Решение № 140873750, 22.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2756/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"22" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 26 липня 2024 року банк уклав з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200330046528, відповідно до якого зобов`язався встановити на картковий рахунок позичальниці кредитний ліміт у розмірі 30 000 грн зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з неодноразовим продовженням на той же строк), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 35,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі порушення умов договору сплатити штраф.

Проте позичальниця умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 19 березня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 47 163,38 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 30 000 грн;

- заборгованість за процентами 17 163,38 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Донцова Є.О. не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві (позові) не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 26 липня 2024 року банк уклав з відповідачкою Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200330046528, відповідно до якого зобов`язався встановити на картковий рахунок позичальниці кредитний ліміт у розмірі 30 000 грн зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з неодноразовим продовженням на той же строк), а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 35,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі порушення умов договору сплатити штраф.

Договір складається із Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200330046258 від 26 липня 2024 року (що містить електронний підпис позичальниці).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як раніше встановив суд, сторони уклали між собою кредитний договір, що складається із Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (що містить електронний підпис позичальниці), в електронному вигляді. Договір був укладений у відповідності до вимог ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Що стосується тверджень позову про те, що частиною кредитного договору також є Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, то в цій частині суд не погоджується з такими доводами, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що Публічна пропозиція була погоджена та підписана позичальницею (особистим або електронним підписом), а тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 03 липня 2019 року у подібній справі за № 342/180/17, вказаний документ не є частиною кредитного договору.

Також є недоречними твердження позову про те, що частиною кредитного договору є паспорт споживчого кредиту (підписаний позичальницею) у зв`язку з наступним.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року у справі № 393/126/20 висловлено правовий висновок про те, що паспорт споживчого кредиту не може вважатися частиною кредитного договору, а є лише інформацією, необхідною позичальнику для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Про те, що наданий банком паспорт споживчого кредиту не є частиною укладеного з відповідачем кредитного договору, зазначено і у тексті паспорту, а саме що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої нею інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

За встановленого, Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту не є частиною укладеного між сторонами кредитного договору, а тому зазначені в них умови не слід приймати до уваги в якості умов кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що банк виконав свої зобов`язання перед позичальницею.

Зі свого боку ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконувала.

Однак, згідно ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У зв`язку з невиконанням позичальницею умов договору 20 березня 2026 року АТ «ПУМБ» звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про дострокове виконання зобов`язань протягом 30 днів з моменту отримання вимоги (а.с. 20-22).

Однак така вимог виконана не була.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку позичальниці, заборгованість за кредитним договором станом на 19 березня 2026 року становить 47 163,38 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 30 000 грн;

- заборгованість за процентами 17 163,38 грн.

З вказаним розрахунком суд погоджується, оскільки нарахування здійснені у повній відповідності до умов договору.

За встановленого, заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача в порядку відшкодування також слід стягнути 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 26 липня 2024 року №200330046528, що утворилася станом на 19 березня 2026 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень; заборгованість за процентами 17 163 (сімнадцять тисяч сто шістдесят три) гривні 38 копійок, а всього в загальному розмірі 47 163 (сорок сім тисяч сто шістдесят три) гривні 38 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв