Решение № 140871415, 23.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/13117/26

провадження № 2/753/12547/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом.

Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1496-4819 від 12.01.2025 в розмірі 30 350,25 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 300,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 20 900,25 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 3 150,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та Відповідач 12.01.2025 уклали договір про надання споживчого кредиту в електронній формі. Кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 300,00 грн на його банківську картку. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував у зв`язку з чим утворилась зазначена заборгованість.

Ухвалою від 22.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив проводити розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

05.08.2026 від Відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві Відповідачка частково визнала позовні вимоги в частині повернення непогашеного тіла кредиту в розмірі 6 300,00 грн. Водночас Відповідачка заперечила проти стягнення договірних процентів у сумі 20 900,25 грн та процентів річних у сумі 3 150,00 грн за ст. 625 ЦК України.

Заперечення проти нарахування процентів та заборгованості за ст. 625 ЦК України Відповідачка обґрунтовує тим, що порушення умов кредитного договору було зумовлене її тривалим скрутним матеріальним становищем, самостійним вихованням дітей, утриманням неповнолітнього сина та матері-пенсіонерки при щомісячній заробітній платі 23 000-25 000 грн, а заявлені договірні проценти утричі перевищують суму отриманого кредиту, оскільки реальна річна процентна ставка становить 2161,31 %, що суперечить засадам справедливості, добросовісності та захисту прав споживачів. Також відповідачка у відзиві зазначає, що Позивач має довести період нарахування, залишок тіла кредиту за кожний день, ставку, яка застосовувалася у відповідний період, дати виникнення прострочення, черговість зарахування можливих платежів та відсутність подвійного нарахування. Самостійно складений кредитором розрахунок без первинних облікових даних не усуває обов`язку довести наведені обставини.

Правом на подання відповіді на відзив сторона позивача не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

12.01.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1496-4819, підписаний Відповідачкою одноразовим електронним ідентифікатором A5913.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти в розмірі 6 300,00 грн на банківську картку Відповідачки.

Ці обставини визнаються сторонами.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, зокрема:

розмір кредиту 6300,00 грн,

строк кредитування 365 днів,

процентну ставку 0,99% на день.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачка належним чином не виконувала покладені на неї зобов`язання, в наслідок чого утворилась заборгованість.

Щодо нарахування відсотків.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Позивач також просить стягнути 20 900,25 грн відсотків.

Суд бере до уваги, що пунктом 5 розділу І Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування".

Зокрема, відповідними абзацами підпункту 6 пункту 5 розділу І Закону № 3498-IX статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено новими частинами, серед яких частина п`ята, яка імперативно встановлює загальне правило: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %"

Водночас цим же пунктом 5 розділу І Закону № 3498-IX (а саме відповідними абзацами його підпункту 13) розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено пунктом 17 такого змісту: "17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %", тобто починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року- денна ставка не більше 1%.

У справі, що розглядається, Договір про споживчий кредит із Відповідачем був укладений 12.01.2025, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Здійснивши аналіз умов цього договору, Суд встановив, що визначена договором фіксована процентна ставка у розмірі 0,99% повністю відповідає імперативним вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідач заперечує правильність і достатність розрахунку процентів. Позивач має довести період нарахування, залишок тіла кредиту за кожний день, ставку, яка застосовувалася у відповідний період, дати виникнення прострочення, черговість зарахування можливих платежів та відсутність подвійного нарахування. Самостійно складений кредитором розрахунок без первинних облікових даних не усуває обов`язку довести наведені обставини. За змістом частини третьої статті 12 та статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит не можуть обмежувати права споживача порівняно із законом, а умови, що погіршують становище споживача, підлягають оцінці судом. Суд також повинен перевірити, чи були до укладення договору належним чином і в зрозумілій формі доведені реальна вартість кредиту та економічні наслідки щоденного нарахування процентів.

Позивач до позову долучив розрахунок заборгованості у якому поденно відображено механізм нарахування відсотків за цим кредитним договором з зазначенням розміру відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши кредитний договір відповідачка погодилась з усіма умовами кредитного договору та правилами, підтвердила, що вона повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується дотримуватись їх, тому суд відхиляє доводи відповідачки про неспівмірність розміру нарахованих відсотків до тіла кредиту як недоведені.

Положення ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин щодо обумовлених сторонами процентів за користування кредитом, оскільки це положення стосується продукції, а також може бути заявлене лише в межах вимог про визнання цього положення Договору недійсним, яку у цій справі заявлено не було.

Суд перевірив доданий Позивачем щоденний розрахунок заборгованості за процентами та встановив, що він виконаний арифметично правильно, відповідає умовам укладеного договору, а період нарахування та застосовані ставки є повністю обґрунтованими. При підписанні договору за допомогою одноразового ідентифікатора A5913 Відповідачка була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, де чітко зазначено умови нарахування процентів. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 20 900,25 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування за статтею 625 ЦК України

Позивач просить стягнути 3 150,00 грн заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідачка просить відмовити у стягненні відсотків нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на момент ухвалення рішення.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Враховуючи, що заявлений Позивачем період нарахування інфляційних втрат та 3% річних повністю припадає на період дії воєнного стану в Україні, Відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

За таких обставин, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають.

Оцінюючи аргументи Відповідачки щодо скрутного матеріального становища, утримання дітей і матері-пенсіонерки та впливу воєнного стану, Суд зазначає, що складні життєві чи фінансові обставини боржника не є передбаченою законом підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання за укладеним договором. Оскільки одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України), наведені обставини не звільняють Відповідачку від обов`язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити нараховані за договором проценти, однак відповідачка не позбавлена права на звернення до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за Договором № 1496-4819 від 12.01.2025 в розмірі 27 200,25 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 300,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 20 900,25 грн.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з мотивів та розрахунку, наведеного Судом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 386,07 грн, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1496-4819 від 12.01.2025 у загальному розмірі 27 200,25 грн, судовий збір у розмірі 2 386,07 грн, разом - 29 586,32 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова