Решение № 140848628, 22.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4495/26

Провадження № 2/345/3094/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 28.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою було укладено кредитний договір №62491-03/2026 зі сплатоє відсотків за користуванням кредитними коштами, передбаченими умовами договору. Сума кредиту склала 11600,00 грн..

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не повернула в повному обсязі кредитну заборгованість та не виконав в повному обсязі всі свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем в результаті чого заборгованість по кредитному договору №62491-03/2026 від 28.03.2026 становить 25645,81 грн., з яких 11599 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, сума заборгованості за відсотками становить 8246,81 грн., сума заборгованості за штрафними санкціями становить 5800 грн.. Відповідачка добровільно борг не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки наявну заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 07.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Додатково вказав, що розрахунок заборгованості є обґрунтованим та відповідає умовам договору, відсотки нараховані у межах погодженої сторонами денної процентної ставки в межах встановленого строку кредитування. Розмір витрат на правову допомогу є спів мірним із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Відповідачка в судове засідання подала заяву в якій позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Не визнала в частині стягнення штрафних санкцій, мотивуючи тим, що вони нараховані в порушення вимог чинного законодавства. У зв`язку з оголошенням воєнного стану в Україні позичальник за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Судовий збір стягнути пропорційно заявлених вимог. Просить зменшити витрати на правову допомогу, оскільки заявлений розмір є неспіврозмірним зі складністю справи.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як встановлено в судовому засіданні, 28.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою було укладено кредитний договір №62491-03/2026 зі сплатоє відсотків за користуванням кредитними коштами, передбаченими умовами договору. Сума кредиту склала 11600,00 грн..

Згідно розрахунку станом на 30.06.2026 заборгованість по кредитному договору №62491-03/2026 від 28.03.2026 становить 25645,81 грн., з яких 11599 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, сума заборгованості за відсотками становить 8246,81 грн., сума заборгованості за штрафними санкціями становить 5800 грн..

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Встановленому факту відповідають договірні правовідносини сторін, врегульовані ст.ст. 1049, 1050 ЦК України та полягають в праві позивача вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобов`язання та в обов`язку відповідача виконати взяті зобов`язання належним чином.

Оскільки всупереч наведеним нормам закону та умовам спірного договору відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором у встановлений ним строк, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11599 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 8246,81 грн. підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач нарахував штрафні санкції в розмірі 5800 грн. та просить їх стягнути з відповідача.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Цим же законом Розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 6-1 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Тобто, законодавець передбачив, що під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 пункт 61 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено та внесено зміни до пункту 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладення кредитного договору»), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Зміни до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ні законом № 3498-IX, ні будь-яким іншим законом не вносились та на час розгляду справи є чинним.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України Закон України «Про споживче кредитування» встановлює особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту.

Із системного аналізу приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

У той же час, загальна норма, яка регулює правовідносини щодо нарахування пені, штрафних санкцій за кредитними договорами під час воєнного стану в державі залишається чинною та не містить виключень щодо договорів про споживчий кредит.

З огляду на вищезазначене, заявлена до стягнення заборгованість по штрафних санкціях у розмірі 5800 грн. підлягають списанню.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача, в частині стягнення заборгованості по штрафних санкціях слід відмовити та стягнути з відповідачки заборгованість на користь позивача за кредитним договором у загальній сумі 19845,81 гривень, з яких 11599 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 8246,81 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 77 % (19845,81 : 25645,81 х 77), з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2050 грн. (2662,40 х 77%).

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2026 позивач уклав договір про надання правової допомоги №44022416, а згідно детального опису виконаних робіт та акту про надання правової допомоги від 20.07.2026 вартість послуг з надання правничої допомоги в загальній сумі складає 6000,00 грн..

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності справи, що справа розглядалася за правила спрощеного позовного провадження, враховуючи розмір позовних вимог, застосувавши критерії розумності та співмірності, врахувавши клопотання відповідачки про зменшення витрат на правничу допомогу, приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі ст.ст. 512-514,517,1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416) заборгованість за кредитним договором №62491-03/2026 від 28.03.2026 в сумі 19845,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - судовий збір в розмірі 2050 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя