Постановление суда № 140844091, 16.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7580/26

Провадження № 1-кс/202/7483/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 08.09.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026042210000857 від 28.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла скарга представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 08.09.2026 про закриття кримінального провадження № 12026042210000857 від 28.07.2026.

Скаржник вказує, що копію постанови його представник отримав 18.09.2026, скаргу подано 28.09.2026, тобто в межах строку, встановленого ст. 304 КПК України. Скаржник вважає постанову слідчого передчасною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через неповноту досудового розслідування, посилаючись на те, що: вихідні дані для автотехнічної експертизи (швидкість автомобіля, відстань виявлення пішохода, момент виникнення небезпеки) визначені лише за показаннями водія ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , який не перебував в автомобілі «ВАЗ»; слідчий експеримент з водієм проведено з порушенням методики посекундного розсунення (відстань 18,9 м встановлена безпідставно, замість розсунення здійснено зближення, використано відрізки 0,1 с); темп руху пішохода встановлено лише під час наступного експерименту; в експериментах не брали участі потерпілий і свідок ОСОБА_8 ; не перевірено технічний стан автомобіля «ВАЗ 21093»; не вжито заходів до отримання відеозаписів з камер спостереження та відеореєстраторів; необхідно призначити додаткову судово-автотехнічну експертизу.

Слідчий ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що під час досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії, а механізм ДТП підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Дослідивши доводи учасників та надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги з наступних підстав.

Як вбачається зі скарги та наданих матеріалів, постановою старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 08.09.2026 закрито кримінальне провадження № 12026042210000857 від 28.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних і перевірених доказів (ст. 9 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами провадження.

Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, передбачає порушення водієм правил безпеки дорожнього руху, що спричинило наслідки, та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і наслідками. Слідчий суддя при розгляді скарги перевіряє обґрунтованість і законність рішення слідчого, але не вирішує наперед питань про винуватість особи та достатність доказів для обвинувачення.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 08.09.2026, яка оскаржена скаржником, слідчий при її винесенні виходив з наступного.

Слідчим встановлено, що 27.07.2026 приблизно о 22:20 в районі будинку № 94 по вул. Калиновій у м. Дніпрі водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21093» р.н. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перетинав проїзну частину у невстановленому місці зліва направо відносно руху автомобіля, внаслідок чого пішоходу спричинено тілесні ушкодження. За даним фактом провадження зареєстровано за ч. 1 ст. 286 КК України, 27.08.2026 після отримання висновку судово-медичного експерта його перекваліфіковано на ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитано свідка ОСОБА_7 , який вказав, що рухався автомобілем «SUZUKI SX 4» р.н. НОМЕР_2 в лівій смузі зі швидкістю близько 40 км/год, побачив пішохода, який стояв посеред проїзної частини на розділовій смузі, почав гальмувати і зупинився, після чого пішохід почав перебігати проїзну частину, і позаду нього в правій смузі автомобіль «ВАЗ» р.н. НОМЕР_1 , який рухався трохи з меншою швидкістю, скоїв наїзд на пішохода; дорожнє покриття було сухим і чистим, видимість не обмежувалась, вуличне освітлення працювало.

Допитано свідка ОСОБА_6 (водія «ВАЗ 21093»), який вказав, що рухався в правій смузі зі швидкістю близько 30 км/год із увімкненим ближнім світлом фар, побачив, що автомобіль «SUZUKI SX 4» застосував гальмування, а пішохід вибіг з-за цього автомобіля, який обмежував йому оглядовість, після чого стався наїзд; одразу після наїзду він зупинився, викликав служби 102, 103 та надав пішоходу первинну допомогу.

Допитано свідка ОСОБА_8 , яка була очевидцем події та показала, що два автомобілі щойно рушили від світлофора і рухались не швидко, посеред проїзної частини стояв автомобіль «SUZUKI», пішохід поновив рух і почав перебігати проїзну частину у невстановленому місці, після чого стався наїзд автомобілем «ВАЗ», який рухався трохи повільніше за «SUZUKI».

Допитано потерпілого ОСОБА_3 , який вказав, що не пам`ятає, що відбувалося, в якому саме місці він перетинав проїзну частину, припускає, що вирішив скоротити шлях та пішов поза межами проїзної частини, та зазначив, що має дуже слабкий зір, тому міг не побачити транспортний засіб і перетнути проїзну частину у недозволеному місці.

Також слідчим складено протокол огляду місця ДТП зі схемою та фототаблицею, проведено слідчі експерименти за участю свідка ОСОБА_7 та водія ОСОБА_6 (21.08.2026) для встановлення обставин та механізму ДТП, враховано висновок судово-медичного експерта № 3066е від 26.08.2026, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлено сумісну травму тіла (закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку 2-го ступеня, перелом виличних дуг, відкриті переломи правої великогомілкової та малогомілкової кісток), які за характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Також слідчим враховано висновок судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-26/31383-ІТ від 25.08.2026, за яким водій автомобіля «ВАЗ 21093» повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України; відстань, на якій автомобіль знаходився від місця наїзду в момент виникнення небезпеки для руху (10,0 м), менша за його зупинний шлях при екстреному гальмуванні (17,3 м), тому водій не мав технічної можливості уникнути наїзду, а невідповідностей його дій вимогам п. 12.3 ПДР експерт не вбачає.

На підставі викладеного слідчий дійшов висновку, що у справі проведено всі необхідні слідчі дії, механізм дорожньо-транспортної пригоди об`єктивно підтверджується усіма зібраними доказами, а саме протоколом огляду місця ДТП, схемою та фототаблицею до нього, показаннями водіїв та свідків події, а також що пішохід ОСОБА_3 тілесні ушкодження отримав у разі власних порушень вимог ПДР України; тому склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в діях водія ОСОБА_6 відсутній, і керуючись ст. 7, ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України провадження закрито.

Таким чином, слідчим досліджено обставини справи, опитано водіїв, очевидця та потерпілого, проведено огляд місця події, слідчі експерименти та судові експертизи, і встановлено, що водій автомобіля «ВАЗ 21093» не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, який вибіг на проїзну частину з-за автомобіля, що зупинився, у невстановленому для переходу місці. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вказаним нормам КПК України, є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам справи, слідчим надано обґрунтовані відповіді на питання, які виключають можливість кримінального переслідування водія і обумовлюють закриття провадження.

Доводи скарги щодо вихідних даних експертизи та слідчих експериментів слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Швидкість автомобіля «ВАЗ 21093» (30 км/год) встановлена за показаннями водія, іншим шляхом її встановити неможливо, і вона не суперечить показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за якими «ВАЗ» рухався повільніше за «SUZUKI» (приблизно 40 км/год) і щойно рушив від світлофора. Показання водія як свідка є джерелом доказів (ст. 84 КПК України) і оцінюються у сукупності з іншими доказами.

Відстань 10,0 м, на якій водій мав об`єктивну можливість виявити пішохода, встановлена під час слідчого експерименту від 21.08.2026 за участю понятих та судового експерта шляхом розсунення автомобіля і пішохода-статиста у протилежні від місця наїзду напрямки з подальшим наближенням на відрізки, що відповідають 0,1 с руху. Початкове положення автомобіля (18,9 м) використано для демонстрації відсутності об`єктивної можливості виявити пішохода, а не як вихідний параметр розрахунку.

Доводи представника потерпілого про порушення методики мають характер припущень, а порядок проведення експериментів не вплинув на результат, оскільки дані експерименту зі свідком ОСОБА_7 (темп руху пішохода) при експерименті з водієм не застосовувалися, а були передані експерту для проведення експертизи.

Посилання скаржника на відсутність у слідчих експериментах потерпілого та свідка ОСОБА_8 не свідчить про неповноту розслідування: відповідно до ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться за участю осіб, залучення яких слідчий вважає необхідним; потерпілий обставин події не пам`ятає, а свідок ОСОБА_8 не вказувала відстаней і швидкостей, необхідних для розрахунків.

Доводи щодо технічного стану автомобіля не підтверджені жодними фактичними даними про несправність гальмової системи, рульового керування чи світлових приладів.

Свідки одностайно вказують на ясну погоду, сухе покриття та працююче вуличне освітлення, водій їхав з увімкненим ближнім світлом. Висновок судово-автотехнічної експертизи містить дослідження, відповідає поставленим питанням, зроблений за відповідними методиками, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Доводи скарги щодо необхідності додаткової експертизи є незгодою з висновком, а не доказами його неправильності, тому підстав для її призначення слідчий суддя не вбачає.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим у матеріалах кримінального провадження, і на час розгляду скарги, а скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 9, 94, 110, 284, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 08.09.2026 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12026042210000857 від 28.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1