Решение № 140853137, 21.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4561/26

№ 2/688/2855/26

Рішення

іменем України

(заочне)

21 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

17.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №1603562118143 від 04.02.2026 у розмірі 21109,60 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 04.02.2026 ТОВ «ФК «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит №1603562118143, за умовами якого позичальнику наданий кредит в сумі 4000 грн, строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,93% в день. Розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту складає 25% від суми кредиту. За умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами, комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

ТОВ «ФК «Український платіжний центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування кредитними коштами не сплатила, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 21109,60 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8109,60 грн; неустойка 8000 грн, комісія за надання кредиту 1000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника товариства, не заперечив проти винесення заочного рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленою про дату судового засідання, в судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

17.09.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом.

21.09.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2026, задовольнив клопотання позивача, витребував докази, що містять банківську таємницю.

09.10.2026 до суду надійшли витребувані судом докази.

21.10.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 04.02.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 уклали договір надання грошових коштів у кредит №1603562118143, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором D3295.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію, а також виконати інші зобов`язання.

Згідно п.3.2 договору, сума кредиту складає 4000 гривень.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 0.93% на день, знижена процентна ставка - 0.01 %, занижена ставка діє тільки на перший платіж за Графіком, тобто діє за період користування кредитом з 04.02.2026 по 18.02.2026.

Згідно п.4.4 договору, комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день його надання.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника платіжної № НОМЕР_1 (п.4.1 договору).

Строк, на який надається кредит складає 360 днів, дата надання кредиту 04.02.2026, дата повернення кредиту 30.01.2027, що передбачено п.п. 6.1, 6.2, 6.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 14.3.1 договору, якщо за цим договором загальний розмір наданого кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору, то позичальник сплачує на користь кредитодавця пеню у розмірі 40% від розміру простроченого зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Нарахування пені здійснюється з першого дня прострочення виконання зобов`язання.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору в сумі 4000 грн, що підтверджується квитанцією №47022-72277-98394 від 04.02.2026, відповідно до якої перерахування коштів за кредитним договором здійснювались 04.02.2026 в сумі 4000 грн за допомогою ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до відповіді АТ «УніверсалБанк» за вих. №2БТ/Е-44402 від 08.10.2026, що надійшла до суду на виконання ухвали суду від 21.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 банк емітував платіжну картку № НОМЕР_2 . 04.02.2026 на цю платіжну картку зарахований платіж в сумі 4000 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку.

В порушення вимог договору позичальник не сплачувала необхідні платежі у розмірах та порядку, визначених договором, в результаті чого станом на 09.09.2026 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 21109,60 грн, яка складається з 4000 грн - заборгованості по кредиту, 8409,60 грн заборгованості по процентам, 8000 грн неустойки, 1000 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1603562118143 від 04.02.2026.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копіями анкети-заяви на отримання кредиту, договору надання грошових коштів у кредит №1603562118143 від 04.02.2026 з додатками, паспорту споживчого кредиту, квитанцією про переказ коші від 04.02.20256, розрахунком заборгованості, інформаційного повідомлення, іншими матеріалами.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджується факт укладання між сторонами кредитного договору, який укладений у електронній формі та підписаний відповідачем, шляхом використання одноразового ідентифікатора. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом, комісії. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки та комісії, строк кредитування.

Кредитні кошти надійшли на платіжну картку відповідачки. Однак, відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, сплати процентів та комісії не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що відповідачка власного розрахунку заборгованості за кредитом не надала та не надала суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом, відсотками та комісією підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 8000 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1603562118143 від 04.02.2026 у розмірі 13109,60 грн, з яких тіло кредиту 4000 грн; проценти 8109,60 грн, комісія 1000 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 62,10% (13109,60:21109,60х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1653,35 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №1603562118143 від 04.02.2026 року у розмірі 13109 (тринадцять тисяч сто дев`ять) гривень 60 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту 4000 грн, проценти 8109,60 грн, комісія 1000 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» 1653 (одну тисячу шістсот п`ятдесят три) гривні 35 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр», адреса: вул. Верхній Вал, буд. 4-Б, , м. Київ, ЄДРПОУ 39898755;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 21.10.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК