Постановление суда № 140862395, 22.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1418/18

Провадження № 6/333/1083/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса: м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 28А) про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), боржник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16),

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Капіталресурс» через свого представника звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в обґрунтування якої зазначило, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2018 у справі № 333/1418/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму боргу по кредитному договору № б/н від 18.05.2015 року у розмірі 12336,40 грн. та 22.10.2018 було видано виконавчий лист.

22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» був укладений договір факторингу №8-22-08/2025 про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу нового кредитора та отримало права грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1

23.03.2020 державним виконавцем Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі виконавче провадження №57828019 було завершене, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Згідно наданої 18.03.2026 відповіді АТ КБ «Приватбанк», наданої на запит товариства щодо інформації з приводу наявності у них виконавчого листа, було надано відповідь про те, що оригінал документу було втрачено, у зв`язку з чим ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права як стягувач.

Посилаючись на викладені обставини, представник заявника просив суд замінити сторону у виконавчому провадження у справі №333/1418/18 та видати у даній справі дублікат виконавчого листа.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи у передбаченому законом порядку.

При цьому, представник ТОВ «Капіталресурс» у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа просив розглянути справу за його відсутності.

Боржником ОСОБА_1 подано до суду заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. Зокрема вказав, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 23.03.2023, тобто станом на жовтень 2026 його пропущено більш ніж на 3 роки. Введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та законодавчі норми щодо зупинення строків не поновлюють право вимоги заявника автоматично і сам по собі факт його введення не є поважною причиною для поновлення строків для великих корпорацій та банків, якщо вони не доведуть, що саме воєнні дії завадили їм вчинити виконавчі дії. Первісний стягувач станом на дату введення воєнного стану виявив тривалу пасивність і не пред`являв повторно до виконання виконавчий документ протягом 1 року 11 місяців та 1 дня. Крім того, заявником не надано жодного доказу того, які саме об`єктивні перешкоди заважали АТ КБ «Приватбанк» або його правонаступнику звернутися до виконавця в період з 2020 по 2026 роки. Щодо неможливості заміни сторони у виконавчому провадженні боржник зауважив, що заявник намагається здійснити процесуальне правонаступництво у простроченому зобов`язанні. Оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився у 2023 році й не був поновлений судом, то матеріально-правові відносини між сторонами є остаточно припиненими, а заміна стягувача у неіснуючому зобов`язанні чинним законодавством України не допускається.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши всі обставини по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно положень ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2018 у справі № 333/1418/18 стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму боргу по кредитному договору кредитного договору № б/н від 18.05.2015 у розмірі 12336,40 грн.

Вищевказане рішення набрало законної сили та на його виконання 22 жовтня 2018 року було видано виконавчий лист у справі №333/1418/18.

На підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .

Відповідно до акту №8 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №8 від 11 вересня 2025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боргових зобов`язань №8 від 11 вересня 2025 на загальну суму 453488135,97 грн.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору б/н від 18.05.2015, зокрема, ТОВ «Капіталресурс» стало новим кредитором у правовідносинах із боржником.

Також судом встановлено, що державним виконавцем Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження №57828019 з примусового виконання виконавчого листа №333/1418/18, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 22.10.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 12336,40 грн.

23.03.2020 державним виконавцем оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Залишок нестягнутої суми боргу складає 9340,45 грн., залишок нестягнутого виконавчого збору -934,06 грн.

Разом з тим, станом на теперішній час, оригінал виконавчого листа на адресу первісного стягувача не надходив.

Згідно наданої 18.03.2026 АТ КБ «Приватбанк» відповіді ТОВ «Капіталресурс» встановлено, що оригінал виконавчого листа було втрачено у зв`язку зі знищенням внаслідок ракетного обстрілу РФ архівного приміщення, у якому він зберігався.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п. 17.4 «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

У даному випадку рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року набрало законної сили, проте, на теперішній час боржником не виконано. Строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 23.03.2023.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.5 ст.12 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

У п. 9 ч. 3 ст. 29 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа у справі №333/1418/18, оскільки вказане рішення суду набрало законної сили та на теперішній час не виконано, а строк на пред`явлення виконавчого документа пропущеним не вважається відповідно до Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи боржника, наведені ним у запереченнях на заяву, оскільки сама по собі заміна сторони у виконавчому провадженні та видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, так як дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа унеможливлює примусове виконання рішення суду. У даному випадку задоволення заяви не порушує прав сторін виконавчого провадження і є заходом по належному і своєчасному виконанню судового рішення, що сприяє реалізації права на справедливий судовий розгляд.

При цьому, суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду в п. 90 постанови від 21 січня 2026 року у справі № 755/9838/23 (провадження № 61-3172св25) зазначила, що у цивільних справах є застосовним такий стандарт доказування як «стандарт більшої переконливості», згідно з яким, висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Європейський суд з прав людини також визнає допустимість у цивільних справах стандарту доказування «баланс ймовірностей» (balanceofprobabilities) (п. 43 рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України», заява № 22750/02; рішення від 23 серпня 2016 року у справі «J.K. and others v. Sweden», заява № 59166/12).

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що надані представником заявника докази є більш переконливими, ніж доводи боржника.

Усі інші доводи сторін, на переконання суду, не спростовують наведених вище висновків суду, а тому до уваги не беруться.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 433,442, п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити.

Замінити стягувача у справі №333/1418/18 з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ:14360570), на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса: м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 28А, ЄДРПОУ:43513923).

Видати дублікат виконавчого листа у справі №333/1418/18 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 18.05.2015 для пред`явлення до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська