Постановление суда № 140858293, 21.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10767/25

Провадження по справі № 1-кс/522/5513/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання представника АТ «Державний ощадний банк України» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому він просить:

- скасувати арешт з нерухомого майна (з забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування майном), а саме комплексу нежитлової будівлі №36 на території Холмської сільської ради, який знаходиться за адресою: Одеська обл., Болградський район (до перейменування Арцизький район), сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87640551204), який накладений ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2019 у справі № 757/18175/19-к, Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі № 761/5321/19;

- скасувати передачу нерухомого майна, а саме комплексу, нежитлової будівлі №36 на території Холмської сільської ради, який знаходиться за адресою: Одеська обл., Болградський район (до перейменування Арцизький район), сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87640551204) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ЄДРПОУ 41037901), що встановлено ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2019 у справі № 761/11067/19 та Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що накладення арешту на майно створює негативний фінансовий тягар для АТ "Ощадбанк", оскільки воно є непрофильным активом; на момент розгляду клопотання зернових культур у Майні немає і воно не використовується для їх зберігання.

Крім того, адвокат ОСОБА_3 звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про проведення огляду нежитлової будівлі № 36 як речового доказу.

Старший слідчий СВ відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у відповіді на клопотання (реєстр. № Н-29030 від 21.09.2026) зазначив, що на даний час у органу досудового розслідування відсутні підстави для проведення огляду зазначеної будівлі.

Така позиція слідчого додатково підтверджує, що фактична підстава, з якою суд пов`язав арешт Майна (його використання для зберігання зернових культур як предмета кримінально протиправних дій), наразі відпала, а орган досудового розслідування сам не вбачає процесуальної необхідності у дослідженні цього об`єкта. За наведеного подальше утримання арешту на Майно не відповідає меті забезпечення кримінального провадження.

У даному кримінальному провадженні у продовж декількох років жодній особі не складено та не вручено повідомлення про підозру, що вказує про безпідставне та тривале обтяження права Банку на вільне володіння та розпорядження своїм майном, що є порушенням інституту арешту в кримінальному провадженні, який має відповідати критерію "тимчасового" обмеження.

Також зазначив, що ухвалою слідчого судді від 21.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Зі змісту ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.07.2026 року у справі №522/10767/25, провадження № 1-кс/522/2881/26 вбачається, що ключовим мотивом визнання Майна речовим доказом було його використання для зберігання зернових культур як предмета кримінально протиправних дій.

Проте, у вказаних приміщеннях (елеваторах) не знаходиться ніяке майно (зерно), вказані елеватори на теперішній час порожні. Майно належить банку, проте, у зв`язку із тим, що накладено арешт на вказані елеватори, він не може ним користуватись.

У судовому засіданні представник АТ «Ощадбанк» - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали справи, заслухавши надані у судовому засіданні пояснення представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наведеним вимог кримінального процесуального закону вбачається, що накладений арешт майна підлягає скасування винятково у випадку, якщо буде доведено, що арешт майна було накладено необґрунтовано, або ж, що в подальшій дії такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Слідчим суддею досліджено матеріали кримінального провадження №32018100110000013 від 02.02.2018 року та встановлено, що постановою прокурора від 20.05.2019 кримінальне провадження №22019000000000026 від 02.02.2019 було об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням №32018100110000013 від 02.02.2018 досудове розслідування якого, в свою чергу, 24.06.2019 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 було доручено слідчим ГСУ Національної поліції України.

24.10.2024 Офісом Генерального прокурора було винесено постанову про визначення підслідності, якою було визначено підслідність у кримінальному провадженні №32018100110000013 від 02.02.2018 за Головним управлінням Національної поліції в Одеській області

В подальшому, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100110000013 від 02.02.2018 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 190 КК України постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України від 21.04.2025 визначено підслідність за СВ ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області.

Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2019 у справі №757/18175/19-к, Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі № 761/5321/19 були накладені арешти на майно, яке використовується ТОВ «Аліягський елеватор» (ЄДРПОУ 40169012), та належать на праві власності ТОВ «АЛАНТІС» (ЄДРПОУ 40323909), а саме - комплекс нежитлової будівлі №36 на території Холмської сільської ради, який знаходиться за адресою: Одеська обл., Болградський район (до перейменування Арцизький район), сільрада Холмська, нежитлова будівля, будинок 36 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87640551204).

В судовому засіданні було встановлено, що об`єкти нерухомого майна, з клопотанням про скасування арешту з яких звертається представник АТ «Ощадбанк», в рамках кримінального провадження було визнано речовими доказами.

У даному випадку метою накладання арешту є необхідність збереження майна, яке відповідає критеріям речових доказів, а його завданням є запобігання його втраті.

При цьому слідчий суддя зазначає, що на час набуття у власність вищевказаного майна АТ «Державний ощадний банк України» уповноваженим особам банківської установи було достеменно відомо, що воно вже перебуває під арештом, накладеним в рамках кримінального провадження та передано в Управління АРМА для зберігання в якості речових доказів, при цьому наведені представником банку у заяві про скасування арешту Закони не поширюються на правовідносини, пов`язані з розслідуванням кримінальної справи.

Відсутність на цей час у приміщенні зернових культур сама по собі не свідчить про втрату майном будь-якого значення для кримінального провадження та не виключає необхідності забезпечення його збереження до остаточного з`ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню.

При цьому слідчий суддя враховує, що обставина, на яку посилається заявник, а саме відсутність зернових культур у будівлі на момент розгляду клопотання, характеризує фактичний стан використання об`єкта на певний момент часу, однак не спростовує автоматично обставин, які стали підставою для накладення арешту, та не підтверджує остаточно відсутності зв`язку зазначеного майна з подіями, що розслідуються.

Крім того, припинення фактичного використання об`єкта для зберігання зернових культур не виключає ризику зміни його стану, відчуження, передачі третім особам або вчинення інших дій, здатних ускладнити виконання завдань кримінального провадження, якщо такі ризики були покладені в основу відповідних судових рішень та не спростовані належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі по тексту - Закону) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

За змістом пунктів 1, 4 частини першої статті 1 Закону активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 19 Закону активи приймаються Національним агентством в управління на підставі: 1) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості; 2) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації; 3) згоди власника активів.

Копії відповідних ухвал слідчого судді, суду надсилаються до Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активу, який чи права на який та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство у день прийняття такого активу надсилає інформацію про накладення арешту на актив до органу, що веде державний реєстр таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається до відповідних учасників депозитарної системи України.

Прийняті в управління активи зберігаються Національним агентством до моменту їх передачі відповідному управителю активом або реалізації.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства у їх сукупності з урахуванням спірних правовідносин, що склалися між сторонами цього спору, свідчить про те, що арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління Національного агентства на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав.

З моменту арешту активів право власності власника цих активів є тимчасово обмеженим: власник тимчасово позбавляється прав володіння, розпорядження та користування майном, не може самостійно визначати долю активів, самостійно ними користуватися, зокрема передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам.

Ухвала слідчого судді (суду) про передачу активів в управління Національному агентству є визначеним слідчим суддею (судом) спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Враховуючи викладене, дослідивши доводи клопотання та матеріали провадження, слідчий суддя критично ставиться до посилань представника власника майцна про те, що у подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба.

Наразі арешт майна є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовано на підставі рішень суду, прийнятих у відповідності до вимог закону.

Досудове розслідування кримінального провадження триває, а тому потреба у подальшій дії арешту майна не відпала.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання про скасування арешту майна наразі є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника АТ «Державний ощадний банк України» адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 22.10.2026 о 16 год. 00 хв. в залі суду № 131.

Слідчий суддя ОСОБА_6

21.10.2026