Постановление суда № 140865791, 22.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/11846/26

Провадження № 1-кс/591/2589/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 12.09.2026,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить зобов`язати службову особу Сумської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою від 12.09.2026.

Свою скаргу ОСОБА_3 обґрунтував тим, що 12.09.2026 він звернувся із заявою до Сумської обласної прокуратури про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 і суддею Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України. У зв`язку з цим просив зобов`язати прокурора Сумської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою від 12.09.2026.

Заявник у судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні скаргу підтримала.

Прокурор в своїй письмовій заяві просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 з підстав, викладених у відповіді ОСОБА_3 від 22.09.2026 №20-2406-15.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_3 звернувся до Сумської обласної прокуратури звернувся із заявою про вчинення начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 і суддею Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 374 КК України.

22.09.2026 начальником відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_8 ОСОБА_3 надано відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, яка обґрунтована тим, що інформація, викладена у його заяві від 12.09.2026, не містить конкретних фактів, які б свідчили про вчинення начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 і суддею Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 , кримінального правопорушення. Заява ґрунтується на незгоді з діями та рішеннями начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , а також з рішеннями судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 та судді Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 .

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом.

Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено серед інших відомостей короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Згідно правового висновку, який висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).

При цьому, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права під час здійснення правосуддя не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. У разі їх наявності, відповідні порушення усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищими судовими інстанціями, зокрема, в апеляційному та касаційному порядку, а також бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, оцінка судових рішень, прийнятих суддею може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального контролю.

При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 від 2008 року до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.

У Висновку №3 від 2002 року згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Відмовляючи у внесенні відомостей в ЄРДР начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури ОСОБА_8 посилався на те, що інформація, викладена у заяві ОСОБА_3 від 12.09.2026 не містить конкретних фактів, які б свідчили про вчинення начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 і суддею Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 , кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що у заяві ОСОБА_3 від 12.09.2026 не наведено достатніх відомостей, які свідчили б вчинення кримінального правопорушення, про яке заявник зазначає в своїй скарзі. Заява ґрунтується на незгоді з діями та рішеннями начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , а також з рішеннями судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 та судді Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 . Незгода учасника судового процесу з процесуальною діяльністю судді та прийнятим суддею процесуальним рішенням, без зазначення фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР.

Заява ОСОБА_3 не містить достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Сумський СІЗО» ОСОБА_5 , судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 та судді Сумського апеляційного суду ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ст. 374 КК України.

Тобто, заява ОСОБА_3 від 12.09.2026 не відповідає вимогам ч.5 ст. 214 КПК України, тому відсутні підстави для внесення відомостей за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303,304 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 12.09.2026 - відмовити.

Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1