Постановление суда № 140865281, 20.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/666/26

Провадження № 2-п/673/13/26

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кулабіної М.Ю.,

розглянувши в м. Деражня заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.07.2026, ухваленого у цивільній справі №673/666/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебувала цивільна справа № 673/868/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

09.10.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця адвокат Кулабіна М.Ю. звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області із заявою про

перегляд заочного рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.07.2026, ухваленого у цивільній справі №673/666/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Одночасно у заяві висловлено прохання поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.07.2026.

В обґрунтування заяви вказує на те, що не знав про розгляд справи, оскільки не отримував жодних повідомлень про дату, час і місце судових засідань, а також ухвали про відкриття провадження у справ та матеріалів позовної заяви, у зв`язку з чим не знав, що являється відповідачем у справі.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що має пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначаючи, що на час укладення кредитних договорів проходив військову службу, що підтверджується довідками від 13.09.2021 та 28.08.2024. У зв`язку із цим вважає, що на нього поширюються передбачені законом гарантії щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та комісії. На підтвердження долучив копії, а саме довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №2085/кп від 28.08.2024, довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Відповідач просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що з його повним текстом ознайомився 09.09.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 19 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ним було подано заперечення на заяву відповідача про перегляд заочного рішення. У поданих запереченнях представник позивача просив відмовити в задоволенні заяви відповідача, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, а також на відсутність належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача зазначив, що відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за умови, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і водночас докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На думку представника позивача, для скасування заочного рішення необхідна сукупність передбачених законом умов, зокрема наявність поважних причин неявки відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, а також істотне значення доказів, на які відповідач посилається у своїй заяві, для правильного вирішення справи. Лише за наявності відповідних підстав суд може скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що 24 серпня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. стосовно ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 81805501, у межах якого вчинялися виконавчі дії, зокрема винесено постанову про накладення арешту на майно та кошти боржника.

Також представник позивача зазначив, що 31 серпня 2026 року відповідач звернувся до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. На думку представника позивача, наведені обставини свідчать про обізнаність відповідача щодо примусового виконання заочного рішення та, відповідно, про можливість отримання інформації щодо такого рішення.

Окремо представник позивача зазначив, що користувачі мобільного застосунку «Дія» за наявності відповідних умов можуть отримувати повідомлення з інформацією про судові справи та судові рішення. У зв`язку із цим він вважав, що відповідач мав можливість дізнатися про розгляд справи та ухвалене судове рішення.

Водночас, як зазначено в запереченнях, відповідач не навів конкретних обставин, які б пояснювали неможливість отримання ним судової кореспонденції, та не надав належних доказів на підтвердження таких обставин. Зокрема, до заяви не долучено доказів проживання відповідача за іншою адресою протягом відповідного періоду, зміни зареєстрованого місця проживання, перебування за іншою адресою з об`єктивних причин чи існування інших обставин, які могли перешкоджати отриманню поштових відправлень. На переконання представника позивача, саме по собі посилання на фактичне неотримання поштового відправлення не свідчить про відсутність об`єктивної можливості його отримати.

Крім того, представник позивача звернув увагу на те, що 20 липня 2026 року заочне рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку із чим відповідач, на його думку, мав можливість ознайомитися з його змістом.

Щодо посилань відповідача на наявність у нього статусу військовослужбовця представник позивача зазначив, що, обґрунтовуючи свої заперечення проти стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідач посилається на положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та надав довідки про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також у відповідних заходах на території Донецької та Луганської областей.

Разом із тим представник позивача вказав, що надані довідки підтверджують участь відповідача у відповідних заходах, однак, на його думку, самі по собі не є достатніми для підтвердження всіх обставин проходження військової служби та призову на військову службу під час мобілізації, які мають значення для застосування положень зазначеної норми закону.

Також представник позивача зазначив, що відповідач не повідомляв ані первісних кредиторів, ані позивача про набуття ним статусу військовослужбовця. За твердженням представника позивача, про відповідні обставини позивач дізнався лише під час розгляду цієї справи з документів, наданих відповідачем.

З огляду на викладене представник позивача вважав, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність передбачених статтею 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні заяви про його перегляд.

Відповідач та його представниця адвокат Кулабіна М.Ю. у судовому засіданні просить поновити пропущений строк для подачі заяви та задовольнити заяву про перегляд заочного рішення.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 червня 2026 року ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено справу розглядати в спрощеному провадженні з повідомленням сторін. В судове засідання 13 липня 2026 о 10 год 45 хв, на адресу відповідача були направлені документи, і на адресу суду з пошти повернувся конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного демографічного реєстру від № 2834953 від 03.06.2026, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 09.12.2011 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

При цьому, суд зважає, що представник відповідача адвокат Кулабіна М.Ю. посилаючись у заяві про перегляд заочного рішення на те, що відповідач ОСОБА_1 на час отримання кредитних коштів за договорами №0636155565 від 13.01.202 та № 7464778 від 12.02.2020 перебував на військовій службі, жодних доказів з цього приводу не надає.

Однак, суд враховує і те, відповідачем не отримувалися ухвала суду та судова повістка та припускає, що їх неотримання відбулося за незалежних від відповідача обставин.

Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має надати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Оцінивши подану представником відповідача адвокатом Кулабіною М.Ю. заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення доказів на які він мав би покликатися, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому аргументи заяви зводяться лише до переоцінки вже досліджених судом доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, однак зазначає, що саме по собі поновлення такого строку не свідчить про наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, які підлягають окремій оцінці судом за результатами розгляду відповідної заяви.

Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду. Крім того, доводи заяви стосуються переоцінки доказів, які не підлягають розгляду в рамках перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 89, 259, 260, 287, 288 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13.07.2026, ухваленого у цивільній справі №673/666/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 23.10.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк