Решение № 140852060, 22.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 Справа №607/12615/26 Провадження №2/607/5858/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-10184993 від 27.01.2025 у розмірі 16240,12 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.01.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10184993 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 10000,00 грн. Позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами у розмірі передбаченому договором. Строк дії кредитної лінії 360 днів. Позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю 22.01.2026.

18.09.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №18092025-МК/ЮнітКапітал, згідно з яким до ТОВ «Юніт Капітал» перейшли усі права вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача за договором кредитної лінії № 00-10184993.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого заборгованість становить 16240,12 грн, з яких: 11876,64 грн заборгованість по кредиту, 4363,48 грн заборгованість по відсотках. Оскільки кошти відповідачем не повернуті у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 11.06.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судові засідання, в тому числі 20.10.2026, представник позивача не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач в судові засідання, в тому числі 20.10.2026, не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не подала, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомила. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 09:00 год. 22.10.2026.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.01.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Макс Кредит» договір кредитної лінії № 00-10184993 в електронній формі з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора 20762.

Сума ліміту кредитної лінії складає 10000,00 грн (п.1.2 Договору).

Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 22.01.2026, згідно умов пункту 3.6 цього договору (п.1.3 Договору).

Пунктом 1.5 договору встановлено тип процентної ставки фіксована.

Стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору (за виключенням строку користування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки) (п.1.5.1 Договору).

Відповідно до п. 2.10 договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 27.01.2025. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

На підтвердження переказу кредитних коштів на рахунок позичальника НОМЕР_1 позивач надав інформаційну довідку про переказ коштів (10000,00 грн), видану ТОВ «Профіт Гід» та довідку видану ТОВ «Макс Кредит».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10184993 від 27.01.2025, складеного ТОВ «Макс Кредит», заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.09.2025 становить 16240,12 грн, з яких: заборгованість по кредиту 9876,64 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4363,48 грн; заборгованість за комісією 2000,00 грн.

18.09.2025 ТОВ «Макс Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) уклали договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал.

Відповідно до положень п. 2.1 Договору факторингу, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з положеннями п. 2.2. вказаного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги.

18.09.2025 ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18.09.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18.09.2025, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10184993 від 27.01.2025, загальна сума заборгованості 16240,12 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10184993 від 27.01.2025 станом на 15.03.2026 (за період з 18.09.2025 по 15.03.2026) становить 20240,12 грн, з яких: 11876,64 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4363,48 грн прострочена заборгованість за процентами, 4000,00 грн - штрафні санкції. Проте позивач просить стягнути 16240,12 грн, з яких 11876,64 грн тіло кредиту, 4363,48 грн проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з умовами договору кредитної лінії №00-10184993 від 27.01.2025 договір укладено з використанням інформаційно-комунікаційної системи в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Такий договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Відповідно до довідок ТОВ «Профіт Гід» та ТОВ «Макс Кредит», 27.01.2025 успішно перераховано кошти в розмірі 10000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 на виконання кредитного договору № 00-10184993.

Для підтвердження чи спростування вказаних обставин, за клопотанням сторони позивача, ухвалою суду від 11.06.2026 було витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи емітувалась (видавалась) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 , та виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 27.01.2025 по 01.02.2025.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260624/129935-БТ від 25.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано картку № НОМЕР_1 . Зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Але клієнт має інші картки.

Таким чином, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами позивачем не доведено отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів. Тому у задоволенні позову про стягнення кредиту і відсотків належить відмовити у повному обсязі.

Оскільки у задоволенні усіх позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження бульвар Л. Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення складено та підписано 22.10.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук