Решение № 140852503, 15.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/212/26

Провадження № 2/401/871/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2026 року через систему "Електронний суд" представник позивача Ткаченко М.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року у розмірі 30135 грн. 00 коп., судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 28 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та відповідачем укладено кредитний договір № 2111800199388. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Служба миттєвого кредитування" надало позичальникові кредит у розмірі 4 100 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору, його додатків та правил. ТОВ "Служба миттєвого кредитування" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. У свою чергу відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість у розмірі 76 676 грн. 56 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 72 576 грн. 56 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. 01 грудня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги, у тому числі за договором № 2111800199388, за яким боржником є відповідач. 10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право вимоги, у тому числі за договором № 2111800199388, за яким боржником є відповідач. З урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року в розмірі 30 135 грн. 00 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 26 035 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 2-13)

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 137-138)

16 лютого 2026 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду клопотання про витребування інформації у Світловодського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області, щодо можливої зміни прізвища відповідача ОСОБА_3 . (а.с. 141-142)

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо надання відзиву.

Ухвалою від 23 квітня 2026 року клопотання представника позивача задоволено та вирішено питання про витребування доказів зі Світловодського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області. (а.с. 149-150)

18 травня 2026 року від Світловодського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області надійшла відповідь, до якої долучено копії актових записів, відповідно до яких ОСОБА_3 у результаті укладення шлюбу 22 лютого 2022 року змінила прізвище " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ". 19 серпня 2022 року шлюб розірвано, проте після розірвання шлюбу відповідач залишила прізвище " ОСОБА_5 ". (а.с. 163-165)

21 травня 2026 року представник позивача Ткаченко М.М. подала до суду заяву, в якій просить суд під час розгляду справи врахувати надані Світловодським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області відомості щодо зміни прізвища відповідача. (а.с. 166-181)

Ухвалою від 28 травня 2026 року прізвище відповідача у цивільній справі № 401/212/26 за позовом ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, змінено з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ". (а.с. 183)

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 14 жовтня 2026 року представник позивача ОСОБА_6 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 11, 191-192)

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена за місцем реєстрації та шляхом надіслання судової повістки до електронного кабінету в системі "Електронний суд". На адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти "Адресат відсутній" (а.с. 186).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином за місцем реєстрації.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів, поданих позивачем разом із позовом до суду.

Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_3 укладено договір про надання фінансових послуг № 2111800199388 "Стандартний", яким передбачено, що відповідачу надано кредит у розмірі 4 100 грн. 00 коп. (п. 1.1). Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3). Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в (п. 1.4). Позичальник сплачує Товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 574,00 грн. (п. 1.10). (а.с. 14-18)

Додатками № 1 та № 2 до кредитного договору № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року є Заява-Анкета (для отримання кредиту) та Графік платежів із загальною вартістю кредиту в розмірі 5 412,00 грн., кількість днів у розрахунковому періоді - 16. (а.с. 19-21)

Додатком № 3 до кредитного договору № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року є паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), відповідно до якого строк кредитування становить 16 днів, загальні витрати за кредитом складають: 1 312,00 грн. (сума % по договору) + 574,00 грн. (комісія). (а.с. 22-25)

Додатком № 4 до кредитного договору № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року є Повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України "Про захист персональних даних", мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. (а.с. 26-27)

Згідно з інформацією щодо порядку (процедури) хронологій дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій, підтверджено 28 квітня 2021 року підписання ОСОБА_3 заявки та підписання кредитного договору, шляхом введення на сайті товариства коду "G8" із СМС, верифіковано картку № НОМЕР_1 . (а.с. 28-29)

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 4 100,00 грн., що підтверджуються листом ТОВ Фінансова компанія "ВЕЙ ФОР ПЕЙ", згідно якого на підставі укладеного між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" і ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" 28 квітня 2021 року здійснено один переказ грошових коштів на карту № НОМЕР_1 у розмірі 4 100,00 грн. (а.с. 35)

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи "Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Служба миттєвого кредитування", затверджені протоколом № 01/01/21 Загальних зборів учасників ТОВ "Служба миттєвого кредитування" від 01 січня 2021 року. (а.с. 30-34)

Згідно з розрахунком заборгованості, зробленим ТОВ "Служба миттєвого кредитування", заборгованість відповідача за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, станом на 30 листопада 2021 року складала 30 135 грн. 00 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 26 035 грн. 00 коп. - заборгованості за відсотками. (а.с. 37-41)

Відповідно до Договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" (Клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (Фактор), Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі боржників (а.с. 44-60).

Згідно з платіжним дорученням № 307600018 від 03 грудня 2021 року, ТОВ "Вердикт Капітал" сплатило ТОВ "Служба миттєвого кредитування" 5 535 543,12 грн. в рахунок оплати лоту згідно договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року. (а.с. 61)

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, ТОВ "Служба миттєвого кредитування" передало ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відповідно до Договору факторингу № 1-12 із загальною кількістю боржників - 31 632 та загальним розміром заборгованості в сумі 60 183 678,63 грн. (а.с. 62, 63)

Реєстром боржників (Додатком № 3 до Договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року) підтверджується передання права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, загальна сума заборгованості 30 135,00 грн., з яких: 4 100,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 26 035,00 грн. - заборгованості за відсотками. (а.с. 64-68)

Згідно з розрахунком заборгованості, зробленим ТОВ "Вердикт Капітал", заборгованість відповідача за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, станом на 10 січня 2023 року складала 76 676 грн. 56 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 72 576 грн. 56 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 42)

Відповідно до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ "Вердикт Капітал" (Клієнт) та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (Фактор), Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі боржників. (а.с. 69-89)

Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року підтверджено, що ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та ТОВ "Вердикт Капітал" дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями та визначили, що зобов`язання ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15 214 406,31 грн., у тому числі за договором № 10-01/2023. (а.с. 90-92)

Згідно з Актом приймання-передачі реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право вимоги відповідно до Договору факторингу № 10-01/2023 із загальною кількістю боржників - 207 307. (а.с. 93, 94)

Реєстром боржників (Додатком № 3 до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року) підтверджується передання права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, загальна сума заборгованості 76 676,56 грн., з яких: 4 100,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 72 576,56 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. (а.с. 95-99)

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", заборгованість відповідача за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, станом на 08 січня 2026 року складає 30 135 грн. 00 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 26 035 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 43)

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "G8", тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" і відповідачем договору про надання грошових коштів у позику.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в Постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, що укладений між первісним кредитором ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та відповідачем.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Судом встановлено, що ТОВ "Служба миттєвого кредитування" свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4 100,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ".

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року в розмірі 4 100 грн. 00 коп.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за "користування кредитом", сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач не скористався.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У ході розгляду справи судом встановлено, що сума заборгованості за відсотками нарахована поза межами строку кредиту.

Згідно з умовами договору про надання фінансових послуг № 2111800199388, кредит надано відповідачу в сумі 4 100,00 грн., строк кредитування складає 16 днів, а отже нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 13 травня 2021 року є порушенням умов договору. Крім того, договором № 2111800199388 та графіком платежів, а також у паспорті споживчого кредиту (додаток № 3 до договору) визначено строк кредитування 16 днів, передбачена загальна сума до повернення 5 412 грн. 00 коп. (за 16 днів).

Крім того, відповідно до п. 1.2 договору № 2111800199388 кредит надається на строк, зазначений у анкеті-заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Таким чином, відсотки за умовами договору можуть бути нараховані лише за 16 днів.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст. ст. 625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто за кредитним договором № 2111800199388 з 28 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року (16 днів) у розмірі 1 312 грн. 00 коп. Починаючи з 14 травня 2021 року позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року, нараховані за період з 28 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року в розмірі 1 312 грн. 00 коп.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання у повному обсязі щодо сплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року в розмірі 5 412 грн. 00 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1 312 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 28 "Правил адвокатської етики", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано: Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; Прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", затверджений Рішенням Загальних зборів № 01-12/2025 від 01 грудня 2025 року; Заявка на надання юридичної допомоги № 1558 від 01 грудня 2025 року; Витяг з Акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року. (а.с. 109-116, 117-119, 120, 121)

З урахуванням викладених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, а також принципів пропорційності та співмірності понесених судових витрат щодо предмета спору, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги щодо відшкодування відповідачем позивачеві витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 478 грн. 15 коп.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 2111800199388 від 28 квітня 2021 року у розмірі 5 412 грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у розмірі 478 грн. 15 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп., а всього: 7 890 (сім тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 15 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 22 червня 2022 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова