Решение № 140831770, 22.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2026м. СумиСправа № 920/1173/26

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Білопільський елеватор (вул. Крачківка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 35943861)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс (вул. СКД, буд. 24, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 36066710)

про стягнення 163 279,71 грн

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 147 591,92 грн невідпрацьованої суми попередньої оплати, 4 257,93 грн 3% річних, 11 429,86 грн інфляційних втрат. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 328,00 грн судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами від 25.06.2026 договору про постачання природного газу №922.17 перерахував як попередню оплату у липні 2024 170 582,00 грн.

Відповідач передав позивачу у липні-серпні 2024, липні-серпні 2025 природний газ на суму 22 990,08 грн. Тому, відповідач був зобов`язаний повернути позивачу 147 591,92 грн невикористаної попередньої оплати. Однак, незважаючи на вимоги позивача, відповідач кошти не повернув, позивач звернувся до суду про стягнення суми попередньої оплати та нарахував інфляційні втрати, 3% річних за період прострочки.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали про відкриття провадження у справі від 16.06.2026 в його електронний кабінет (а.с.28).

Тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Рух справи.

Ухвалою суду від 21.09.2026 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між позивачем як Споживачем і відповідачем як Постачальником укладено договір постачання природного газу № 922.17 від 25.06.2020. Ціна газу переглядалась додатковими угодами, що набрали чинності з 01.09.2022, з 01.01.2023 і з 01.08.2023.

Договір укладено на строк до 31 грудня 2020 року, проте за пунктом 12.2 він щороку пролонговувався, оскільки жодна зі сторін не заявила про намір припинити договірні відносини; у частині проведення розрахунків договір діє до повного погашення заборгованості.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем наперед, трьома частинами від вартості планового місячного обсягу газу: тридцять відсотків не пізніше 10 числа, тридцять відсотків не пізніше 20 числа і сорок відсотків не пізніше останнього числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач виставив позивачу рахунок № 52/922.17 від 27.06.2024 на 284 302,08 грн за 17 978 куб.м природного газу. На виконання цього рахунка позивач перерахував відповідачу попередню оплату двома платежами: 85 291,00 грн платіжною інструкцією № 504 від 05.07.2024 і 85 291,00 грн платіжною інструкцією № 540 від 16.07.2024, разом 170 582,00 грн. Обидва платежі виконані банком у дати їх складання, що підтверджується відмітками АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК».

Фактично відповідач передав позивачу природного газу на суму, меншу за сплачену: за актом № 246/922.17 від 31.07.2024 на 12957,74 грн і за актом №101/922.17 від 31.08.2024 на 6754,82 грн.

Актом звіряння розрахунків від 09.09.2024, складеним станом на 01.09.2024 і підписаним обома сторонами із засвідченням печатками, сторони погодили, що заборгованість відповідача на користь позивача становить 150 869,44 грн.

Після складання акта звіряння відповідач передав позивачу газ ще двічі: за актом №69/922.17 від 31.07.2025 на 1902,10 грн і за актом № 168/922.17 від 31.08.2025 на 1375,42 грн. На ці суми залишок попередньої оплати зменшено. Після 31.08.2025 постачання газу припинилось повністю, жодних поставок відповідач не здійснював, кошти позивачу не повертав.

Невикористана сума попередньої оплати становить 147 591,92 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення цих коштів листом від 17.03.2026, надісланим рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта»; вимогу відповідач отримав 26.03.2026. Повторно позивач звертався з претензією вих. № 48 від 19.06.2026. Жодної відповіді відповідач не надав, коштів не повернув.

Тому позивач був змушений звернутися до суду із позовом про стягнення суми невикористаної попередньої оплати та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

Законодавство, що підлягає застосуванню. Висновки суду.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 УК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.

Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові у Верховного Суду від 30.01.2025р. у справі №910/18530/23.

Також відповідно до п. 7.5 договору про постачання природного газу сторони узгодили, що сума, сплачена понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується як погашення заборгованості Споживача за минулі періоди, а за відсутності простроченої заборгованості зараховується Постачальником як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Матеріалами справи підтверджується, що остання поставка природного газу за договором відбулась 31.08.2025 (акт № 168/922.17). Залишок попередньої оплати за пунктом 7.5 договору було зараховано як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць, тобто на вересень 2025 року, проте у вересні 2025 року газ Постачальником не поставлявся. Отже, з першого дня наступного місяця обов`язок повернути аванс є простроченим грошовим зобов`язанням.

Тому суд погоджується з тим, що прострочення відповідача мало місце з 01.10.2025.

Відповідач не подав належних доказів повернення суми попередньої оплати, тому 147 591,92 грн підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4 257,93 грн 3% річних та 11 429,86 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2025 по 16.09.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника виникло зобов`язання повернути покупцеві суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три проценти річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Позивач подав суду розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.22), який перевірено судом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Білопільський елеватор до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс про стягнення 163 279,71 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс (вул. СКД, буд. 24, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 36066710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Білопільський елеватор (вул. Крачківка, буд. 1, м. Білопілля, Сумська область, 41800, код ЄДРПОУ 35943861; р/р НОМЕР_1 в АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», МФО 380548) 147 591,92 грн невідпрацьованої суми попередньої оплати, 4 257,93 грн 3% річних, 11 429,86 грн інфляційних втрат, 3328 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати в електронній формі наказ після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 22.10.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко