Постановление суда № 140830182, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.10.2026Справа № 910/2540/26За заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" про відвід судді Омельченка Л.В. у справі № 910/2540/26

За заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг"

про банкрутство

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського районного суду м. Києва перебуває справа за заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" (ідентифікаційний код: 00191218) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" (ідентифікаційний код: 32131733) на стадії розпорядження майном боржника.

У підсумкове судове засідання 21.10.2026 з`явились представник заявника - Сокуренко А.Ю., представник боржника Сазонов Є.В., розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Забродін О.М. та представник ТОВ "ФК "Позика" - Самусь О.В.

Судом було постановлено на обговорення клопотання кредитора ТОВ "ФК "Позика" про заміну арбітражного керуючого у справі для виконання повноважень розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Трейдінг" у зв`язку з відповідним рішенням комітету кредиторів у справі № 910/2540/26 від 13.10.2026.

Не погодившись із встановленим судом порядком розгляду справи та прийнятим рішенням комітетом кредиторів у справі про відсторонення розпорядника майна боржника, арбітражним керуючим Забродіним О.М. було заявлено відвід головуючому у справі судді Омельченку Л.В., у задоволенні якого було відмовлено відповідною ухвалою суду, постановленою 21.10.2026.

У подальшому, судом було продовжено розгляд заяв та клопотань, що надійшли від учасників справи. Зокрема, заслухано пояснення кредитора ТОВ "ФК "Позика" щодо клопотання про заміну арбітражного керуючого у справі, заперечення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Забродіна О.М., а також заперечення представника заявника адвоката Сокуренка А.Ю. Також судом було розглянуто скарги розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Забродіна О.М. та представника заявника ПрАТ "ЗЗРК" Сокуренка А.Ю. про визнання незаконним скликання зборів кредиторів окремим кредитором, визнання незаконним рішення зборів та комітету кредиторів як такі, що ухвалені із порушенням Кодексу України з процедур банкрутства.

Заслухавши доводи учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, а також письмові заяви та клопотання, що надійшли від учасників справи 21.10.2026 до початку судового засідання, суд ухвалив здійснити перехід до стадії ухвалення судового рішення у справі, вступну та резолютивну частину якого призначено для проголошення на 23.10.2026 о 14:00 год.

22.10.2026 від Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" надійшла заява про відвід судді Омельченку Л.В.

Ухвалою суду від 22.10.2026 заяву представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" адвоката Сокуренка Андрія Юрійовича про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 910/2540/26 визнано необґрунтованою. Передано заяву представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" Сокуренка Андрія Юрійовича від 22.10.2026 про відвід судді Омельченка Леоніда Володимировича для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2026, заяву про відвід судді Омельченка Л.В. розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

Розглянувши заяву про відвід судді Омельченка Л.В., суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Заява про відвід, яка обґрунтована наступним:

- суддя Омельченко Л.В. в судових засіданнях 19.10.2026 та 21.10.2026 розглядав клопотання та додаткові пояснення виключно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ігноруючи раніше подані численні клопотання ПрАТ «ЗЗРК», розпорядника майна, а також Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга-Тор»;

- під час судового розгляду суддею Омельченком Л.В. були допущені численні очевидні порушення процесуального законодавства, зокрема не розглянуті: 1) клопотання ПрАТ «ЗЗРК», ТОВ «Ліга - Тор», розпорядника майна про відкладення розгляду справи з підстав неможливості проведення підсумкового засідання та вирішення судом завдань підсумкового засідання до розгляду по суті апеляційної скарги ПрАТ «ЗЗРК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 постановлену за результатами попереднього засідання у справі № 910/2540/26 та необхідності проведення зборів кредиторів (в тому числі, щодо розгляду плану санації та пропозицій інвестора) та засідання комітету кредиторів; 2) клопотання розпорядника майна про витребування банківських виписок із АТ «Сенс Банк», хоча в судовому засіданні від 31.08.2026 суд зазначив (під відеозапис), що дане клопотання задоволено, однак ухвала щодо витребування відсутня; 3) клопотання розпорядника майна про відсторонення директора ТОВ «КОРУМ ТРЕЙДІНГ» від посади та покладення його повноважень на розпорядника майна; 4) заяву інвестора ТОВ «Ліга - Тор» про участь у санації ТОВ «КОРУМ ТРЕЙДІНГ»;

- відкриваючи судове засідання 21.10.2026, суд: не визначив порядок проведення судового засідання та не поставив це питання на обговорення учасників; не роз`яснив учасникам провадження їхні права та обов`язки; не здійснив розгляд раніше поданих клопотань, які подані ПрАТ «ЗЗРК», ТОВ «Ліга - Тор» та розпорядником майна; не з`ясував у учасників, чи отримували вони клопотання ТОВ «ФК «Позика», чи було достатньо часу для ознайомлення із цим клопотанням та чи бажають учасники надати письмово свою позицію з цього клопотання;

- судом оголошена перерва із 19.10.2026 до 21.10.2026 для надання учасниками своїх пояснень, що, із урахуванням воєнного стану, є невиправдано малим строком для підготовки ґрунтовних пояснень;

- суд фактично самоусунувся від здійснення судового контролю за дотриманням прав і законних інтересів кредиторів, адже взагалі не розглянув заяву розпорядника майна від 14.08.2026 (про визнання незаконного скликання зборів кредиторів окремим кредитором (за наявності здійснення таких же дій розпорядником майна) зловживанням процесуальним правом і заборону проведення т.зв. «зборів кредиторів», призначених на 19.08.2026 за ініціативою Самуся О.В.) та заяву ПрАТ «ЗЗРК» від 18.08.2026 (про вчинення заходів щодо запобігання зловживанню правами), а заяви ПрАТ «ЗЗРК» від 31.08.2026 про визнання недійсним рішень зборів кредиторів розглянув лише 21.10.2026. Таке самоусунення судді призвело до численних зловживань своїми процесуальними правами зі сторони ТОВ «ФК «Позика» та Боржника у процедурі розпорядження майном, незабезпеченню дотримання балансу інтересів усіх учасників справи про банкрутство, порушенню прав та охоронюваних законом інтересів Ініціюючого кредитора, потенційного інвестора та розпорядника майна;

- суд розглядав справу за участю неповноважного представника боржника ТОВ «Корум Трейдінг» Сазонова Є.В, який, являючись працівником підприємства, не мав необхідних повноважень для здійснення самопредставництва даної юридичної особи, проте суддя, не перевіривши належним чином повноваження Сазонова Є.В допустив цю особу до участі в судовому засіданні в статусі представника Боржника.

Отже, на думку заявника, суддя Омельченко Л.В. при розгляді справи № 910/2540/26, розглядав справу упереджено, без жодних спроб об`єктивно оцінювати обставини справи та доводи ПрАТ «ЗЗРК» і розпорядника майна, при цьому допустив численні очевидні порушення процесуального законодавства.

За приписами частини 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас, викладені в заяві про відвід судді доводи Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" щодо необхідності відводу судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 910/2540/26 не можуть бути підставою для відводу в розумінні процесуального законодавства згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З поміж іншого, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справи, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З заяви про відвід вбачається, що позиція заявника ґрунтується на незгоді з процесуальними рішеннями судді, зокрема щодо порядку ведення судових засідань та результатом розгляду судом заявлених сторонами клопотань. На думку заявника, вказані обставини свідчать про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи.

Проте, необхідно зазначити, що такі доводи позивача не є підставою, передбаченою ст. 35, 36 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями судді під час вирішення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/2540/26.

Водночас, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

В зв`язку з зазначеним, суд, розглянувши заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" про відвід судді Омельченка Л.В., не вбачає підстав для її задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Суд зазначає, що при розгляді справи суд керується саме нормами чинного господарського процесуального законодавства, засадами здійснення господарського судочинства та дотримується вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду спору. А отже, у даному випадку дії та процесуальні рішення судді Омельченка Л.В. ніяким чином не вказують на наявність підстав для відводу судді від розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, розглянувши заяву про відвід судді Омельченка Л.В., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути, в розумінні процесуального Закону, підставою для відводу судді Омельченка Л.В. від розгляду справи.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький Залізорудний Комбінат" про відвід судді Омельченка Л.В. від розгляду справи № 910/2540/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Усатенко І.В.