Решение № 140831587, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2381/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Березівської окружної прокуратури (67301, Одеська область, місто Березівка, провулок Шаховцева, 4) в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10);

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 36)

до відповідачів:

1. Тилігульського аграрного фахового коледжу (67512, Одеська обл., Березівський р-н, село Курісове, вул. Куриса І., будинок 9);

2. Фізичної особи-підприємця Скоропуда Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору, додаткової угоди та звільнення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Алексанян С. Ж.;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Сенчук А. А. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Березівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з позовом до Тилігульського аграрного фахового коледжу та фізичної особи-підприємця Скоропуда Олександра Анатолійовича про визнання недійсними договору і додаткової угоди та звільнення земельної ділянки.

Прокурор просить визнати недійсними договір № 2 від 04.01.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур та додаткову угоду № 4 від 01.09.2025 до нього, а також зобов`язати ФОП Скоропуда О.А. звільнити земельну ділянку загальною площею 155 га, розташовану на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області за межами населеного пункту, яку він займає на підставі зазначених правочинів.

Позов обґрунтовано тим, що під виглядом надання послуг у навчально-виробничому процесі відповідачі фактично встановили відносини строкового платного користування державною землею. За доводами прокурора, Коледж не є власником землі та не мав повноважень передавати її іншій особі для самостійного господарського використання, а передбаченого земельним законодавством порядку надання державних земель в оренду сторони не дотрималися.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2381/26, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "06" липня 2026 р. о 14:00.

З Довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду від 16.06.2026 вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.06.2026 було доставлено в Електронний кабінет Тилігульського аграрного фахового коледжу 15.06.2026 о 21:13.

Відповідачу ФОП Скоропуд О.А. копія ухвали про відкриття провадження від 15.06.2026 надсилалась судом на поштову адресу, яка є офіційною адресою місцезнаходження відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження вручено члену сім`ї Скоропуд Г.С. 18.06.2026.

26.06.2026 Міністерством освіти і науки України до суду подано письмові пояснення на позовну заяву.

06.07.2026 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області до суду подано письмові пояснення на позовну заяву.

У підготовче засідання 06.07.2026 відповідачі не з`явились, у зв`язку з їх першою неявкою судом відкладено підготовче засідання на 05.08.2026 о 14:30.

У підготовчому засіданні 05.08.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2026 о 12:45.

В судовому засіданні 09.09.2026 судом оголошено перерву перед стадією дослідження доказів до 05.10.2026 о 15:00.

В судовому засіданні 05.10.2026 суд закінчив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення рішення, повідомивши, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 12.10.2026 о 12:45.

12.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиції учасників справи.

3.1. Позиція прокурора.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить визнати недійсними Договір № 2 від 04.01.2023, укладений між Тилігульським аграрним фаховим коледжем та ФОП Скоропудом О.А., і додаткову угоду № 4 від 01.09.2025 до нього, а також зобов`язати ФОП Скоропуда О.А. звільнити земельну ділянку площею 155 га, розташовану на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області за межами населеного пункту.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що землі площею 155 га, визначені спірним договором, є частиною земель, закріплених за державним закладом освіти у зв`язку з розподілом майна Петрівського державного аграрного технікуму. Коледж належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Прокурор посилається на умови договору, за якими ФОП Скоропуд О.А. допускається до земель Коледжу, власними або залученими силами та засобами здійснює повний цикл вирощування сільськогосподарської продукції, фінансує відповідні роботи та набуває у власність усю вироблену продукцію. Натомість Коледж отримує від підприємця плату, розмір якої визначено залежно від площі землі та періоду її використання.

На переконання прокурора, назва платежів винагородою за інформаційно-консультативні послуги не змінює фактичного змісту відносин: підприємець користується землею для власного сільськогосподарського виробництва, а Коледж одержує плату за таке користування. Тому до правочину мають застосовуватися правила про оренду землі відповідно до статті 235 ЦК України.

Прокурор стверджує, що Тилігульський аграрний фаховий коледж не мав повноважень розпоряджатися спірною землею та передавати її у користування іншій особі. Коледж не є власником земельної ділянки, а наявність у нього права постійного користування або самого лише статусу балансоутримувача не наділяє його правом передавати землю в оренду. Право самостійного господарювання, передбачене статтею 95 ЗК України, має здійснюватися безпосередньо землекористувачем і не охоплює можливості передання відповідних правомочностей третій особі.

Окремою підставою недійсності правочину прокурор називає порушення вимог статей 80, 81 Закону України «Про освіту», оскільки землі, закріплені за державним закладом освіти, належать до об`єктів освіти та не можуть використовуватися не за освітнім призначенням або передаватися приватним особам для здійснення діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом.

Прокурор наголошує на відсутності рішення уповноваженого органу про надання землі в оренду та погодження Міністерства освіти і науки України. Визнання правочинів недійсними разом зі звільненням землі, на його думку, забезпечить припинення незаконного користування державними землями та відновлення можливості їх використання за призначенням.

Наявність підстав для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що Міністерство освіти і науки України як орган управління майном коледжу та Головне управління Держгеокадастру в Одеській області як орган, уповноважений здійснювати державний контроль за використанням земель і розпоряджатися землями державної власності, були обізнані про спірні правовідносини, однак самостійно до суду не звернулися.

Прокурор указує, що Міністерство освіти і науки України листами від 10.07.2024 та 25.11.2024 просило органи прокуратури вжити заходів для захисту інтересів держави. Головне управління Держгеокадастру повідомляло про непроведення перевірки дотримання земельного законодавства та також не зверталося з відповідним позовом. Перед пред`явленням позову прокуратура направила цим органам повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», однак вони не вжили самостійних заходів для усунення порушень.

За таких обставин прокурор вважає доведеною бездіяльність компетентних органів та наявність передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і статтею 53 ГПК України підстав для представництва інтересів держави в суді.

3.2. Позиція Міністерства освіти і науки України.

Міністерство підтримує позов у повному обсязі. Зазначає, що після витребування інформації про використання земель закладами освіти та отримання копій договорів встановило, що укладення договору № 2 від 04.01.2023 ним не погоджувалося.

На думку Міністерства, самостійне здійснення підприємцем повного виробничого циклу, використання ним власних ресурсів, набуття права власності на врожай і внесення плати Коледжу відповідають ознакам оренди землі, а не надання Коледжу послуг із вирощування культур. Коледж не вправі передавати третій особі правомочність самостійного використання державної землі.

Міністерство також посилається на вимоги законодавства про управління державною власністю та про освіту, наголошуючи на необхідності збереження майна державного закладу освіти та його використання відповідно до законодавства.

3.3. Позиція Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Головне управління підтримує позов та вважає, що договір є удаваним правочином, який приховує оренду землі. Звертає увагу на обов`язок Коледжу допустити техніку й працівників підприємця на землі та забезпечити безперешкодне виконання робіт, на здійснення підприємцем виробництва за власний рахунок і належність йому всієї продукції.

Управління зазначає, що погоджені платежі мають ознаки плати за користування землею, а формальне посилання на навчальну мету не усуває необхідності оцінити дійсну спрямованість договору та зміст прав і обов`язків його сторін.

3.4. Позиції відповідачів.

Правом на подання відзиву до суду відповідач Тилігульський аграрний фаховий коледж не скористався, будь-яких заяв або письмових пояснень щодо розгляду справи до суду не подав.

Правом на подання відзиву до суду відповідач фізична особа-підприємець Скоропуд О.А. не скористався, будь-яких заяв або письмових пояснень щодо розгляду справи до суду не подав.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Тилігульський аграрний фаховий коледж є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності, бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Зазначене передбачено пунктом 1.14 його Статуту, затвердженого наказом Міністерства від 10.11.2021 № 1209. Основним видом діяльності Коледжу є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти.

04.01.2023 між Коледжем як Стороною-1 та Скоропудом Олександром Анатолійовичем як Стороною-2 укладено договір № 2 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Відповідно до пункту 1.1 Договору його укладено з метою забезпечення умов для проведення виробничого навчання та виробничої практики, виконання робочих навчальних планів і програм, застосування досягнень науки та передового досвіду сільськогосподарського виробництва, отримання високих і стійких урожаїв, удосконалення форм і методів ведення господарства та раціонального використання земельних ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети сторони передбачили надання послуг із вирощування сільськогосподарських культур, а саме виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт із посіву, вирощування та збирання врожаю на земельних ділянках, які перебувають на балансі навчального закладу та використовуються в навчальних цілях.

Згідно з пунктом 1.4 Договору сторони не об`єднують майнових внесків, а Договір не передбачає переходу майнових прав на землю, посівний матеріал, матеріали та засоби виробництва від однієї сторони до іншої. Право власності на результати сільськогосподарського виробництва виникає у кожної зі сторін окремо відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що загальна площа земель, на яких здійснюватиметься вирощування сільськогосподарської продукції, становить 155 га. Земельні ділянки розташовані на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області та перебувають на балансі Коледжу.

Згідно з пунктом 2.1 ФОП Скоропуд О.А. сплачує Коледжу винагороду за інформаційно-консультативні послуги щодо порядку й технології посіву, вирощування та збирання культур. Розмір і порядок розрахунків визначаються додатком № 1; платежі здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до додатка № 1 до Договору №2 винагорода становила 372 000 грн, а ставка була визначена як 3 600 грн за гектар за 12 місяців.

В подальшому сторонами були укладені додаткові угоди, згідно з якими строки та порядок оплати неодноразово змінювались.

Так, за додатковими угодами № 1 і № 2 сума становила 558 000 грн. При цьому угодою № 2 від 02.09.2024 строк дії визначено з 01.09.2024 до 31.08.2025 або до повного виконання зобов`язань.

Додатковою угодою № 3 від 02.01.2025 сторони визначили винагороду в розмірі 465 000 грн із розрахунку 4 500 грн за гектар за 12 місяців.

За додатковою угодою № 4 від 01.09.2025 розмір винагороди визначено в сумі 697 500 грн із розрахунку 4 500 грн за гектар за 12 місяців, а також погоджено строки її внесення.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.6 передбачено обов`язок Коледжу допустити сільськогосподарську техніку, автотранспорт, обладнання та працівників підприємця на визначені Договором землі й забезпечити безперешкодне виконання робіт, спрямованих на вирощування та збирання врожаю. Водночас пункт 3.1.6 містить застереження, що такі дії є виконанням робіт для Коледжу і не спричиняють переходу права користування землею.

За пунктами 3.1.2 та 3.1.5 Коледж має забезпечувати участь студентів у сільськогосподарських роботах у межах навчальних планів і програм та брати участь у роботах і надавати інформаційно-консультативні послуги.

За пунктом 3.2.1 підприємець використовує власну або найману техніку, пальне, насіння, добрива й інші виробничі ресурси та здійснює повний комплекс робіт із вирощування культур. За пунктом 3.2.7 він за власний рахунок забезпечує повний цикл виробництва, а вся вироблена ним у межах Договору сільськогосподарська продукція є його власністю.

У письмових поясненнях Міністерство підтвердило, що укладення Договору ним не погоджувалося. За наведеними в позові даними рішення уповноваженого органу про надання підприємцю спірної землі в оренду не приймалося та право оренди не зареєстровано.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо суті спору.

За статтею 901 ЦК України виконавець за завданням замовника надає послугу, яка споживається в процесі певної дії або діяльності, а замовник зобов`язується оплатити її, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 792 ЦК України та статті 13 Закону України «Про оренду землі» змістом оренди землі є передання земельної ділянки у володіння і користування за плату на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, учинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. У такому випадку відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Правова природа договору визначається не його назвою та не окремими декларативними положеннями, а сукупністю погоджених сторонами прав і обов`язків, дійсною спрямованістю їхньої волі та правовими й економічними наслідками виконання договору.

У постанові від 10.02.2026 у справі № 909/554/24 Верховний Суд зазначив, що сутність договору визначається його дійсною спрямованістю та спільною правовою метою сторін, а не лише формальними положеннями. Відсутність у договорі орендної термінології або чіткого викладення всіх істотних умов оренди не виключає існування фактичних орендних відносин, оскільки саме неналежне оформлення таких відносин може бути способом приховування передачі землі у користування.

За договором про надання послуг виконавець за завданням замовника надає послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, а замовник оплачує надану послугу.

Натомість за дослідженим Договором ФОП Скоропуд О.А. не одержує плати від Коледжу за виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт, а, навпаки, саме сплачує Коледжу систематичні платежі, розмір яких визначено залежно від площі земель та періоду їх використання.

ФОП Скоропуд О.А. власним коштом забезпечує весь виробничий цикл, використовує власні або наймані техніку, працівників, пальне, насіння, добрива та інші ресурси, самостійно збирає врожай, а вся вирощена сільськогосподарська продукція належить йому на праві власності.

Роль Коледжу за Договором фактично полягає в допуску техніки та працівників підприємця до земель, забезпеченні можливості безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та отриманні платежів, розрахованих за кожен гектар протягом відповідного строку.

Отже, економічним результатом Договору для ФОП Скоропуд О.А. є можливість власними силами і засобами здійснювати сільськогосподарське виробництво на землях Коледжу та набувати у власність увесь одержаний урожай, а для Коледжу отримувати фіксовану плату, розраховану залежно від площі та строку використання земель.

Таке співвідношення прав та обов`язків відповідає правовим наслідкам договору оренди землі, за яким одна сторона одержує плату за надання земельної ділянки у користування, а інша використовує її корисні властивості та одержує результати господарської діяльності.

Застереження пунктів 1.4 та 3.1.6 Договору про те, що право користування землею до ФОП Скоропуд О.А. формально не переходить, не змінюють цього висновку, оскільки суперечать фактичному змісту інших умов Договору, якими підприємцю надано можливість безперешкодно обробляти визначені землі, проводити повний цикл сільськогосподарського виробництва, збирати і зберігати врожай та набувати його у власність.

Сам по собі фізичний доступ працівників Коледжу або студентів до земельної ділянки не свідчить про її безпосереднє господарське використання постійним землекористувачем. Вирішальне значення має те, хто організовує і фінансує виробничий процес, використовує корисні властивості землі, несе господарський ризик та набуває право власності на вирощену продукцію.

За умовами Договору всі зазначені повноваження та результати належать ФОП Скоропуд О.А. Коледж не фінансує вирощування культур, не набуває права власності на врожай та не розпоряджається результатами сільськогосподарського виробництва.

Суд зазначає, що розмір платежів згідно з умовами договору послідовно визначався за формулою - певна сума за один гектар за 12 місяців, а строки платежів узгоджувалися зі строками сільськогосподарського використання земель. Тому назва платежу «винагородою за інформаційно-консультативні послуги» не змінює його фактичної економічної функції як плати за користування землею.

Суд враховує, що Договором передбачено допуск студентів до практичних занять та надання місць для проходження практики. Проте такі положення не становлять основного економічного змісту правовідносин сторін та не спростовують передачу підприємцю можливості самостійно здійснювати повний цикл товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір не визначає переліку студентів, графіків і строків їхньої практики, навчальних програм, конкретних робочих місць, обсягу навчальних занять, відповідальних педагогічних працівників, порядку оцінювання результатів практики та оформлення її проходження.

Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичної участі студентів Коледжу в проведенні сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках у межах навчальних планів і програм виробничого навчання та виробничої практики.

При цьому навіть доведений факт проведення окремих занять або практики студентів на техніці підприємця не виключав би фактичного користування підприємцем землями Коледжу для власного сільськогосподарського виробництва та одержання належного йому врожаю.

Постійний землекористувач має право володіти і користуватися земельною ділянкою, однак не наділений правом розпорядження нею, зокрема шляхом передачі можливості її самостійного господарського використання третій особі.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2026 у справі № 909/554/24 підтвердив, що постійне користування передбачає безпосереднє та виключне використання земельної ділянки землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочину, за яким речове право формально не передається та не реєструється.

Таким чином, установлені судом умови Договору в їх сукупності свідчать, що під виглядом надання послуг у навчально-виробничому процесі сторони фактично встановили строкове платне користування ФОП Скоропудом О.А. землями Коледжу для здійснення власного сільськогосподарського виробництва та одержання врожаю.

Відповідно до статей 203 та 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити закону, а недодержання встановлених законом вимог у момент його вчинення є підставою недійсності. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним за позовом сторони або іншої заінтересованої особи.

Стаття 92 ЗК України визначає право постійного користування як право володіння та користування землею без встановлення строку. Стаття 95 цього Кодексу передбачає право землекористувача самостійно господарювати на землі, але не наділяє його повноваженням власника передавати землю в оренду іншій особі.

Орендодавці державних земель визначаються статтею 4 Закону України «Про оренду землі». Передача землі в оренду має здійснюватися уповноваженим суб`єктом у порядку, передбаченому статтями 122, 124 ЗК України та земельним законодавством. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації відповідно до статті 125 ЗК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Коледж здійснив передачу можливості платного землекористування поза межами своїх повноважень та без належного рішення уповноваженого органу. Це становить порушення імперативних вимог земельного законодавства і є підставою визнання Договору недійсним за статтями 203, 215 ЦК України.

Договір № 2 від 04.01.2023 є удаваним правочином, який приховує відносини оренди землі. Додаткова угода № 4 від 01.09.2025 є невід`ємною частиною цього Договору та продовжує фактичні відносини платного землекористування, а тому на неї поширюються ті самі підстави недійсності.

За статтею 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним із моменту його вчинення.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору та додаткової угоди підлягають задоволенню. В свою чергу, позовні вимоги про зобов`язання відповідача Скоропуда О.А. звільнити земельну ділянку є похідними від вимог про визнання договору недійсним, в зв`язку з чим також підлягають задоволенню.

5.2. Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Як вбачається з платіжної інструкції № 1467 від 03.06.2026, при зверненні до суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 7 987,20 грн. Зазначена сума відповідає розміру судового збору за три вимоги немайнового характеру із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Водночас суд враховує, що заявлені прокурором вимоги про визнання недійсним Договору № 2 від 04.01.2023 та додаткової угоди № 4 від 01.09.2025 до нього є взаємопов`язаними, стосуються одних договірних правовідносин та спрямовані на захист одного й того самого порушеного інтересу держави. При цьому додаткова угода є невід`ємною частиною основного Договору, змінює його умови та не має самостійного правового значення поза межами договірних відносин, що виникли на підставі останнього.

За таких обставин для цілей визначення розміру судового збору суд розцінює вимоги про визнання недійсними Договору та додаткової угоди до нього як одну вимогу немайнового характеру, тоді як вимога про зобов`язання ФОП Скоропуда О.А. звільнити земельну ділянку є окремою вимогою немайнового характеру.

Отже, належний розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 5 324,80 грн, а сума надмірно сплаченого судового збору -2 662,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі суд покладає витрати зі сплати судового збору за вимогу про визнання недійсними Договору та додаткової угоди до нього на обох відповідачів у рівних частинах - по 1 331,20 грн, а витрати зі сплати судового збору за вимогу про звільнення земельної ділянки в розмірі 2 662,40 грн - на ФОП Скоропуда О.А.

При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн може бути повернутий особі, яка його сплатила, за її клопотанням на підставі відповідної ухвали суду.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Тилігульського аграрного фахового коледжу та фізичної особи-підприємця Скоропуда Олександра Анатолійовича про визнання недійсними договору і додаткової угоди та зобов`язання звільнити земельну ділянку - задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір № 2 від 04.01.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладений між Тилігульським аграрним фаховим коледжем (67512, Одеська обл., Березівський р-н, село Курісове, вул. Куриса І., будинок 9, код ЄДРПОУ 00702570) та Скоропудом Олександром Анатолійовичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований як фізична особа-підприємець.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 01.09.2025 до Договору № 2 від 04.01.2023 про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур, яку укладено між Тилігульським аграрним фаховим коледжем (67512, Одеська обл., Березівський р-н, село Курісове, вул. Куриса І., будинок 9, код ЄДРПОУ 00702570) та Скоропудом Олександром Анатолійовичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований як фізична особа-підприємець.

4. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Скоропуда Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку загальною площею 155 га, що розташована на території Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту), яку Скоропуд Олександр Анатолійович займає на підставі Договору № 2 від 04.01.2023 та Додаткової угоди № 4 від 01.09.2025 до Договору про надання послуг у навчально-виробничому процесі при вирощуванні сільськогосподарських культур.

5. Стягнути з Тилігульського аграрного фахового коледжу (67512, Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куриса І., буд. 9; код ЄДРПОУ 00702570) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552; рахунок № UA808201720343100002000000564 у ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скоропуда Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 03528552; рахунок № UA808201720343100002000000564 у ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська