Решение № 140858873, 22.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3106/26

провадження № 2/619/1946/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якій просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6322685000:02:002:0715, яка розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спадкодавиці ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 5,671 га, кадастровий номер 6322685000:02:002:0715, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Позивачка є донькою померлої та спадкоємцем першої черги за законом.

На день своєї смерті ОСОБА_3 мала реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , хоча фактично та постійно проживала разом із своєю донькою позивачем ОСОБА_1 , у належний їй на прави приватної власності житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Померла ОСОБА_3 на день своєї смерті перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 - батьком відповідача ОСОБА_2 , хоча протягом останніх кілька років вони спільно не проживали та не підтримали ніяких відносин. За наявною інформацію він помер у 2023 році, а спадщину після нього за його заповітом прийняв та оформив на себе його син ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі.

ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем до дня її смерті. Проте у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин - у зв`язку із проходженням військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та перебуванням у зоні активних бойових дій в умовах воєнного стану.

Після смерті матері позивачки ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки із кадастровим номером 6322685000:02:002:0715, площею 5,671 гектарів, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Постановою державного нотаріуса Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 20.09.2024 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом

Постановою державного нотаріуса Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області від 20.09.2024, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини

Зазначає, що на даний час отримати свідоцтво про право на спадщину за законом чи зареєструвати право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку не уявляється можливим. У зв`язку з цим позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав із цим позовом.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява, у якій він просив справу розглянути без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, у якій просила справу розглянути за відсутності представника селищної ради. Вказала, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1 . Зазначив, що його батько ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_3 , однак спадщину після неї не приймав та на майно не претендував до своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Сам ОСОБА_2 також не претендує на зазначене спадкове майно, проти задоволення позову не заперечує та просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.08.2023.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи (свідоцтво про народження видане повторно серії НОМЕР_3 від 12.01.2017; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстацію народження за №00019475007 від 30.01.2018).

За життя ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 5,671 га, кадастровий номер 6322685000:02:002:0715, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області. Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 , індексний номер 26817416 від 15.09.2014, виданим Реєстраційною службою Золочівського районного управління юстиції Харківської області, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Близнюківської ДНК Харківської області Щербини В.В. від 20.09.2024 року № 565/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неподанням заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк.

Відповідач ОСОБА_2 у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, не претендує на спадкове майно ОСОБА_3 та просить позов задовольнити.

Він пояснив, що є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після якого він прийняв спадщину, звернувшись до Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області. За життя ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавицею ОСОБА_3 , однак останні роки вони проживали окремо, відносин не підтримували, а їхній шлюб мав формальний характер. ОСОБА_3 фактично й постійно проживала разом зі своєю донькою (позивачкою) ОСОБА_1 у її будинку в селищі Золочів. Про смерть дружини ОСОБА_4 знав, оскільки був присутній на похованні, проте за життя заяву про прийняття спадщини після неї до нотаріальної контори не подавав і на її майно не претендував.

На запит суду державний нотаріус Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області Щербина В.В., яка виконує обов`язки державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області надала до суду копію інформаційну довідку та завірену належним чином спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інформаційну довідку зі Спадкового реєстру на ім`я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася (а.с. 53-84).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями ст. 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. «Г» Земельного кодексу України.

Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на земельну ділянку площею 5,671 га, кадастровий номер 6322685000:02:002:0715, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, як спадкове майно за законом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд знаходить, що у даних правовідносинах виникнення права власності у позивача пов`язується з правом спадкування.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту у передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене у інший спосіб.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, однак через наявність об`єктивних перешкод не має можливості оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку.

Відповідач Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі. Відповідно до матеріалів спадкової справи, наданої суду державним нотаріусом, інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки площею 5,671 га (кадастровий номер 6322685000:02:002:0715, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Писарівської сільської ради Золочівського району, наразі - Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області), судом не встановлено.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем ОСОБА_2 не суперечит закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позивачка є єдиним спадкоємцем, який претендує на зазначене спадкове майно, набуття нею права власності на земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, є законним способом захисту її прав.

За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас позивачка у позовній заяві зазначила, що не наполягає на стягненні з відповідачів понесених нею судових витрат на свою користь.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений у ст. 13 ЦПК України, та волевиявлення позивачки, суд вважає за можливе судові витрати у справі залишити за позивачкою як фактично нею понесені.

Керуючись ст. 15, 16, 181, 316, 321, 328, 377, 392, 1216-1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270, 1296-1298 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 235, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку площею 5,671 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6322685000:02:002:0715, що розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 , індексний номер 26817416, видане 15.09.2014 року Реєстраційною службою Золочівського районного управління юстиції Харківської області, в порядку спадкування за законом, після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 25175462, місцезнаходження: 62203, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Золочів, вул. Центральна, буд. 13-А, e-mаil: zolsrada@ukr.net (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд)/

Суддя В. С. Овсянніков