Постановление суда № 140866495, 21.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17269/26

1-в/295/995/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника установи ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про приведення вироку суду стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загальці Бородінського району Київської області, проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 21.12.2020 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

2) 15.07.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

3) 07.07.2022 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 70, ч. ч. 1, 5 ст. 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період із 03.02.2022 по 06.07.2022 із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі;

засудженого 17.04.2023 Попільнянським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення у період із 03.02.2022 по 16.04.2023 із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі;

11.05.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 1 дня позбавлення волі. Зараховано частково відбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 07.07.2022 із 03.02.2022 до 10.05.2023.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2023 у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, визначених вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 остаточно призначено покарання у виді 6 років 5 днів позбавлення волі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 приведено вироки від 15.07.2021 та 07.07.2022 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024. Вважати засудженим за вироком від 07.07.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 (за епізодом від 02.02.2022), ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

у відповідність до вимог чинного законодавства, -

В С Т А Н О В И В :

Начальник Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 5, ч. 3 ст. 74 КК України про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ) щодо засудженого ОСОБА_5 .

Представник установи у судовому засіданні подання підтримала та просила вирішити відповідно до вимог чинного законодавства.

Засуджений подання установи підтримав, просив визначити йому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Захисник просив подання установи просив задовольнити.

Прокурор висловив думку про наявність правових підстав для задоволення подання, просив вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 у справі № 359/1725/22 із урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 у справі № 274/10070/24 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 у справі № 357/11182/22 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 за сукупністю кримінальних правопорушень урахувати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 у справі № 359/1725/22 та ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 у справі № 274/10070/24, та визначити засудженому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі, про що надав письмові пояснення.

Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, перестало бути кримінально караним діянням.

За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.

Судом установлено, що ОСОБА_5 , який відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2025 переведений до СІЗО при ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» до закінчення розгляду судом кримінального провадження № 12019060020004981 від 25.11.2019, засуджений:

1)17.04.2023 Попільнянським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення у період із 03.02.2022 по 16.04.2023 із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Згідно з даним вироком ОСОБА_5 вчинив два епізоди крадіжки майна: 15.04.2021 на суму 514 грн та 15.04.2021 на суму 799 грн, які підлягають декриміналізації та за їх вчинення він підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

2)11.05.2023 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 1 дня позбавлення волі. Зараховано відбуте частково покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 07.07.2022 із 03.02.2022 до 10.05.2023.

Згідно з даним вироком ОСОБА_5 вчинив один епізод замаху на крадіжку майна 16.07.2021 на суму 315 грн 38 коп., який підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент скоєння правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

За даним вироком ОСОБА_5 також засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, яке є кримінально караним діянням та не підлягає декриміналізації.

Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2023 у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, визначених вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 6 років 5 днів позбавлення волі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 приведено вироки від 15.07.2021 та 07.07.2022 у відповідність до вимог Закон № 3886-ІХ. Вважати засудженим за вироком від 07.07.2022 за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 (за епізодом від 02.02.2022), ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, проте, після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Такі зміни мають зворотну дію в часі.

Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, а він указаний у ст. 51 КУпАП.

За таких обставин вчинене засудженим діяння щодо таємного викрадення чужого майна на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не є кримінально - караними. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію такого діяння засудженого, враховуючи наступне.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.

З огляду на наведене, оскільки за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 ОСОБА_5 вчинив два епізоди крадіжки майна 15.04.2021 на суму 514 грн та 799 грн, розмір яких менший ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тому вчинене ним діяння за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ, не є кримінально караним та за його скоєння засуджений підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Крім того, оскільки за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023, ОСОБА_5 вчинив один епізод крадіжки майна 11.06.2021 на суму 315 грн 38 коп., розмір якого менший ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тому вчинене ним діяння за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ, не є кримінально караним та за його скоєння засуджений підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

При цьому вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023, за яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно призначене покарання у виді 6 років 1 дня позбавлення волі, декриміналізації не підлягає, водночас виключенню з вироку підлягає посилання на ч. 1 ст. 70 КК України.

Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.10.2023 вирішено питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, а саме: Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 та Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 6 років 5 днів позбавлення волі.

Натомість, на даний час ОСОБА_5 засуджений за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 (з урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025) до позбавлення волі на строк 5 років.

Діяння, за яке ОСОБА_5 засуджено вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 декриміналізовано повністю, а за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 декриміналізовано діяння, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, тому за цим вироком він вважається засудженим за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі.

Оскільки ОСОБА_5 вироком Бориспільського районного суду Київської області від 07.07.2022, з урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 ОСОБА_5 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, то з метою уникнення порушень ч. 2 ст. 70 КК України засудженому слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

З урахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, ураховуючи вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 та ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 11.05.2023, більш суворим, яке призначено вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022, із урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025, слід визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Водночас суд зауважує, що відповідно до вимог ст. 537 КПК України, при розгляді справи в порядку виконання вироку, вирішуючи питання про застосування закону про декриміналізацію, суд не наділений повноваженнями переглядати вироки, які набрали законної сили, переоцінювати встановлені ними обставини чи змінювати їх зміст поза передбаченою законом процедурою. Розгляд такого питання здійснюється виключно в межах повноважень суду, визначених КПК України, та не може підміняти собою апеляційний чи касаційний перегляд судових рішень, що у даному випадку не потребується.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5 ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» задовольнити.

Привести вироки Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 та вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 17.04.2023 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 із урахуванням ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, врахувати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2022 та ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.01.2025, визначити остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду проголошено о 17 год. 00 хв. 22.10.2026.

Суддя