Решение № 140865137, 23.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2363/26

Провадження № 2/466/2354/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Стегніцького А. М.

представника відповідача Синчука С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв-Муніципальні Технології» про нарахування та оприлюднення завідомо недостовірної інформації про структуру тарифу за послуги з утримання будинку,-

в с т а н о в и в:

23 березня 2026 на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» поступила позовна заява адвоката Стегніцького Андрія Мироновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв-Муніципальні Технології» про нарахування та оприлюднення завідомо недостовірної інформації про структуру тарифу за послуги з утримання будинку, в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв-Муніципальні Технології» щодо систематичного (з жовтня 2021 року по лютий 2026 року) нарахування та оприлюднення завідомо недостовірної інформації про структуру тарифу за послуги з утримання будинку неправомірними; зобов`язати відповідачів припинити дію, яка порушує право (згідно зі статтею 16 ЦК України), шляхом упорядкування та приведення всієї інформації про нарахування за вказаний період у відповідність до фактичних складових тарифу, забезпечивши відображення достовірних даних у доступному для особи з інвалідністю електронному вигляді (з дотриманням вимог доступності), як за вказаний період, так і на майбутні періоди.

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтування позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вона, ОСОБА_1 , є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . Аналіз нарахувань за період з жовтня 2021 року по лютий 2026 року та досудова комунікація з відповідачами свідчать про систематичне порушення її прав як споживача.

За доводами позивача, протягом вказаного періоду відповідач 1 здійснює нарахування за тарифом, сума якого не відповідає сумі фактично задекларованих підпослуг. Зокрема, у лютому 2026 року вказаний тариф становить 15.14 гривень за один метр квадратний, при фактичній сумі складових підпослуг 12.62 гривень за один метр квадратний. Вказана різниця не має правового обґрунтування, що порушує статтю 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтю 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач 1 систематично включає до тарифу статтю "Протермінована заборгованість за центральне опалення", хоча він не є надавачем цієї послуги (порушення статті 5 Закону про ЖКП). Також офіційний чат-бот Відповідача 1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) не надає можливості отримати квитанції або деталізацію, чим порушує статтю 8 Закону про ЖКП. Відповідачі свідомо поширюють недостовірну інформацію, перекладаючи відповідальність один на одного.

Позивач вказує, що вона вичерпала усі можливі законні засоби досудового врегулювання спору. Було подано численні звернення до Відповідача 1 через офіційний чат-бот, до Відповідача 2 через службу підтримки сервісу infolviv.com.ua, а також до Гарячої лінії міста Львова 1580 (звернення №37769). Незважаючи на це, Відповідачі створили ситуацію "правового вакууму" для споживача. Відповідач 1 офіційно заперечує відповідальність за дані на сайті («не укладало договір»), а Відповідач 2 стверджує, що лише «передає те, що надає постачальник».

Позивач зазначає, що відсилаючи її один до одного, Відповідачі свідомо ухиляються від виконання обов`язку щодо надання достовірної інформації, чим позбавляють споживача будь-якої можливості реалізувати своє право на перевірку коректності нарахувань. Це підтверджує наявність спільного протиправного умислу на приховування реальної структури тарифу.

Обґрунтування заперечень відповідача.

08 квітня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступив відзив на позовну заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв-Муніципальні Технології» Синчука С. М.

У відзиві сторона відповідача зазначає, що ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» не є суб`єктом, який: формує тариф; здійснює нарахування; визначає структуру складових платежу; перевіряє арифметичну коректність розрахунків. Відповідно до умов укладеного договору між оператором та інформаційним агентом, інформація про нарахування формується підприємством-надавачем відповідних послуг (оператором) та передається ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» для подальшого відображення у сервісі. Як передбачено п. 3.1 Договору, саме оператор надає інформацію про нарахування, що свідчить про формування відповідних даних поза межами діяльності ТОВ «СС-МТ». Фактично передача таких даних здійснюється у вже сформованому вигляді після проведення нарахувань оператором, з використанням технічних засобів обміну інформацією (зокрема, шляхом передачі електронних даних). ТОВ «СС-МТ» не здійснює розрахунок тарифу, не змінює його складові та не має технічної можливості впливати на зміст відповідних даних. ТОВ «СС-МТ» не має доступу до зміни первинних даних, а тому не може здійснювати їх перевірку або коригування. Зазначене підтверджується також матеріалами, долученими самим позивачем, зокрема електронним повідомленням (дод. 5 до позову), у якому прямо зазначено, що сервіс відображає інформацію, отриману від постачальника. Позивач, обґрунтовуючи позов, фактично ставить під сумнів правильність структури тарифу та здійснює власний перерахунок складових (дод. 2 до позову). Водночас такий розрахунок є виключно припущенням позивача щодо структури тарифу та не стосується діяльності ТОВ «СС-МТ», оскільки ТОВ «СС-МТ» не здійснює формування відповідних нарахувань.

Щодо доводів позивача про включення окремих складових (зокрема "протермінованої заборгованості за центральне опалення"), відповідач зазначає, що ТОВ «ССМТ» не визначає склад тарифу та відображає інформацію у тому вигляді, у якому вона отримана від оператора.

Щодо доводів позивача про порушення законодавства про захист прав споживачів та житлово-комунальні послуги, представник відповідача вказує, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання інформації про тарифи та нарахування реалізується щодо виконавця відповідної комунальної послуги. ТОВ «СС-МТ» не є виконавцем такої послуги та не здійснює нарахування. Користувач при реєстрації на вебсайті «infolviv» підтверджує погодження з умовами використання сервісу, при цьому реєстрація є технічно неможливою без акцепту таких умов. Такі умови викладені в Договорі приєднання, який укладається шляхом акцепту умов під час реєстрації на вебсайті. Відповідно до п. 1 Договору Портал користувачів є сервісом, призначеним для інформування споживачів комунальних послуг. Згідно з п. 2.1 Договору сервіс надає користувачам доступ до перегляду інформації про нарахування та заборгованість. При цьому відповідно до п. 1.3 Договору інформація про нарахування формується та зберігається у базах даних комунальних підприємств, які надають відповідні послуги (у Договорі - "служби"). Таким чином, "служби" у розумінні Договору - це саме підприємства надавачі послуг, які здійснюють нарахування та формують первинні дані. ТОВ «СС-МТ» не формує ці дані та не має можливості їх змінювати, а лише забезпечує технічний доступ користувача до їх перегляду. Це також узгоджується з п. 2.3 та п. 5.3 Договору, відповідно до яких сервіс не несе відповідальності за затримки, збої або некоректне відображення інформації. Зазначені умови визначають сервіс як інформаційний, що забезпечує доступ до даних, а не формує їх. Отже, користувач, акцептуючи умови Договору, погоджується з тим, що ТОВ «СС-МТ» не є суб`єктом формування нарахувань, а забезпечує виключно доступ до їх перегляду.

Щодо доводів позивача про порушення прав особи з інвалідністю зазначає наступне. Факт користування позивачем сервісом, подання звернень та отримання відповідей свідчить про наявність доступу до інформації. При цьому доводи позивача стосуються не обмеження доступу, а незгоди зі змістом відображених нарахувань. Позивач фактично не обмежена у доступі до інформації як такої, а її доводи зводяться до незгоди зі змістом нарахувань. Отже, наведені твердження не свідчать про порушення ТОВ «СС-МТ» вимог законодавства щодо доступності, оскільки предмет спору стосується не доступу до інформації, а її змісту, який ТОВ «СС-МТ» не формує. Оскільки ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» не формує тариф, не здійснює нарахування, не визначає складові та не має технічної можливості змінювати зміст отриманих даних, ТОВ «СС-МТ» не є належним відповідачем у даній справі. У даному випадку вимога про приведення нарахувань у відповідність не може бути виконана ТОВ «СС-МТ».

З огляду на викладене, позовні вимоги до ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» на думку сторони відповідача є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на обставинах, що підтверджують участь товариства у формуванні спірних нарахувань. ТОВ «СС-МТ» не є джерелом спірної інформації та не здійснює дій, які оскаржуються позивачем.

Тому, відповідач просить у задоволенні позовних вимог до ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» відмовити повністю.

09 квітня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступила відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стегніцького А. М.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що ознайомившись із відзивом ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології», позивач вважає наведені у ньому заперечення безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності.

Наданий відповідачем Договір № 01/10-4/2009 від 01.10.2009 прямо передбачає обов`язок оприлюднення інформації про нарахування у формі квитанцій. Відповідач 1 (ЛКП 407 Варшавське) не видаляв ці дані зі своїх внутрішніх систем, вони були видалені (виперті) саме відповідачем 2 з його публічного ресурсу https://infolviv.com.ua. (відображено у додатку до заяви про винесення окремої ухвали). Такі дії відповідача 2 є не лише грубим порушенням умов вказаного Договору, а й свідомим актом знищення доказів систематичних розбіжностей у нарахуваннях (прихованої різниці, що описаної у Додатку №2 до позову). Це підтверджує спільну недобросовісну поведінку відповідачів, де один (ЛКП) приховував існування договору, а інший (СС-МТ) - знищив результати його виконання.

Щодо перекладання відповідальності та інформаційної непрозорості представник позивача зазначає наступне. Наразі відповідачі обрали тактику взаємних звинувачень: відповідач 2 стверджує, що він лише «відображає те, що надає відповідач 1», а відповідач 1 у досудових відповідях стверджував, що «не має договору та не відповідає за дії відповідача 2». Позивач звертає увагу суду, що процес передачі первинних даних від ЛКП до ТОВ «СС-МТ» є повністю непрозорим для споживача. Немає жодного встановленого зразка або протоколу передачі інформації, який би дозволив перевірити, на якому саме етапі виникає «математична помилка». Така «кругова порука» та закритість процесу обміну даними використовуються відповідачами саме для створення безкарності. Лише спільна відповідальність обох суб`єктів може забезпечити право споживача на достовірну інформацію, як це передбачено законом.

Щодо приховування доказів та процесуальної недобросовісності сторона позивача зазначає, що твердження відповідача 2 про «забезпечення доступу до перегляду» є відвертою дезінформацією суду. Одразу після подання позову відповідач 2 вилучив з порталу функціонал завантаження PDF-квитанцій з історією нарахувань. Це позбавляє позивача можливості продемонструвати суду арифметичні помилки безпосередньо в електронній системі.

Щодо доступності сайту та вимог WCAG 2.1. Щодо заперечень відповідача 2 про «доступність» сайту: позивач наголошує, що наразі сайт infolviv.com.ua залишається лише частково доступним для осіб з вадами зору. Комітет з цифрової доступності Львівської міської ради та звернення користувачів наразі не мають дієвого впливу на відповідача 2, який ігнорує міжнародні стандарти доступності веб-контенту. Позивач звертає увагу суду: питання повної технічної реконструкції сайту з метою приведення його у відповідність до вимог WCAG 2.1 буде предметом окремого позову, який позивач готує до подання. В даній же справі позивач оскаржує саме факт оприлюднення недостовірних даних та їх подальше видалення з метою приховування порушень.

Тому, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

29 квітня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступив відзив на позовну заяву представника відповідача Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» Гадьо О. С.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» відповідач повністю не визнає пред`явлені позовні вимоги, заперечує проти задоволення цього позову, та вважає, що цей позов не може бути задоволений судом виходячи з наступного.

Щодо «систематичного надання недостовірної інформації про вартість послуг». Позивач вважає, що ЛКП «Варшавське-407» у квитанціях на оплату неправомірно збільшує вартість послуг, оскільки тариф за послугу з управління багатоквартирним будинком за лютий 2026 року становить 15,14 грн., а сума складових тарифу 12,34 грн. Припущення позивача, не є правдивими і не мають жодного підґрунтя виходячи з наступного. Пунктом 10 Типового договору про надання послуги з управлінні багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 визначено, що ціна послуги з управління встановлюється на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку з врахуванням податку на додану вартість, якщо управитель є його платником. Разом з тим, вартість послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до пункту 16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування військовим збором. Тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у лютому 2026 року становить 15,14 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 12,34 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 12,62 грн, що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,80 грн. (в т.ч. 2,52 грн податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за лютий 2026 року, яку надіслано позивачу до оплати. Додатком №2 до позовної заяви позивачем надано «Розрахунок математичних розбіжностей у нарахуваннях ЛКП «Варшавське-407» за період 2021- 2026 роки», а саме за: Жовтень 2021 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 9,24 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 7,52 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 7,69868 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 1,72 грн. (в т.ч. 1,54 грн податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за жовтень 2021 року, яку надіслано позивачу до оплати. Липень 2023 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 10,85 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 8,83 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 9,34 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,02 грн. (в т.ч. 1,81 грн. податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за липень 2023 року, яку надіслано позивачу до оплати. Вересень 2025 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 13,27 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 10,82 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 11,02030 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,45 грн. (в т.ч. 2,21 грн. податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за вересень 2025 року, яку надіслано позивачу до оплати. Жовтень 2025 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 13,15 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 10,72 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 10,87426 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,43 грн. (в т.ч. 2,19 грн податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за жовтень 2025 року, яку надіслано позивачу до оплати. Листопад 2025 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 13,51 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 11,02 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 11,23109 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,49 грн. (в т. ч. 2,25 грн. податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за листопад 2025 року, яку надіслано позивачу до оплати. Грудень 2025 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 13,34 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 10,88 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 11,009175 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,46 грн. (в т.ч. 2,22 грн. податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за грудень 2025 року, яку надіслано позивачу до оплати. Січень 2026 року тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком становить 15,17 грн., що включає суму складових тарифу у розмірі 12,36 грн. (позивачем вказано суму складових тарифу 12,65260 грн., що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,81 грн. (в т. ч. 2,53 грн. податку на додану вартість). Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за січень 2026 року, яку надіслано позивачу до оплати. Під наведеним у додатку №2 розрахунком позивачем вказано його методику розрахунку: «Для кожного періоду була підсумована вартість усіх підпослуг (аварійне обслуговування, дератизація, вивезення відходів, прибирання, ремонт, освітлення тощо), що вказані у квитанції. Отримана сума віднімалася від значення «Тариф», вказаного відповідачем 1. Різниця множилася на загальну площу квартири (59м2)». З проведеного аналізу та враховуючи методику розрахунку позивача, при здійсненні обчислень ним не враховувались загальнообов`язкові податки і збори, відображені у квитанціях на оплату, наданих ЛКП «Варшавське-407». При цьому, сторона відповідача вказує, що позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунках сум складових тарифу, які наведено вище. Отже, ЛКП «Варшавське-407» дотримано вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а твердження позивача про порушення ЛКП «Варшавське-407» частини 1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині надання недостовірної інформації, спростовуються наведеним вище та долученими ЛКП «Варшавське-407» до відзиву на позовну заяву доказами.

Щодо «неправомірного нарахування сторонніх послуг та ігнорування обов`язків» представник відповідача зазначає наступне. Між ЛКП «Варшавське-407» та Дочірнім підприємством «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» 01.10.2009 укладено договір, якому присвоєно №01/10-4/2009. Предметом Договору є надання ЛКП «Варшавське-407» права Дочірньому підприємству «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» права укладати договори про приймання готівкових грошових коштів, що сплачуються споживачами послуг, які отримують послуги від ЛКП «Варшавське-407», з банківськими та іншими установами, що уповноважені приймати платежі від споживачів послуг. Відповідно до предмету договору ЛКП «Варшавське-407» уповноважує Дочірнє підприємство «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ», здійснювати обробку та передачу інформації про нарахування та заборгованості споживачів банківським та іншим установам, що уповноважені приймати платежі від споживачів послуг. Сторона відповідача, вважає за необхідне завернути увагу на те, що відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії є комунальною послугою, виконавцем якої, відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є теплопостачальна організація, якою ЛКП «Варшаське-407» не являється, та не володіє інформацією про нараховані позивачу і сплачені позивачем суми за надання цієї послуги. ЛКП «Варшавське-407» наголошує на тому, що долучені позивачем до позовної заяви рахунки на оплату житлово-комунальних послуг за вересень 2025 року, грудень 2025 року, січень 2026 року та лютий 2026 року, у яких складовою послуги з утримання будинку та прибудинкової території включено графу «протермінована заборгованість за центральне опалення», ним не створювались, та позивачу до оплати не надсилались. ЛКП «Варшавське-407» заперечує твердження позивача про ніби-то включення до квитанцій на оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком плати за надання послуги з центрального опалення. Та запевняє, що у жодній квитанції, створеній ЛКП «Варшавське-407», наданій позивачу не міститься центрального опалення як складової тарифу за надання послуги з управління. Наведене підтверджується долученою позивачем до справи, клопотанням про долучення доказів від 03.04.2026, квитанцією на оплату за надані у лютому 2026 року послуги, створеної та надісланої ЛКП «Варшавське-407» позивачу для оплати, у якій жодних згадувань про «протерміновану заборгованість за центральне опалення» немає. ЛКП «Варшавське-407» проводить щомісячне нарахування вартості лише наданої ним послуги, що відображається у квитанціях на оплату, які створюються у паперовій формі та доставляються співвласникам багатоквартирних будинків шляхом вкладення у їхні поштові скриньки.

Щодо створення «правового вакууму та вичерпання досудових засобів захисту». Відповідно до пункту 3.1 Договору ЛКП «Варшавське-407» зобов`язане щомісячно надавати Дочірньому підприємству «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» інформацію про нарахування та сплати мешканців за попередній місяць у формі електронного файлу, який формується комп`ютерною програмою «1С Бухгалтерія». Додатком 4 до Договору погоджено єдину розрахункову квитанцію, яку формує Дочірнє підприємство «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» і у якій відображаються відомості про суми заборгованостей. Що ж стосується некоректної роботи чат-бота ІНФОРМАЦІЯ_1, то створення, та забезпечення коректної роботи даного цифрового продукту може бути реалізованим лише спеціалістами, які володіють спеціальними знаннями та навиками, яких у штатному розписі ЛКП «Варшавське-407» не передбачено. Чат-бот ІНФОРМАЦІЯ_1 створено з ініціативи та на замовлення Львівської міської ради в межах проектів цифровізації міста (Smart City) та обслуговується ЛКП «Міський центр інформаційних технологій». ЛКП «Варшавське-407» користується чат-ботом ІНФОРМАЦІЯ_1 на рівні позивача, та має можливість лише відповідати на коментарі/звернення, які надходять до нього. Отже, ЛКП «Варшавське-407» не являється власником чи розпорядником чат-боту ІНФОРМАЦІЯ_1 для забезпечення його безперебійної роботи, здійснення корегування його функціоналу та виправлення помилок у взаємодії цифрових кодів. Про наведене повідомлялось позивача листом ЛКП «Варшавське-407» № 382 від 16.03.2026 на його звернення на «гарячу лінію міста» 14.03.2026 (реєстраційний номер звернення 37769). Виходячи з наведеного ЛКП «Варшавське-407» вважає, що не порушено жодних прав позивача, які підлягають судовому/досудовому врегулюванню.

Щодо порушень законодавства про захист прав осіб з інвалідністю, представник відповідача зазначає, що посилання позивача на Конвенцію про права осіб з інвалідністю є маніпулятивним, оскільки ЛКП «Варшавське-407» забезпечує рівний доступ до послуг шляхом надання паперових документів, а у разі необхідності (на вимогу) документів в інших форматах, та особистого прийому у приміщенні ЛКП «Варшавське-407», яке відповідає нормам доступності.

Тому, представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» відмовити повністю.

04 травня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступила відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стегніцького А. М.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що ознайомившись із відзивом ЛКП «Варшавське-407» за підписом Гадьо О. С , Позивач вважає наведені у ньому заперечення завідомо неправдивими, маніпулятивними та такими, що підтверджують систематичне порушення прав споживача. Дана відповідь ґрунтується на документальних доказах, які викривають спробу відповідача 1 ввести суд в оману.

Представник позивача вказує, що видавання прибутку за податки відповідач 1 у відзиві намагається пояснити 16% розбіжності у тарифі (0,28 грн на кожному м?) нарахуванням «військового збору». Це є свідомою фінансовою маніпуляцією, на порталі infolviv.com.ua, куди дані передає саме відповідач 1, ця сума прямо підписана як «рентабельність» (прибуток підприємства). Військовий збір платиться з доходів фізичних осіб, а не нараховується зверху на комунальні послуги для споживача. Спроба відповідача 1 у суді «перейменувати» свій прибуток у державний податок, щоб виправдати математичні помилки в квитанціях, має ознаки фінансового шахрайства. Доведений факт підробки даних "опалення" замість "прибирання" відповідач 1 заперечує створення квитанцій із графою «борг за опалення». Проте пряме порівняння паперових зразків відповідача 1 та електронних баз відповідача 2 викриває підміну назв: паперова квитанція: «прибирання прибудинкової території» - 2,67 грн. Електронна квитанція (на основі тих самих даних) «протермінована заборгованість за центральне опалення» - 2,67 грн. Це неспростовний доказ того, що відповідач 1 маніпулює назвами послуг, збираючи кошти під виглядом неіснуючих заборгованостей, що унеможливлює контроль за цільовим використанням коштів. Згідно з п. 2.2.2 Статуту відповідача 1, ремонт здійснюється «на підставі договорів». Проте відповідач 1 щомісяця нараховує позивачу 4.31 грн/м? за статтею «ремонти», не надаючи жодних доказів укладення договорів із підрядниками або актів виконаних робіт. Така діяльність перетворює цільові внески на ремонт у прихований щомісячний податок, що суперечить як Статуту підприємства, так і Закону «Про ЖКП». Ремонти не робилися роками, але про те кошти за ненадані послуги нараховуються щомісячно. Лише у відзиві відповідач 1 визнав наявність ПДВ (2,52 грн у тарифі). Проте протягом останніх 5 років у електронних квитанціях ПДВ взагалі не відображався. Споживач бачив лише перелік послуг, сума яких не збігалася з тарифом. Відповідач 1 не надав жодного доказу фактичної доставки квитанцій (реєстрів, договорів із поштою тощо). Навіть якщо квитанції залишаються «жужмою» у під`їзді, для незрячої особи (позивача) вони є фізично недоступними. Відмова забезпечити коректну та доступну цифрову інформацію (відповідно до WCAG 2.1), при одночасному наданні суперечливих даних у паперовому та електронному вигляді, є прямою дискримінацією за ознакою інвалідності.

Тому, представник позивача вважає, що відзив відповідача 1 є спробою легалізувати багаторічні маніпуляції з коштами мешканців.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

15 травня 2026 на адресу через систему «Електронний суд» поступили заперечення на відповідь на відзив представника відповідача Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» Гадьо О. С., у яких зазначає, що ЛКП «Варшавське-407» не мало та не має жодних намірів ввести сторони процесу та суд в оману та не має чого приховувати, оскільки чесно, прозоро та доброчесно веде свою діяльність, в підтвердження чого надаємо кошторис витрат на будинок АДРЕСА_2 . Позивач зазначає про доведений факт підробки документів, не долучаючи до відповіді на відзив жодних процесуальних документів, які б підтверджували цей факт. Як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву, ЛКП «Варшавське-407» заперечує твердження позивача про ніби то включення до квитанцій на оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком плати за надання послуги з центрального опалення. Та запевняє, що у жодній квитанції, створеній ЛКП «Варшавське-407», наданій позивачу до оплати не міститься центрального опалення як складової тарифу за надання послуги з управління. Наведене підтверджується долученою позивачем до справи, клопотанням про долучення доказів від 03.04.2026, квитанцією на оплату за надані у лютому 2026 року послуги, створеної та надісланої ЛКП «Варшавське-407» позивачу для оплати, у якій жодних згадувань про «протерміновану заборгованість за центральне опалення» немає. ЛКП «Варшавське-407», за наявності необхідної для проведення поточного ремонту суми, здійснює ремонтні роботи за їх пріоритетністю без залучення підрядних організацій. У зв`язку із відсутністю рішень загальних зборів про залучення для проведення ремонтних робіт підрядних організацій, такі не залучались. Як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву, ЛКП «Варшавське-407» не формує до оплати загальну електронну квитанцію на оплату житлово-комунальних послуг, наданих співвласникам багатоквартирних будинків. ЛКП «Варшавське-407» є платником податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість відображається у кожній створеній ЛКП «Варшавське-407» квитанції на оплату. Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 офіційне листування з особою та вручення офіційної кореспонденції ведеться за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). Керуючись наведеним, ЛКП «Варшавське-407» розміщувало квитанції на оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком на Ваше ім`я у поштовій скринці квартири АДРЕСА_3 . Настанови з доступності вебвмісту (WCAG) 2.1 стосуються доступності вебвмісту на настільних комп`ютерах, ноутбуках, планшетах і мобільних пристроях. Позивач не зверталась до ЛКП «Варшавське-407» з приводу надсилання їй рахунків на оплату за надані послуги в електронному вигляді із вказанням способів їх доставки.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв-Муніципальні Технології» Синчука Сергія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2026 витребувано докази.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Стегніцький А. М. позовні вимоги підтримали, надавши пояснення, аналогічні викладеному, просили такі задовольнити.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв-Муніципальні Технології» Синчук С. М. заперечив позовні вимоги в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні, а також підтримав поданий відзив.

У судове засідання представник відповідача Львівського комунального підприємства «Варшавське 407» Гадьо О. С. не з`явилась, на адресу суду подала клопотання, у якому просила проводити розгляд справи без участі ЛКП «Варшавське-407» за наданими доказами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: - житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; - управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; - послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712 затверджено Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно п. 3 Типового договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 затверджено «Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території». Цей перелік включає, зокрема, технічне обслуговування ліфтів, поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будівель та елементів зовнішнього пристрою, розміщених на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (у тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Між ЛКП «Варшавське-407» та Дочірнім підприємством «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» 01.10.2009 укладено договір, якому присвоєно №01/10-4/2009.

Предметом Договору є надання ЛКП «Варшавське-407» права Дочірньому підприємству «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ» права укладати договори про приймання готівкових грошових коштів, що сплачуються споживачами послуг, які отримують послуги від ЛКП «Варшавське-407», з банківськими та іншими установами, що уповноважені приймати платежі від споживачів послуг.

Відповідно до предмету договору ЛКП «Варшавське-407» уповноважує Дочірнє підприємство «СофтСерв Бізнес Системи» Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТСЕРВ», здійснювати обробку та передачу інформації про нарахування та заборгованості споживачів банківським та іншим установам, що уповноважені приймати платежі від споживачів послуг.

Взаємодія щодо отримання та відображення інформації про нарахування здійснюється на підставі Договору № 01/10-4/2009 від 01.10.2009, укладеного між ДП «СофтСерв-Бізнес Системи» ТОВ «СофтСерв» (правонаступником якого є ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології») та ЛКП «Варшавське-407».

Відповідно до п. 3.1 Договору оператор щомісячно надає інформацію про нарахування, а відповідно до п. 2.3 Договору інформаційний агент діє як уповноважений представник оператора.

З умов Договору встановлено, що формування інформації про нарахування здійснюється оператором, тоді як ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» забезпечує виключно відображення відповідних даних.

Відповідно до умов укладеного договору між оператором та інформаційним агентом, інформація про нарахування формується підприємством-надавачем відповідних послуг (оператором) та передається ТОВ «СофтСерв-Муніципальні технології» для подальшого відображення у сервісі.

Як передбачено п. 3.1 Договору, саме оператор надає інформацію про нарахування, що свідчить про формування відповідних даних поза межами діяльності ТОВ «СС-МТ».

Фактично передача таких даних здійснюється у вже сформованому вигляді після проведення нарахувань оператором, з використанням технічних засобів обміну інформацією (зокрема, шляхом передачі електронних даних).

ТОВ «СС-МТ» не здійснює розрахунок тарифу, не змінює його складові та не має технічної можливості впливати на зміст відповідних даних. ТОВ «СС-МТ» не має доступу до зміни первинних даних, а тому не може здійснювати їх перевірку або коригування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання інформації про тарифи та нарахування реалізується щодо виконавця відповідної комунальної послуги. ТОВ «СС-МТ» не є виконавцем такої послуги та не здійснює нарахування.

Користувач при реєстрації на вебсайті «infolviv» підтверджує погодження з умовами використання сервісу, при цьому реєстрація є технічно неможливою без акцепту таких умов.

Отже, користувач, акцептуючи умови Договору, погоджується з тим, що ТОВ «СС-МТ» не є суб`єктом формування нарахувань, а забезпечує виключно доступ до їх перегляду.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та статті 9 Конвенції про права осіб з інвалідністю, суб`єкти господарювання повинні забезпечувати доступність інформації та послуг у межах своєї діяльності. Разом з тим, зазначені норми передбачають обов`язок забезпечення доступу до інформації, а не відповідальність за її зміст.

Факт користування позивачем сервісом, подання звернень та отримання відповідей свідчить про наявність доступу до інформації.

Пунктом 10 Типового договору про надання послуги з управлінні багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 визначено, що ціна послуги з управління встановлюється на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку з врахуванням податку на додану вартість, якщо управитель є його платником.

Разом з тим, вартість послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до пункту 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування військовим збором.

Тариф за надану послугу з управління багатоквартирним будинком у лютому 2026 року становить 15,14 грн, що включає суму складових тарифу у розмірі 12,34 грн (позивачем вказано суму складових тарифу 12,62 грн, що відрізняється від вказаної у квитанції) та нараховані на нього військовий збір і податок на додану вартість, загалом на суму 2,80 грн (в т.ч. 2,52 грн податку на додану вартість).

Наведений розрахунок відображено у квитанції на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком за лютий 2026 року, яку надіслано позивачу до оплати.

Отже, суд приходить до висновку, що ЛКП «Варшавське-407» дотримано вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а твердження позивача про порушення ЛКП «Варшавське-407» частини 1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині надання недостовірної інформації, спростовуються наведеним вище та долученими ЛКП «Варшавське-407» до відзиву на позовну заяву доказами (квитанціями).

Судом встановлено, що ЛКП «Варшавське-407» проводить щомісячне нарахування вартості лише наданої ним послуги, що відображається у квитанціях на оплату, які створюються у паперовій формі та доставляються співвласникам багатоквартирних будинків шляхом вкладення у їхні поштові скриньки.

Відповідно до пунктів один, п`ять частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, передбачених законом, та оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими законодавством, у строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають як із дій осіб, прямо передбачених актами цивільного законодавства, так і з дій, які не передбачені законом, але за своєю правовою природою породжують відповідні цивільні права.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника належного виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодекс у України, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон).

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14 січня 2009 року, встановлено, що власники та наймачі квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).

Судовим розглядом не встановлено, що будь-якими діями відповідача -1 та відповідача -2 порушено чи не визнано право позивача, а також не підтверджено заподіяння будь якої шкоди правам чи інтересам.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1 та ч. 2 ст. 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 363/3686/18 (провадження № 61-3946св21).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Посилання та доводи позивача на обґрунтування позовних вимог не віднайшли свого підтвердження в судовому розгляді, щоб вважати вимоги такими, що відповідають закону, є правомірними і такими, які б підтверджували порушення відповідачами законні права чи інтереси позивачів.

Суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, доходить висновку, що позов в цілому слід визнати безпідставним і в його задоволенні необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп.

Згідно долученої позивачем копії довідки 1387 до Акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 833859 встановлено, що ОСОБА_1 має першу групу інвалідності по зору, підгрупа «Б» з дитинства, а тому звільняється від сплати судового збору, судові витрати у справі у виді судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 382, 509, 526, 615, 625, 901 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв-Муніципальні Технології» про нарахування та оприлюднення завідомо недостовірної інформації про структуру тарифу за послуги з утримання будинку - відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Варшавське-407», ЄДРПОУ 22333469, місцезнаходження: 79020, м. Львів, вул. Варшавська, 64.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СофтСерв-Муніципальні Технології», ЄДРПОУ 32216848, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 52.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 23.10.2026 року.

Суддя П. Т. Едер