№ 140868599, 23.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4174/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без призначення судового засідання та без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження),

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4174/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДНЕР

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн інжиніринг"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

07.10.2026 прийнято рішення у справі №904/4174/26.

Через систему "Електронний суд" 14.10.2026 від позивача надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53.953,95 грн.

Через систему "Електронний суд" 19.10.2026 від відповідача надійшла заява, у якій заявник просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню, до співмірного та розумного розміру.

Ухвалою від 19.10.2026 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, розгляд заяви вирішено проводити без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Стислий виклад позиції заявника (позивача)

Між позивачем (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Андрій Мягкий і Партнери» (компанія) укладено договір про надання правничої допомоги №2026-ОДН/1 від 09.07.2026 (далі - договір), який передбачає надання правничої допомоги у формі складання заяв, заперечень та інших процесуальних документів і представництва інтересів клієнта в судах (п. 1.1 договору). Інтереси позивача у справі представляє адвокат Слєпуха О.С. на підставі ордера.

Позивач повідомив, що послуги, надані компанією у справі №904/4174/26, прийняті позивачем без зауважень за актами приймання-передачі послуг №2 від 28.07.2026 та №2.1 від 31.08.2026:

1. Складання позовної заяви за позовом ТОВ «ОДНЕР» до ТОВ «Техномайн інжиніринг» за договором №27/05 від 27.05.2025, формування додатків, дослідження судової практики, розрахунок штрафних санкцій та інфляційних втрат, направлення копії позовної заяви із додатками учасникам справи та до суду (Акт №2 від 28.07.2026 на суму 35.984,00 грн);

2. Складання відповіді на відзив у справі №904/4174/26, направлення учасникам справи і до суду (Акт №2.1 від 31.08.2026 на суму 17.920,00 грн).

Позивач повідомляє, що Актом №2 зафіксовано витрати компанії у розмірі 257,58 грн на отримання витягу з ЄДР щодо відповідача і направлення листа Укрпоштою на виконання ухвали суду від 15.07.2026. Ці витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (ст. 123 ГПК України), і відшкодовуються клієнтом за п. 3.9 договору. Загальна сума витрат за актами становить 54.161,58 грн.

Позивач просить розподілити витрати пропорційно розміру задоволених вимог. На думку позивача, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 99,62% від 53.904,00 грн, тобто 53.697,36 грн, та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 99,62% від 257,58 грн, тобто 256,59 грн, а всього 53.953,95 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач вважає, що сума витрат позивача заявлена до стягнення з відповідача є значно завищеною, такою, що не відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню судом за клопотанням відповідача.

Відповідач заперечує проти запропонованого позивачем розподілу витрат на правничу допомогу, з огляду на таке.

По-перше варто звернути увагу, що в один період часу господарським судом розглядалось 4 однотипних справи між одними і тими сторонами №904/4173/26, №904/4174/26; №904/4175/26; №904/4176/26, що ґрунтуються на типових договорах на розробку проектної документації. Документи по суті справи, аргументи та заперечення позивача є ідентичними. Тим не менш кількість витраченого часу позивач вказує таку, начеб-то ці документи створювались як нові в кожній справі.

Всі ці справи стосувались стягнення неоплаченої вартості робіт за підписаними відповідачем актами виконаних робі, які частково були оплачені.

Відповідач зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є надмірно завищеними та не відповідають складності справи. У справі №904/4174/26 позовні вимоги в сумі основного боргу були визнані боржником шляхом підписання акту виконаних робіт. Затримка оплати була пов`язана з тимчасовою відсутністю грошових коштів. Це все фактично підтверджувало відсутність спору. Тобто представник позивача, який надавав правничу допомогу, не був змушений докладати значних зусиль для формування та доведення в суді своєї правової позиції.

По-друге, справа розглядалась в спрощеному провадженні без призначення засідання та виклику сторін. Справа не характеризується значною кількістю матеріалів чи необхідністю глибокого аналізу складної нормативної бази. Всі докази на підтвердження позовних вимог були в наявності у позивача як у сторони господарського договору, тобто будь-яких зусиль для отримання необхідних доказів позивач не вживав. Кількість наданих до позову матеріалів є мінімальним. Отже час, витрачений адвокатом на формування позову та доказового матеріалу є мінімальним. Характер спору не вимагає вивчення значної кількості судової практики, правових позицій, наукового чи консультаційного матеріалу.

Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до співмірного та розумного розміру.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору про надання професійної правничої допомоги та надання послуг професійної правничої допомоги.

Суд встановив, що між позивачем (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Андрій Мягкий і Партнери» (компанія) укладено договір про надання правничої допомоги №2026-ОДН/1 від 09.07.2026 (далі - договір), який передбачає надання правничої допомоги у формі складання заяв, заперечень та інших процесуальних документів і представництва інтересів клієнта в судах (п. 1.1 договору). Інтереси позивача у справі представляє адвокат Слєпуха О.С. на підставі ордера.

Актом №2 від 28.07.2026 підтверджується факт надання послуг зі складання позовної заяви за позовом ТОВ «ОДНЕР» до ТОВ «Техномайн інжиніринг» за договором №27/05 від 27.05.2025, формування додатків, дослідження судової практики, розрахунок штрафних санкцій та інфляційних втрат, направлення копії позовної заяви із додатками учасникам справи та до суду.

Витрачений позивачем час на складання позовної заяви становить 4 години. Сторони дійшли згоди, що вартість однієї години роботи становить 8.996,00 грн.

Тобто вартість робіт за актом №2 від 28.07.2026 складає 35.984,00 грн.

Також Актом №2 зафіксовано витрати компанії у розмірі 257,58 грн на отримання витягу з ЄДР щодо відповідача і направлення листа Укрпоштою на виконання ухвали суду від 15.07.2026.

Актом №2.1 від 31.08.2026 підтверджується факт надання послуг зі складання відповіді на відзив у справі №904/4174/26. Витрачений позивачем час на складання позовної заяви становить 2 години. Сторони дійшли згоди, що вартість однієї години роботи становить 8.996,00 грн.

Тобто вартість робіт за актом №2.1 від 31.08.2026 складає 17.992,00 грн.

Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом розгляду позивач визначив витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53.953,95 грн.

Статтею 15 ГПК України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З урахуванням вищезазначених вимог закону при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Водночас у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 - 6 ст. 126 ГПК України).

Позивач заявляє, що послуг професійної правничої допомоги йому надано на загальну суму 54.233,00 грн за такі види правничої допомоги:

складання позовної заяви за позовом ТОВ «ОДНЕР» до ТОВ «Техномайн інжиніринг» за договором №27/05 від 27.05.2025, формування додатків, дослідження судової практики, розрахунок штрафних санкцій та інфляційних втрат, направлення копії позовної заяви із додатками учасникам справи та до суду. Вартість 35.984,00 грн.

отримання витягу з ЄДР щодо відповідача і направлення листа Укрпоштою на виконання ухвали суду від 15.07.2026. Вартість 257,58 грн.

складання відповіді на відзив у справі №904/4174/26. Вартість 17.992,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 54.233,58 грн, однак позивач просить суд розподілити витрати пропорційно розміру задоволених вимог. На думку позивача, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 99,62% від 53.904,00 грн, тобто 53.697,36 грн, та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 99,62% від 257,58 грн, тобто 256,59 грн, а всього 53.953,95 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, обсяг виконаної роботи під час розгляду справи, а саме: складання позову та відповіді на відзив.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).

Суд надав оцінку отриманих позивачем послуг професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Справа №904/4174/26 розглядалася в спрощеному позовному провадженні і стосувалася заборгованості за одним актом виконаних робіт, який був підписаний з боку відповідача та частково ним оплачений.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, однак до суми заявленої до стягнення з відповідача витрат включає витрати у розмірі 257,58 грн за отримання витягу з ЄДР щодо відповідача і направлення листа Укрпоштою на виконання ухвали суду від 15.07.2026. Вказані витрати позивача не є його витратами на професійну правничу допомогу, а стосуються витрат позивача пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд бере до уваги, що позивач із заявою про стягнення з відповідача витрат позивача пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду до суду не звертався, тому суд витрати позивача у розмірі 257,58 грн за отримання витягу з ЄДР щодо відповідача і направлення листа Укрпоштою на виконання ухвали суду від 15.07.2026 не включає до витрат на оплату професійної правничої допомоги, про відшкодування яких позивач просить суд у заяві від 14.10.2026.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у ч. 5-7 ст. 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, обсяг виконаної роботи під час розгляду справи, відшукання доказів на підтвердження заперечень.

Суд вважає підтвердженими витрати позивача на складання позовної заяви за позовом ТОВ «ОДНЕР» до ТОВ «Техномайн інжиніринг» за договором №27/05 від 27.05.2025, в тому числі дослідження судової практики, здійснення розрахунку штрафних санкцій і інфляційних втрат та складання відповіді на відзив у справі №904/4174/26.

Разом із цим такі види послуг, надані адвокатом позивачу, як формування додатків, направлення копії позовної заяви із додатками учасникам справи та до суду, суд не визнає послугами саме правничої допомоги.

Приймаючи рішення про розподіл витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, суд взяв до уваги заперечення відповідача в частині того, що в один період часу господарським судом розглядалось 4 однотипних справи між одними і тими сторонами №904/4173/26, №904/4174/26, №904/4175/26, №904/4176/26, що ґрунтуються на типових договорах на розробку проектної документації. Документи по суті справи, аргументи та заперечення позивача та відповідача є ідентичними. Всі ці справи стосувались стягнення неоплаченої вартості робіт за підписаними відповідачем актами виконаних робі, які частково були оплачені відповідачем. Суд погоджується з відповідачем, що справа розглядалась в спрощеному провадженні без призначення засідання та виклику сторін, не характеризується значною кількістю матеріалів чи необхідністю глибокого аналізу складної нормативної бази, всі докази на підтвердження позовних вимог були в наявності у позивача як у сторони господарського договору, тобто будь-яких зусиль для отримання необхідних доказів позивач не вживав, кількість наданих до позову матеріалів є мінімальною, характер спору не вимагав вивчення значної кількості судової практики, правових позицій, наукового чи консультаційного матеріалу.

Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до співмірного та розумного розміру.

Оцінивши зміст наданих послуг професійної правничої допомоги, суд вважає, що обґрунтованою, співмірною та розумною є вартість послуг у розмірі 30.000,00 грн. Решту витрат позивача, суд вирішив не розподіляти і покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позовні вимоги було задоволено на 99,62%, витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 29.886,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 238, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Клопотання позивача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОМАЙН ІНЖИНІРИНГ" (Україна, 50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Глазового Павла, будинок 15б; ідентифікаційний код 37065299) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОДНЕР" (Україна, 01032, місто Київ, вул. Жилянська, будинок 75; ідентифікаційний код 45695161) 29.886,00 грн (двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість грн 00 к.) витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Дупляк