Решение № 140851992, 22.10.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2762/26

Провадження № 2-а/601/41/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шульгач Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Хміль Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременець за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови ЕНА №7950324 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.09.2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ГУНП в Рівненській області про скасування постанови серії ЕНА №7950324 від 26.09.2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ЕНА №7950324, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП України. Згідно постанови він здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6.а ПДР. З даною постановою не погоджується, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи, постанова винесена з грубим порушенням вимог КУпАП, є необгрунтованою, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. Він дотримувався Правил дорожнього руху. Обгін на перехресті не здійснював.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2026 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі, призначено її до розгляду.

Відповідач відзиву не надіслав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від нього надішла заява про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву не подав.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

26.09.2026 року поліцейським 2 взводу батальйону (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП старшим сержантом поліції Ткачуком А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7950324 згідно якої, 26.09.2026 о 17:48 год. дорога М-19 Доманово-Ковель-Тереблече, водій керуючи ТЗ здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6.а ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

Згідно ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст. 159 КАС України).

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачем вимог п.14.6.а Правил дорожнього руху за обставин, що викладені в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили би про вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому позов ОСОБА_1 ґрунтується як на запереченні вчинення проступку так і на порушенні працівником поліції норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На спростування цих доводів представник відповідача також не надав доказів, хоча такий обов`язок покладений на нього згідно із вимогами частини 2 ст. 77 КАС України.

Таким чином спірна постанова складена з порушеннями вимог процесуального закону та Інструкції, що вплинуло на повноту та об`єктивність викладених у ній даних, а тому вона підлягає скасуванню.

За даних обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови ЕНА №7950324 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26.09.2026 року- задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7950324 від 26.09.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, код ЄДРПОУ: 40108761, адреса місцезнаходження: вул. Миколи Хвильового,2 м.Рівне Рівненська область, 33000.

Головуючий: Н. М. Шульгач