Решение № 140846151, 22.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/7681/26

2/0187/807/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Караул О.А., за участі секретаря судового засідання Джунь І.Ю., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Безрук В.Л., прокурора Слобожанської окружної прокуратури Сухомлин В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно з відповіді №2730921 від 13.05.2026 Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстроване місце проживання відповідача встановити не вбачається за можливе.

Згідно позовної заяви останнє відоме місце проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .

13.05.2026 ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області постановлено передати цивільну справу № 175/7681/26 за підсудністю до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.

Тож, 01.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю цивільна справа № 175/7681/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

У позові зазначено, що 03.11.2008 року сторони уклали шлюб з зареєстрований виконкомом Балівської сільської ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, актовий запис № 05. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З травня 2010 року відповідач ОСОБА_2 пішов з сім`ї та став жити окремо.

Рішенням Дніпропетровського районного суду від 24 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 15 серпня 2011 року та до повноліття дитини.

Відповідно до довідки Слобожанського відділу ДВС від 30.04.2026 року у них відсутні на виконанні виконавчі провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач ніде не працював та не сплачував аліменти на утримання дитини.

Рішенням Дніпропетровського районного суду від 11 грудня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано.

07 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 130. Після укладення шлюбу прізвище позивачки було змінено на ОСОБА_6 . Увесь цей час донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою та її чоловіком та знаходиться на утриманні чоловіка позивачки.

Батько дитини ОСОБА_2 з 2010 року і по теперішній час дитину не провідує та не цікавиться її розвитком, станом здоров`я та не надає матеріальну допомогу.

02 січня 2024 року Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпропетровському районні Дніпропетровській області, актовий запис № 01, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 було змінено прізвище та по батькові на ОСОБА_7 .

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків вважає за можливе позбавити його батьківських прав у відношенні до неповнолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За наведеного позивач просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні неповнолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

02.07.2026 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Зобов`язано Службу у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути питання та надати до Петриківського районного суду Дніпропетровської області висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який до суду надійшов 23.09.2026.

Ухвалою суду від 11.08.2026 залучити до участі у справі прокурора Слобожанської окружної прокуратури.

31.08.2026 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Безрук В.Л. позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою суду від 02.07.2026 постановлено Відповідача викликати до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Копію ухвали, позов з додатками та судову повістку про виклик до суду, 07.07.2026 було надіслано на адресу відповідача у справі, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням.

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення розміщено про виклик відповідача на 10.09.2026, 30.09.2026, 21.10.2026.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, що зазначені в позові. Суду пояснила, що з відповідачем фактично проживала менше одного року після народження доньки ОСОБА_8 , а потім він пішов із родини. Деякий час з відповідача стягувалися аліменти за рішенням суду, однак, коли він звільнився стягнення аліментів припинилося. Особисто він повідомив, що не має можливості сплачувати аліменти. Жодної іншої матеріальної допомоги він не надавав. Крім того відповідач після того як він покинув родину та до цього часу жодним чином не намагався спілкуватися з дитиною, цікавитися її життям та навчанням. При чому жодних перешкод йому ніхто не чинив. Приблизно три роки тому він звернувся до позивача та попросив дати йому копію свідоцтва про народження доньки і з його слів вона дізналася, що оскільки в нього була інша сім`я та двоє дітей, йому необхідно було отримати бронювання від призову. При цьому він навіть не поцікавився життям дитини та не виявив будь-якого бажання хоча б її побачити. Також повідомила, що в 2015 році вона повторно одружилася з ОСОБА_5 , який відразу ж почав відноситися до Дарини як до власної доньки та вона також відповіла взаємністю, внаслідок чого вона навіть прийняла рішення змінити своє прізвище на « ОСОБА_6 ». Свого рідного батька вона взагалі ніколи не бачила. Зі слів матері відповідача позивач дізналася, що відповідач має намір в майбутньому стягувати аліменти ОСОБА_8 та вважає, що це не буде справедливо так як відповідач все життя умисно ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків.

В судовому засіданні надала також свої пояснення неповнолітня ОСОБА_7 , яка проти задоволення позову не заперечувала. Підтвердила, що жодного разу не спілкувалася зі своїм рідним батьком, останній ніколи не намагався налагодити з нею спілкування та надавати матеріальну допомогу, притому що перешкод йому в цьому ніхто не чинив. Своїм батьком вважає чоловіка позивача ОСОБА_5 , який фактично і виконує належні для батька обов`язки, у зв`язку з чим вона навіть не бажаючи носити прізвище свого рідного батька, змінила його на « ОСОБА_6 ».

Представник третьої особи Служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до вимог законодавства.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис 12 від 05.05.2009 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , видане Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 01 від 02.01.2024) неповнолітня ОСОБА_3 змінила персональні дані на ОСОБА_7 (паспорт ID НОМЕР_3 , виданий 1253 від 08.01.2024, РНОКПП: НОМЕР_4 ) (а.с. 13-14).

Сторони по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.11.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 позивач 07.11.2015 уклала шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 15).

Згідно довідки про склад сімї від 11.06.2024 № 159, ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та неповнолітніми ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 19).

Відповідно до довідки від 13.04.2026 N? 261 неповнолітня ОСОБА_7 2009 року народження з 1 вересня 2015 року навчалася у Зорянській гімназії Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Виховувалася мамою - ОСОБА_11 , яка брала участь в освітньому процесі закладу освіти, відвідувала навчальний заклад, створювала належні умови для виховання та навчання доньки. За період навчання у Зорянській гімназії батько ОСОБА_12 , жодного разу не відвідував школу, з класним керівником та адміністрацією гімназії не спілкувався (а.с. 18).

Згідно довідки від 30.04.2026 № 75465 виданої Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що станом на 30.04.2026 р. на виконанні у відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . У зв?язку з чим повідомляють про відсутність заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа N? 2-5864 від 24.10.2011 р., виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 15 серпня 2011 року до повноліття дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровської області від 16.09.2026 року затвердженого відповідним рішенням виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради № 556 від 16.09.2026, встановлено наступне:

В телефонній розмові з гр. ОСОБА_2 стало відомо, що він не повідомлений про те, що стосовно нього відкрите позовне провадження щодо позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_7 .

Батько повідомив, що він не спілкується з дитиною, не допомагає їй духовно та матеріально та не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, забезпечення найкращих інтересів дитини, 18.08.2026 служба у справах дітей Слобожанської селищної ради направила лист до Петриківської служби у справах дітей з метою з`ясування думки та позиції гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо можливого позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до відповіді служби у справах дітей Петриківської селищної ради від 07.09.2026 N? 345 гр. ОСОБА_2 наразі на території Петриківської громади не проживає, оскільки працює в іншій області. За допомогою месенджера «Viber» гр. ОСОБА_2 надіслав заяву, в якій зазначив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , 2009 р.н.

В зв?язку з вищевикладеним, враховуючи що при розгляді даного питання відсутні належні, переконливі докази злісного ухилення від виконання батьківських обов?язків та заявницею свідомо не поданий повний пакет документів, а саме, відсутні: довідка про реєстрацію місця проживання дитини; акт обстеження умов проживання; акт та висновок за результатами оцінки потреб дитини та сім?ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім?ї; довідка з місця роботи батьків, довідка про доходи, характеристика з місця роботи або проживання; інформація про поведінку особи, яку позбавляють батьківських прав, свідчення сусідів, родичів родини; психолого-педагогічна характеристика дитини з закладу освіти, та відповідно до цього відсутня можливість з?ясування всіх обставин справи, враховуючи заяву гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати недоцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 , який повідомив, що одружився з позивачкою в 2015 році, до дитини ОСОБА_8 відноситься як до своєї рідної доньки та виконує обов`язки рідного батька, на що вона відповідає взаємністю. За 12 років спільного життя з позивачкою жодного разу не бачив відповідача. За цей час відповідач дитині матеріальної допомоги не надавав та не намагався зустрітися чи іншим чином спілкуватися з дитиною, цікавитися її життям. При цьому відповідачу перешкод у спілкуванні з дитиною ніхто не створював.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що знає родину позивача та тісно з нею спілкується з того часу, як ОСОБА_8 та його дитина пішли до першого класу. Він знає, що у ОСОБА_8 є рідний батько, однак за ввесь він жодного разу не чув у спілкуванні з родиною, що відповідач надавав якусь допомогу, чи намагався зустрітися чи іншим чином спілкуватися з дитиною, цікавитися її життям. При цьому йому не відомо про те, що відповідачу у спілкуванні з дитиною створювалися перешкоди.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, частиною першою статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст.. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дослідивши висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, затверджений рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради № 556 від 16.09.2026, про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд доходить висновку, що він є недостатньо обґрунтованим і не відповідає інтересам дитини, з огляду на наступне:

По-перше, висновок містить внутрішню суперечність щодо позиції самого відповідача, яку орган опіки та піклування не усунув. У ньому зазначено, що під час телефонної розмови ОСОБА_2 повідомив, що не спілкується з дитиною, не допомагає їй ні духовно, ні матеріально та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Водночас далі зазначено, що згодом через месенджер «Viber» відповідач надіслав заяву, в якій проти позбавлення батьківських прав заперечив. Орган опіки та піклування з відповідачем особисто не зустрівся і причин зміни його позиції не з`ясував. Він також не встановив жодної обставини, яка б свідчила про участь відповідача у вихованні дитини чи про його намір таку участь брати. Сама по собі заява, надіслана в месенджері, не містить жодних доводів на спростування обставин, на які посилається позивачка, тому не може бути покладена в основу висновку. Факти, які відповідач сам повідомив органу опіки, - що він не спілкується з дитиною та не надає їй жодної допомоги - ним надалі не спростовувалися. Вони узгоджуються з іншими доказами у справі.

По-друге, свій висновок орган опіки та піклування обґрунтував відсутністю «належних, переконливих доказів злісного ухилення» та тим, що заявниця нібито свідомо не подала повний пакет документів. Суд з таким обґрунтуванням не погоджується.

Пункт 2 частини першої статті 164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав визначає ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини. Ознаки «злісності» закон не вимагає. Тобто орган опіки та піклування застосував критерій, якого закон не передбачає.

Крім того, частина п`ята статті 19 СК України покладає на сам орган опіки та піклування обов`язок подати суду висновок на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також інших документів, які стосуються справи. Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, безпосереднє ведення справ щодо захисту прав дітей покладається на службу у справах дітей. Саме вона збирає необхідні відомості, обстежує умови проживання дитини, проводить бесіди з батьками та дитиною. Ухвалою суду від 02.07.2026 саме Службу у справах дітей Слобожанської селищної ради зобов`язано розглянути питання та надати висновок.

Більшість документів, відсутність яких орган опіки та піклування поставив у вину позивачці, складаються саме службою у справах дітей та іншими суб`єктами соціальної роботи, а не стороною спору. Це акт обстеження умов проживання, акт і висновок оцінки потреб дитини та сім`ї, інформація про соціальний супровід сім`ї. Решту відомостей служба могла отримати самостійно: характеристики, довідки з місця роботи, пояснення сусідів і родичів, психолого-педагогічну характеристику дитини із закладу освіти. Отже, неповнота відомостей є наслідком бездіяльності самого органу опіки та піклування. Перекладення цього обов`язку на позивачку закону не відповідає.

По-третє, орган опіки та піклування не вислухав саму дитину. На час складення висновку їй виповнилося 17 років, і вона здатна висловити свою думку. Це порушує вимоги частини другої статті 171 СК України та статті 12 Конвенції про права дитини, які зобов`язують вислухати дитину при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.

По-четверте, висновок не містить жодної оцінки вже наявних у матеріалах справи доказів. Зокрема, він не оцінює довідку закладу освіти та відомості органу державної виконавчої служби, а також тривалість відсутності відповідача в житті дитини - понад шістнадцять років. Висновок не містить і оцінки того, як позбавлення чи збереження батьківських прав відповідача вплине на інтереси дитини. Тобто висновок не відповідає своєму призначенню - сприяти суду у визначенні найкращих інтересів дитини.

Таким чином, орган опіки та піклування фактично самоусунувся від виконання покладених на нього законом функцій. Він обмежився формальним посиланням на неповноту поданих позивачкою документів і на заяву відповідача, надіслану в месенджері. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер і є одним із доказів у справі, який суд оцінює в сукупності з іншими доказами за правилами статті 89 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15-ц). Тому на підставі частини шостої статті 19 СК України суд з цим висновком не погоджується.

Оцінивши досліджені докази окремо та в сукупності, суд вважає доведеним, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки.

Відповідач залишив сім`ю у травні 2010 року, коли дитині був приблизно один рік. Відтоді, тобто понад шістнадцять років, він жодного разу з донькою не бачився і не спілкувався. Він не цікавився її здоров`ям, навчанням і розвитком, матеріальної допомоги, окрім періоду примусового стягнення аліментів до 8 років дитині, не надавав. Доказів добровільного надання відповідачем будь-якого утримання дитині матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що приблизно три роки тому відповідач звернувся до позивачки лише для отримання копії свідоцтва про народження доньки, необхідної йому для вирішення власного питання щодо призову. При цьому він не виявив жодного інтересу до життя дитини і не висловив бажання її побачити. Отже, відповідач знав, де проживає дитина, мав можливість зв`язатися з родиною, проте використав факт свого батьківства виключно у власних інтересах.

Позивачка, дитина і обидва свідки повідомили, що перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу ніхто не чинив. Відповідач на такі перешкоди не посилався, до органу опіки та піклування чи до суду щодо визначення способу участі у вихованні дитини (стаття 159 СК України) не звертався. За таких обставин поведінка відповідача є винною: він свідомо й умисно нехтує батьківськими обов`язками в розумінні пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3.

Суд також враховує поведінку відповідача під час розгляду справи. Відповідач достовірно знав про пред`явлений до нього позов і про розгляд справи. Це підтверджується самим висновком органу опіки та піклування, за змістом якого відповідача повідомили про відкрите провадження, і він надіслав свою заяву через месенджер «Viber». Крім того, відповідача викликали до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Копію ухвали, позову з додатками та судову повістку 07.07.2026 надіслано за останньою відомою адресою відповідача.

Попри це, відповідач у жодне судове засідання не з`явився і відзиву на позов не подав. Жодних заперечень, пояснень чи доказів на спростування обставин, на які посилається позивачка, він до суду не надав. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач цим процесуальним правом не скористався.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» (пункт 58): заперечення відповідача проти позову може свідчити про його інтерес до дитини. Однак у цій справі заперечення відповідача має суто декларативний характер. Воно не підтверджене жодними його діями ані до звернення позивачки до суду, ані під час розгляду справи. До суду воно не подавалося і суперечить попереднім поясненням самого відповідача органу опіки та піклування. Тому таке заперечення не свідчить про наявність у відповідача реального інтересу до дитини.

Суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Водночас застосування менш суворого заходу у вигляді попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини за обставин цієї справи є неможливим і недоцільним. Відповідач протягом шістнадцяти років жодного разу не виявив бажання брати участь у житті доньки. Сімейних зв`язків між ними фактично не існує. Дитина досягла сімнадцятирічного віку, вважає своїм батьком чоловіка матері ОСОБА_5 , який фактично виконує батьківські обов`язки, і за власним бажанням змінила прізвище та по батькові. Неповнолітня ОСОБА_7 проти задоволення позову не заперечує. Збереження за відповідачем батьківських прав зберегло б за ним права, засновані на спорідненості з дитиною, за повної відсутності виконання ним відповідних обов`язків. Це суперечить найкращим інтересам дитини.

Враховуючи викладене та приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює, що в разі зміни поведінки відповідача та обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, він має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав у порядку статті 169 СК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання невідоме; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа - Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 41511716, Дніпровський район, с. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б.

Повне судове рішення складено та підписано 22.10.2026.

Суддя: О. А. Караул