Решение № 140830028, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/6332/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Аліменко Любові Олександрівни,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

При секретарю судового засідання: Гурська Д.О.

Представники сторін:

від позивача-1: Герасимчук Ірина Юріївна - представник за ордером серії АІ №2120814 від 25.02.2026;

від позивача-2: Герасимчук Ірина Юріївна - представник за ордером серії АІ №2120816 від 26.03.2026;

від позивача-3: Герасимчук Ірина Юріївна - представник за ордером серії АІ №2120818 від 26.03.2026;

від відповідача: Кобзаренко Юрій Васильович - представник за ордером серії АІ №2227655 від 12.06.2026;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Аліменко Любов Олександрівна (далі - позивач-1), ОСОБА_1 (далі - позивач-2) та ОСОБА_2 (далі - позивач-3) звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (далі - ОСББ), в якому просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 15.12.2025 шляхом скасування реєстраційної дії №1000651020000041743, вчиненої 17.02.2026, про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі відомостей Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори ОСББ, оформлені протоколом від 15.12.2025, були проведені з порушеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку": не було визначено конкретного розмірі внесків та платежів, до правління ОСББ було обрано осіб, які не є співвласниками багатоквартирного будинку, необґрунтовано обмежено використання спільного майна, не було повідомлено про проведення зборів, не підтверджено кворуму та результатів голосування.

27.05.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 28.05.2026) ОСОБА_3 подала клопотання про витребування доказів.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" ОСОБА_3 подала заяву про долучення доказів направлення позову з додатками третій особі - ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" представником позивачів 1-3 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.07.2026. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про залучення ОСОБА_4 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

12.06.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 15.06.2026) ОСББ подало заяву про вступ у справу його представника та про ознайомлення із матеріалами справи.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 18.06.2026) ОСББ подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

29.06.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 30.06.2026) позивачами подано відповідь на відзив, наголосивши на обґрунтованості позовних вимог, а викладені у відзиві заперечення, не спростовують доводів позивачів.

03.07.2026 через систему "Електронний суд" ОСББ подало заперечення на відповідь на відзив.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 04.08.2026.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" ОСББ подало клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 04.08.2026 представниця позивачів заявила усне клопотання про необхідність витребування листків (бюлетенів) письмового опитування співвласників у відповідача.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення вказаного клопотання.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування листків (бюлетенів) письмового опитування співвласників у відповідача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

08.09.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 відкладено розгляд справи на 29.09.2026.

У судовому засіданні 29.09.2026 представниця ОСОБА_3, Іжка О.В. та Сидько Т.І. підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.

Представник ОСББ заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29.09.2026 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 - №299, ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

За твердженнями Позивачів, 15.12.2025 ініціативною групою осіб, які не є співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено установчі (загальні) збори, на яких прийнято рішення, зокрема про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8", про що було складено відповідний протокол установчих зборів.

Установчими зборами ОСББ "Пчілки 8" було прийнято ряд рішень, зокрема: обрання членів правління та голови правління (питання 3); затвердження розміру внесків та кошторису (питання 4); надання повноважень правлінню тимчасово обмежувати користування спільним майном (питання 10).

Спірні рішення були оформлені Протоколом установчих зборів ОСББ №1.

17.02.2026 на підставі зазначеного Протоколу було проведено реєстраційну дію №1000651020000041743 про державну реєстрацію створення ОСББ "Пчілки 8" як юридичної особи.

Вважаючи, що проведення установчих зборів ОСББ та прийняті на них рішення не відповідають Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з даним позовом до суду.

У постанові від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що суд у кожному окремому конкретному випадку має встановити, якого результату прагне досягнути позивач за наслідком розгляду справи, тобто надати належну інтерпретацію змісту його заявлених вимог.

Предметом позову у даній справі є дві немайнові вимоги:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 15.12.2025 (вимога №1);

2) скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) ОСББ (вимога №2).

1. Щодо вимоги про визнання недійсним рішення зборів ОСББ від 15.12.2025.

1.1. Позивачі стверджують, що на спірних установчих зборах не було встановлено конкретного розміру внеску.

Відповідно до абзацу 7 частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів об`єднання.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (абзац 7 частини 1 статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Як вбачається з пункту 4 розділу IV Протоколу №1 Установчих зборів ОСББ ("Розгляд питань порядку денного зборів"), установчими зборами було прийнято рішення, яким:

- затверджено щомісячний обов`язковий внесок співвласників житлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території з 1 лютого 2026 року у розмірі 0,11 % від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 кв.м загальної площі квартири співвласника, з установленням обов`язку сплати цього внеску до 20-го числа поточного місяця;

- затверджено розмір додаткового внеску до резервного фонду з 01 лютого 2026 року у розмірі 2 (дві) гривні за 1 кв. м загальної площі приміщення співвласника, з установленням обов`язку сплати цього внеску до 20-го числа поточного місяця;

- затверджено кошторис ОСББ на 2026 рік.

Таким чином, твердження позивачів про відсутність визначення розміру внесків є необґрунтованим та відхиляються судом.

1.2. Позивачі стверджують, що на спірних установчих зборах було прийнято рішення про входження до складу правління ОСББ осіб, які не є співвласниками майна у багатоквартирному будинку.

Як вбачається з пункту 3 розділу IV Протоколу №1 Установчих зборів ОСББ ("Розгляд питань порядку денного зборів"), установчими зборами було прийнято рішення, яким обрано членами правління Об`єднання: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 ; ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 ; ОСОБА_7 , кв. АДРЕСА_6 ; ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_7 ; ОСОБА_9 . кв. АДРЕСА_8 ; ОСОБА_10 . кв. АДРЕСА_9 ; ОСОБА_11 . кв. АДРЕСА_10 ; ОСОБА_12 , кв. АДРЕСА_11 : ОСОБА_13 . Головою правління ОСББ обрано Одинцова Сергія Володимировича.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Відповідно до абзацу 2 частини 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься обрання членів правління об`єднання.

Також за положеннями статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Згідно із статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (стаття 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до статті 6 вказаного Закону співвласники мають право, зокрема, брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Узагальнений аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що управління багатоквартирним будинком здійснюють його співвласники, зокрема, через ОСББ, яке може бути створено такими співвласниками (лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку), та здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи управління, зокрема через збори співвласників та правління.

При цьому, як було зазначено у постанові Верховного Суду від 02.02.2026 у справі №916/4721/24, чинне на час проведення оспорюваних установчих зборів законодавство, не містило жодних заборон та/або обмежень стосовно обрання до правління ОСББ та главою правління особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створюється (створено) таке об`єднання. Вказане, а саме відсутність такої заборони, за відсутності чіткого законодавчого регулювання цього питання, жодним чином не суперечить іншим положенням чинного на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин законодавства, зокрема стосовно того, що управління багатоквартирним будинком здійснюють його співвласники, адже саме вони (співвласники багатоквартирного будинку) шляхом прийняття відповідного рішення вирішили питання про обрання до правління ОСББ та головою правління особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку.

У контексті наведеного суд також враховує, що відповідні обмеження щодо обрання правління ОСББ та голови ОСББ, в силу положень частини другої статті 7 Закону про ОСББ, могли бути передбачені та конкретизовані умовами затвердженого статуту ОСББ, проте, судом встановлено, що Статуту ОСББ, копія якого наявна у матеріалах справи, не містить будь-яких обмежень щодо обрання/призначення до правління ОСББ та/або головою правління особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку. Більше того, у пункті 12 Статуту ОСББ прямо вказано, що членом правління (у тому числі і головою правління) може бути як співвласник будинку, так і не співвласник будинку.

Отже, доводи позивачів про те, що до складу правління ОСББ не можу бути обрані особи, які не є співвласниками будинку, є необґрунтованими.

1.3. Позивачі стверджують про неналежне повідомлення про проведення спірних установчих зборів.

Статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування.

Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про:

1) ініціатора установчих зборів;

2) дату, час та місце проведення установчих зборів;

3) порядок денний установчих зборів;

4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Виходячи з наведених положень законодавства, обов`язок повідомлення про проведення установчих зборів обмежується направленням відповідного повідомлення на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належать позивачам у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а не за адресою місце проживання чи перебування. І таке повідомлення повинне бути зроблене не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів, а не за 14 календарних днів до дня проведення установчих зборів, як про це помилково стверджують позивачі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Разом із цим, як було раніше встановлено судом, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 - №299, ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

Також судом встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів зі створення ОСББ були направлені позивачем 05.12.2025 за адресами розташування їх квартир, які розташовані у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 , зо підтверджується списками згрупованих рекомендованих листів №18408, №18407 від 05.12.2025, а також фіскальними чеками від 05.12.2025, копії яких містяться у матеріалах даної справи.

Таким чином, позивачі були належним чином повідомлені про проведення спірних установчих зборів.

Крім цього, зі змісту протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, листку опитування від 15.12.2025, долучених Відповідачем до клопотання від 21.07.2026, вбачається, що ОСОБА_1 брав участь у установчих зборах від 15.12.2025 та голосував на них.

У зв`язку з цим, судом враховано сталу практику Верховного Суду, викладену у постановах від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21, за змістом яких порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів з огляду на присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Порушення порядку повідомлення позивача не впливає на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування (ідентична позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Сама по собі незгода із рішеннями, за які проголосували, як стверджує ОСББ, більшість співвласників не є підставою для визнання їх недійсними (пункт 40 постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).

Також, судом відхиляються посилання позивачів щодо неповідомлення кожного співвласника, оскільки позивачі не можуть посилатися на порушення прав інших осіб (інших співвласників) (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19).

Отже, суд вважає, необґрунтованими доводи позивачів про неналежне повідомлення про проведення установчих зборів.

1.4. Позивачі також стверджують про непідтвердження кворуму та результатів голосування.

По-перше, виходячи із загальноприйнятного розуміння, кворум - це мінімальна кількість учасників зборів, засідання чи голосування, яка необхідна для того, щоб вони вважалися законними (правомочними) та могли ухвалювати рішення.

Водночас, проаналізувавши положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", суд дійшов висновку, що ані вказані нормативно-правові акти, ані жодні інші акти цивільного законодавства, яким унормовано спірні правовідносини, не містить вимогу щодо

По-друге, за положеннями статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" установчі збори приймають рішення про створення об`єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об`єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об`єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об`єднання.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час, місце проведення установчих зборів (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь в установчих зборах, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім`я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову установчих зборів; 7) порядок денний установчих зборів; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного установчих зборів.

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою.

Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.

Відповідно до Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку (фізичних та юридичних осіб) 477 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень 33 048,1 кв.м.

У зборах взяли участь (були присутні) і проголосували особисто та/або через представників шляхом заповнення листка письмового опитування співвласники в кількості 67 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, за адресою м. Київ, вул. Олени Пчілки буд. № 8 загальною площею 4669,37 кв.м, що складає 14,13% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень будинку.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 229 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, за адресою м. Київ, вул. Олени Пчілки буд. № 8, загальною площею 16 903,33 кв.м, що складає 51,15% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень будинку.

У зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 296 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, за адресою м. Київ, вул. Олени Пчілки, буд. №8, загальною площею 21 572,7 кв.м, що складає 65,28% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень будинку.

Також у вказаному протоколі поіменно визначено хто із співвласників особисто були присутніми на установчих зборах та проголосували, а також вказано осіб, які не були особисто присутніми, але проголосували шляхом заповнення листка опитування.

Зі змісту Протоколу вбачається, що всі рішення, які виносилися на голосування, були прийняті (проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників).

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України та частини 1 статті 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

За положеннями частин 1-3 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також судом враховано, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Отже, тягар доказування обставини відсутності достатньої кількості голосів для того, щоб рішення вважалися прийнятими, покладається на сторону, яка стверджує про це, у даному випадку - на позивачів.

Однак жодних доказів, які б спростовували інформацію про результати голосування, зазначені у спірному протоколі, матеріали справи не містять та не були надані Позивачами.

При цьому, судом відхиляються посилання позивачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц, оскільки в ній не робилися висновки про те, що: "…кворум загальних зборів має бути підтверджений належними доказами, а відсутність реєстраційних листків та бюлетенів голосування свідчить про непідтвердженість факту прийняття рішення необхідною більшістю голосів…".

Таким чином, судом відхиляються доводи позивачів про непідтвердження кворуму та результатів голосування.

1.5. Також позивачі не погодилися із рішенням установчих зборів в частині обмеження використання спільного майна.

Рішенням Установчих зборів ОСББ надано повноваження Правлінню ОСББ тимчасово обмежувати користування спільним майном у разі наявності у співвласника заборгованості строком понад 3 (три) місяці за внесками та платежами, передбаченими законом, нормативними документами та/або рішенням загальних зборів (питання №10).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься питання про використання спільного майна, визначення обмежень на користування спільним майном.

Аналогічне положення міститься у пункті 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ.

Як Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (частина четверта статті 14), так і Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (частина друга статті 6) визначено, що здійснення (реалізація) співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням, дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У статуті ОСББ визначаються права і обов`язки співвласників.

При цьому, частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом відхиляються посилання позивачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №916/2791/13, оскільки в ній не робилися висновки про те, що: "…будь-які обмеження права власності мають бути передбачені законом та відповідати принципу пропорційності, а рішення загальних зборів не може підміняти волевиявлення власника щодо розпорядження його часткою у спільному майні…".

Водночас, у постанові від 15.08.2024 у cправі №910/18802/23 Верховний Суд вказав, що хоча чинне законодавство і наділяє ОСББ правом приймати рішення про встановлення обмежень користування спільним майном, забезпечення належного утримання та використання спільного майна, шляхом затвердження таких рішень загальними зборами, однак статутом об`єднання визначається, які саме конкретні дії вправі вчиняти об`єднання у випадку, коли співвласник не сплачує внески чи платежі.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" визначено, що до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Аналогічне положення закріплене у пункті 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ.

Таким чином, у статуті ОСББ вказано, які саме конкретні дії може вчиняти відповідач коли співвласник не сплачує внески - їх стягнення, зокрема у судовому порядку. Однак Статутом ОСББ не визначено, що ОСББ чи його орган управління (Правління) наділені правом обмежувати співвласника в користуванні спільним майном, чинити будь-які перешкоди в користуванні ним.

Також необхідно зазначити, що Верховний Суд у постанові від 31.08.2020 у справі №522/11197/17 наголосив на тому, що встановивши факт неправомірного блокування електронного ключа (індивідуального чипу) позивачу з боку ОСББ, що створювало перешкоди позивачу у користуванні спільним майном, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Отже, суд вважає, що вищезазначене рішення ОСББ не відповідає положеннями закону та Статуту самого ОСББ.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що вимога №1 спрямована на визнання недійними всіх рішень, які були прийняті 15.12.2025 на Установчих зборах ОСББ.

Однак, невідповідність чинному законодавству одного прийнятого на Установчих зборах ОСББ рішення, не може мати наслідком визнання недійсним решти прийнятих рішень та скасування новоствореної юридичної особи.

Разом із цим, позивачі не позбавлені права звернутися до суду з іншим позовом, предметом якого є визнання недійсним конкретного рішення ОСББ.

2. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації (реєстраційного запису) ОСББ.

Відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України №2866-III "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 вказаного Закону).

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання.

Порядок ліквідації об`єднання передбачає, що у разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230).

Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.

За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19 дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Таким чином, провадження у даній справі в частині вимоги Позивачів про скасування реєстраційної дії №1000651020000041743 від 17.02.2026 про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ підлягає закриттю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ОСОБА_3 , Іжко О.В. та Сидько Т.І. в частині вимоги про скасування рішень, прийнятих 15.12.2025 Установчими зборами ОСББ, не підлягає задоволенню, із закриттям провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ.

Таким чином, судовий збір на підставі статті 129 ГПК України покладається на позивачів.

Керуючись статтями 129, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимоги про скасування реєстраційної дії №1000651020000041743 від 17.02.2026 про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пчілки 8" (02059, місто Київ, вулиця Пчілки Олени, будинок 8; ідентифікаційний код: 46076290).

2. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.10.2026.

СуддяСергій МУДРИЙ