлюбу у 1979 році змінила дівоче прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ». Допущена у правовстановлюючому документі граматична помилка (незміна закінчення за правилами українського правопису для жіночого роду) унеможливлює реалізацію її прав як співвласника квартири, зокрема реєстрацію права власності в ДРРП, а внести зміни до документа у позасудовому порядку немає можливості.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.05.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 22.09.2026.

07.10.2026 від Сумської міської ради надійшов відзив на заяву вх.№43038, в якому даний учасник просить ухвалити законне й обґрунтоване рішення та розглядати справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Заявниця та її представник у судове засідання не прибули, до суду представник заявниці подав заяву від 23.10.2026, у якій підтримав заявлені вимоги та просив суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло від 15.05.2001, виданому виконавчим комітетом Сумської міської ради, прізвище, ім`я та по батькові заявниці як співвласника майна зазначено ОСОБА_1 .

Водночас згідно паспорта громадина України № НОМЕР_2 , виданого Зарічним РВ у м. Суми УМВС України в Сумській області, прізвище, ім`я, по батькові заявниці вказане ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб, після укладення шлюбу з ОСОБА_4 у 1979 році заявниці було присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».

Інші документи заявниці, у тому числі картка платника податків та пенсійне посвідчення, складені на ім`я « ОСОБА_1 ».

Згідно з довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, право власності на вказану квартиру в органах приватизації/БТІ зареєстровано за співвласниками, при цьому прізвище заявниці також помилково внесено як « ОСОБА_2 ».

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно для подальшого проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, однак невідповідність її прізвища на правовстановлюючому документі прізвищу, вказаному у документі, що посвідчує особу, не дає можливості останній встановити відповідність заявлених прав документам, що посвідчують особу заявника.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 15.05.2001, видане на підставі розпорядження відділу комунального майна та приватизації на ім`я ОСОБА_1 - належить ОСОБА_1 (в називному відмінку ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 15.05.2001, що посвідчує право приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , яке видане згідно з розпорядженням відділу комунального майна та приватизації від 15.05.2001 №2068 на ім`я ОСОБА_1 - належить ОСОБА_1 (в називному відмінку ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Сумська міська рада, майдан Незалежності, 2, м. Суми, ЄРДПОУ 23823253.

Суддя Ю.О. Зеря