Решение № 140873242, 21.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №149/3940/25

21.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 02.01.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зазначило, що 25.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100131499, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000,00 грн зі сплатою процентів, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором. Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі у встановлені строки.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням. Однак ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

30.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100131499 від 25.01.2023 року.

Позивач зазначив, що станом на час звернення до суду заборгованість відповідача становить 12 005,10 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2 790,00 грн, заборгованість за процентами 8 645,10 грн та заборгованість за комісією за видачу кредиту 570,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість у розмірі 12 005,10 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, за територіальною підсудністю.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання учасниками справи заяв по суті справи, а також витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо перерахування на користь ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 100131499 від 25.01.2023 року.

До суду 17.04.2026 надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» на ухвалу суду про витребування доказів, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 та долучено виписку по рахунку.

Представник позивача до суду не з`явився, до суду 24.04.2026 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, не заперечують щодо винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник позивача до суду не з`явився, до суду 14.05.2026 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, не заперечують щодо винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 25.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100131499.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти у кредит, а ОСОБА_1 повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним, комісію та виконувати інші зобов`язання, передбачені договором.

Згідно з умовами кредитного договору сума наданого кредиту становить 3 000,00 грн. Кредитні кошти мали надаватися кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив в особистому кабінеті.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Мілоан». Для отримання кредиту відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створив особистий кабінет, зазначив банківську картку для зарахування кредитних коштів та пройшов електронну ідентифікацію.

Після прийняття рішення про надання кредиту ТОВ «Мілоан» направило відповідачу в особистий кабінет проєкт кредитного договору, з умовами якого відповідач ознайомився та підтвердив його укладення шляхом акцепту. Для підписання договору відповідачу було направлено одноразовий ідентифікатор, який він використав для підписання договору.

Відповідно до умов кредитного договору договір набув чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін виникли з моменту перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника.

Факт укладення кредитного договору підтверджується копією Договору про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року, довідкою про ідентифікацію відповідача та іншими матеріалами кредитної справи, наданими позивачем.

Судом також встановлено, що ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у повному обсязі.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано платіжне доручення № 58220659 від 25.01.2023, відповідно до якого кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн були перераховані на користь відповідача.

Таким чином, факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наданими до суду доказами, зокрема копією кредитного договору та платіжним дорученням.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені договором.

ОСОБА_1 свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у встановленому договором порядку не повернув, проценти за користування кредитом та комісію не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 12 005,10 грн, з яких: 2 790,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8 645,10 грн прострочена заборгованість за процентами та 570,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Судом встановлено, що 30.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується Договором відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 року та витягом із реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором відповідача передано позивачу.

Після набуття права вимоги позивачем проводилася робота щодо погашення відповідачем наявної заборгованості та виконання ним кредитних зобов`язань. Зокрема, 04.11.2025 року відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22739047/1564. Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію Договору про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року, документи щодо укладення договору в електронній формі та ідентифікації відповідача, платіжне доручення про перерахування кредитних коштів, Договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 року, витяг із реєстру боржників, розрахунок заборгованості, претензію про погашення заборгованості та інші документи на підтвердження виникнення і переходу права вимоги.

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного в електронній формі Договору про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року, за яким відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн. Відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 12 005,10 грн. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 року перейшло від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке звернулося до суду з вимогою про стягнення утвореної заборгованості.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку таким доказам. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення 25.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 Договору про споживчий кредит № 100131499, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Відповідач зареєструвався в особистому кабінеті, зазначив банківську картку для отримання кредитних коштів, пройшов електронну ідентифікацію та підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт укладення кредитного договору підтверджується копією Договору про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року, документами щодо електронної ідентифікації та підписання договору відповідачем, а також іншими матеріалами кредитної справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 58220659 від 25.01.2023 року, наданим позивачем, відповідно до якого відповідачу перераховано кредит у розмірі 3 000,00 грн, а також інформацією, витребуваною судом у АТ «Універсал Банк», зокрема випискою за відповідним рахунком, якою підтверджується факт зарахування на банківську картку відповідача кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн.

Отже, суд вважає доведеним факт фактичного отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення на умовах, визначених кредитним договором.

Судом також встановлено, що 30.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується Договором відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 року та витягом із реєстру боржників, який містить відомості щодо відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 12 005,10 грн, з яких: 2 790,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8 645,10 грн прострочена заборгованість за процентами та 570,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення заборгованості, суд виходить із того, що їх розмір має відповідати умовам укладеного сторонами кредитного договору та бути підтверджений належними і допустимими доказами. Наданий позивачем розрахунок заборгованості суд оцінює у сукупності з умовами кредитного договору, доказами фактичного надання кредитних коштів, документами щодо переходу права вимоги та іншими матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом та комісію не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості, сплати процентів чи комісії, іншого розміру заборгованості або належного виконання договірних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, доводів на спростування позовних вимог не навів, контррозрахунку заборгованості або доказів, які б підтверджували відсутність чи інший розмір заборгованості, матеріали справи не містять.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та позовні вимоги підтримав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, фактичного надання відповідачу кредитних коштів, набуття позивачем права вимоги за Договором відступлення прав вимоги та невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших передбачених договором платежів.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд вважає обґрунтованими вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що він відповідає умовам кредитного договору, підтверджується наявними у справі доказами та відповідачем не спростований. Доказів погашення відповідачем заборгованості, її іншого розміру або належного виконання ним договірних зобов`язань матеріали справи не містять.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідач зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію. Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість підлягає стягненню з нього на користь належного кредитора ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року в загальному розмірі 12 005,10 грн, з яких: 2 790,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8 645,10 грн прострочена заборгованість за процентами та 570,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі, а саме 2 422,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг.

З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено повністю, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними доказами, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 10 422,40 грн, з яких 2 422,40 грн судовий збір та 8 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 525, 526, 610, 626, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100131499 від 25.01.2023 року в розмірі 12 005 (дванадцять тисяч п`ять) гривень 10 копійок, з яких: 2 790,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 8 645,10 грн прострочена заборгованість за процентами, 570,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА