Решение № 140824834, 21.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4972/26

Провадження № 2/577/2577/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32164 грн, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024 в сумі 32164 грн, мотивуючи тим, що 14.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101449523 відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн., який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 26.11.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, за яким відбулося відступлення прав вимоги, зокрема і за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума та розрахунок за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 та становить 32164 грн., з яких: 5000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 22598,60 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків, 4565,40 грн. заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. Відповідач не виконав зобов`язання перед банком. Заборгованість не погашена.

Відзив на позовну заяву не надано.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило, відзив на позовну заяву не надано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, в силу вимог п. 11 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив, відзив не надав.

21.10.2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.08.2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою-анкетою до ТОВ «Мілоан» з проханням надати кредит (а.с.13 на звороті). Відповідно до договору про споживчий кредит №101449523 від 14.08.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , який підписаний електронними підписами сторін, одноразовим ідентифікатором, останній надано ліміт (сума) кредиту 5000 грн. на 338 днів з 14.08.2024. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 18253 грн. Денна процентна ставка 1,08%, орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 6709,15% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 23253 грн. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового 3,65% річних. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (а.с.7-12)

З додатку №1 до договору про споживчий кредит №101449523 від 14.08.2024 вбачається графік платежів, згідно якого відповідач 14.08.2024 отримав кредит в сумі 5000 грн, сума платежу за розрахунковий період 23253 грн, 18253 грн - проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка 6709,15 грн, загальна вартість кредиту 23253 грн (а.с.15 на звороті-16).

Як вбачається з додатку №3 до договору про споживчий кредит №101449523 від 14.08.2024 ОСОБА_1 використовує телефони: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с14).

ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.14 на звороті-15)

Платіжним дорученням від 14.08.2024 підтверджується, що ТОВ «Мілоан» перерахував кошти ОСОБА_1 в сумі 5000 грн, згідно договору №101449523 (а.с.17)

Як вбачається з довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 для підписання договору про споживчий кредит №101449523 від 14.08.2024 ТОВ «Мілоан» було надіслано 14.08.2024 одноразовий ідентифікатор 854219 у формі смс на номер +380631512568 (а.с.16 на звороті)

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами ТОВ «Мілоан» (а.с.17 на звороті-18)

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024 заборгованість станом на 10.08.2026 становить 32164 грн, з яких: 5000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 22598,60 грн прострочена заборгованість за відсотками, 4565,40 грн заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобв`язання (а.с.19)

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" укладено договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор, відступило ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" за плату право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», а ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан» (а.с.21 на звороті-23), сплатило кошти за відступлення права вимоги (а.с. 25).

Як вбачається з акту приймання-передачі до договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" прийняв боржників в кількості 2663, загальна сума заборгованості: 45430262,64 грн. (а.с.24 на звороті)

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024 за період з 29.11.2024 по 18.07.2025, сума кредиту 5000 грн, штрафи 4565,40, проценти 22598,60 грн, всього 32164 грн (а.с.19 на звороті-21)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №114-МЛ/Т від 26.11.2024 ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 15924 грн (а.с.25 на звороті).

03 серпня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надіслано претензію щодо сплати боргу в сумі 15924 грн (а.с. 26).

З довідки АТ «Креді Агріколь Банк» від 04.05.2026 вбачається, що ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" відкрито у банку АТ «Креді Агріколь Банк» рахунок НОМЕР_3 (а.с.29 на звороті)

Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» від 21.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка №5457082525994781 (рахунок НОМЕР_4 ). По рахунку № НОМЕР_5 (рахунок НОМЕР_4 ) було зараховано кошти на суму 5000 грн 14.08.2024 (а.с.45).

ІV. Норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка в силу ч.2 ст.1054ЦКУкраїни застосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

V. Оцінка суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З врахуванням принципу свободи договору, ОСОБА_1 мала можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем, проте підписавши кредитний договір, засвідчила свою згоду на отримання грошових коштів на визначених договором умовах.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала. Суд погоджується із розрахунком заборгованості по кредиту в розмірі 5000 грн та 22598,60 грн. прострочених процентів.

Що вимоги про стягнення неустойки, суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та триває на даний час.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, договір про споживчий кредит №101449523 укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 14.08.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який неодноразово продовжено, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України суд не вбачає підстав для стягнення 4565,40 грн неустойки.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, яка підлягає до стягнення становить 5000 грн заборгованості по кредиту, та 22598,60 грн прострочених процентів = 27598,60 грн, що становить 86 % від суми заявленої до стягнення (27598,60 х 100 /32164= 85%).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2289,66 грн судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2662,40 х 86/100 = 2263,04).

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Позивач прохає стягнути з відповідача 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до якого вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн, акт №Д/32131 наданих послуг від 10.08.2026, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв., складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт. Усього годин 6 год. 30 хв. (а.с.26 на звороті, 27,27 на звороті, 29)

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32164 грн задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101449523 від 14.08.2024 в сумі 27598,60 грн, 2289,66 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 33888,26 грн. (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят вісім грн 26 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 )

Суддя Н. В. Потій