Постановление суда № 140830504, 21.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.10.2026 Справа№914/3186/26

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС», м. Львів

про: забезпечення позову

у справі №914/3186/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро», с. Копитів, Львівська обл., Шептицький р-н.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, м. Львів

про: визнання права власності та скасування арешту

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К. Капітанчук

За участю представників сторін:

від позивача (заявника): Билень Т. Я.

від відповідача: Рабінович М.П.

від приватного виконавця: Маковецький З. В.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/3186/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, про визнання права власності та зняття арешту з майна.

09.10.2026 через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» подало заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити продаж (реалізацію) зерна сої загальною вагою 94 370 кг, вологістю 9 10 %, описаного та арештованого 06.10.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем у межах виконавчого провадження № 82110638, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/3186/26.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що спірне зерно сої є його власністю, а накладення арешту на це майно в межах виконавчого провадження, у якому боржником є ТОВ «Тартаків-Агро», створює ризик подальшої реалізації майна до вирішення спору про право власності.

Заявник посилається на те, що у 2026 році здійснив посів сої на площі 69,58 га, придбав насіння та засоби захисту рослин, організував вирощування і збирання врожаю, а походження та облік сільськогосподарської продукції підтверджуються відповідними документами.

Крім того, між ТОВ «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» та ТОВ «Тартаків-Агро» 01.01.2026 укладено договір оренди № 1-26, на підставі якого заявник користувався нежитловими приміщеннями, у яких зберігалася вирощена ним сільськогосподарська продукція.

На підтвердження передання продукції до складського приміщення заявник посилається, зокрема, на накладні № 27 від 25.09.2026 на 60 400 кг сої, № 28 від 28.09.2026 на 56 000 кг сої та № 29 від 30.09.2026 на 23 600 кг сої.

На думку заявника, перебування спірного зерна у приміщенні, пов`язаному з відповідачем, саме по собі не свідчить про належність цього майна боржнику, оскільки приміщення було передано позивачу в оренду.

Заявник також зазначає, що до проведення виконавчих дій повідомляв приватного виконавця про належність зерна ТОВ «ПАТРОНАТ-ПЛЮС», однак спірне майно було описане та арештоване як майно боржника.

На обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує, що невжиття відповідних заходів може призвести до передання зерна на реалізацію та його продажу, внаслідок чого фактичне поновлення права власності у разі задоволення позову буде істотно ускладнене.

Ухвалою суду від 12.10.2026 суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» про забезпечення позову у справі № 914/3186/26 до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2026.

В судовому засіданні заявник заяву про забезпечення позову підтримав, просив її задоволити з підстав, викладених у заяві.

Представник відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову не заперечив.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович в судовому засіданні заперечив проти забезпечення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх. № 29911/26), у яких зазначив про передчасність доводів позивача щодо належності йому спірного зерна сої, наявність обставин, які, на його думку, свідчать про пов`язаність позивача та відповідача, а також про можливий штучний характер оформлення договорів оренди та первинних документів з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника. Крім того, приватний виконавець наголосив, що спірне зерно сої є майном, визначеним родовими ознаками, а тому його реалізація, на його переконання, не спричинить незворотних наслідків для позивача, оскільки захист його прав у разі задоволення позову може бути забезпечений шляхом відшкодування вартості майна або збитків. З огляду на наведене приватний виконавець вважав, що вжиття заходів забезпечення позову порушить баланс інтересів сторін виконавчого провадження та перешкоджатиме виконанню судових рішень, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та наведені в ній доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, для вирішення питання про забезпечення позову суд має встановити наявність обґрунтованого ризику істотного ускладнення або унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав позивача в разі невжиття відповідного заходу, зв`язок такого заходу з предметом спору та його співмірність із заявленими позовними вимогами.

При цьому забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване на збереження фактичного та юридичного становища сторін до вирішення спору по суті. Розгляд відповідної заяви не передбачає остаточного встановлення обставин, які належать до предмета доказування під час розгляду позовних вимог.

Як вбачається з доводів заяви, предметом спору у справі № 914/3186/26 є, зокрема, право власності ТОВ «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» на зерно сої загальною вагою 94 370 кг, вологістю 9 10 %, на яке накладено арешт у межах виконавчого провадження № 82110638.

Таким чином, спірне майно безпосередньо пов`язане з предметом заявлених позовних вимог, а вирішення питання щодо його належності є необхідним для розгляду спору по суті.

Заявник стверджує, що зерно вирощене ним у межах здійснення власної господарської діяльності, а його походження, облік та передання до складського приміщення підтверджуються документами, долученими до позовної заяви.

На підтвердження своїх доводів заявник також посилається на договір оренди нежитлових приміщень від 01.01.2026 № 1-26 та постанову приватного виконавця про опис та арешт майна боржника від 06.10.2026.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність спору щодо належності конкретно визначеного майна та про те, що це майно вже стало об`єктом примусового виконання у провадженні, у якому боржником є інша юридична особа.

Водночас опис та арешт майна у виконавчому провадженні самі по собі не вирішують питання про право власності на нього та не виключають можливості судового захисту прав особи, яка стверджує, що арештоване майно належить їй, а не боржнику.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає передбаченій законом можливості захисту права особи, яка оспорює належність арештованого майна боржнику.

Суд бере до уваги, що зерно сої вже описане та арештоване приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 82110638. За таких обставин подальше здійснення виконавчих дій щодо цього майна може призвести до його передання на реалізацію та відчуження до вирішення судом спору про право власності.

У разі реалізації спірного зерна позивач, навіть за умови задоволення позову, може бути позбавлений можливості отримати саме те майно, на яке він заявляє право власності. З огляду на характер спірного об`єкта як сільськогосподарської продукції його відчуження також може ускладнити фактичне поновлення права та потребуватиме вирішення додаткових питань, пов`язаних із наслідками реалізації.

За таких обставин існує обґрунтований ризик того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав позивача у межах цієї справи.

При цьому суд не виходить із припущення, що реалізація спірного майна обов`язково відбудеться, а оцінює наявність ризику з огляду на встановлену заявником обставину накладення арешту на майно в межах виконавчого провадження та можливість подальшого звернення стягнення на нього.

Заявник просить застосувати захід забезпечення позову у вигляді зупинення продажу зерна сої загальною вагою 94 370 кг, вологістю 9 10 %, описаного та арештованого 06.10.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем у межах виконавчого провадження № 82110638.

Пунктом 6 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України для випадків, коли подано позов про визнання права власності на майно або про виключення майна з опису та зняття з нього арешту.

Заявлені позовні вимоги стосуються права власності на майно, яке є предметом арешту, а тому між предметом спору та запитуваним заходом забезпечення існує безпосередній зв`язок.

Зупинення продажу спірного зерна спрямоване на збереження можливості ефективного судового захисту та забезпечення реальної можливості поновлення прав позивача в разі задоволення позову.

Такий захід не означає попереднього визнання права власності за позивачем, не скасовує постанови приватного виконавця про опис та арешт майна та не вирішує питання про правомірність дій виконавця по суті. Його застосування має тимчасовий характер і спрямоване виключно на недопущення реалізації майна, належність якого є предметом судового спору.

Суд також враховує, що заявлений захід стосується конкретно визначеного майна, а не всього майна боржника чи виконавчого провадження в цілому. Отже, його застосування обмежується спірним зерном сої та не має наслідком зупинення виконавчого провадження щодо іншого майна боржника.

За цих обставин обраний захід є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки забезпечує збереження об`єкта спору до вирішення питання про його належність, не підміняючи собою розгляд справи по суті.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд ураховує правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22, щодо застосування положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України стосовно зупинення продажу майна за позовом про визнання права власності на нього або про виключення його з опису та зняття з нього арешту.

Відповідно до підходу, сформованого у практиці Європейського суду з прав людини, право на судовий захист має бути практичним та ефективним. У рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, заява № 18357/91) Європейський суд з прав людини наголосив на значенні виконання судових рішень як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цій справі необхідність забезпечення позову зумовлена ризиком реалізації майна, право власності на яке є предметом судового спору. Застосування заходу забезпечення спрямоване на збереження спірного майна до вирішення справи по суті, а не на попереднє вирішення питання про належність цього майна позивачу.

При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Зазначений правовий висновок підтверджує, що зупинення продажу майна є передбаченим процесуальним законом заходом забезпечення позову, який може бути застосований за наявності встановлених законом передумов.

У цій справі позивач заявив вимоги щодо права власності на конкретно визначене майно, яке арештоване в межах виконавчого провадження, та навів обставини, які свідчать про ризик його реалізації до вирішення спору. Тому застосування такого заходу відповідає характеру заявлених вимог і меті забезпечення позову.

Суд наголошує, що наведені висновки не означають встановлення права власності ТОВ «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» на спірне зерно на цій стадії. Питання про належність майна, достовірність та достатність доказів його походження, а також обґрунтованість позовних вимог підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті.

Водночас для забезпечення позову закон не вимагає остаточного встановлення права власності заявника на спірне майно. Визначальним є встановлення передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України підстав для тимчасового захисту права, яке оспорюється, та відповідності обраного заходу положенням статті 137 цього Кодексу.

Оцінивши доводи заяви в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення позову є належним, безпосередньо пов`язаним із предметом спору та співмірним із заявленими вимогами, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав позивача.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 144, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРОНАТ-ПЛЮС» про забезпечення позову у справі № 914/3186/26 задоволити.

2. Зупинити продаж (реалізацію) зерна сої загальною вагою 94 370 кг, вологістю 9 10 %, описаного та арештованого 06.10.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем у межах виконавчого провадження № 82110638, у якому боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Тартаків-Агро» (код ЄДРПОУ 43696053), до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/3186/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Березяк Н.Є.