Решение № 140841696, 21.10.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/603/26

Провадження № 2/931/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28 липня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшов до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання коштів у кредит № 45658342, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 83357. Згідно умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 9000,00 грн строком на 7 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,042%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 6,5% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 585,00 грн. У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45658342 від 03.02.2026 року виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . В подальшому, 25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за вказаним вище кредитним договором. Відповідач належним чином зобов`язання не виконав ні перед первісним кредитором, ані перед позивачем, у зв`язку з чим виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 13931,46 грн, а саме: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26,46 грн - сума заборгованості за процентами, 585,00 грн - сума заборгованості за комісією, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 45658342 в розмірі 13931,46 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26,46 грн - сума заборгованості за процентами, 585,00 грн - сума заборгованості за комісією, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 07 вересня 2026 року витребувано в АТ «Унівесал Банк» інформацію щодо рахунків ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 28.09.2026.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 28 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання та відсутністю відомостей про вручення йому судової повістки.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 65 на звороті). 05 вересня 2026 року від неї надійшла заява, у якій зазначає, що відповідь АТ «Універсал Банк» разом із випискою підтверджує дійсність доказів щодо перерахування коштів відповідачу, а також у заяві від 05 жовтня 2026 року просить розглядати справу у відсутність представника ТОВ «Фінпром Маркет», проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 59, 67).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, яка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 72). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів (з комісією за надання кредиту) № 45658342, в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 83357 (а.с. 18-25).

Згідно п. 2.1 кредитного договору № 45658342 від 03.02.2026 року кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

У п. 2.2.1-2.2.4 Кредитного договору сторони обумовили параметри та умови кредиту. Зокрема, сума кредиту становить 9000,00 грн; строк кредитування (строк договору) 7 днів; процентна ставка/день 0,042 % (фіксована); комісія за надання кредиту 6,5% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 585 грн; дата надання кредиту 03.02.2026; дата повернення кредиту (останній день) 09.02.2026; денна процентна ставка/день 0,970 %; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) за день 4,00%; пеня/день 4.00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 5352,56%; орієнтовна загальна вартість кредиту 9611,46 грн., загальні витрати за кредитом 611,46 грн.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Кредитного договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (п.6.1 Кредитного договору).

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здіснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Пунктом 10.7.1 кредитного договору встановлено, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 11.1.2 кредитного договору позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення. Договір укладений із використанням мобільного застосунку MyCredit: кредити онлайн на карту (п.11.3).

З Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписаної відповідачем електронним підписом, вбачається, що відповідач ознайомлений та погоджується з загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою, сумою процентів за користування кредитом, датами платежів (а.с. 25).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Частиною 12 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що ОСОБА_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 03.02.2026 року направлено одноразовий ідентифікатор 83357 (а.с. 27).

Отже, договір надання коштів (з комісією за надання кредиту) № 45658342 від 03.02.2026 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який був надісланий ОСОБА_1 , що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 03.02.2026 року ОСОБА_1 було видано суму кредиту в розмірі 9000,00 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 20/05/26-50476 від 20.05.2026 року та квитанцією АТ «Таскомбанк» (а.с. 28, 28 на звороті).

Із відповіді АТ «Універсал Банк» від 29.07.2026 року № БТ/Е-40715 від 16.09.2026 року, до якої долучено довідку про рух коштів по картці від 16.09.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку зараховано, зокрема, 03.02.2026 року грошові кошти у сумі 9000,00 грн (а.с. 55, 56-57).

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 45658342 від 03.02.2026 року, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Із розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором № 45658342 від 03.02.2026 року, станом на 20.05.2026 року становить 13931,46 грн, що складається із 9000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 26,46 грн заборгованості за процентами, 4320,00 грн заборгованості за понадстрокове користування, 585,00 грн заборгованості за комісією (а.с. 29 на звороті-30).

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

25 лютого 2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги (а.с. 31-34).

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850021654.1 від 26.05.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року згідно з реєстром прав вимог №8 від 20 травня 2026 року (а.с. 36 на звороті).

Із витягу з реєстру прав вимоги № 8 від 20 травня 2026 року, залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 45658342 від 03.02.2026 року, становив 13931,46 грн, що складається із 9000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 26,46 грн заборгованості за процентами, 4320,00 грн заборгованості за процентами за понадстрокове користування, 585,00 грн заборгованості за комісією (а.с. 35-36).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 45658342 від 03 лютого 2026 року та вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Із розрахунку суми заборгованості, сформованого ТОВ «Фінпром Маркет», вбачається, що станом на 22.06.2026 року у ОСОБА_1 за кредитним договором № 45658342 від 03.02.2026 року загальний розмір заборгованості становить 13931,46 грн, з яких 9000,00 грн - заборгованість за тілом, 26,46 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за пенею, 585,00 грн заборгованість за комісією, 4320,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування (а.с. 63).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінпром Маркет», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 9000,00 грн та 26,46 грн заборгованості за процентами підлягає до задоволення.

Підлягає до задоволення і вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією 585,00 грн., як передбачено кредитним договором.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача 4320,00 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування за період з 10.02.2026 по 21.02.2026, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 03.02.2026.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача процентів нарахованими за понадстрокове користування кредитними коштами, а тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищенаведеним договором позики щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 45658342 від 03.02.2026 в розмірі 9611,46 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26,46 грн заборгованості за процентами, 585,00 грн заборгованості за комісією.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст. 137 ЦПК України разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено договір № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року з додатками, укладений між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» та ТОВ «Фінпром Маркет» (а.с. 37-40), акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 11.05.2026 року (а.с. 41 на звороті-42 на звороті), витяг з акту № 2-ФП від 12.05.2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року (а.с. 41), з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, а також їхня вартість, а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500 грн, судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта суді) - 4000 грн, всього 4500 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 виданого 03 квітня 2018 року Ткаченко Ю.О. та копію ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1287257 від 03 вересня 2025 року (а.с. 42, 42 на звороті).

У позовній заяві, представник позивача просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн, однак надав документи лише на підтвердження таких витрат у розмірі 4500 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3105 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1837 грн.

На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором надання коштів (з комісією за надання кредиту) № 45658342 від 03 лютого 2026 року в розмірі 9611 (дев`ять тисяч одинадцять) грн 46 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3105 (три тисячі сто п`ять) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко