Решение № 140847992, 14.10.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2361/26

Провадження № 2/303/1016/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М., за участю секретаря судового засідання Легези Ю.С., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Дебт Форс», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 69188, вчинений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у приватного виконавця Пивоварова Ю. Г. перебуває виконавче провадження № 67666348 щодо стягнення з позивачки на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 260 101,33 грн на підставі зазначеного виконавчого напису. Надалі стягувача замінено на ТОВ «Дебт Форс».

За викладеними в позові обставинами, 25 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження, а постановою від 17 грудня 2025 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи позивачки. Постанову направлено до ТОВ «Школа вільних та небайдужих». Про стягнення позивачка дізналася у січні 2026 року, коли з її доходу почали утримувати кошти у розмірі 20 відсотків.

Позивачка зазначає, що після звернення її представника з адвокатським запитом приватний виконавець 06 березня 2026 року надав матеріали виконавчого провадження, зокрема копії кредитного договору від 11 травня 2007 року № 33-2/93-07к, виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивачка вважає виконавчий напис незаконним, оскільки кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а на час вчинення напису положення Переліку документів, які допускали стягнення за звичайними письмовими кредитними договорами, вже були визнані незаконними та нечинними. Також посилається на неповідомлення про позасудове стягнення, відсутність безспірності заборгованості, порушення строку звернення до нотаріуса та територіальних меж його діяльності.

Відповідач подав відзив від 31 березня 2026 року, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що нотаріусу було надано необхідні документи, заборгованість є безспірною, а позивачка не надала доказів погашення боргу або альтернативного розрахунку. Посилається на чинність кредитного договору та перехід до нього права вимоги від попереднього кредитора.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши позовну заяву, відзив та клопотання відповідача, дослідивши докази й оцінивши їх у сукупності, суд приходить до такого висновку.

Дослідженим кредитним договором № 33-2/93-07к від 11 травня 2007 року підтверджується, що ВАТ «Банк Універсальний» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 13 000 грн на 36 місяців, із кінцевим строком повернення 10 травня 2010 року. Надана копія договору не містить посвідчувального напису нотаріуса.

Виконавчим написом від 28 травня 2021 року, зареєстрованим за № 69188, запропоновано стягнути на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 260 101,33 грн, з яких 11 993,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 247 608,33 грн проценти та комісія. У тексті виконавчого напису датою кредитного договору зазначено 11 травня 2008 року, тоді як наданий договір датовано 11 травня 2007 року. Суд враховує цю розбіжність у реквізитах документа.

Відповідно до статей 15, 16, 18 ЦК України особа має право на захист порушеного цивільного права, зокрема шляхом звернення до суду. Нотаріальний захист у формі виконавчого напису здійснюється лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість судового оскарження нотаріального акта та встановлено умови вчинення виконавчих написів. Необхідними є належні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, й дотримання строку, який обчислюється від виникнення права вимоги.

Вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією у сфері безспірної юрисдикції. Нотаріус не вирішує спору про право між кредитором та боржником, а підтверджує можливість примусового стягнення за поданими документами. Тому наявність виконавчого напису не позбавляє боржника права оспорювати як дотримання процедури його вчинення, так і правомірність вимог стягувача.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, пов`язує підтвердження безспірності боргу з поданням документів, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до цього Переліку було внесено зміни, зокрема доповнено його розділом про стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у відповідній частині. Отже, на час вчинення оспорюваного напису зазначений розділ не міг бути правовою підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором, який не був нотаріально посвідчений.

За пунктом 1 Переліку для стягнення за нотаріально посвідченим договором необхідне подання його оригіналу та документів про безспірність заборгованості. Звичайна письмова форма кредитного договору не є нотаріальним посвідченням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Наведені обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи. Постановою приватного виконавця Пивоварова Ю. Г. від 25 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № 67666348. Постановою від 23 січня 2024 року, з посиланням на ухвалу суду від 13 грудня 2023 року у справі № 308/15190/23, стягувача замінено на ТОВ «Дебт Форс». Постановою від 17 грудня 2025 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржниці шляхом щомісячного відрахування 20 відсотків. Ці обставини підтверджують здійснення примусового виконання оспорюваного напису.

Установлена судом відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору № 33-2/93-07к від 11 травня 2007 року свідчить про недотримання передбачених Переліком умов вчинення виконавчого напису. Посилання відповідача на можливість застосування розділу Переліку щодо кредитних відносин не враховує його нечинності на час вчинення напису.

Доводи відповідача про чинність кредитного договору та відсутність доказів повного погашення заборгованості не спростовують порушення процедури нотаріального стягнення. Правомірність договору та можливість стягнення боргу шляхом виконавчого напису є різними питаннями. Визнання напису таким, що не підлягає виконанню, саме собою не припиняє кредитного зобов`язання і не встановлює відсутності будь-якої заборгованості.

Перехід права вимоги до нового кредитора також не усуває порушень, допущених при вчиненні виконавчого напису. Водночас належність відповідача як поточного стягувача має бути підтверджена документами про заміну сторони та перехід відповідного права.

Довід позивачки про сплив установленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» строку лише через укладення кредитного договору у 2007 році не є достатнім. Такий строк обчислюється від виникнення права вимоги щодо відповідних платежів, а не автоматично від дати укладення договору. Висновок про його порушення потребував би встановлення строків виконання зобов`язань та змісту вимог кредитора.

Проживання боржниці в іншому регіоні саме по собі не доводить учинення нотаріусом дії поза межами свого нотаріального округу. Також правила повідомлення при зверненні стягнення на предмет обтяження не можуть застосовуватися до будь-якого стягнення кредитного боргу без установлення відповідних передумов.

Вирішальним для цього спору є недотримання вимоги щодо нотаріального посвідчення договору, на підставі якого вчинено напис. Ця обставина є достатньою для задоволення заявленої вимоги незалежно від того, чи доведені інші наведені позивачкою підстави.

За таких обставин виконавчий напис № 69188, вчинений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Посилання позивачки на сплив трирічного строку підлягає окремій оцінці: відповідно до договору кінцевий строк повернення кредиту настав 10 травня 2010 року, тоді як виконавчий напис вчинено 28 травня 2021 року. Водночас матеріали, надані для підготовки проєкту, не містять повного розрахунку строків виникнення кожної вимоги та документів про можливу зміну строку виконання. Тому самостійний висновок про пропуск строку щодо кожного платежу без дослідження цих документів був би передчасним.

Заперечення відповідача про те, що позивачка не подала доказів погашення боргу чи альтернативного розрахунку, не усувають обов`язку дотримуватися визначених законом умов учинення виконавчого напису. Водночас наявність спору про розмір боргу має встановлюватися на підставі доказів, а не лише твердження однієї зі сторін.

Довід про вихід нотаріуса за межі нотаріального округу лише з огляду на місце проживання боржниці не доводить порушення територіальних правил нотаріальної діяльності. Так само посилання на порядок повідомлення боржника за законодавством про забезпечення вимог кредиторів не є самостійно достатнім без встановлення застосовності відповідного спеціального правового режиму.

Таким чином, достатньою і визначальною підставою задоволення позову є вчинення виконавчого напису за договором, який не посвідчений нотаріально, за відсутності чинної нормативної підстави для такого позасудового стягнення на дату його вчинення.

Ухваливши рішення по суті справи, суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України, згідно з частиною першою якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422,40 гривень сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований у реєстрі за № 69188, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 11 травня 2007 року № 33-2/93-07к у розмірі 260 101,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608; адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, приміщення 369, офіс 1.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович; адреса: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, офіс 59.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; адреса за позовом: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Повний текст рішення складено 14.10.2026 року

Головуючий Юрій Мирошниченко