Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 438/1041/26
Провадження 2/438/606/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 жовтня 2026 року м.Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Радановича Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Андрухов В.М. через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №12.08.2025-100002389 від 12.08.2025 у розмірі 38530 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних із поштовим відправленням у розмірі 127,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №12.08.2025-100002389, який підписаний електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 217 днів з процентною ставкою (стандарт) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми і дорівнює 450 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн у кожному з двох чергових періодів; дата повернення кредиту 16.03.2026. Крім цього, 13.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 8000 грн, яка складається з усіх траншів, зазначених в договорі (1-й транш) та в додаткових договорах (чергові транші). За додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 3000 грн строком на 216 днів з процентною ставкою (фіксована) у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми другого траншу і дорівнює 270 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720 грн з дати укладення додаткового договору.
Згідно квитанцій про перерахування коштів ОСОБА_1 12.08.2025 та 13.08.2025 отримав кредитні кошти на загальну суму 8000 грн. Позивач виконав зобов`язання за договором, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 38530 грн, яка складається із: тіла кредиту в розмірі 8000 грн, процентів в розмірі 12370 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) -720 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1440 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 16000 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою судді від 06 липня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалами суду від 06.08.2026, 02.09.2026 та 15.09.2026 розгляд справи відкладено, у зв`язку із неявкою відповідача в судові засідання.
03.09.2026 на адресу суду поступила заява відповідача ОСОБА_1 про отримання матеріалів справи на електронну адресу.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не прибув. У позовній заяві представник ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Правом на подачу відзиву не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст.3 даного Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 12.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.08.2025-100002389 та додатковий договір від 13.08.2025 в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, 12.08.2025 відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на вебсайті кредитодавця, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, у якій визначено порядок кредитування, умови надання та повернення кредиту, строк дії договору, порядок укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту).
Саме такі складові електронного кредитного договору, як вищевказана пропозиція, заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції передбачено пунктом 2.2 Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору.
Підписання позичальником відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного електронного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатору в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті, - відповідає положенню розділу 2 Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти).
Матеріалами справи підтверджено, що 12.08.2025 ТОВ «Споживчий центр» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі №12.08.2025-100002389. На підставі укладеного договору відповідачу надано кредит на таких умовах: сума кредиту становить 5000 грн, строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 16.03.2026.
Відповідно до пункту 6 заявки, процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів кредитом (надалі чергові періоди). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Згідно пункту 7 заявки, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 450 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів (п.8 заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п.9 заявки).
Згідно пункту 16 заявки ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 2526.92%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 14100 грн. 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 9100 грн. 00 коп.
Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії (їй)/її(їх) частини (якщо комісія (її) встановлена (і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання (пункт 17 заявки).
13.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір на збільшення суми кредиту.
Відповідно до пункту 1.1 примірної пропозиції про укладення додаткового договору сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 8000 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредитів), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).
Згідно п.1.2 примірної пропозиції, за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 3000 грн; дата надання кредиту (2-го траншу) 13.08.2025. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 216 днів з дати його надання.
Відповідно до п.1.6 примірної пропозиції, в зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.84% (денна процентна ставка) = (14530/8000)/216 ? 100. При цьому РРПС 2590.84%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 22 530 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом- 14530 грн.
Позивач зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000 грн, що підтверджується листами №1-0906 від 09.06.2026 генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Є.Веліканова.
Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 8000 грн відповідач не надав.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 38530 грн: тіло кредиту в розмірі 8000 грн, процентів в розмірі 12370 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 720 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1440 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 16000 грн.
Проценти по кредиту нараховані за період з 12.08.2025 по 16.03.2026, в межах строку кредитування.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Споживчий центр» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Позивач зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000 грн, відповідачем доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.
Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн та процентів в розмірі 12370 грн, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 720 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1440 грн, суд зазначає таке.
Пунктом 8, 9 заявки кредитного договору, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 450 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів (п.8 заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п.9 заявки).
Згідно п.1.3 додаткового договору від 13.08.2025 передбачено комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн 00 коп.
Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 720 грн 00 коп, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом (п.1.4 додаткового договору).
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію. Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, тому у задоволенні вимог щодо стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 720 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1440 грн необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України у розмірі 16000 грн за договором, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 12 серпня 2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 16000 грн відсотків по ст.625 ЦК України за кредитним договором є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки у період дії воєнного стану, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №12.08.2025-100002389 від 12.08.2025 у загальному розмірі 20370 грн, яка складається з: тіло кредиту в розмірі 8000 грн та відсотків в розмірі 12370 грн. В іншій частині позов до задоволення не підлягає.
Вирішуючи заяву представника позивача про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперові формі листом з описом вкладення у розмірі 127,38 грн.
На підтвердження розміру таких витрат, представник позивача надав квитанцію №2103678 від 10.06.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» про відправку листа ОСОБА_1 (загальна вартість відправки 127,38 грн) та опис вкладення до листа на ім`я ОСОБА_1 .
Враховуючи наведені обставини, долучені докази суд вважає, що розмір судових витрат з поштового відправлення на суму 127,38 грн підлягає стягненню з відповідача.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 1407,55 грн (20370 грн х 2662,40 грн /38530грн).
Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.08.2025-100002389 від 12.08.2025 у розмірі 20370 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 1407,55 грн, витрати із поштового відправлення в розмірі 127,38 грн.
В задоволенні решти частини позовних вимог та судових витрат відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Григорій РАДАНОВИЧ
Судебное решение № 140856975, Бориславський міський суд Львівської області было принято 21.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 438/1041/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: