Решение № 140835324, 22.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20275/25

Провадження № 2/522/2980/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення моральної шкоди, у якій позивачка просить суд:

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 , права користування зовнішнім блоком промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006, що встановлений у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, б-р Французький, 13-А, шляхом забезпечення безперешкодного доступу до зовнішнього блоку промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006;

- стягнути з ОСББ «КРІТ» моральну шкоду у розмірі 40 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано на розгляд судді Павлик І.А.

Ухвалою суду від 10.09.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання призначено на 16 жовтня 2025 року.

15 жовтня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла зустрічна позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач за зустрічним позовом просив:

- зобов`язати ОСОБА_1 протягом 3-х днів після набрання рішення законної сили за власний рахунок демонтувати зовнішній блок кондиціонеру (разом з відповідними технічними трасами), який встановлений на стіні у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , над паркувальним місцем №24 та привести несучі та несучо-огорорджувальні конструкції у попередній стан шляхом очистки стін та оштукатурювання, шпатлювання, фарбування стін в межах паркувального місця №24, з дотриманням технічних вимог щодо проведення відповідних робіт;

- здійснити розподіл судових витрат.

16 жовтня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСББ «КРІТ» надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

У підготовче засідання, призначене на 16 жовтня 2025 року з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовчий розгляд справи до 25.11.2025.

У підготовче засідання, призначене на 25.11.2025 з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву. Визначено відповідачу за зустрічним позовом 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання відкладено на 15 січня 2026 року.

25 листопада 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Борогана Валентина Володимировича надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи фото спліт-системи кондиціонування нежитлового приміщення №6; копію акту фіксації від 11.06.2015; копію договору від 21.04.2015 №1240.

25 листопада 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Борогана Валентини Володимировича про виклик свідків, у якій заявниця просила викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

У підготовче засідання, призначене на 15 січня 2026 року учасники справи не з`явилися. Наступне підготовче засідання призначено на 17.02.2026 та відкладено на 19.03.2026.

17 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Борогана Валентина Володимировича надійшли додаткові пояснення.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. від 29.04.2026 року №1300/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 01.05.2026 справу прийнято до провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 04 червня 2026 року.

03 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСББ «КРІТ» надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Борогана Валентина Володимировича надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 04 червня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовчий розгляд справи на 16 червня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 16.06.2026 з`явився представник позивача та представник відповідача. Ухвалою суду від 16.06.2026 задоволено клопотання представника позивача адвоката Борогана Валентини Володимировича про виклик свідків. Відкладено підготовче засідання на 08.07.2026.

07 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Борогана Валентина Володимировича надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 07 липня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовчий розгляд справи на 16 вересня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 16 вересня 2026 року з`явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.09.2026.

У судове засідання, призначене на 24 вересня 2026 року з`явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Здійснено допит свідка ОСОБА_2 . Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 30 вересня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо первісної позовної заяви суд зазначає наступне.

У первісній позовній заяві позивачка просить суд:

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 , права користування зовнішнім блоком промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006, що встановлений у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення безперешкодного доступу до зовнішнього блоку промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006;

- стягнути з ОСББ «КРІТ» моральну шкоду у розмірі 40 000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

Щодо вимоги про усунення перешкод, суд зазначає наступне.

30 квітня 2013 року між ТОВ «ТО «ДЮК» та ОСОБА_1 було укладено договір пайової участі у будівництві №30/04/Ф/1.6., за яким забудовник прийняв пайовика у пайову участь в будівництві об`єкту капітального будівництва, у зв`язку з чим, після внесення свого паю та здачі об`єкту капітального будівництва пайовик отримує у власність об`єкт ненрухомого майна згідно технічного опису, наведеного в Додатку №1 до договору.

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення №6 у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про право власності від 08.07.2014 № НОМЕР_1 .

Згідно копії видаткової накладної від 14.09.2013 №56, було придбано у ФОП ОСОБА_3 було придбано кондиціонер «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006. У розділі «Покупець» зазначена ОСОБА_1 .

Згідно п.5.5.6 -5.5.7 Договору від 30.04.2013 №30/04/Ф/1.6, пайовик зобов`язаний не виконувати самостійно або з залученням третіх осіб які-небудь роботи на об`єкті нерухомості до підписання акту приймання-передачі на об`єкт нерухомого майна без згоди забудовника.

Пайовик не має права без узгодження з забудовником виконувати будь-які роботи, що змінюють екстер`єр об`єкта капітального будівництва (установка зовнішніх блоків кондиціонування, додаткове остіклення тощо.

28 жовтня 2013 року ТОВ «ТО «ДЮК» надало згоду на монтаж зовнішнього блоку промислового кондиціонеру. З його змісту вбачається, що товариство надало дозвіл власнику майнових прав нежитлового приміщення з будівельним номером 1,6 на встановлення зовнішнього блоку промислового кондиціонера в паркінгу багатоквартирного будинку над паркомісцем №24. У згоді вказано, що монтаж зовнішнього блоку кондиціонера має бути виконаний без створення перешкод для доступу до машиномісць, інженерних мереж та проходів. Також у згоді вказано, що ця згода є підтвердженням погодження забудовником щодо встановлення/монтажу зовнішнього блоку кондиціонеру «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006 у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

21 квітня 2016 року між ТОВ «ТО «ДЮК» та ТОВ «АФРОДІТА-2015» було підписано акт приймання-передачі, за яким на баланс ТОВ «АФРОДІТА-201» було передано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту.

Згідно вимоги від 18.07.2025, складеної ОСББ «КРІТ», об`єднання вимагало у ОСОБА_1 негайно припинити використання кондиціонер, зовнішній блок якого розміщено у паркінгу та у строк до 27.07.2025 за власний рахунок демонтувати зовнішній блок кондиціонера з відповідними трасами, привести несучі та несучо-огороджувальні конструкції будинку у первісний стан.

Звертаючись до суду із позовом, позивач за первісним позовом зазначає про те, що дії відповідача, пов`язані із обмеженням доступу до зовнішнього блоку кондиціонера обмежують її право володіння та користування майном, а саме, вказаним кондиціонером. Більше того, такі дії на думку позивача порушують її права як співвласника на доступ до місць загального користування та допоміжних приміщень, які розташовані в будинку, в тому числі у паркінгу, а тому, існують підстави для звернення до суду із негаторним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач за первісним позовом посилається на те, що надані позивачем докази не є належними, оскільки, не засвідчені у встановленому законом порядку.

Вказує, що стіни паркінгу є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, а тому, саме співвласниками багатоквартирного будинку належить право розпоряджання, володіння та користування ними. Прийняття рішення з будь-яких питань, що стосуються використання спільного майна до моменту створення ОСББ «КРІТ» належали до виключної компетенції загальних зборів співвласників, а після створення ОСББ такі повноваження належать до зборів ОСББ. Рішення про надання дозволу на встановлення кондиціонера рішенням зборів співвласників не приймалося. Посилаються на те, що саме власнику паркувального місця належить встановлення зовнішнього блоку кондиціонера безпосередньо над паркомісцем.

Поряд з тим, такі доводи відповідача за первісним позовом є хибним з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Право власності особи може бути захищено лише у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном».

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

У п.6 ч.1 ст.1 Закону встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що стіна будинку є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому, оскільки ОСОБА_1 будучи співвласником багатоквартирного будинку має право користуватися спільним майном багатоквартирного будинку, в тому числі, стіною із дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Дійсно, особливості використання спільного майна багатоквартирного будинку належить до створення ОСББ встановлюється законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Після створення ОСББ дане питання врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 15.11.2013 №ОД143133190285, будівництво багатоквартирного житлового будинку з мансардним поверхом, офісними приміщенням та приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 прийнято вважати закінченим будівництвом, а об`єктом готовим до експлуатації.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ» було створено 15.06.2016, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Поряд з тим, згода на встановлення кондиціонера була видана ТОВ «ТО «ДЮК» 28 жовтня 2013 року, тобто, до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію та до моменту створення у будинку ОСББ.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на який відповідач посилається у відзиві було прийнятий 14 травня 2015 року та набрав чинності 01 липня 2015 року, тобто, після встановлення кондиціонера.

Жодним нормативно-правовим актом в редакції, чинній на момент надання згоди на встановлення кондиціонера не було встановлено обов`язку отримання згоди інших співвласників багатоквартирного будинку на встановлення такого майна.

Окрім того, відповідач не довів ту обставину, що будь-які інші об`єкти нерухомого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 належали будь-яким іншим особам на момент надання згоди, зокрема, відсутні відомості про осіб, які були власниками об`єктів, дату набуття права власності.

ТОВ «ТО «ДЮК» могло виступати єдиним власником, або власником більшості об`єктів нерухомого майна, що розташовані в об`єкті будівництва, що давало б такому підприємству переважне право на надання згоди на розпоряджання спільним майном.

Варто зауважити, що ч.1 ст.331 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Оскільки, ТОВ «ТО «ДЮК» виступало замовником будівництва (забудовником), саме воно було власником об`єктів нерухомого майна, що входять до складу об`єкта будівництва до моменту завершення будівництва та передачі майна пайовикам за актом прийому-передачі.

У зв`язку з чим, відповідачем за первісним позовом не доведено факт порушення ОСОБА_1 порядку встановлення зовнішнього блоку кондиціонера.

На підтвердження того, що ОСББ «КРІТ» чинить перешкоди у користуванні кондиціонером, позивачем було надано копію акту про недопуск проведення профілактичних робіт обладнання кондиціонера нежитлового приміщення №6 у будинку АДРЕСА_1 складеного 22.07.2025. Зі змісту акту вбачається, що ОСОБА_1 , було запрошено спеціаліста для подовження і виведення дренажу трубки зовнішнього блоку кондиціонера, який знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 . Правління ОСББ «КРІТ» обмежило доступ ОСОБА_1 та спеціалісту по обслуговуванню кондиціонера допуск для вчинення таких дій. Вказаний акт підписано ОСОБА_1 та спеціалістом по обслуговуванню кондиціонерів Проскуровим М.В. В акті наявна відмітка про те, що представник ОСББ «КРІТ» відмовився від підписання даного акту.

Разом із позовом було надано копію відповіді ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, зі змісту якого вбачається, що в ході проведення обстеження було встановлено, що у ОСОБА_1 кондиціонер знаходиться на території підвалу ОСББ «КРІТ», яке обмежило доступ до своєї території, де знаходиться її блок від кондиціонеру.

Заявляючи про те, що вказані докази є недопустимими, відповідач зазначає про те, що копії вказаних документів не засвідчені. Вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки, на копіях вказаних документів наявна проставлена печатка «Копія вірна» та наявний підпис представника позивача за первісним позовом.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позову відповідач за первісним позовом не спростував надані позивачем докази, не надав доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСББ «КРІТ» забезпечує ОСОБА_1 безперешкодний доступ до належного їй кондиціонера.

Тому, враховуючи те, що порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства під час встановлення зовнішнього блоку кондиціонера не встановлено, беручи до уваги те, що факт належності ОСОБА_1 зовнішнього блоку кондиціонера, а також факт вчинення зі сторони ОСББ «КРІТ» перешкод у користуванні кондиціонером підтверджуються належними та допустимими доказами, а такі дії зі сторони ОСББ «КРІТ» вочевидь порушують право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У первісній позовній заяві позивачка просить стягнути з ОСББ «КРІТ» моральну шкоду у розмірі 40 000,00 гривень.

Позовна заява в цій частині мотивована тим, що внаслідок таких дій ОСББ «КРІТ» в неї відбувалися психологічні переживання та стрес. Постійні конфлікти з представниками ОСББ, відчуження беззахисності перед неправомірними діями правління та неморжливість відстояти своє право на власність у короткий строк спричинили значене нервове напруження та емоційну нестабільність. Були порушені нормальні життєві зв`язки, зокрема, позивачка була вимушена припинити підприємницьку діяльність у літній період. У примішенні без кондиціонера температура сягала +30 градусів Цельсія, що негативно позначилося на самопочутті, спричиняло регулярні головні болі, підвищений тиск.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить із того, що належне позивачці житлове приміщення є нежитловим, а тому, відсутність кондиціонування у вказаному приміщенні не могло порушити нормальну життєдіяльність позивачки.

Посилання на постійні конфлікти з представниками ОСББ не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Не підтверджується і той факт, що ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність у нежитловому приміщенні, кондиціонування якого забезпечувалося зовнішнім блоком кондиціонера.

Більше того, посилання на те, що ОСОБА_1 вимушена була припинити підприємницьку діяльність не є самостійною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки, у статті 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдали збитки право на відшкодування доходів, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущену вигоду).

Щодо посилання на фізичні страждання, то позивачка не підтвердила, що вона самостійно користувалася вказаним приміщенням, не підтверджено і зазначений температурний режим, заявлений позивачкою, а також погіршення самопочуття (наприклад, довідка або висновок, складені за результатами проведення медичного огляду).

Тому, з урахуванням зазначеного, суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди відсутні.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжної інструкції від 07.09.2025 №8390-2246-6431-6547 ОСОБА_1 сплатила в якості судового збору грошову суму у розмірі 2 422,40 гривень. (1211,20 гривень за вимогу майнового характеру та 1 211,20 гривень за вимогу немайнового характеру).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час розгляду справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення немайнової вимоги у повному обсязі та відмови у задоволенні позову в частині майнової вимоги.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1 211,20 гривні.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, 30 квітня 2013 року між ТОВ «ТО «ДЮК» та ОСОБА_1 було укладено договір пайової участі у будівництві №30/04/Ф/1.6., за яким забудовник прийняв пайовика у пайову участь в будівництві об`єкту капітального будівництва, у зв`язку з чим, після внесення свого паю та здачі об`єкту капітального будівництва пайовик отримує у власність об`єкт ненрухомого майна згідно технічного опису, наведеного в Додатку №1 до договору.

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення №6 у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про право власності від 08.07.2014 № НОМЕР_1 .

Згідно копії видаткової накладної від 14.09.2013 №56, було придбано у ФОП ОСОБА_3 було придбано кондиціонер «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006. У розділі «Покупець» зазначена ОСОБА_1 .

Згідно п.5.5.6 -5.5.7 Договору від 30.04.2013 №30/04/Ф/1.6, пайовик зобов`язаний не виконувати самостійно або з залученням третіх осіб які-небудь роботи на об`єкті нерухомості до підписання акту приймання-передачі на об`єкт нерухомого майна без згоди забудовника.

Пайовик не має права без узгодження з забудовником виконувати будь-які роботи, що змінюють екстер`єр об`єкта капітального будівництва (установка зовнішніх блоків кондиціонування, додаткове остіклення тощо.

28 жовтня 2013 року ТОВ «ТО «ДЮК» надало згоду на монтаж зовнішнього блоку промислового кондиціонеру. З його змісту вбачається, що товариство надало дозвіл власнику майнових прав нежитлового приміщення з будівельним номером 1,6 на встановлення зовнішнього блоку промислового кондиціонера в паркінгу багатоквартирного будинку над паркомісцем №24. У згоді вказано, що монтаж зовнішнього блоку кондиціонера має бути виконаний без створення перешкод для доступу до машиномісць, інженерних мереж та проходів. Також у згоді вказано, що ця згода є підтвердженням погодження забудовником щодо встановлення/монтажу зовнішнього блоку кондиціонеру «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006 у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

21 квітня 2016 року між ТОВ «ТО «ДЮК» та ТОВ «АФРОДІТА-2015» було підписано акт приймання-передачі, за яким на баланс ТОВ «АФРОДІТА-201» було передано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту.

Згідно вимоги від 18.07.2025, складеної ОСББ «КРІТ», об`єднання вимагало у ОСОБА_1 негайно припинити використання кондиціонер, зовнішній блок якого розміщено у паркінгу та у строк до 27.07.2025 за власний рахунок демонтувати зовнішній блок кондиціонера з відповідними трасами, привести несучі та несучо-огороджувальні конструкції будинку у первісний стан.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСББ «КРІТ» посилається на те, що до об`єднання звернулися співвласники багатоквартирного будинку із колективною заявою, у якій просили вжити заходів щодо демонтажу зовнішніх блоків кондиціонерів встановлених у паркінгу з підстав порушення права спільної власності. Також, з такими заявами звернувся в тому числі власник машиномісця № НОМЕР_2 . У зв`язку з чим ОСББ «КРІТ» звернулося до ОСОБА_1 із вимогою, яка у грубій формі відмовилася від пропозиції демонтувати кондиціонер. Вказує, що жодних рішень щодо встановлення та використання зовнішніх блоків кондиціонерів не приймалися, а тому, ОСОБА_1 самовільно встановила кондиціонер, у зв`язку з чим, існують підстави для його демонтажу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Право власності особи може бути захищено лише у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном».

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

У п.6 ч.1 ст.1 Закону встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що стіна будинку є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому, оскільки ОСОБА_1 будучи співвласником багатоквартирного будинку має право користуватися спільним майном багатоквартирного будинку, в тому числі, стіною із дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Як вже було зазначено судом, згода на встановлення кондиціонера була видана ТОВ «ТО «ДЮК» 28 жовтня 2013 року, тобто, до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію та до моменту створення у будинку ОСББ.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на який відповідач посилається у відзиві було прийнятий 14 травня 2015 року та набрав чинності 01 липня 2015 року, тобто, після встановлення кондиціонера.

Жодним нормативно-правовим актом в редакції, чинній на момент надання згоди на встановлення кондиціонера не було встановлено обов`язку отримання згоди інших співвласників багатоквартирного будинку на встановлення такого майна.

Навпаки, у ч.ч.1-2 ст.368 ЦК України в редакції, чинній на момент отримання згоди та встановлення кондиціонера було визначено, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Тобто, отримання згоди від співвласників багатоквартирного будинку було необхідним лише у випадку, коли співвласник майна хотів розпорядитися таким майном.

За загальним правилом, право розпорядження - забезпечена законом можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі: передавати її іншим особам у власність чи тимчасове володіння і користування, а в деяких випадках - і в розпорядження (договір комісії).

Встановлення кондиціонера не визначає фактичну та юридичну роль спільного майна багатоквартирного будинку, а лише свідчить про його користування ОСОБА_1 як співвласником багатоквартирного будинку, яке могло бути реалізовано нею без отримання згоди будь-яких інших осіб.

У ст.5 ЦК України визначено, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Оскільки, законодавство, що передбачає встановлення режиму користування спільним майном співвласників багатоквартирного будинку у якому не створено ОСББ було прийнято 14 травня 2015 року, тобто, після отримання згоди від ТОВ «ТО «ДЮК» на встановлення кондиціонера та його фактичного встановлення, то застосування в подальшому вказаного законодавства призведе до обмеження прав ОСОБА_1 , що з урахуванням ст.5 ЦК України не допускається.

Більше того, застосування вказаного законодавства призведе до порушення принципу правової визначеності, оскільки, у разі застосування до правовідносин які існували раніше нового законодавства, будь-яка особа яка уже набула якесь право або здійснила якусь дію, буде вимушена повторно вчиняти дії, пов`язані із набуттям такого права або вчиненням певної дії.

Окрім того, відповідач не довів ту обставину, що будь-які інші об`єкти нерухомого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 належали будь-яким іншим особам на момент надання згоди, зокрема, відсутні відомості про осіб, які були власниками об`єктів, дату набуття права власності.

ТОВ «ТО «ДЮК» могло виступати єдиним власником, або власником більшості об`єктів нерухомого майна, що розташовані в об`єкті будівництва, що давало б такому підприємству переважне право на надання згоди на розпоряджання спільним майном.

Варто зауважити, що ч.1 ст.331 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Договором від 30.04.2013 передбачено, що об`єкт передається пайовику після внесення свого паю та здачі об`єкту в експлуатацію.

У п.3.1 Договору визначено, що право на об`єкт нерухомості за цим договором передаються забудовником пайовику шляхом підписання акту прийому передачі.

Оскільки, ТОВ «ТО «ДЮК» виступало замовником будівництва (забудовником), саме воно було власником об`єктів нерухомого майна, що входять до складу об`єкта будівництва до моменту завершення будівництва, прийняття його в експлуатацію та передачі майна пайовикам за актом прийому-передачі.

За таких обставин, підстави вважати, що кондиціонер було встановлено із порушенням вимог чинного законодавства відсутні.

На підтвердження звернення співвласників багатоквартирного будинку із вимогою демонтувати кондиціонер позивачем за зустрічним позовом було подано:

- копію заяви співвласників багатоквартирного будинку;

- копію заяви ОСОБА_4 щодо демонтажу зовнішніх блоків кондиціонерів, встановлених у паркінгу багатоквартирного будинку.

Поряд з цим, ОСББ «КРІТ» не надало доказів, які б підтверджували те, що особи, які підписалися у спільній заяві є власниками об`єктів нерухомого майна у будинку, що перебуває в обслуговуванні ОСББ «КРІТ».

У заяві ОСОБА_4 вказано, що саме вона є власником машиномісця АДРЕСА_3 . На підтвердження того, що остання є власником машиномісця, позивачем за зустрічним позовом було подано копію витягу з ДРРП від 26.10.2015 №46316903.

Зі змісту наданого витягу вбачається, що вказаний об`єкт належить останній на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 26.10.2015, тобто, набуте після встановлення зовнішнього блоку кондиціонера.

Під час розгляду справи ОСББ «КРІТ» не надало суду для огляду оригінали вказаних заяв.

Не заявлялися клопотання про допит осіб, які підписали спільну заяву, у тому числі власника машиномісця, біля якого встановлено зовнішній блок кондиціонера.

У зустрічній позовній заяві ОСББ «КРІТ» посилається на те, що внаслідок використання кондиціонера псується спільне майно багатоквартирного будинку, в тому числі створюється загроза руйнування несучих та несучо-огороджувальних конструкцій будинку. Відбулося збільшення рівня вологи, шуму, вібрації, температури повітря.

Проте, вказані обставини не підтверджуються жодними доказами по справі.

ОСББ «КРІТ» не надало суду висновок експерта, складений за їх замовленням, та який би підтверджував те, що використання кондиціонера саме Колчіно. В.В. створює загрозу руйнування несучих та несучо-огороджувальних конструкцій, або якимось чином впливає на рівень вологи, шуму, вібрації або температури повітря.

Правом на звернення до суду із клопотанням про призначення відповідної експертизи ОСББ «КРІТ» не скористалося.

Щодо посилання ОСББ «КРІТ» на те, що встановлення та використання зовнішнього блоку призвело до звуження площі паркування, що призводить до необхідності паркування транспортного засобу поза межами паркомісця, то вказана обставина на думку суду жодним чином не порушує права ОСББ «КРІТ», а може стосуватися прав та інтересів виключно власника такого машиномісця.

Більше того, такі обставини не підтверджуються належними доказами по справі.

У судовому засіданні, призначеному на 24.09.2026 було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що працювала менеджером-управителем в ОСББ «КРІТ» у період з 2020 по 2023 роки.

Вказана обставина також підтверджується копією трудової книжки останньої, де наявний запис про прийняття на роботу від 10.03.2020 в ОСББ «КРІТ» на посаду менеджера-управителя та запис про звільнення від 29.09.2023.

Свідок пояснила, що забудовником було заборонено розміщення зовнішніх блоків кондиціонера на фасаді будинку, тому, було розмішено кондиціонери в приміщенні паркінгу. Вказала, що кондиціонер, що ОСОБА_1 був розташований в місці, якому нікому не заважав, вода з кондиціонера відходила у каналізаційний злив, який був поряд по трубці. Вказала, що за період її трудової діяльності будь-яких скарг на роботу кондиціонера не надходило.

Суд також зауважує, що під час розгляду справи було встановлено неоднаковий підхід до можливості користування кондиціонерами усіма співвласниками багатоквартирного будинку. Так, до додаткових пояснень від 17.02.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Бороган Валентин Володимирович долучив фото будинку, зі змісту яких вбачається, що на фасаді будинку встановлена значна кількість зовнішніх блоків кондиціонерів.

Окрім того, у статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, в тому числі, питання про використання спільного майна.

Поряд з тим, ОСББ «КРІТ» не надало суду рішення загальних зборів, у якому було б прийнято рішення про демонтаж зовнішніх блоків кондиціонерів, в тому числі зовнішнього блоку кондиціонеру ОСОБА_1 .

Тому, враховуючи те, що під час розгляду справи не встановлено порушення ОСОБА_1 чинного законодавства під час монтажу кондиціонера, беручи до уваги те, що ОСББ «КРІТ» не довело ту обставину, що робота кондиціонера негативно впливає на стан несучих та несучо-огороджувальних конструкцій, а також те, що загальні збори ОСББ не приймали рішення про демонтаж вказаного кондиціонера, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов`язати відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ», м. Одеса, б-р Французький, 13-А,ЄДРПОУ 40570774, усунути перешкоди у здійсненні позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , права користування зовнішнім блоком промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006, що встановлений у паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення безперешкодного доступу до зовнішнього блоку промислового кондиціонера марки «IDEA», модель IOU-48HN(ITB-48HRN1) SN:D202024310913116160006.

Стягнути з відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КРІТ», м. Одеса, б-р Французький, 13-А,ЄДРПОУ 40570774, на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.