Решение № 140848675, 22.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2639/26

Провадження № 2/346/2564/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської областіу складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Урбанович І.Д.

представника відповідача адвоката Репала О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2025 року відповідача визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

Так, 21.03.2025 року близько 15:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік фонтану в м. Коломия, на площі Шевченка, Івано-Франківської області, вчинив словесний конфлікт з вітчимом ОСОБА_1 , із яким впродовж тривалого часу перебуває в неприязних відносинах, з особистих мотивів, з метою залякування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, здійснив погрозу вбивством у сторону ОСОБА_1 , що у зв`язку з наполегливістю зазначених дій, агресивністю поведінки ОСОБА_2 і наявністю в його руках пневматичного пістолета марки SAS MAKAROV , котрий останній спрямував на потерпілого, створив для нього реальні підстави побоюватися здійсненню цієї погрози. Крім того, ОСОБА_2 08.04.2025 року близько 14:50 год., перебуваючи за місцем проживання, а саме в приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_1 , який прийшов поспілкуватися із дідом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , з приводу поведінки пасинка. Під час даного конфлікту ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно здійснив декілька пострілів із пневматичного пістолета марки SAS MAKAROV 4.5 міліметровими сферичними кулями в сторону ОСОБА_1 , який в той час виходив із приміщення квартири, влучивши останньому в ділянку правого колінного суглобу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин ділянки правого колінного суглобу з наявністю садна шкіри та травматичного набряку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Зазначає, що в результаті вчинення відповідачем протиправних дій йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які призвели до негативних змін у його житті, адже він, будучи учасником бойових дій, знову пригадав війну з російською федерацією з постійними обстрілами. Після спливу року з дня події, в нього продовжуються проблеми зі здоров`ям у вигляді інтенсивних періодичних головних болів, безсоння, загальної слабкості, обмеження фізичної активності, що негативно впливає на атмосферу в його сім`ї, призводить до роздратування навіть простими побутовими речами. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати, які складаються з 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

08.07.2026 року представник відповідача, адвокат Репало О.О. через систему Електронний суд подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач є учасником бойових дій та очевидно має спеціальні знання, досвід та навички поводження зі зброєю. Він об`єктивно міг та повинен був відрізнити бойову вогнепальну зброю, де внутрішній діаметр ствола становить 9 мм, від пневматичного виробу калібру 4,5 мм, який за своїми технічними характеристиками не є смертельною зброєю та не ніс реальної загрози для його життя. Отже, твердження позивача про глибокий психологічний шок є значно перебільшеним та не відповідає обставинам справи. Крім того, внаслідок декількох пострілів позивачу було заподіяно забій м`яких тканин ноги, що кваліфіковано як легке тілесне ушкодження. Дана травма не потягла за собою тривалого розладу здоров`я, госпіталізації, втрати працездатності чи значних фізичних страждань, які б виправдовували бажання стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_1 стверджує, що в нього дотепер продовжуються проблеми зі здоров`ям у вигляді головних болів, головокружіння, безсоння, загальної слабкості. Вважає, що моральна шкода, яка полягає в ушкодженні здоров`я, повинна бути підтверджена медичними документами. Більше того, забій м`яких тканин правого колінного суглоба анатомічно та фізіологічно не може викликати хронічні головні болі та головокружіння протягом більше року. ОСОБА_1 протягом тривалого часу систематично провокував ОСОБА_2 на конфлікти, створюючи психологічну напругу в родині. Також відповідач є студентом, офіційно не працевлаштований; стягнення суми у розмірі 50 000 грн. покладе на нього надмірний фінансовий тягар, що суперечить принципам розумності та справедливості. У зв`язку з цим, вважає, що заявлений розмір моральної шкоди є непропорційним його матеріальному становищу та спрямований на безпідставне збагачення позивача за рахунок ОСОБА_2 . На думку відповідача, зазначена сума стягнення моральної шкоди не підтверджується жодним обґрунтуванням зі сторони позивача, не доведено чому саме таку суму слід стягнути, які моральні чи психічні страждання позивач поніс. Відповідач вважає суму в розмірі 500 грн. справедливою, співмірною та достатньою сатисфакцією для позивача, враховуючи характер ушкоджень. Крім того, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 грн. є завищеним та необґрунтованим, що суперечить критерію розумності розміру таких витрат. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме в розмірі 500 грн.

08.07.2026 року представник позивача, адвокат Дикун І.В. через систему Електронний суд подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що ОСОБА_2 застосував зброю відносно особи, яка є учасником бойових дій, та захищала Україну від російської федерації. Згідно з інформацією з мережі «Інтернет», яка є загальнодоступною, вартість пістолета, з якого стріляв відповідач, становить від 10 000 грн. в залежності від модифікації. Тобто, людське життя оцінено менше, ніж пістолет із якого стріляв відповідач.

13.07.2026 року адвокат Репало О.О. через систему Електронний суд подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що технічні характеристики пневматичного пістолета «SAS Makarov» калібру 4,5 мм фізично унеможливлюють нанесення смертельних поранень при пострілі в ділянку правого колінного суглобу. Завдані позивачу ушкодження носили виключно поверхневий характер, а саме забій м`яких тканин ділянки правого колінного суглобу з наявністю садна шкіри та травматичного набряку, не викликали тривалого розладу здоров`я чи стійкої втрати працездатності, не потягли за собою значних видатків на лікування та суттєво не змінили життєвий устрій позивача. Спроби сторони позивача у позовній заяві та відповіді на відзив описати обставини події мало не як замах на життя повністю спростовуються як технічними характеристиками самого пістолета, так і медичними документами, що вже були ретельно досліджені судом при ухваленні вироку.

Позивач в судове засідання не з`явився. Його представник, адвокат Дикун І.В. через систему Електронний суд подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити в його та позивача відсутності ( а.с. 47 ).

Відповідач в судове засідання не з`явився. Його представник, адвокат Репало О.О. в судовому засіданні підтримав позицію, висловлену у поданих ним відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях. Крім того, просить зменшити розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, до 1 000 грн., оскільки позовна заява стандартної форми і не потребувала значних затрат.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на строк не більш як на десять днів, тобто до 22.10.2026 року з дня закінчення розгляду справи 12.10.2026 року.

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , її батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчать дані копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.05.2012 року (а.с.11).

12.03.2024 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що стверджується даними копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.03.2024 року, актовий запис № 95 від 12.03.2024 року (а.с. 10).

Судом також встановлено, що 21.03.2025 року близько 15:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік фонтану в м. Коломия, на площі Шевченка, Івано-Франківської області, вчинив словесний конфлікт з вітчимом ОСОБА_1 , із яким впродовж тривалого часу перебуває в неприязних відносинах, з особистих мотивів, з метою залякування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, здійснив погрозу вбивством у сторону ОСОБА_1 , що у зв`язку з наполегливістю зазначених дій, агресивністю поведінки ОСОБА_2 і наявністю в його руках пневматичного пістолета марки SAS MAKAROV , котрий останній спрямував на потерпілого, створив для нього реальні підстави побоюватися здійсненню цієї погрози. Крім того, ОСОБА_2 08.04.2025 року близько 14:50 год., перебуваючи за місцем проживання, а саме в приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_1 , який прийшов поспілкуватися із дідом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , з приводу поведінки пасинка. Під час даного конфлікту ОСОБА_2 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно здійснив декілька пострілів із пневматичного пістолета марки SAS MAKAROV 4.5 міліметровими сферичними кулями в сторону ОСОБА_1 , який в той час виходив із приміщення квартири, влучивши останньому в ділянку правого колінного суглобу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин ділянки правого колінного суглобу з наявністю садна шкіри та травматичного набряку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2025 року (справа № 346/2082/25), який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначено у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України ( а.с. 12-15 ).

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено з копії довідки №4, виданої 26.01.2026 року Вищим професійним училищем №14 м. Коломиї Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 навчається у вказаному навчальному закладі на денній формі навчання з 01.09.2024 року ( а.с. 35 ).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 01.07.2021 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій ( а.с. 8 ).

Згідно з даними копій довідок №2078, виданої 05.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , та №1665/73333/708, виданої 05.06.2026 року військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 19.05.2026 року призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_4 ( а.с. 40, 41 ).

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1, п.2, 3 ч.2, ч. 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Положення ст. 1167 ЦК України містять загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, складовими елементами яких є: шкода, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.

Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду. Суд вважає доведеними обставинами, що відповідач завдав позивачу шкоди, його дії були протиправними та винними, а також існує причинний зв`язок між ними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачу суд враховує характер правопорушення, глибину його душевних страждань, ступінь вини відповідача, оскільки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень позивач переніс стрес, нервові потрясіння, зазнав моральних та фізичних страждань, що викликали негативні зміни у його житті, змушений був змінити звичний спосіб життя та повсякденну поведінку. Враховуючи, що такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного, суд критично відноситься до суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивач. Тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості, а також часткове визнання стороною відповідача позовних вимог, суд вважає, що розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди слід визначити в сумі 4 000 грн., а заявлений ним розмір такого відшкодування (50 000 грн.) є явно завищеним та не відповідає тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень та перенесених страждань.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач як учасник бойових дій, що стверджується даними відповідного посвідчення від 07.07.2021 року (а.с. 8), на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 4 000 грн., що становить 8 % від заявлених вимог в розмірі 50 000 грн., то з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 106,50 грн., а інша частина судових витрат компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд виходить з наступного.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 08.01.2026 року між адвокатом Дикуном І.В. та позивачем укладено договір про надання правової допомоги №1, згідно з п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту його інтересів в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України, а клієнт зобов`язується оплатити таку допомогу ( а.с. 16 ). Згідно з п. 4.1 договору за надану допомогу клієнт виплачує адвокату плату за домовленістю, в якій включено гонорар та всі інші витрати на правничу ( правову ) допомогу, надану адвокатом, в тому числі за представництвом клієнта в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку справи до розгляду, збір доказів, підготовка процесуальних документів тощо.

Відповідно до акту №1 виконаних робіт ( надано послуги ) по договорах про надання правової допомоги від 14.05.2026 року сторони погодили, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.01.2026 року адвокатом виконана у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наступна робота: консультація клієнта; попереднє вивчення матеріалів, що стосуються позову; опрацювання законодавства в спірних правовідносинах, судової практики; збирання доказів; підготовка позовної заяви до Коломийського міськрайонного суду. Загальна кількість годин затраченого часту 20 год.; вартість виконаних робіт складає 8 000 грн., які оплачені клієнтом 14.05.2026 року (а.с. 19). Вартість робіт в сумі 8 000 грн. вказана у квитанції від 14.05.2026 року (а.с. 16).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений стороною позивача розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8 000 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи, беручи до уваги, що вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат до 2 000 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України та, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , 4 000 (чотири тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди та 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , судовий збір в сумі 106 гривень 50 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя:Яремин М. П.