Решение № 140830232, 07.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. Справа № 911/545/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

Відділу освіти Бучанської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн"

про стягнення 150 000,00 грн,

за участі представників сторін

від позивача - Римар Наталія Святославівна (поза межами приміщення суду);

від відповідача - Саліхов О.О. (в залі суду);

від третьої особи - Резнік Марія Олексіївна (поза межами приміщення суду);

обставини справи:

Відділ освіти Бучанської міської ради (далі - позивач, Відділ освіти) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою від 26.02.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 17040000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 25.11.2025 за вхідним № 18-3586 на адресу Відділу освіти надійшов офіційний лист від Рахункової палати України щодо результатів проведеного аудиту ефективності використання коштів у межах реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

До зазначеного листа долучено рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 та Звіт про результати аудиту, якими встановлено порушення вимог бюджетного законодавства при використанні коштів субвенції, що призвели до здійснення незаконних видатків та завдання збитків місцевому бюджету.

Зокрема, за твердженнями позивача, у Звіті встановлено, що Відділ освіти здійснив незаконні видатки на користь ТОВ «Альтіс-Констракшн» у вигляді оплати вартості завищених обсягів будівельних робіт на суму 17040000,00 грн за Договором від 29.12.2020 № 1070, у зв`язку із неналежним виконанням виконавцем (відповідачем) своїх обов`язків щодо контролю за якістю та обсягами будівельних робіт під час реалізації об`єкта "Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 у м. Буча". Рішенням Рахункової палати позивачу рекомендовано забезпечити відшкодування встановлених збитків та повернення коштів до бюджету територіальної громади у визначений строк.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначив на 06.04.2026 . Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі Бучанську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2026 відкладено підготовче засідання на 27.04.2026.

Через підсистему "Електронний суд" 13.04.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн" надійшла заява, за змістом якої останній просив суд забезпечити свою участь у судовому засіданні 27.04.2026 о 12:00 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.04.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн" та визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні 27.04.2026 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн" - адвоката Саліхова Олександра Олександровича.

У підготовче засідання 27.04.2026 представники учасників провадження не з`явились.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено підготовче засідання на 11.05.2026.

Через підсистему "Електронний суд" 06.05.2026 від позивача надійшла заява, за змістом якої останній просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн" на користь Відділу освіти Бучанської міської ради завищено сплачені кошти у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Вказана заява від 06.05.2026 про зменшення позовних вимог, подана позивачем з додержанням вимог статті 46 ГПК України, а відтак приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи.

За таких обставин спір у справі вирішується виходячи із нової ціни позову - 150 000,00 грн.

В судове засідання 11.05.2026 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 11.05.2026 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 01.06.2026.

Учасники провадження в судове засідання 01.06.2026 не з`явились, проте відповідачем через підсистему «Електронний суд» 28.05.2026 було подано клопотання, в якому останній зазначає, що сторони ведуть перемовини з приводу врегулювання даного спору, у зв`язку з чим просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 01.06.2026 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.06.2026.

12.06.2026 від позивача на адресу суду надійшло клопотання, за змістом якого, останній просив суд судове засідання призначене на 15.06.2026 здійснювати без участі його уповноваженого представника, а також закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.06.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2026.

Ухвалою суду від 24.06.2026 було задоволено заяву представника Бучанської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та визначено, що особа, яка братиме участь у судовому засіданні 06.07.2026 об 11:50 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Бучанської міської ради - Резнік Марія Олексіївна.

Ухвалою суду від 30.06.2026 було задоволено заяву представника Відділу освіти Бучанської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та визначено, що особа, яка братиме участь у судовому засіданні 06.07.2026 об 11:50 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник Відділу освіти Бучанської міської ради - Римар Наталія Святославівна.

Протокольною ухвалою від 06.07.2026, суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, оголосив в судовому засіданні 06.07.2026 перерву до 07.08.2026.

Через підсистему «Електронний суд» 31.07.2026 відповідачем було подано заперечення на позовну заяву.

В поданих запереченнях відповідач посилався на те, що роботи за актами приймання-передачі та Договором підряду прийняті позивачем без жодних зауважень щодо їх обсягу, якості та вартості, самі ж акти підписані, а роботи оплачені.

Звіт Рахункової палати України сам по собі не є належним та достатнім доказом порушення умов договору і не підтверджує наявності збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і заявленими вимогами. Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення зобов`язань, наявності збитків та їх розміру.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 07.08.2026 були присутні всі учасники провадження. Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.08.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), Бучанська міська рада Київської області (далі - власник об`єкту) та Відділ освіти Бучанської міської ради Київської області (далі - Кінцевий бенефіціар) уклали Угоду про передачу коштів позики № 13010-05/170 (далі - Угода), відповідно до пункту 2.1 якої Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном надає Кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 132032550,83 грн без ПДВ (далі - Частина коштів Позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї Угоди, Фінансової угоди, Угоди про впровадження та Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 "Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України" (далі - Порядок та умови надання субвенції).

За умовами пункту 2.2 Угоди, Кінцевий бенефіціар зобов`язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєкту: "Загальносвітня школа І-ІІІ ступеня № 1 по вул. Антонія Михайловського, 74 (вул. Малиновського, 74) в м. Буча - реконструкція з добудовою" із затвердженим до нього проєктом будівництва "Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Антонія Михайловського, 74 (вул. Малиновського, 74) в м. Буча Київської області", у сумі до 132032550,83 грн (без ПДВ) (далі - субпроєкт).

Згідно з пунктом 4.2 Угоди Мінфін, відповідно до Фінансової угоди, відкриває та веде рахунок, необхідний для фінансування реалізації субпроєкту (далі - проєктний рахунок) у Акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк").

Надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєкту (пункт 4.4 Угоди).

За умовами пункту 4.5 Угоди, платіжні документи для зняття частини коштів позики з проєктного рахунку (далі - платіжні документи) повинні містити підписи уповноважених осіб кінцевого бенефіціара, Мінфіну та Мінрегіону.

Відповідно до пункту 17.1 Угоди остання набирає чинності після її підписання уповноваженими представниками сторін.

29.12.2020 між Відділом освіти Бучанської міської ради (далі - замовник) та ТОВ «Альтіс-Констракшн» (далі - підрядник) укладено Договір №1070 на виконання робіт за об`єктом: «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 I-III ступенів по вул. Малиновського 74, в м. Буча Київської області. Коригування» (далі - Договір №1070).

Згідно п.1.1 Договору №1070 замовник доручає, а підрядник зобов`язаний відповідно до проектної документації та умов цього договору виконувати роботи з «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 I-III ступенів по вул. Малиновського 74, в м. Буча Київської області. Коригування (ДК 021:2015-45454000-4 Реконструкція)» на об`єкті.

Умовами п. 1.3 Договору № 1070 було визначено, що істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, передбачених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п.3.2. Договору №1070 договірна ціна є істотною умовою договору і не може змінюватися, окрім випадків, передбачених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Договірна ціна складає: сума без ПДВ 109 271419, 18 грн; ПДВ у сумі 21846195, 78 грн. Разом 131 117 614, 96 грн. Договірна ціна є Додатком до цього Договору (п. 3.1 Договору № 1070).

Згідно Договору № 1070 замовник має право та зобов`язаний:

- відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання результатів таких робіт відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та Договорі, і виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п.п.4.1.1);

- ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов Договору (п.п. 4.1.7);

- негайно письмово повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі (п.п.4.2.3);

Відповідно до п.4.4 Договору № 1070 підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором (п.п. 4.4.1); передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, об`єкт (п.п.4.4.3); забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання Договору (п.п. 4.4.5); нести відповідальність за якість виконаних робіт, застосовуваних матеріалів, устаткування (п.п. 4.4.9); відшкодовувати відповідно до законодавства та Договору завдані замовнику збитки (п.п. 4.4.11).

Пунктом 7. 4 Договору сторони погодили, що підрядник зобов`язаний усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені замовником, відповідними державними органами, архітектурним наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати замовника.

Згідно Договору підряду 1070, для здійснення технічного нагляду і контролю за виконанням робіт замовник залучає третю особу (визначена за конкурсом відповідно до Посібника «Процедура закупівель. Конкурсні торги за національними процедурами», схваленого Європейським інвестиційним банком, спеціалізована організація або спеціаліст), з якою замовник укладає договір про надання послуг з технічного нагляду. Підрядник зобов?язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи. У разі виявлення невідповідності робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участі підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (п.12.6. Договору).

Пунктом 11.2 Договору 1070 визначено, що джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів.

Розділом 12 Договору 1070 передбачено проведення розрахунків за виконані роботи:

Оплата за підряд відбувається шляхом авансу і поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більш як 95 (дев?яносто п?яти) відсотків їх загальної вартості за Договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми - КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми - КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату.

Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми - КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми - КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.

Акти приймання виконаних робіт приймаються замовником по мірі виконання робіт (п.п. 12.1.1).

Із долучених до позовної заяви доказів суд установив, що в рамках виконання Договору №1070 від 29.12.2020 замовник (Відділ освіти) і підрядник (ТОВ "Альтіс-Констракшн") склали акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в: № 1 за липень 2021 від 06.07.2021; № 2 за липень 2021 року від 06.07.2021; № 3 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 4 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 5 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 2 за вересень 2021 року 01.09.2021; № 7 за вересень 2021 року від 01.12.2021; № 8 за вересень 2021 року від 01.12.2021; № 9 за грудень 2021 року від 06.12.2021; № 10 за грудень 2021 року від 06.12.2021.

Зазначені акти підписані представниками Відділу освіти і ТОВ "Альтіс-Констракшн" без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін, а також містять відмітку за підписом інженера технічного нагляду Григоренка К.І. - "Якість та обсяги робіт підтверджую".

Також Відділ освіти і ТОВ "Альтіс-Констракшн" підписали відповідні Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3): за липень 2021 від 06.07.2021; за серпень 2021 року від 02.08.2021; за вересень 2021 року від 01.09.2021; за вересень 2021 року від 01.12.2021; за грудень 2021 року від 06.12.2021.

Тобто, всі роботи по об`єкту, які є предметом Договору 1070, були прийняті без жодних коригувань з боку замовника, при цьому будь-які зауваження щодо ціни робіт були відсутні; ініціювання розгляду будь-яких актів про усунення недоліків замовником не здійснювалося протягом строку дії Договору як це передбачає п.14.5. Договору.

Однак, звертаючись до суду із даним позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та посилаючись на Звіт рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3, Відділ освіти Бучанської міської ради вказує, що за наслідком рекомендацій Рахункової палати мають місце завищені обсяги робіт з улаштування гідроізоляції на суму 70 000 грн; завищені нормативні витрати часу робітників-будівельників при розбиранні будівлі на суму 80 000 грн за Договором № 1070.

Так, Рахункова палата рішенням від 11.11.2025 № 27-3 "Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему "Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад"" затвердила Звіт про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему "Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад" (далі - Звіт).

Рішенням від 11.11.2025 № 27-3 Рахункова палата рекомендувала Відділу освіти Бучанської міської ради відшкодувати незаконні видатки, на оплату вартості завищених обсягів будівельних робіт на суму 17,04 мл грн шляхом повернення коштів до бюджету територіальної громади або в інший спосіб реалізації права на відшкодування незаконних видатків (до 01.03.2026).

У Звіті встановлено, що Відділом освіти здійснено незаконні видатки, що призвели до завдання збитків місцевому бюджету, зокрема на користь ТОВ «Альтіс-констракшн» зайво оплачено вартість робіт, виконаних під час будівництва ЗОШ № 1 у м. Буча.

Відділ освіти надіслав на адресу відповідача претензію від 25.12.2025 № 01-20/831 щодо повернення надмірно отриманих коштів, у якій, на виконання рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 та з метою досудового врегулювання спору, вимагав повернути незаконно отримані кошти у сумі 17,04 млн грн, сплачені за Договором від 29.12.2020 № 1070, протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї претензії. Втім, за словами позивача, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти добровільно не повернув.

Пізніше, Відділ освіти на виконання рекомендацій Рахункової палати листами від 18.03.2026 № 01-18/139 та від 07.04.2026 № 01-18/197 надіслав акти приймання виконаних будівельних робіт субпідрядних організацій, виконавчі кошториси, скориговану проєктно-кошторисну документацію за об?єктом «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-III ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча, Київської області. Коригування», а також позитивний експертний звіт № 1690/e/25 від 15.12.2025, відповідно до яких виконано рекомендації Рахункової палати на загальну суму 16,89 млн гривень. Водночас залишаються невиконаними рекомендації Рахункової палати щодо відшкодування незаконних видатків з оплати завищених обсягів будівельних робіт з улаштування гідроізоляції на суму 0,07 млн грн (70000,00 грн) та завищення нормативних витрат часу робітників будівельників, які виконували роботи з розбирання будівлі на суму 0,08 млн гривень (80000,00 грн).

Саме така сума - 150000,00 грн, на даний момент, згідно Звіту та Доповнення до інформаційного повідомлення про виконання рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 є збитками, у зв`язку з завищенням вартості робіт та нормативних витрат часу робітників-будівельників згідно Договором № 1070, яку позивач просить стягнути з відповідача в межах розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склались між сторонами із застосуванням норм права суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Суд установив, що укладений між сторонами Договір № 1070 за своєю правовою природою є договором підряду.

Підрядні правовідносини врегульовано Главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 цього ж Кодексу, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1.).

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2).

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому у частині першій статті передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу робіт і витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів (Постанова Верховного суду від 29.03.2019 р. у справі №910/26948/15).

Так, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склалися договірні правовідносини з виконання підрядних робіт, які були реалізовані шляхом підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, які підписані замовником та підрядником без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи строків виконання.

При цьому доказів направлення відповідачу у встановленому договором порядку письмових мотивованих зауважень чи відмови від прийняття робіт позивач суду не надав.

Навпаки, наявні у справі докази свідчать про прийняття позивачем результатів робіт без зауважень; ініціювання розгляду будь-яких актів про усунення недоліків замовником не здійснювалося протягом строку дії Договору, як це передбачає п.14.5. Договору

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із положеннями статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Такі висновки щодо застосування норм права, викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №916/530/23.

Предметом позову в цій справі, як визначено позивачем, є стягнення збитків, виявлених під час аудиту Рахунковою палатою, за наслідками проведення якого складено Звіт від 11.11.2025 про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему "Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад", затверджений рішенням Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3.

Метою аудиту було оцінити ефективність використання коштів Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що реалізується за підтримки Європейського інвестиційного банку, у частині відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Рахункову палату" цей орган від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Повноваження Рахункової палати визначені статтею 7 Закону України "Про Рахункову палату", відповідно до якої Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо: проведення витрат державного бюджету; надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету; використання коштів, отриманих до державного та/або місцевих бюджетів від іноземних держав, Європейського Союзу, іноземних фінансових установ, міжнародних організацій, донорських установ у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги; здійснення публічних закупівель; виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб`єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету; стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету; інших операцій, пов`язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням тощо.

Згідно із частиною першою статті 35 Закону України "Про Рахункову палату" за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є висновки та рекомендації (пропозиції).

Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про Рахункову палату" за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке разом з відповідним звітом у п`ятнадцятиденний строк надсилає об`єкту контролю, Верховній Раді України та за необхідності іншим органам влади. Рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю.

Посилаючись на рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3, яким затверджено Звіт про результати аудиту, позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував обов`язки в частині виконання будівельних робіт, що безпосередньо призвело до здійснення Відділом освіти зайвих бюджетних видатків. Враховуючи результати Звіту Рахункової палати, позивач вважає, що наявні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків, які склали 150000 грн, що включають в себе 70 000 грн завищених обсягів робіт з улаштування гідроізоляції; 80 000 грн завищених нормативних витрат часу робітників-будівельників при розбиранні будівлі.

Під час оцінки спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Отже, при розгляді даної справи, встановлення елементів складу цивільного (господарського) правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення позивачем протиправності поведінки заподіювача, факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками; 2) доведення відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків). Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Аналізуючи наведені вище норми Закону України "Про Рахункову палату" у взаємозв`язку із заявленими позовними вимогами про відшкодування збитків, суд зазначає, що звіт Рахункової палати за своєю правовою природою є актом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), який має інформаційно-аналітичний та рекомендаційний характер.

Він фіксує результати проведеного аудиту чи контрольного заходу, містить встановлені факти, висновки та рекомендації і є підставою для прийняття рішення Рахунковою палатою.

Водночас рішення Рахункової палати є актом реагування органу державного зовнішнього фінансового контролю, який ухвалюється колегіальним органом за результатами розгляду звіту про аудит чи інший контрольний захід.

Особливістю такого рішення є те, що воно не передбачає застосування примусових санкцій, натомість містить рекомендації (пропозиції), вимоги щодо усунення порушень, а також обов`язок повідомити про результати розгляду рішення, врахувати рекомендації тощо.

У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт, у даному випадку, фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Також, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні правові висновки наведені також у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19.

Посилання позивача виключно на Звіт Рахункової палати як на підставу для стягнення збитків суд оцінює критично з огляду на таке.

Як зазначено судом вище, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, акт ревізії чи аудиторський звіт є лише носієм доказової інформації та не має преюдиційного характеру для господарського суду. Такий документ сам по собі не підтверджує факту порушення договірних зобов`язань конкретною особою, не змінює умов договору та не звільняє сторону спору від обов`язку доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення належними та допустимими доказами.

Водночас пунктом 12.6 Договору № 1070 встановлено, що у разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплат, завищення обсягів або неправильне застосування кошторисних норм, замовник має право за участю підрядника скорегувати суму, що підлягає сплаті.

Таким чином, належним способом врегулювання питання щодо коригування вартості робіт є внесення відповідних змін до договору шляхом укладення додаткової угоди, а не стягнення збитків.

Суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував, які саме умови Договору № 1070 були порушені відповідачем, які саме роботи були прийняті безпідставно та фактично не виконані, а також які конкретні дії або бездіяльність відповідача спричинили завдання збитків.

Варто також зауважити, що в позові не наведено обґрунтованого розрахунку збитків у сумі 150000,00 грн та способу їх визначення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами ані факту порушення відповідачем умов Договору № 1070, ані наявності збитків у заявленому розмірі, ані причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими до стягнення коштами.

Недоведеність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення на особу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділу освіти Бучанської міської ради про стягнення з ТОВ «Альтіс-Констракшн» 150000,00 грн збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновок суду про відмову в позові, судовий збір покладається на позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання та складання повного тексту рішення 22.10.2026

Суддя О.В. Щоткін