Решение № 140853145, 21.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3752/26

№ 2/688/2426/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

21 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

01.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 06.02.2026 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання кредиту №11658-02/2026, який підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на її номер мобільного телефону, внаслідок чого отримала в кредит кошти в сумі 10000 грн строком на 120 днів на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалась повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Свої зобов`язання ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало у повному обсязі, перерахуваши кредитні кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026 в розмірі 26800 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 10000 грн, заборгованості за процентами в сумі 10800 грн, заборгованості за комісією в сумі 1000 грн, заборгованості за штрафними санкціями в сумі 5000 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Стар Файненс Груп» у судове засідання не з`явився. Проте, представник позивача Мотузенко І.О. в системі «Електронний суд» подав заяву, у якій просив розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

13.08.2026 від представника позивача ТОВ «Стар Файненс Груп» Кононенко Є.О. в системі «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 09 год 05 хв 16.09.2026, який у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання відкладено до 09 год 30 хв 21.10.2026.

21.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 06.02.2026 ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» уклали договір про надання кредиту №11658-02/2026 у електронній формі, згідно якого відповідачу надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов договору №11658-02/2026 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 10000 грн, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта, строком на 120 днів, дата надання кредиту - 06.02.2026, дата погашення кредиту - 05.06.2026, процентна ставка становить 0,90% в день та застосовується у межах строку кредитування, комісія за видачу кредиту в сумі 1000 грн. Кредит надається Товариством у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-50хх-хххх-8174 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 21800 грн. Загальні витрати по кредиту складають 11800 грн.

Згідно п. 1.5. Договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівково перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Згідно п. 3.3. Договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, та нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день (дату) його повернення. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до Графіку платежів.

Підписанням цього договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у кредит, Товариства, розміщених на Веб-сайті товариства/ в мобільному застосунку Starfin (п. 7.6 Кредитного договору).

З довідки про ідентифікацію та верифікацію ТОВ «Стар Файненс Груп» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №11658-02/2026 від 06.02.2026, ідентифікована товариством та якій 06.02.2026 о 08:38:01 на мобільний номер телефону НОМЕР_1 відправлено одноразовий ідентифікатор W861, яким підписано Паспорт кредиту, та одноразовий ідентифікатор Y754, яким підписано кредитний договір.

Згідно візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 06.02.2026 о 08:38:17 акцептувала умови оферти, шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором Y754, після чого товариство направило клієнту в ІКС підтвердження вчинення правочину та розмістило в особистому кабінеті клієнта підписаного договору в цілодобовому онлайн доступі.

З повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.07.2026 за вих. №3426_260723134812 слідує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Стар Файненс Груп» договору про переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 06.02.2026 08:40 на суму 10000 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 998512785, призначення платежу: зарахування 10000 грн на картку № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .

Згідно квитанції про зарахування №998512785 від 06.02.2026 на картку отримувача ОСОБА_1 НОМЕР_2 відбулось зарахування грошових коштів в сумі 10000 грн, призначення платежу - зарахування 10000 грн на кату НОМЕР_2 .

Отже, ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн шляхом перерахування на її банківську картку.

Відповідач в свою чергу зобов`язання за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026 не виконувала, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість в сумі 26800 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн, заборгованості за процентами в сумі 10800 грн, заборгованості за комісією в сумі 1000 грн, заборгованості за штрафними санкціями в сумі 5000 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №11658-02/2026 від 06.02.2026 станом на 20.07.2026.

15.07.2026 ТОВ «Стар Файненс Груп» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу), у якому зазначило, що станом на 15.07.2026 у відповідача наявна заборгованість за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026 в сумі 26800 грн, із зазначенням реквізитів на її оплату.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду: договір про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026; Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту від 06.02.2026; Паспорт споживчого кредиту; довідку про ідентифікацію та верифікацію ТОВ «Стар Файненс Груп»; візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 ; повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.07.2026 за вих. №3426_260723134812; квитанцію про зарахування №998512785 від 06.02.2026; розрахунок заборгованості за кредитним договором №11658-02/2026 від 06.02.2026 станом на 20.07.2026; повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу) від 15.07.2026.

Застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 06.02.2026 уклала з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання кредиту №11658-02/2026, за яким отримала грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, користувалась ними, однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вищевказаним договором.

Вищевказаний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме вона реєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Окрім цього, відповідач була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню сум отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування ним.

Сторони, в укладеному договорі обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування, процентів за користування коштами та комісії.

В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 вищевказаного договору, відповідач отримувала та користувалась кредитними коштами, що відображено в розрахунку заборгованості.

А тому, вимога ТОВ «Стар Файненс Груп» про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026 за основною сумою боргу в розмірі 10000 грн, за процентами в розмірі 10800 грн та комісії в розмірі 1000 грн, ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06.02.2026 в розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 5000 грн є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3123237 від 29.07.2026.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2165,59 грн (21800 грн становить 81,34% від 26800 грн; 81,34% від 2662,40 грн становить 2165,59 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026, Додаткову угоду від 20.07.2026 до договору про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026, Акт №11658-02/1026 надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20.07.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Горобей Р.Г. від 20.07.2026.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що вартість наданих послуг в розмірі 6000 гривень є завищеними та з урахуванням складності справи, часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн

На підставі ст.ст. 204, 207, 512, 514, 516, 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання кредиту №11658-02/2026 від 06 лютого 2026 року в сумі 21800 (двадцять одна тисяча вісімсот) гривень, судовий збір в розмірі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 59 копійок, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30В, код ЄДРПОУ 44022416, р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ОЩАДБАНК».

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК