Решение № 140848459, 20.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1575/26

Провадження №2/338/1332/26

20 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Битківського Л.М., за участю секретаря судового засідання Микитюк А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 485477-КС-001 від 04 січня 2024 року в розмірі 9680,22 грн., з яких 3000 грн. основний борг, 6230,22 грн. проценти за користування кредитом, 450 грн. комісія за надання кредиту. Також позивач просив стягнути 2662,40 грн. судового збору і 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позову зазначено, що відповідач уклав із позивачем електронний договір споживчого кредиту, отримав 3000 грн., проте не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати встановлених договором платежів.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності. Відповідач у судовому засіданні до початку розгляду справи по суті повністю визнав позов, підтвердив отримання кредитних коштів і наявність невиконаного зобов`язання, не заперечував правильності розрахунку процентів та комісії за користування кредитними коштами.

Дослідивши подані докази та врахувавши позицію відповідача, суд дійшов таких висновків.

04 січня 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №485477-КС-001 про надання споживчого кредиту. Укладення договору підтверджується його текстом, офертою, акцептом, паспортом споживчого кредиту та відомостями про послідовність дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Відповідно до пунктів 2.1-2.7 договору сума кредиту становить 3000 грн., строк кредитування 16 тижнів, кінцева дата повернення 25 квітня 2024 року. Сторони погодили знижену процентну ставку 1,16683334 % на день, стандартну ставку 2 % на день та одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 450 грн. За пунктами 3.2.13.2.2 договору застосування зниженої ставки залежало від дотримання графіка платежів; у разі прострочення платежу понад сім календарних днів передбачено застосування стандартної ставки з восьмого дня прострочення в межах строку договору.

Факт надання кредиту підтверджено повідомленням ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ 04 січня 2024 року 3000 грн. на платіжну картку, вказану позичальником. Цю обставину відповідач прямо підтвердив у судовому засіданні.

Згідно з поданим розрахунком та довідкою кредитодавця станом на 27 липня 2026 року непогашена заборгованість становить 9680,22 грн. Розрахунок відображає відсутність погашень за тілом кредиту, процентами та комісією. Проценти нараховано за період кредитування, що завершився 25 квітня 2024 року, а не за подальший період до дати складення довідки.

За ст. 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 та 1056-1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити правомірно встановлені проценти за користування ним.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладено шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням передбаченого законом електронного підпису. Матеріали справи у сукупності з визнанням відповідачем факту отримання кредиту підтверджують виникнення договірних відносин між сторонами.

Суд враховує, що договір укладено 04 січня 2024 року, у перший перехідний період застосування обмежень денної процентної ставки, установлених Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Тому обмеження денної процентної ставки до 1%, запроваджене для наступного періоду, саме по собі не поширюється ретроспективно на умови цього договору.

Пунктом 2.5 договору окремо та в конкретній сумі визначено одноразову комісію за надання кредиту 450 грн. Відповідач підтвердив обізнаність із відповідним платежем та не оспорив його нарахування.

Суд встановив законність усіх складових розрахунку і сукупність доказів дає підстави для задоволення вимог про стягнення 9680,22 грн.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №24155 від 11 серпня 2026 року. Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті. Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у такому випадку суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору, тобто 1331,20 грн. Інші 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн. відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд установив, що 15 травня 2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» укладено договір про надання професійної правничої допомоги. Відповідно до пункту 4.3 договору фіксований гонорар за підготовку однієї позовної заяви становить 10000 грн. Пунктом 4.5 передбачено оплату гонорару в розмірі фактично компенсованих клієнту витрат протягом шести місяців після надходження відповідної компенсації. До матеріалів справи долучено рахунок-фактуру № 05-485477-КС-001 від 15 травня 2026 року на 10000 грн за підготовку позову до ОСОБА_1 . Отже, погоджена сторонами договору вартість відповідної послуги підтверджується письмовими доказами. Водночас договірний розмір гонорару не є безумовно обов`язковим для іншої сторони при розподілі судових витрат. За змістом ч.3 ст. 141 ЦПК України суд враховує зв`язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість і пропорційність предмету спору, ціну позову, значення справи для сторін та їх поведінку. Предметом цього спору є стягнення 9680,22 грн. за типовим договором споживчого кредиту; доказування ґрунтується переважно на стандартному комплекті документів кредитодавця, а підготовлена позовна заява не вимагала дослідження виняткових фактичних чи правових питань. Заявлені до відшкодування 10000 грн. перевищують ціну позову та за наведених обставин не відповідають критерію пропорційності витрат предмету спору. Беручи до уваги реальність заявленого виду правничої допомоги, його фактичний обсяг і значення справи, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 4000 грн таких витрат, а в решті 6000 грн. відшкодування відмовити. Суд при цьому не змінює погоджений між клієнтом та адвокатським об`єднанням розмір гонорару, а визначає лише суму, яка підлягає компенсації іншою стороною за правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 485477-КС-001 від 04 січня 2024 року в сумі 9680,22 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. з яких: 3000 грн. основного боргу, 6230,22 грн. процентів і 450 грн комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну) грин. судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) з державного бюджету 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. судового збору, що становить 50 відсотків суми, сплаченої за платіжною інструкцією № 24155 від 11 серпня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Битківський