Постановление суда № 140830598, 22.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22 жовтня 2026 року Справа № 915/391/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Державного підприємства Миколаївський морський торговельний порт, вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія, вул. Заводська, буд. 23/26, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 36487633)

про стягнення заборгованості у розмірі 1 306 266, 77 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

1. Предмет та підстави позову.

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство Миколаївський морський торговельний порт з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія суму заборгованості по сплаті за Договором від 21.09.2009 № 9-А на суму 1 306 266, 77 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 15 675, 20 грн.

Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між Державним підприємством Миколаївський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю Стивідорна інвестиційна компанія договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 9-А від 21.07.2009 (з урахуванням додаткових угод), а саме зобов`язань щодо сплати орендної плати у строки, передбачені договором, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі 1 306 266, 77 грн. за період з вересня 2024 по січень 2025.

Позивач зазначив, що майно, перелік якого міститься у Додатку 1 до Договору знаходиться у відповідача (акти приймання-передавання (повернення) відсутні), Морський порт Миколаїв є відкритим, ТОВ СІК, як суб`єкт господарювання, оцінивши власні підприємницькі ризики в обстановці військової агресії Російської Федерації проти України, яка почалась 24 лютого 2022 року і продовжується по цей час, вирішили продовжити оренду індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Таким чином, орендна плата за договором № 9-А від 21.07.2009 розрахована з урахуванням вимог п. 4 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, тобто у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) без права на звільнення від сплати орендної плати, в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт невикористання орендованого майна.

Позивач також повідомив, що у судовій справі № 915/1201/24 судами загальної юрисдикції вже розглядався спір між сторонами щодо стягнення заборгованості за цим договором, але за інший період.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.. 20 ГК України, ст. 525, 526, 530, 599, 610, 617, 629, 759 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 Про деякі питання оренди державного та комунального майна, постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, ст. 2, 5 Закону України Про морські порти та умовами договору.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від сторін до суду не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

3. Заява про закриття провадження у справі.

09.10.2026 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про відсутність предмету спору та закриття провадження у справі № 915/391/26 (вх. № 14896/26 від 09.10.2026), в якій позивач просить суд:

1. Закрити провадження у справі № 915/391/26 про стягнення суми заборгованості по сплаті за Договором від 21.07.2009 № 9-А на суму 1 306 266, 77 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Ухвалити рішення про повернення державному підприємству Миколаївський морський торговельний порт судового збору у розмірі 15 675, 20 грн., сплачений у справі № 915/391/26.

Заява мотивована тим, що після відкриття провадження у даній справі 29.09.2026 відповідач добровільно погасив в повному обсязі дебіторську заборгованість, яка існувала перед ДП «ММТП» за договорами оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності у розмірі 2 144 545, 06 грн., в тому числі заборгованість за Договором від 21.07.2009 № 9-А у сумі 1 306 266, 77 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2026 № 343 та рапортом начальника фінансового відділу-головного бухгалтера ДП «ММТП» № 03-10/98 від 06.10.2026 про зарахування коштів на рахунок Позивача.

Подану заяву з додатками судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши вказану заяву, судом встановлено наступне.

Як вказано вище, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 306 266, 77 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 9-А від 21.07.2009 (з урахуванням додаткових угод).

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 29.09.2026 відповідачем проведено оплату на загальну суму 2 144 545, 06 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 343 від 29.09.2026 на суму 2 144 545, 06 грн., із зазначенням призначення платежу «За оренду майна, догов.№10-Авід 21.07.2009, догов.№4-А від 16.02.2010, догов.№9-А від 21.07.2009 у т.ч. ПДВ 20 % - 357 424, 18 грн.».

Відповідно до інформації № 03-10/98 від 06.10.2026 ДП «Миколаївський морський торговельний порт» за договором оренди від 21.07.2009 № 9-А, укладеного між ДП «ММТП» та ТОВ «СІК», відсутня заборгованість зі сплати орендної плати. Станом на 29.09.2026 заборгованість за орендною платою становила 1 306 266, 77 грн. та погашена в повному обсязі 29.09.2026. До інформації додано розрахунок з клієнтом станом на 29.09.2026.

Отже, станом на день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Заперечень проти закриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (постанова ВП ВС від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Судом встановлено, що позивач у заяві (вх. № 14896/26 від 09.10.2026) просив суд ухвалити рішення про повернення державному підприємству Миколаївський морський торговельний порт судового збору у розмірі 15 675, 20 грн., сплачений у справі № 915/391/26.

Судом встановлено, що під час звернення до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 15 675, 20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 642 від 01.04.2026 на суму 15 675, 20 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу Державному підприємству Миколаївський морський торговельний порт з Державного бюджету України сплаченого судового збору в розмірі 15 675, 20 грн., у зв`язку із закриттям провадження у справі № 915/391/26 (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 5 ст. 231 ГПК України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. 46, 231, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 915/391/26 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Повернути Державному підприємству Миколаївський морський торговельний порт, вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 675, 20 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 20 коп.), сплачений при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 642 від 01.04.2026 на суму 15 675, 20 грн.

3. Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254-259 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 22.10.2026

Суддя Е. М. Олейняш