Постановление суда № 140870421, 13.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2863/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заявуОСОБА_1 від 19.09.2026 (вх. № суду 8746/26 від 21.09.2026)прозабезпечення доказів у справіза позовомОСОБА_1доГромадської організації «Садове товариство «Кургани»провизнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Громадської організації «Садове товариство «Кургани»», оформленого протоколом від 16.05.2026, в частині виключення позивача з членів Товаристваза участю представників:

заявника (позивача):Новікова Т.В. адвокат, ордер від 17.09.2026 серія АІ № 2311117відповідача:не з`явилисявстановив:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2863/26 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Громадської організації «Садове товариство «Кургани» (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Громадської організації «Садове товариство «Кургани», оформленого протоколом від 16.05.2026, в частині виключення позивача з членів Громадської організації «Садове товариство «Кургани».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне рішення загальних зборів прийнято всупереч положенням статуту Громадської організації «Садове товариство «Кургани» за відсутності необхідного кворуму та порушує права позивача як члена вказаної громадської організації, якого вказаним рішенням виключено зі складу членів громадської організації.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з заявою від 19.09.2026 (вх. № суду 8746/26 від 21.09.2026) про забезпечення доказів, в якій просить суд забезпечити докази шляхом витребування від Громадської організації «Садове товариство «Кургани»» оригіналів (для огляду) та належним чином засвідчених документів: Статуту Громадської організації «Садове товариство «Кургани»» у редакції, що діяла станом на дату проведення Загальних зборів; рішення Загальних зборів Громадської організації «Садове товариство «Кургани»», оформленого протоколом від 16.05.2026 про виключення ОСОБА_1 з членів Товариства; Реєстру членів Громадської організації «Садове товариство «Кургани», які зареєструвалися та були присутні на Загальних зборах 16.05.2026; відомостей бухгалтерського обліку, касової книги або виписки по банківському рахунку Громадської організації «Садове товариство «Кургани»», що відображають стан рахунків (нарахування та сплату внесків) ОСОБА_1 за період з 2024 року по вересень 2026 року, а також шляхом допиту свідків під час судового розгляду, для надання пояснення свідками про відомі їм обставини щодо виключення Позивача ( ОСОБА_1 ) ділянка АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 голову правління ГО «СТ «Кургани» щодо обставин проведення Загальних зборів ГО «СТ «Кургани»» від 16.05.2026, відсутності кворуму та порушення процедури голосування за виключення ОСОБА_1 (Позивача) з Товариства; ОСОБА_3 член правління ГО «СТ «Кургани», бухгалтер-касир Товариства, щодо обставин про наявність заборгованості, розрахунок боргу, докази направлення Письмової вимоги про сплату боргу на адресу Позивача та повідомлення про виключення з Товариства.

Вказана заява мотивована тим, що оскільки всі оригінали протоколів зборів, списки Реєстрів осіб, які брали участь у зборах, а також фінансово-бухгалтерські документи (касові книги, відомості) знаходяться виключно у володінні керівництва ГО «СТ «Кургани», тому існує реальна загроза їх втрати, пошкодження або умисного виправлення (фальсифікації дат, підписів, кількості присутніх осіб на зборах для створення кворуму, задля надання рішенню Загальних зборів від 16.05.2026 легітимності). Без зазначених документів встановлення істини у справі та захист порушених прав Позивача у суді буде неможливим. Враховуючи, що керівництво ГО «СТ «Кургани»» приховує оригінали розрахунків, протоколи зборів за 2025-2026 роки, тому показання свідків та витребування доказів (первинної документації) є важливим способом встановлення істини у даній справі та ухвалення судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2026 у даній справі прийнято заяву ОСОБА_1 від 19.09.2026 (вх. № суду 8746/26 від 21.09.2026) про забезпечення доказів до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2026 о 17:30.

Присутній в судовому засіданні 13.10.2026 представник заявника підтримав подану заяву про забезпечення доказів та просив суд її задовольнити.

В судове засідання призначене на 13.10.2026 представник відповідача не з`явився, про прийняття заяви про забезпечення доказів до розгляду в судовому засіданні повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 3 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів та додані до неї документи, заслухавши пояснення представника заявника, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч. 3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Положення ч. 4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України визначають, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника що носять характер припущень.

Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.

Звертаюсь до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не зазначено та не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, жодного обґрунтованого припущення того, що Громадська організація «Садове товариство «Кургани» може ймовірно втратити докази, у разі їх наявності, які заявник просить витребувати, або неможливості витребування таких доказів згодом, заява не містить. Подана заява не містить також жодного обґрунтованого припущення того, що у разі дійсної необхідності, зазначені у заяві про забезпечення доказів особи, не можуть бути допитані під час вирішення спору між сторонами у справі як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Оцінивши наведені в заяві доводи, суд дійшов висновку про те, що заявлені заявником вимоги про забезпечення доказів не ґрунтуються на об`єктивних обставинах, що дають підстави стверджувати про існування реальної загрози втрати таких доказів або унеможливлення чи утруднення їх збирання і подання під час вирішення спору між сторонами у справі

З огляду на викладене, заявником у свої заяві у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 110 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення доказів, а також розумність і адекватність вимог заявника.

При цьому, саме лише ненадання відповіді на адвокатський запит заявника про надання витребуваних доказів не є достатньою обставиною, що свідчить про унеможливлення/утруднення збирання чи подання відповідних доказів або імовірність їх втрати у майбутньому.

З огляду на вищевикладене, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов`язують можливість забезпечення доказів, а тому заява ОСОБА_1 від 19.09.2026 (вх. № суду 8746/26 від 21.09.2026) про забезпечення доказів є недоведеною та безпідставною, а відтак суд відмовляє в її задоволенні.

Згідно з ч. 5 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 110-112, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.09.2026 (вх. № суду 8746/26 від 21.09.2026) про забезпечення доказів відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 23.10.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк