Решение № 140863229, 22.10.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2089/26

22 жовтня 2026 року

2/671/1541/2026

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Андрущенка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 247249080 від 01.04.2019 у розмірі 24373,67 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.04.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 247249080, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 6050,00 грн.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8750,00 грн.

На виконання умов кредитного договору кредитодавець перерахував суму кредиту на банківську картку відповідача.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

06.12.2021 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 06/12/2021-01 згідно умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що становить 24373,67 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 15624,18 грн. відсотки.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає. Заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу, у зв`язку із неспівмірним розміром витрат, так як позов є типовим.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

01.04.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ОСОБА_1 укладено Договір № 247249080 (далі Договір), у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов Договору сума кредиту 6050,00 грн.; строк кредиту та строк дії Договору 30 днів; нарахування процентів за кредитом здійснюється у розмірі 0,66% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування кредиту до закінчення строку кредиту; строк дії Договору визначається від дати отримання кредиту до фактичної дати повернення кредиту; у випадку користування понад строк застосовується базова процентна ставка 1,70% від суми кредиту за кожен день користування.

Згідно розрахунку заборгованості 03.04.2019 відповідачу збільшено суму кредиту на 2700,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит в розмірі 8750,00 грн., що не заперечується відповідачем.

ОСОБА_1 здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 02.05.2019 в розмірі 1826,00 грн., 03.06.2019 5,00 грн., 27.06.2019 150,00 грн.

Однак, відповідач не виконав своїх зобов`язання, грошові кошти в повному розмірі не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що згідно розрахунку заборгованості становить 26058,71 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 17309,22 грн. відсотки.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржників.

В подальшому між сторонами укладалися Додаткові угоди до Договору факторингу згідно яких строк дії Договору продовжувався.

Відповідно до Реєстру боржників № 38 від 06.08.2019 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26058,71 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 17309,22 грн. відсотки.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Відповідно до наданого розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 складає в сумі 24373,67 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 15624,18 грн. відсотки.

Згідно Договору факторингу клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, тому відсотки, нараховані фактором після відступлення прав вимоги, є правомірними та підлягають стягненню з відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 6 від 15.07.2021 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24373,67 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 15624,18 грн. відсотки.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

06.12.2021 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 06/12/2021-01 згідно умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 06/12/2021-01 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24373,67 грн., з яких: 8749,49 грн. тіло кредиту; 15624,18 грн. відсотки.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в розмірі 24373,67 грн.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушив обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 24373,67 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги.

Відповідач вважав розмір витрат на правничу допомогу завищеним та таким, що не відповідає складності справи та витраченому часу. Просив зменшити витрати на правничу допомогу позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання частково обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На виконання вимог зазначеної норми, представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

До матеріалів позовної заяви представником позивача додано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 згідно якого, адвокатське бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «ФК «ЕЙС» та у Акті прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги погоджено вартість надання послуг.

Згідно вказаного вище Акту сторони погодили надання правових послуг, вартість яких становить 7000,00 грн., та включає наступне:

- складання позовної заяви (2 години) 5000,00 грн.;

- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості (2 години) 1000,00 грн.;

- підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година) 500,00 грн.;

- підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів боржнику (1 година) 500,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач подав заперечення з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу, так як дана категорія справ є типовою.

Так, дана категорія справ є типовою і не вимагає витрачання значного часу, дана справа не вирізняється складністю чи об`ємністю.

Суд погоджується з доводами відповідача з приводу не співмірності витрат на правничу допомогу та приходить до висновку про зменшення таких витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач позовні вимоги визнав, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого судового збору під час подання позову, в розмірі 1331,20 грн., а інша частина підлягає поверненню з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Договором № 247249080 від 01.04.2019 у розмірі 24373 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС`з державного бюджету частину сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код в ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13;

Представник позивача: Сахарова Ольга Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса здійснення діяльності: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя