Постановление суда № 140871425, 21.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/448/26

Справа № 754/10597/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва, в режимі відеоконференції, об`єднані кримінальні провадження № 12025100030001658 від 29.05.2025 та № 12025100030001617 від 23.05.2025 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.08.2026 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 26.10.2026 (включно), з визначенням розміру застави та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та просив клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд робить такий висновок.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у пунктах 15 частини першої цієї статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 194 КПК України під час розгляду відповідного клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, та про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи доводи прокурора про збереження ризиків, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена винятково у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Ризик переховування обвинуваченого від суду, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, суд визнає наявним, ураховуючи стадію кримінального провадження, характер інкримінованих обвинуваченому дій, а також дані про особу обвинуваченого, який не має стабільного джерела доходу (пункт 5 частини першої статті 178 КПК України).

Наразі існує і ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, оскільки потерпілих і свідків у справі не допитано, а їхні показання безпосередньо в судовому засіданні не досліджено. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому вплив на потерпілих і свідків до їх допиту може перешкодити встановленню обставин кримінального провадження.

Також суд робить висновок, що наразі продовжує існувати і ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України. Обвинувачення охоплює три епізоди, матеріали щодо яких об`єднано в одне кримінальне провадження. Повторюваність інкримінованих дій у поєднанні з відсутністю в обвинуваченого стабільного джерела доходу свідчить про ризик повторення протиправної поведінки (п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у тлумаченні Європейського суду з прав людини для продовження тримання під вартою повинні існувати вагомі причини, а тяжкість обвинувачення, складність справи та серйозність висунутих обвинувачень самі собою не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку. Суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його винуватості, оцінюється судом не як самостійна підстава для тримання під вартою, а в сукупності з іншими обставинами провадження, і в такій сукупності є суттєвим чинником під час оцінювання ризику переховування від суду та ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків, натомість жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, доведеним прокурором у судовому засіданні.

З огляду на зазначене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, для невизначення застави у цьому кримінальному провадженні не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини застава призначена забезпечити належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Сума застави визначається даними про особу, щодо якої вона обирається, її добробутом, тобто тим ступенем довіри, за якого перспектива втрати застави у разі ухилення від суду буде достатнім стримуючим засобом.

Ураховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу та майновий стан, суд вважає, що застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є завідомо непомірною і здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176178, 182, 183, 194, 202, 331, 350, 369372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 19.12.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.12.2026 (включно).

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням цього запобіжного заходу.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу суду направити на виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Судд ОСОБА_5