Решение № 140831922, 22.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2933/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомГуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної радидоКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харківпро стягнення коштівбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харківпро стягнення 11 949,52 грн. боргу по договору № 826 від 28.10.2025 року

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 826 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 28.10.2025 в частині відшкодування позивачу вартості комунальних послуг у розмірі 11 949,52 грн., спожитих Військовою частиною НОМЕР_1 під час користування переданим їй нерухомим майном.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 позов залишено без руху, надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви.

25.08.2026 на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про усунення недоліків (вх.№20860).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №922/2933/26 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

03.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 21574) в якому просить відмовити у позові, посилаючись при цьому на те, що позивач не звертався вчасно до КЕВ м. Харків з пакетом документів на відшкодування за спожиту електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії за жовтень-грудень 2025 року, чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги. При цьому наголошує, що відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань, а відсутність відповідного фінансування унеможливлює погашення заборгованості за попередній бюджетний період інакше, як на підставі рішення суду.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з приписами ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2025 між Гуманітарним відділом Шевченківської селищної ради(Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків код ЄДРПОУ 07923280 (Сторона 3) був укладений Договір № 826 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном на підставі якого Гуманітарний відділ Шевченківської селищної ради передав в тимчасвое користування Військовій частині НОМЕР_1 за актом від 12.10.2025 приймання-передачі нерухомого майна до договору спільного тимчасового безоплатного використання від 28.10.2025 року № 826 нежитлове приміщення, загальною площею 2738,9 кв.м (далі - Майно).

Згідно п.3.1 Договору № 826 Спільне тимчасове користування майном здійснюється на безоплатній основі.

Віповідно до п.3.2 Договору № 826 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору.

Пунктом 3.3 Договору № 826 передбачено, що відшкодування за спожиті Стороною 2 комунальні послуги сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТПВ) за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно до п 8.2. Договору № 826 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.

Згідно з п.10.1 Договору № 826 Строк його дії відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, з 01 жовтня 2025 року до 31 грудня 2025 року включно, але не довше дії воєнного стану.

За результатами користування майном і споживанням електричної енергії 30.01.2026 був складений договір №4 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (Сторона 1, Платник), Шевченківською селищною радою (Сторона 2, Балансоутримувач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 3, Споживач).

Наявний в матеріалах справи договір №4 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії підписаний Шевченківською селищною радою та Військовою частиною НОМЕР_1 . Зі сторони Квартирно- експлуатаційного відділу міста Харків вказаний Договір не підписано.

Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона 2 забезпечує постачання /оплату електричної енергії, що використовується Стороною 3, а Сторона 1 відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 28.10.2025 року №826.

Пунктом 1.3 Договору визначено запланований обсяг споживання та розподілу електричної енергії що складає 1000 кВт/год, в тому числі по місяцям: листопад 2025 року 560 кВт/год., грудень 2025 року - 440 кВт/год.

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна вартість договору на дату його складання становить 11949,52грн. грн. , у тому числі ПДВ 1991,59 грн.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що щомісячно, в термін до 15 числа місяця за розрахунковим, Сторона 2 та Сторона 3 повинні надати Стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого надаються відповідні документи: п.3.5 та акт звірки взаєморозрахунків підписаних Стороною 2 та Стороною 3.

Відповідно до п. 3.6 Договору оплата здійснюється згідно ст.46, 48,49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акта виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Сторони 1 за відповідним кодом видатків).

Пунктом 4.2.2 договору передбачено обов`язок Сторони 1 своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати Стороні 2 витрати за спожиту Стороною 3 електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до показників встановлених засобів обліку або розрахунку спожитої електричної енергії (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Сторони 1 за відповідним кодом видатків).

На підтвердження обсягів та вартості спожитої електричної енергії позивачем надано акт виконаних робіт (надання послуг) №1 від 30.01.2026 про спожиту в період з 01.11.2025 року по 31.12.2025 електричну енергію на загальну суму 8993,38 грн., акт виконаних робіт (надання послуг) №2 від 30.01.2026 про спожиті послуги з розподілу та перетікання реактивної електроенергії в період з 01.11.2025 року по 31.12.2025 на загальну суму 2956,14 грн., а також акт фіксації показників лічильника електричної енергії за відповідні розрахункові періоди на обсяг спожитої та розподіленої електричної енергії 1000 кВт/год.

Позивач листом від 10.03.2026 №188 звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків із вимогою про сплату заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг за 2025 рік у розмірі 11 949,52 грн, яка виникла на підставі укладених між сторонами договорів.

У відповідь на зазначене звернення Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків листом №583/3362 від 21.04.2026 повідомив позивача про неможливість здійснення оплати заборгованості за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії за за період з 01.11.2025 року по 31.12.2025 року., посилаючись на свій статус бюджетної установи та положення Бюджетного кодексу України, відповідно до яких проведення платежів здійснюється в межах затверджених бюджетних асигнувань. Водночас відповідач зазначив про неможливість подання відповідного платіжного доручення до органу Казначейства України та запропонував позивачу звернутися до Господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо відшкодування заборгованості.

Отже, сума компенсації за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну за період з 01.11.2025 року по 31.12.2025 року складає 11 949,52 грн, з урахуванням розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії.

При цьому, відповідачем не заперечувався факт та розмір суми заборгованості, а також обсяг спожитої електричної енергії.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 11 949,52 грн. боргу по договору № 826 від 28.10.2025 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов п. 3.3 Договору № 826 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном укладено договір №4 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії.

Договір №4 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії підписаний тільки з боку Шевченківської селищної ради та Військової частини НОМЕР_1 . Зі сторони Квартирно- експлуатаційного відділу міста Харків вказаний Договір не підписано.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч.2 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки плата за саму діяльність балансоутримувача умовами договору не передбачена, за своєю правовою природою зазначений договір має ознаки договору про безоплатне надання послуг. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/770/19.

Згідно зі статтею 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Обов`язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції відплатності договорів про надання послуг.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Під фактичними витратами слід розуміти грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів виконавця з повним чи частковим їх споживанням, що здійснюються виконавцем для належного надання послуги. Тягар доведення відповідності понесених витрат, необхідних для виконання договору, лежить на виконавцеві. Виходячи з того, які витрати були понесені виконавцем (у грошовій чи натуральній формі), сторони за узгодженням можуть вирішити питання про відшкодування витрат у формі або грошової компенсації, або повернення речей такого самого роду і якості, відновлення їхніх властивостей. Оцінюючи фактично понесені витрати, слід враховувати тільки ті, які були необхідними для виконання укладеного договору. Жодних інших замовник виконавцеві не сплачує. Не підлягають відшкодуванню прибутки, яких виконавець міг би реально одержати при звичайних умовах, якби в цей час не здійснював виконання договору про надання безоплатних послуг.

В свою чергу відповідач факт укладання Договору №4 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії не заперечує.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 Договору про відшкодування Гуманітарний відділ Шевченківської селищної ради та Військова частина НОМЕР_1 підписали акт фіксації показників лічильника електричної енергії та акти виконаних робіт (наданих послуг), якими підтверджується, що за період з 01.11.2025 року по 31.12.2025 року сума відшкодування за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії становить 11 949,52 грн.

У своїй відповіді №583/3362 від 21.04.2026 відповідач не висловив жодних зауважень щодо фактичних обсягів споживання Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії, застосованих тарифів та розміру заборгованості.

При цьому суд звертає увагу на положення пункту 8.1 Договору №826 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, яким КЕВ м.Харків наділено правом вимагати від Сторони 1 та Сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього Договору. У разі не надання таких документів Сторона 3 звільняється від взятих зобов`язань згідно п.8.2 цього Договору.

Отже, у випадку виникнення сумнівів у правомірності вимог позивача, відповідач мав право витребувати від нього відповідні документи та інформацію, проти таке витребування не здійснювалося, що свідчить про відсутність обґрунтованих заперечень проти існування вищевказаної заборгованості.

Фактично, єдиною підставою для відмови у здійсненні відшкодування електричної енергії відповідачем було зазначено завершення бюджетного періоду.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Стаття 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків бюджету.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

З урахуванням викладеного, оскільки факт споживання Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії, з урахуванням вартості послуг з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, на загальну суму 11 949,52 грн. підтверджується підписаним позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 актами виконаних робіт (наданих послуг) та актом фіксації показників лічильника електричної енергії, які відповідно до п.п.3.1, 3.6 Договору про відшкодування є належними підтверджуючими доказами споживання електричної енергії та вищевказаних послуг, у відповідача існує обов`язок щодо здійснення відшкодування її вартості на користь позивача згідно з п.8.2 Договору № 826 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази здійснення відшкодування витрат за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії в загальній сумі 11 949,52 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 11 949,52 грн. боргу по договору № 826 від 28.10.2025 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м.Харків, вул.Сковороди Григорія, буд.61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, селище Шевченкове, вул.Стуса Василя, будинок 7, код ЄДРПОУ 44031148) 11 949,52 грн. боргу по договору № 826 від 28.10.2025 року та витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю. Мужичук