Решение № 140871075, 14.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2026 р. Справа № 924/847/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Войтович В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом:

1) ОСОБА_1 , м. Київ

2) ОСОБА_2 , м. Київ

3) Товариства з обмеженою відповідальністю ''Компанія управління активами ''Івекс Ессет Менеджмент'', що діє в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду ''АТЛАНТІК'', м. Київ

до Акціонерного товариства ''Хмельницькобленерго'', м. Хмельницький

про стягнення на користь позивача 1 - 218617,51грн.; на користь позивача 2- 64469,52грн.; на користь позивача 3 - 50275,28грн.

Представники сторін:

позивач 1 - Голубицький С.Г., який представляє інтереси позивачів 2,3 згідно ордерів АІ № 2272601 від 02.08.2026, АІ № 2273283 від 03.08.2026

від відповідача - Соколовська В.О. згідно довіреності

У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошується 14.10.2026, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до ''25'' серпня 2026 року; встановлено позивачам строк для подання відповіді на відзив до ''02'' вересня 2026 року; підготовче засідання призначено на 12:00год "03" вересня 2026 року.

03.09.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15год 00хв "15" вересня 2026 року.

15.09.2026 у зв`язку з технічними проблемами, нестабільним з`єднанням мережі Інтернет судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 11год 00хв "25" вересня 2026 року.

25.09.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 14год 30хв "14" жовтня 2026 року.

Позиції сторін.

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 1 - 102340,04грн. інфляційних втрат, 51965,58грн. 3% річних та 61100,17грн. пені; на користь позивача 2 - 23249,63грн. інфляційних втрат, 7617,88грн. 3% річних та 33171,23грн. пені; на користь позивача 3 - 29280,75грн. інфляційних втрат, 17070,06грн. інфляційних втрат та 3542,00грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивачі крім іншого посилаються на обставини встановлені судом під час розгляду справи № 924/740/23.

Мотивуючи позовні вимоги позивачі зазначають, про те, що позов заявлено з метою відновлення порушених прав позивачів на отримання з відповідача належних позивачам грошових коштів, зокрема сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на несвоєчасно сплачену суму основної заборгованості з виплати дивідендів.

Позивачі вказують, що отримали загальні суми до виплат 29.04.2024 р. з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат з 30.10.2022 по 30.06.2023 р., а тому вважають, що мають право на отримання 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми, належних їм дивідендів за 2021 рік, з 01.07.2023 по 28.04.2024 р. Позивачі зауважують, що заявляють позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми, належних їм дивідендів за 2021 рік, з 29.06.2022 по 29.10.2022 з інших підстав, ніж розглядалися по справі № 924/740/23, а саме наголошують на правовій позиції Верховного Суду в постанові від 20.06.2024 по справі № 924/740/23 та вважають, що при сплаті податків акціонерним товариством за акціонерів фізичних осіб відбувається фактична часткова виплата дивідендів акціонерам товариства. Позаяк, вважають, що позивачі 1-2 вже отримали 6,5% своїх дивідендів до 29.06.2022 року.

На переконання позивачів, відповідач не мав права здійснювати часткову виплату дивідендів, а тільки виплату всієї суми дивідендів у повному обсязі, покликаючись на п. 5 Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженим Рішенням НКЦПФР від 12 квітня 2016 року за № 391, п. 5 Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженим Рішенням НКЦПФР від 28 квітня 2023 року за № 475, у зв`язку з тим, що рішення про часткову виплату дивідендів за 2021 рік не приймалося.

Позивачі вважають, що такі дії протирічать статті 25 (в новій редакції закону статті 27) Закону України ''Про акціонерні товариства'' щодо рівності прав на отримання дивідендів фізичних та юридичних осіб. Таким чином, позивачі наголошують, що відповідач зобов`язаний був в день сплати податків в розмірі 6,5% - часткової виплати дивідендів здійснити повну виплату дивідендів. Відтак, вважають, що виконання зобов`язання з виплати дивідендів є простроченим з наступного дня після першої часткової виплати дивідендів або з дня початку виплати дивідендів, якщо це відбулося раніше.

За розрахунками позивачів, з відповідача підлягають стягненню 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми належних їм дивідендів за 2021 рік з 29.06.2022 по 29.10.2022, оскільки дивіденди за 2022 рік позивач-1 та позивач-2 отримали загальні суми до виплат 19.06.2026, а позивач-3 отримав загальну суму до виплат 18.06.2026. Рішення про часткову виплату дивідендів за 2022 рік не приймалося, податки за позивачів 1-2 в розмірі 6,5% із їх загальної суми дивідендів за 2022 рік відповідачем були сплачені 28.07.2023, а відтак, позивачі 1-2, вважають, що мають право на отримання 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми належних їм дивідендів за 2022 рік з 29.07.2023 по 18.06.2026 та пені з 28.08.2025 по 18.06.2026, а позивач-3 має право на отримання 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму належних йому дивідендів за 2022 рік з 29.07.2023 по 17.06.2026 та пені з 28.08.2025 по 17.06.2026. Дивіденди за 2023 рік позивач-1 та позивач-2 отримали загальні суми до виплат 19.06.2026. Рішення про часткову виплату дивідендів за 2023 рік не приймалося, податки за позивачів 1-2 в розмірі 6,5% із їх загальної суми дивідендів за 2023 рік відповідачем були сплачені 15.07.2024, а відтак, на думку позивачів 1-2 вони мають право на отримання 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми належних їм дивідендів за 2023 рік з 16.07.2024 по 18.06.2026 та пені з 28.08.2025 по 18.06.2026. Дивіденди за 2024 рік позивач-1 та позивач-2 отримали загальні суми до виплат 19.06.2026. Рішення про часткову виплату дивідендів за 2024 рік не приймалося, податки за позивачів 1-2 в розмірі 6,5% із їх загальної суми дивідендів за 2024 рік відповідачем були сплачені 25.06.2025, а відтак, позивачі 1-2 мають право на отримання 3% річних та інфляційних втрат на загальні суми належних їм дивідендів за 2024 рік з 26.07.2025 по 18.06.2026 р. та пені з 28.08.2025 по 18.06.2026.

Крім того, позивачі вказують, що відповідач з 20.06.2024 незаконно утримує у себе грошові кошти позивача-1 в розмірі 3208,72 грн., позивача-2 в розмірі 430,78грн. та позивача-3 в розмірі 382,47грн, які були примусово стягнуті на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №924/740/23, яка була скасована Верховним Судом, позаяк позивачами також здійснено нарахування індексу інфляції, 3% річних та пені на суми стягнутого судового збору.

У відзиві на позов відповідач заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на неправильному визначені моменту виникнення прострочення та правових підстав окремих нарахувань. Відповідач зазначає про те, що позивачі залежно від періоду та кількості акцій, якими володіли на певний момент, заявляють 3 % річних та інфляційні втрати за період 01.07.2023 28.04.2024, посилаючись на те, що у справі № 924/740/23 відповідні нарахування були здійснені лише до 30.06.2023. На думку відповідача преюдиційність не означає автоматичного поширення вже наданої судом правової оцінки та здійснених у попередній справі розрахунків на новий період, який не був предметом того судового розгляду.

Відповідач вважає, що вимоги за період 01.07.2023 28.04.2024 є самостійними за часовими межами, а тому позивачі повинні довести належними доказами склад і розмір кожної заявленої суми, правильність бази нарахування, кількість днів прострочення та застосовані індекси інфляції, а сам факт існування рішення у справі № 924/740/23 не звільняє позивачів від такого процесуального обов`язку.

Відповідач зазначає про те, що в основу розрахунків позивачами покладено твердження, що перерахування товариством ПДФО та військового збору до бюджету є частковою виплатою дивідендів із наступного дня після такої сплати виникає прострочення щодо решти дивідендів. Відповідач звертає увагу суд на те, що стосовно дивідендів за 2021 рік рішення загальних зборів Товариства прийнято 29.04.2022 (протокол № 31), тому за загальним правилом шестимісячний строк спливав 29.10.2022. Товариство 29.07.2022 сплатило установлені законодавством податки і збори у зв`язку з нарахуванням у червні 2022 року, що підтверджує платіжними дорученнями №2282, № 2283.

Відповідач зауважує, що позивачі зазначили у п.3.2.2 їх позову, що Товариство сплатило відповідні податки та збори 29.06.2022, що не відповідає фактичним обставинам, а відтак і розрахунки в цій частині невірні. На переконання відповідача, нарахування позивачами 3 % річних та інфляційних втрат за період, що розпочинається 29.07.2022, тобто до спливу строку виконання корпоративного зобов`язання, є передчасним. Вважає, що висновок позивачів у цій частині ґрунтується на змішуванні двох різних за правовою природою обов`язків Товариства - публічно-правового обов`язку податкового агента щодо сплати податків і зборів до бюджету та корпоративного грошового зобов`язання щодо виплати дивідендів акціонеру - і не відповідає ані положенням податкового та корпоративного законодавства, ані висновкам Верховного Суду, на які посилаються самі позивачі.

Відповідач вважає, що виконання Товариством передбаченого пунктом 168.1.5 статті 168 ПК України обов`язку не може саме по собі свідчити про фактичну виплату відповідної частини дивідендів акціонеру, більше того, висновок позивачів фактично призводить до суперечності: з одного боку, вони посилаються на пункт 168.1.5 статті 168 ПК України, який регулює саме випадок, коли дохід ''нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку'', а з іншого - стверджують, що виконання передбаченого цією нормою обов`язку зі сплати податку одночасно означає фактичну часткову виплату такого доходу. Також звертає увагу суду на те, що вирішальним для оцінки доводів позивачів є також те, що питання моменту виникнення прострочення щодо дивідендів за 2021 рік уже було безпосередньо предметом судового розгляду у справі № 924/740/23. Відповідач вказує, що у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 924/740/23 прямо зазначено, що правильність визначення періоду прострочення з 30.10.2022 була підтверджена Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у цій же справі.

Відповідач вказує про те, що твердження позивачів у цій справі про виникнення прострочення вже з 29.06.2022 унаслідок сплати відповідачем податків прямо суперечить установленому у справі №924/740/23 моменту початку прострочення того самого зобов`язання з виплати дивідендів за 2021 рік, виконання Товариством податкового обов`язку не могло змінити встановлений рішенням Наглядової ради строк виконання корпоративного зобов`язання та перетворити зобов`язання, строк виконання якого тривав до 29.10.2022 включно, на прострочене вже у липні 2022 року. Отже, протягом періоду з 29.07.2022 по 29.10.2022 на переконання відповідача прострочення щодо виплати дивідендів за 2021 рік не існувало, а тому відсутня передбачена частиною другою статті 625 ЦК України необхідна передумова для нарахування за цей період 3 % річних та інфляційних втрат. Щодо дивідендів за 2022- 2024 роки момент початку прострочення також має визначатися не датою перерахування Товариством податкових платежів, а з урахуванням конкретного рішення загальних зборів, яким встановлено виплату дивідендів за відповідний рік, та передбаченого законом строку такої виплати.

Також у відзиві на позов, відповідач просив суд у випадку наявності підстав для стягнення пені зменшити її розмір до 1 гривні за кожною вимогою позивачів.

У відповіді на відзив позивачі із твердженнями відповідача не погоджуються та заперечують щодо доводів про підстави зменшення пені у даній справі.

На переконання позивачів, зазначеної конфігурації відповідачем в прохальній частині відзиву не може бути. Позивачі зауважують, що правове регулювання змісту відзиву не допускає умовності, повинна бути виключно конкретика.

Позивачі вважають, що відповідач захотів мати можливість після отримання відповіді на відзив маневрувати щодо правової оцінки обставин та правової підстави позову, а відтак позивачі розглядають лише перші за текстом, заявлені відповідачем заперечення щодо правової оцінки обставин та правової підстави позову, залишаючи наступні за текстом заперечення, які протирічать первинним без розгляду. Крім того, позивачі наголошують і звертають окрему увагу суду на те, що суд не має права приймати до розгляду заявлену вимогу в пункті 2 прохальної частини відзиву через протиріччя його заявленому пункту 1 прохальної частини відзиву.

На думку позивачів, оскільки відповідач первинно не визнав взагалі право позивачів на стягнення пені, відтак, відповідач втратив право на зменшення розміру пені.

В судових засідання представник позивачів позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача щодо позову заперечував, доводи викладені у відзиві підтримав.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 01.06.2021 по 01.07.2025 позивачу 1 належить 838055 простих електронних іменних акцій АТ ''Хмельницькобленерго''.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами з 01.06.2021 по 01.07.2025 кількість цінних паперів належних позивачу 1 становить 11000.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами з 01.06.2021 по 01.07.2025 кількість цінних паперів належних позивачу 2 становить 515930.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами з 01.06.2021 по 01.07.2025 кінцевий залишок цінних паперів позивача 2 становить 2.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 у справі № 924/740/23 встановлено, що позивачу 3 належить 315 000 простих іменних акцій АТ ''Хмельницьколенерго''.

09.05.2026 позивач 2 звернувся з вимогою про виплату коштів до АТ ''Хмельницькобленерго'', відповідно до якої вимагав в строк до 01.06.2026 сплатити йому передбачені договором пеню, 3% річних та інфляційні втрати з 01.09.2025 по 16.04.2026. Також у вимозі позивач 2 повторно наголосив, що АТ ''Хмельницькобленерго'' через виконавчу службу було стягнуто судовий збір в сумі 430,78грн. згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 по справі № 924/740/23, яка була скасована, отже позивач 2 вважає, що АТ ''Хмельницькобленерго'' безпідставно утримує грошові кошти в сумі 430,78грн. Позивач 2 повторно наголосив на тому, що АТ ''Хмельницькобленерго'' 06.02.2025 частково виконало наказ від 31.05.2025 по справі № 924/684/24, сплативши 2178,34, а відтак АТ ''Хмельницьколенерго'' повинно доплатити позивачу 2 - 849,66грн.

09.05.2026 позивач 1 звернувся з вимогою про виплату коштів до АТ ''Хмельницькобленерго'', відповідно до якої вимагав сплатити йому передбачені договором пеню, 3% річних та інфляційні втрати з 01.09.2025 по 16.04.2026. У вимозі позивач 1 в-третє наголосив, що АТ ''Хмельницькобленерго'' незаконно продовжує користуватися 3208,72грн. грошовими коштами позивача 1, отриманими 29.04.2024 на підставі платіжної інструкції № 603 від 29.04.2024 як компенсацію зі сплати судового збору згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 по справі № 924/740/23, яка була скасована Верховним Судом.

Листом № 4-652-0512/25 від 28.01.2025 відповідач повідомив позивача 1 про те, що вимога про термінове скликання засідання Наглядової ради товариства з питання перерахування грошових коштів акціонеру позивачу 1 є безпідставною, не відповідає вимогам законодавства та статуту товариства з в`язку з чим скликання та проведення засідання Наглядової ради є неможливим.

Відповідно до повідомлення про виплату дивідендів за 2021 рік повідомлено, що за рішенням наглядової ради АТ ''Хмельницькобленерго'' від 26.05.2022 початком нарахування та виплати дивідендів визначено 29.06.2022, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення загальними зборами, до 29.10.2022.

Повідомленням про виплату дивідендів за 2022 рік передбачено, що початком нарахування та виплати дивідендів визначено 26.06.2023 виплата дивідендів за простими акціями здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення Загальними зборами до 26.10.2023.

Відповідно до повідомлення про виплату дивідендів за 2023 рік повідомлено, що за рішенням наглядової ради АТ ''Хмельницькобленерго'' від 28.05.2024 початком нарахування та виплати дивідендів визначено 17.06.2024, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення загальними зборами, до 06.11.2024.

Відповідно до повідомлення про виплату дивідендів за результатами діяльності АТ ''Хмельницькобленерго'' у 2024 році повідомлено, що за рішенням наглядової ради АТ ''Хмельницькобленерго'' від 28.05.2024 початком нарахування та виплати дивідендів визначено 17.06.2024, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється протягом шести місяців з дня прийняття рішення загальними зборами, до 06.11.2024.

29.07.2022 АТ ''Хмельницькобленерго'' платіжними дорученнями № 2282 на суму 38855,01грн., № 2283 на суму 129516,69грн. здійснило сплату 1,5% військового збору з фізичних осіб за 2021 рік та податку з доходів фізичних осіб з фізичних осіб за 2021 рік.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 у справі № 924/740/23 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Цитріно Трейдинг корп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент", до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 2 837 923,45 грн. заборгованості задоволено. Присуджено до стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1 827 965,24 грн.; на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 67 299,39 грн; на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" заборгованість в сумі 718410,25 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 у справі № 924/740/23 зокрема встановлено, що позивачі 1-3 є власниками простих іменних акцій відповідача та як його акціонери мають право на виплату їм відповідачем частини чистого прибутку за 2020 рік та виплату дивідендів за 2021, 2022 роки. За висновком суду відповідач, загальні збори якого не прийняли рішення про нарахування дивідендів за 2020 рік, відповідно до статті 21 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2021 рік'' зобов`язаний сплатити своїм акціонерам пропорційно розміру їх акцій у статутному капіталі товариства частину чистого прибутку за 2020 рік в розмірі, визначеному цією нормою закону, а граничним строком виплати дивідендів за 2020 рік є 30 червня 2021 року. Крім того, суд констатував, що Відповідач відповідно до рішень загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2022 року та 26 квітня 2023 року зобов`язаний виплатити своїм акціонерам дивіденди за 2021 та 2022 роки з граничним строком виплати дивідендів 30 червня 2022 року та 30 червня 2023 року відповідно.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 5 березня 2024 року у справі № 924/740/23, з підстав вказаних у цій постанові, змінив рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня 2023 року у справі № 924/740/23 і виклав резолютивну частину рішення в іншій редакції, згідно з якою позов у цій справі задовольнив частково: стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 - 1335 855 грн 80 коп. заборгованості, 313856 грн 89 коп. індексу інфляції, 58005 грн 09 коп. трьох відсотків річних та 25615 грн 17 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; на користь Позивача 2 - 47 323 грн 06 коп. заборгованості, 2862 грн 89 коп. індексу інфляції, 949 грн 05 коп. трьох відсотків річних та 766 грн 97 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; на користь Позивача 3 - 540571 грн 50 коп. заборгованості, 138025 грн 84 коп. індексу інфляції, 25447 грн 91 коп. трьох відсотків річних та 10560 грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; стягнув з Позивача 1 на користь Відповідача - 3208 грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги; стягнув з Позивача 2 на користь Відповідача 430 грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги; стягнув з Позивача 3 на користь Відповідача 382 грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2024 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 березня 2024 року по справі №924/740/23 скасовано, справу №924/740/23 передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного суду від 05.12.2024 у справі № 924/740/23 рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня 2023 року в справі № 924/740/23 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 2 837 923 грн 45 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та процентів річних - задовольнити частково. Закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 1 374 358 грн 60 коп. заборгованості, 316 186 грн 18 коп. індексу інфляції, 17173 грн 02 коп. процентів річних.

Позивачем 1 нараховано: 3% річних на суму частини чистого прибутку за 2020 рік в розмірі 781 440,00 грн. з 01.07.2023 по 28.04.2024 19 440,18 грн. та 14810,09грн. інфляційних втрат; на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 592 918,60 грн. з 29.06.2022 по 29.10.2022 5 994,16 грн. та 37564,94грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 592 918,60 грн. з 01.07.2023 по 28.04.2024 14 750,26 грн. та 11237,17грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2022 рік в розмірі 38 219,42 грн. з 29.07.2023 по 18.06.2026 3 314,09 грн. та 11160,68грн. інфляційних втрат; 3 % на суму дивідендів за 2023 рік в розмірі 77 938,01 грн. з 16.07.2024 по 18.06.2026 4 500,36 грн. та 17605,42грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2024 рік в розмірі 128 175,27 грн. з 26.06.2025 по 18.06.2026 3 771,51 грн. 195,02 грн. та 9236,92грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму судового збору в розмірі 3 208,72 грн. з 21.06.2024 по 30.06.2026 в сумі 195,02грн. та 724,82грн. інфляційних втрат.

Позивачем 2 нараховано: 3% річних на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 50 609,52 грн. з 29.06.2022 по 29.10.2022 511,64 грн. та 3206,42грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 50 609,52 грн. з 01.07.2023 по 28.04.2024 1 259,03 грн. та 959,17 грн; 3% річних на суму дивідендів за 2022 рік в розмірі 9 163,39 грн. з 29.07.2023 по 18.06.2026 794,58 грн. 2675,86грн. ; 3% річних на суму дивідендів за 2023 рік в розмірі 47 359,38 грн. з 16.07.2024 по 18.06.2026 2 734,67 грн. 10698,01грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2024 рік в розмірі 77 886,27 грн. з 26.06.2025 по 18.06.2026 2 291,78 грн. та 5612,86грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму судового збору в розмірі 430,78 грн. з 21.06.2024 по 30.06.2026 в сумі 26,18 грн. та 97,31грн. інфляційних втрат.

Позивачем 3 нараховано: 3% річних на суму частини чистого прибутку за 2020 рік в розмірі 307 692,00 грн. з 01.07.2023 по 28.04.2024 7 654,57 грн. та 5831,47грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 232 879,50 грн. з 29.06.2022 по 29.10.2022 2 354,32 грн. та 14754,31грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2021 рік в розмірі 232 879,50 грн. з 01.07.2023 по 28.04.2024 5 793,43 грн. та 4413,60грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму дивідендів за 2022 рік в розмірі 14 365,55 грн. з 29.07.2023 по 17.06.2026 1 244,49 грн. та 4194,97грн. інфляційних втрат; 3% річних на суму судового збору в розмірі 382,47 грн. з 21.06.2024 по 30.06.2026 в сумі 23,25 грн. та 86,40 інфляційних втрат.

Позиція суду.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України ''Про акціонерні товариства'' визначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до положень ст. 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Позивачі є акціонерами відповідача, а саме: згідно з виписками про операції з цінними паперами позивач 1 є власником простих іменних акцій Відповідача у кількості 838055 штук; позивач 2 є власником простих іменних акцій цього товариства у кількості 515930 штук; позивач 3 є власником простих іменних акцій у кількості 315000 штук.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1- 51965,58грн., на користь позивача 2 -7617,88грн., на користь позивача 3-17070,06грн. 3 % річних та стягнення з відповідача на користь позивача 1-102340,04грн., на користь позивача 2-23249,63грн., на користь позивача 3-29280,75грн інфляційних втрат, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має здійснюватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів. Умови виплати дивідендів, зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів, мають бути однаковими для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами.

Відповідно положень частини 3 статті 34 Закону України ''Про акціонерні товариства'' у разі прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів у строк менший, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. У разі невиплати дивідендів у строк, передбачений абзацами першим і другим цієї частини, або у строк, визначений загальними зборами відповідно до абзацу третього цієї частини для виплати дивідендів, за умови що він менший за строк, передбачений абзацами першим і другим цієї частини, в акціонера виникає право на звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Даною статтею також передбачено, що для кожної виплати дивідендів за простими акціями наглядова рада або рада директорів акціонерного товариства визначає дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, та порядок їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради або ради директорів, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року станом на дату, визначену статутом акціонерного товариства. Порядок виплати дивідендів може визначатися положенням про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Положення статті 34 Закону України ''Про акціонерні товариства'' визначають, що акціонерне товариство в порядку, встановленому наглядовою радою або радою директорів, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати.

Положеннями зазначеної норми закону, встановлений строк виплати дивідендів акціонерам у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про їх виплату, становить шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що акціонери акціонерного товариства мають право на одержання частини прибутку товариства (дивідендів) в силу вимог Закону. При цьому, підставою для виплати акціонерам акціонерного товариства дивідендів є прийняте вищим органом управління товариства - загальними зборами акціонерів за результатами діяльності товариства за звітний рік відповідне рішення про виплату дивідендів та їх розмір, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 910/15324/19, відповідно до якого з прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням строків проведення розрахунків з акціонером у товариства виникає обов`язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений строк, і акціонер не зобов`язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки нормами чинного законодавства такого обов`язку не встановлено.

Відтак, позивачі як акціонери відповідача, мали право на отримання дивідендів цього товариства за результатами його фінансово-господарської діяльності за 2021, 2022, 2023, 2024 роки.

Відповідачем зобов`язання щодо виплати дивідендів виконано із порушенням строків визначених рішеннями Наглядової ради АТ ''Хмельницькобленерго'', що не заперечується повноважним представником відповідача.

Судом встановлено, що рішеннями загальних зборів та Наглядової ради відповідача були прийняті рішення про виплату дивідендів, а саме:

- рішенням від 26.05.2022 протокол № 7 визначено, що початком нарахування та виплати дивідендів визначено 29.06.2022, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється у строк до 29.10.2022.

- рішенням від 25.05.2023 протокол № 25 визначено 26.06.2023, що початком нарахування та виплати дивідендів є 26.06.2023, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється до 26.10.2023.

- рішенням від 28.05.2024 протокол № 10 визначено, що початком нарахування та виплати дивідендів 12.06.2024, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється до 06.11.2024.

Отже, загальними зборами та Наглядовою радою відповідача у відповідності до вимог ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" були прийняті рішення щодо строків виплати дивідендів акціонерам, що підтверджується повідомленнями про виплату дивідендів.

Відтак, позивачами здійснено нарахування за прострочення виконання зобов`язання в наступних розмірах, на користь позивача 1- 51965,58грн., на користь позивача 2 -7617,88грн., на користь позивача 3-17070,06грн. 3 % річних та стягнення з відповідача на користь позивача 1-102340,04грн., на користь позивача 2-23249,63грн., на користь позивача 3-29280,75грн інфляційних втрат .

Із змісту положень підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 18, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 170.5.1, 170.5.2, 170.5.4 пункту 170.5 статті 170, статті 171, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ''Інші перехідні положення'' Податкового кодексу України вбачається, що для оподаткування такого доходу як дивіденди, що виплачуються фізичним особам акціонерам, саме емітент корпоративних прав (акціонерне товариство), який здійснює нарахування дивідендів, є податковим агентом фізичної особи-акціонера, якій нараховуються дивіденди, та як податковий агент здійснює нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи (акціонера) податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді дивідендів. Тобто, нарахування, утримання і сплата податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходу у вигляді дивідендів, що виплачуються фізичним особам акціонерам, є обов`язком податкового агента, яким у спірних правовідносинах є відповідач.

Викладене вище дає підстави для висновку про те, що суми дивідендів, заявлені до стягнення в судовому порядку фізичними особами акціонерами з акціонерного товариства на їх користь, обчислюються судом без віднімання сум податків і зборів, тобто не зменшуються судом на суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Викладене спростовує доводи відповідача проте, що виконання Товариством передбаченого пунктом 168.1.5 статті 168 ПК України обов`язку не може саме по собі свідчити про фактичну виплату відповідної частини дивідендів акціонеру.

Таким чином, позивачами підставно визначено строк виконання зобов`язань відповідача як з урахуванням прийнятого рішення про виплату дивідендів так і з врахуванням сплати відповідних податків.

Проте, суд не погоджується з нарахуваннями позивачів інфляційних втрат та 3 % річних з 29.06.2022 оскільки, відповідно до платіжних доручень №2282, № 2283 сплата військового збору та податку на доходи фізичних осіб відбулася 29.07.2022.

Крім того, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 у справі № 924/740/23 за позовом позивачів 1-3 до відповідача встановлено, що АТ ''Хмельницькобленерго'' прийняло на себе грошове зобов`язання здійснити виплату акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2021 та 2022 роки визначених наглядовою радою відповідача порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2021р. в розмірі 0,73934924121 грн. на одну акцію з граничним строком виплати 30.06.2022 року, а також 0,04560490737 грн. на одну акцію з граничним строком виплати 30.06.2023 року за 2022 рік.

Вказана обставина спростовує доводи позивачів про те, що перебіг строку з якого виникає обов`язок відповідача по сплаті податків починається з 29.06.2022 за 2021 рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами до суми зобов`язань відповідача на які нараховані інфляційні втрати та 3% річних включено позивача 1-3208,72 грн., позивача 2-430,78 грн., позивача 3-382,47 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 924/740/23 стягнуто з позивача 1 на користь відповідача 3208,72 грн. витрат зі сплати судового збору, стягнуто з позивача 2 на користь відповідача 430,78 грн. витрат зі сплати судового збору, стягнуто з позивача 3 на користь відповідача 382,47 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 924/740/23 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року у справі № 924/740/23 скасовано; справу № 924/740/23 передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Таким чином, позивачами судовий збір у справі № 924/740/23 включений до зобов`зань відповідача у даній справі.

Відповідно до ч. ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Зазначеною статтею також передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, позивачами безпідставно включено до зобов`язань відповідача суми судового збору позивача 1 - 3208,72грн., позивача 2- 430,78грн., позивача 3 - 382,47 грн.

Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, зобов`язання відповідача перед позивачами носить грошовий характер позивачами підставно нараховано відповідачу індекс інфляції та 3% річних.

Проте, обгрунтований розмір індексу інфляції та 3% річних становить: позивач 1 - 61537,68 грн. інфляційних втрат, 45686,21 грн. 3% річних; позивач 2 - 19996,52 грн. інфляційних втрат, 7068,76 грн. 3% річних; позивач 3 - 13359,19грн. інфляційних втрат, 14662,52грн. 3% річних за періоди 29.07.2022 по 29.10.2022, 01.07.2023 по 28.04.2024, 29.07.2023 по 18.06.2026, 16.07.2024 по 18.06.2026, з 26.06.2025 по 18.06.2026.

Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача на користь позивачів пені, суд виходить з такого.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивачами, відповідно до ст. 549 ЦК України, заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 61103,17грн., на користь позивача 2 33171,23грн., на користь позивача 3 3542грн. пені за період з 28.08.2025 по 18.06.2026.

У п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положення зазначених норм цивільного законодавства спростовують доводи відповідача про безпідставність нарахування пені у зв`язку з відсутністю відповідного договору між сторонами.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд не погоджується з періодом нарахування пені, оскільки норма ст. 549 ЦК України введена в дію 28.08.2025 і позивачі визначають період нарахування пені з 28.08.2025, тоді як період нарахування пені мав бути з 29.08.2025.

Крім того, позивачі безпідставно нарахували пеню на суму судового збору позивача 1 в розмірі 3208,72грн., позивача 2 - 430,78грн., позивача 3 - 382,47грн, оскільки як встановлено судом, зазначені суми є сумами судового збору в іншій справі.

Таким чином, обгрунтований розмір пені, який підлягає до стягнення на користь позивача 1 - 60072,37грн., на користь позивача 2 - 33046,21грн., на користь позивача 3 - 3531,96грн.

Крім того, відповідач у відзиві на позов та представник у судовому засіданні просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні заперечили щодо такого зменшення посилаючись на те, що відповідач первинно не визнав взагалі право позивачів на стягнення пені відтак, втратив право на зменшення розміру пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судом враховується, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій. Це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено.

Зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

При вирішення клопотання відповідача щодо зменшення розміру заявленої пені судом враховується, складна економічна ситуація в державі у період збройної агресії російської федерації проти України.

Стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для діяльності товариства, яке є постачальником електричної енергії.

Стягнення штрафних санкцій може негативно відзначитись на інтересах споживачів та функціонуванні критичної інфраструктури де відповідач відіграє важливу роль в укріпленні енергобезпеки країни у період повномасштабної агресії та війни.

Пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням часткового задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи доводи сторін та обставини справи, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів на 50%, що є співмірним в контексті інтересів обох сторін.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позивачів з урахуванням обгрунтовано заявленої до стягнення суми пені, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачів на 50% в наступних розмірах: позивача 1 - 30036,18грн пені; позивача 2 - 16523,10грн пені; позивача 3 - 1765,98грн пені.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача 1 підлягає 61537,68 грн. інфляційних втрат, 45686,21 грн. 3% річних, 30036,18 грн. пені; до стягнення на користь позивача 2 підлягає 19996,52 грн. інфляційних втрат, 7068,76 грн. 3% річних, 16523,10 грн. пені; до стягнення на користь позивача 3 підлягає 13359,19грн. інфляційних втрат, 14662,52грн. 3% річних, 1765,98грн пені.

В решті позову суд відмовляє.

Щодо судового збору.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Закону України ''Про судовий збір'' за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи приписи ст.129 ГПК України судовий збір в розмірі 7987,20 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства ''Хмельницькобленерго'' (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А, код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , реквізити рахунку в банку: IBAN НОМЕР_2 ) 61537,68 грн. (шістдесят одну тисячу п`ятсот тридцять сім гривень 68 копійок) інфляційних втрат, 45686,21 грн. (сорок п`ять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 21 копійку) 3% річних, 30036,18 грн. (тридцять тисяч тридцять шість гривень 18 копійок) пені, 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного товариства ''Хмельницькобленерго'' (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А, код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , реквізити рахунку в банку: IBAN НОМЕР_4 ) 19996,52 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 52 копійки) інфляційних втрат, 7068,76 грн. (сім тисяч шістдесят вісім гривень 76 копійок) 3% річних, 16523,10 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 10 копійок) пені, 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного товариства ''Хмельницькобленерго'' (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А, ідентифікаційний код юридичної особи: 22767506) на користь Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду ''АТЛАНТІК'' (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, код ЄДРПОУ 23300162) від власного імені, за рахунок та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю ''Компанія з управління активами ''ІВЕКС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ'' (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, кодЄДРПОУ 35253924, реквізити в банку: IBAN НОМЕР_5 ) 13359,19грн. (тринадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень 19 копійок) інфляційних втрат, 14662,52грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 52 копійки) 3% річних, 1765,98грн. (тисячу сімсот шістдесят п`ять гривень 98 копійок) пені, 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2026.

Суддя В.В. Димбовський